Урок комбінований на тему: "Сава і Рахіра – втілення духовної деградації. Трагедія шляхетної, чутливої душі в жорстоких обставинах тогочасного сільського життя (образ Анни)"

Дата проведення уроку: 15.02.2018

КОНСПЕКТ УРОКУ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (10 клас)

Тема. Сава і Рахіра – втілення духовної деградації. Трагедія шляхетної, чутливої душі в жорстоких обставинах тогочасного сільського життя (образ Анни). Глибокий психологізм і символізм твору як новаторство                      О. Кобилянської.

Мета: 

• Навчальна: охарактеризувати образ Рахіри і Сави, що втілюють духовну деградацію в повісті О. Кобилянської «Земля» та образ Анни – шляхетної душі в жорстоких обставинах сільського життя кінця XIX століття;
• Розвивальна: розвивати навички порівняння образів, проведення аналогій з реальним сучасним життям, вміння висловлювати власні думки з приводу прочитаного; визначати, яку роль відіграє кожен персонаж у розкритті ідеї;
•  Виховна: виховувати високі моральні якості учнів, формувати світлі ідеали.

Тип уроку: комбінований

Теорія літератури: вічні проблеми, система образів твору, образ-символ, художні засоби.

Обладнання: підручник,  ілюстрації до образів, текст твору,

Методи, прийоми і форми роботи: слово вчителя, рефлексія, літературний диктант, бесіда з елементами дискусії, робота з текстом, характеристика образів у вигляді заповнення таблиці, «Мозковий штурм», спостереження, дослідження, аналіз, «Мікрофон», проблемні питання, «Акваріум», рефлексія,  «Незакінчене речення».

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент.

1.1 Привітання вчителя і учнів

1.2. Перевірка присутності учнів та їх готовності до заняття

1.3. Підготовка класної кімнати до заняття

СВ: Доброго дня, шановні учні! На сьогоднішньому занятті ми продовжимо вивчення творчості О.Кобилянської. Розпочинаємо урок з епіграфу:

Епіграф: Змальовуючи психологію селянина, авторка буквально  пересипає твір образами – символами, передчуттями, замовляннями, містичними елементами, відтворюючи свідомість людини.

(І. Баранова)

• Перевірка домашнього завдання: перевірка складених удома схем, асоціативних рядів.

2. Оголошення теми й мети уроку.

3. Мотивація навчальної діяльності школярів

• Рефлексія

Моє розуміння слова «земля».

• Літературний диктант

1. Перші свої твори О. Кобилянська писала мовою   (німецькою).

2. Повість «Земля» є зразком літературної течії   (символізму).

3. Словами « Вона погана волошка… Чоло волоссям заросло, а очі, як у чортиці або як у голодної собаки!» описана в повісті ….              (Рахіра).

4. « Їй вічно все щось не в смак. Ходить, як та хмара, але на те не дивиться ніхто, ніхто її балакань не слухає. На те вона жінка, аби язик у неї не стояв за зубами та аби день і ніч стогнала» - це характеристика … (Докії).

5. Звичку стріляти в птахів у повісті «Земля» мав …        (Сава).

6. Тодорика Федорчук мріяв одружити Михайла з ….       (Парасинкою).

7. Для відтворення буковинського колориту О. Кобилянська в повісті «Земля» широко використала  слова, які називають ….                (діалектизмами).

8. Повість «Земля» О. Кобилянська присвятила ….    (батькові).

9. За жанровим визначенням повість «Земля»  (соціально – психологічна).

10. Християнський мотив братовбивства в Біблії втілено в образах   

(Каїна й Авеля).

4. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

СВ: Кожна талановита книга залишає в душі й серці читача глибокий слід. Вона – як мудрий співбесідник, якого, буває, зустрічаємо в житті і ніби відразу він стає тобі близьким. Коли приходить час розлучатися, душу огортає жаль. Та книга залишає в душі уважного читача зерна життєвої науки: так добре робити, а так – не можна, гріх.                                                                       Можна з впевненістю говорити, що до таких літературних творів належить повість О. Кобилянської «Земля». У народі кажуть: земля дає все і забирає все; земля – наша годувальниця – мати; на чужій землі не доробиш хліба. Так селянин – хлібороб відобразив своє ставлення до землі, показав, яке значення вона має в його житті.                                                                                                                 Письменниця реалістично відобразила важке становище українського народу, уярмленого цісарською Австро-Угорщиною, показала дрібновласницьку психологію, що спотворювала душі людей. Для письменниці було дуже важливо, аби читач за життєвими перипетіями героїв побачив головну причину нещасть кожного з них. Це не земля і навіть не одвічне прагнення збагачення. Причина трагедії героїв у глибшому: у відступництві від традицій народної моралі, що спонукало до духовної деградації особистості. Заздрість, жадібність, небажання зрозуміти іншого, зневажання батька-матері, ненависть до ближнього, нешанобливе ставлення до законів Божих і споконвічних людських – ось те, що вирило прірву в серцях. А прірва «кругом нас» – це вже, на мою думку, розплата за гріх, за злочин. Письменниця береться за перо, щоб ніби застерегти світ: Люди, схаменіться! Так не повинно бути. На попередніх  уроках  ми з вами уже характеризували образи Михайла та Сави, Марійки та Івоніки. Сьогодні ми будемо говорити про Саву, Рахіру та Анну.

• Бесіда з елементами дискусії. Робота з текстом

• Кажуть, що двох однакових людей і характерів не буває навіть в одній родині. Якими були Рахіра та Анна?

(Хоча часто здається, що Анна – слабкодуха, занадто ніжна, та те, що вона все ж таки змогла пережити смерть свого коханого і стати щасливою не дивлячись ні на що, говорить про те, що це не так. Анна – справжня жінка. Вона вміє і віддавати, і брати, Рахіра ж прагне тільки брати – щоб все було для неї, щоб навколо неї оберталася Земля. Тому навряд чи вона колись знайде справжнє щастя)

(Рахіра. «Лінива до розпуки, пленталася цілими днями бездільно по селу, балакаючи та оглядаючи все, що впадало їй в очі, особливо ж дріб, або ставала там, де ґаздині білили свої полотна, щоб опісля, при відповідній нагоді, з одного або другого затягнути незамітно під пахву»)

•  Ольга Кобилянська в своєму творі поєднала Анну з Михайлом, а Саву з Рахірою?  З чим це пов’язано? 

(А більше усього Саві подобалося нічого не робити та проводити час з Рахірою, яка була під стать своєму нареченому. Рахіра й справді – дівчина до пари Саві: «Лінива до розпуки, пленталася цілими днями бездільна по селу, балакаючи та оглядаючи все, що впадало їй в очі, особливо ж дріб, або ставала там, де ґаздині білили свої полотна, щоб опісля, при відповідній нагоді, з одного або другого затягнути непомітно під пахву». Рахіра була злодійкуватою, охочою до горілки і тютюну. В уявленні селян то була «пуста» дівчина, яка, однак, прагнула стати багатою господаркою. Та ніхто б її не засуджував, якби Рахіра йшла до багатства чесним шляхом. Але одержима бажанням швидко збагатіти, засліплена злобою і жадобою, вона штовхає Саву на вбивство брата. Рахіра вважала, що цей злочин дасть змогу Саві і їй заволодіти батьківською землею. На мою думку, Сава обрав потрібну для себе людину, адже вони були схожими у своїх вчинках, за характером , вона так як і він хотіла бути заможною. Сава обрав Рахіру тому, що в ній він знайшов підримку, коли всі від нього відріклись, вона була єдиною людиною яка його підримала);

(Наречена Михайла, Анна була дівчиною спокійною і розважливою. І хоч вона, як і Рахіра, була бідною, вона прагнула просто до щасливого життя, не до багатства. Анна була гарною донькою, хоча її родина і не цінувала цього. Вона довгий час утримувала своїх матір та брата, а коли вже не змогла працювати і їй знадобилася їхня допомога, ті з ганьбою вигнали дівчину. Анна щиро і віддано покохала Михайла. Вона знала, що хлопець із заможної родини, але не це було причиною того, чому дівчина так хотіла за нього заміж. Причина була проста – кохання. Заради Михайла Анна була ладна на все. Саме тому вона так тяжко переживала його смерть, що ледь не втратила глузду. Михайло перейняв щирість батька та матері, ніжну любов та повагу до землі, працьовитість, високі моральні цінності.)

• Порівняйте кохання Михайла й Анни, Сави та Рахіри.

(Кохання у хлопців також було різним. Якщо Михайло закохався у спокійну, сором`язливу наймичку Анну, яка щиро кохала його, була працьовитою та відповідальною. То Сава віддав своє серце циганці Рахірі, яка найбільшим щастям у житті вважала гроші. Вона сама спонукала Саву до крадіжок у рідних батьків, навіть, врешті-решт, підштовхнула його до вбивства рідного брата. Рахіра ніколи не кохала Саву по-справжньому, вона була користолюбною та підступною. Брати, закохавшись, змінилися. Але якщо Михайло залишився хорошим сином – його щиро турбувало те, що Анну батьки не захочуть прийняти, адже вона була з бідної родини, і він чекав підходящого часу для того, щоб їм це сказати. Сава ж ніколи не переймав я тим, що батькам не подобалась його кохана. Він і не намагався сприяти тому, щоб вони порозумілися, вважав, що батьки просто мають прийняти його вибір. Хоча у коханні обидва хлопці були вірними і відданими. Як Михайло, так і Сава не ображали своїх коханих, не обманювали їх, їхнє ставлення до дівчат було серйозним – обидва брати бачили їх своїми дружинами)

(На мою думку, якби Михайло таки одружився з Анною, їхнє життя було б довгим та щасливим. Анна була б чудовою господинею, кохала б чоловіка та поважала б його батьків. А якщо б одружилися Сава з Рахірою, їхнє подружнє життя навряд чи склалося б добре. Занадто користолюбною є Рахіра, понад усе вона любить гроші, і тому, на мою думку, їй завжди було б їх замало, вона б весь час докоряла цим чоловіку. До того ж дівчина ніколи не була вправною господинею, не любила працювати біля землі… Тож такий шлюб не міг проіснувати довго)

(«Сором нам робиш, Саво! Ти любиш дівчину пусту, що на неї ні один порядний хлопець у селі не глядить, що її ніхто порядний за жінку не візьме. Вона погана волошка, циганка. Дивися на її зуби й на її рот! Як клубки з м'яса стоять їй в лиці! Чи вона чим причарувала тебе? Дивися, яка вона погана! Чоло волоссям заросло, а очі, як у чортиці або у голодної собаки!» (Михайло говорить Саві про Рахіру)

• Сава і Рахіра – втілення духовної деградації. Чи так це?

(Сава і Рахіра — втілення духовної деградації людини. Духовна деградація – поступовий занепад, втрата моральних цінностей. До неї належать злочинність, алкоголізм, наркоманія тощо. Їхній зв’язок уже сам по собі був гріховним, тому що вони — близькі родичі. Рахіра мала багато спадкових вад — злодійкуватість, жорстокість, нечесність, заздрість — і не цуралася їх. Вона підтримувала всі темні інстинкти в Саві і цим прив’язала його до себе)

(Рахіра була зовсім іншою. На відміну від Анни, вона не знала щирого кохання. Вона зустрічалася з Савою не через кохання, а через свою велику любов до багатого життя. Понад усе Рахіра любила гроші. Вона вміла обернути все на свою користь, була хитрою та підступною. Рахіра прагнула вийти заміж не за Саву, а за його спадок. Саме тому, коли вона довідалась про те, що вся земля може дістатися Михайлові, вона підмовила Саву вбити брата. Яку ж силу вона мала над хлопцем, якщо заради неї він наважився на такий тяжкий злочин!)

• Образ Анни – це трагедія шляхетної, чутливої душі в жорстоких обставинах сільського життя. Хто в цьому, на вашу думку, винен? 

(З особливою любов’ю створений образ Анни. Вона красива зовні й прекрасна душею. Анна бідна наймичка. І хоч уміла добре виконувати різну роботу, мала інтелігентну душу (служба в панів надала «поважній душі корму, гнучкості і свого роду інтелігенції»), в очах селян вона не має ціни: «Вона була убога, тому й не мала для них ніякої вартості. Не мала ні землі, ні грошей». Кохання до Михайла — щире й ніжне, без сподівань на особисті матеріальні вигоди. Та не судилося щастя молодятам. Ще з перших рядків письменниця накреслює трагічну історію кохання. Михайло на весіллі в Парасинки запрошує Анну до танцю. Та голосним зойком урвалася одна струна, і все зупинилося на місці. Не з’єдналися руки в танку — не зійдуться молодята в шлюбі, не з’єднають їх під вінцем. Трагедію шляхетної,чутливої душі спричинили жорстокі обставини тогочасного сільського життя.                            У шлюбі зі старим Петром Анна щаслива, хоч і любить Михайла навіть після його смерті. Вона має ціль у житті — вивчити єдиного сина у високих школах, бо «нема йому що до землі прив’язуватись… вона іноді лише самого горя наносить! Нема що до неї приростати! Вона не кожного щастям наділяє!». Отже, вибір її цілі в житті пов’язаний ще й зі страхом перед неписаним законом життя селян, за яким багатство й земля ставляться вище особистого щастя. Утім, саме плоди землі, яку дбайливо обробляють Анна й Петро, стають джерелом тих заощаджень, на які сім’я колись учитиме свою дитину)

• Робота над характеристикою образів за поданим планом  (робота з таблицею, письмово)

• «Мозковий штурм»

• Ставлення героїнь до землі, до праці на ній.

(Михайло любив землю, а Сава ставився, як до простої землі. Між Михайлом і землею був якийсь таємничий зв'язок. Сава тягнувся до Рахіри не тільки тому, що її любив, а й тому, що в її сім’ї не трусилися над копійкою, вели розгульне життя. Все ж Рахіра прямо заявила парубкові, що без землі їхнє щастя неможливе. Земля для Рахіри – це гроші і чим більше, тим краще)

СВ: Проблема землі актуальна сьогодні. Сьогодні свідомість українців знову звикає до слів «власник», «моє», а не «колективне». Земля колгоспна знов повернулася до селянина. Їй потрібні, як ніколи, працьовиті, дбайливі господарі. Наша земля прагне людської доброти, бо тільки з неї проростає зерно, знаходить щастя душа.

• Як ставляться односельці до Анни та Рахіри? Як оцінюють дії та вчинки?

(Ми дізнаємося, що зростали дівчата майже в однакових нещасливих умовах. Однолітки з різних причин не приймали їх до свого товариства.                                          У Анни була мати і старший брат, які постійно принижували дівчину. Мати, наприклад, забирала усі зароблені нею гроші. А якщо дівчина не віддавала, то її били нещадно. Але вдача Анни була лагідною. Тихі, блискучі очі усміхалися. Вона була середнього зросту, з темним, як шовк, волоссям. Це волосся вона розчісувала кожного дня, в той час як інші дівчата тільки у неділю або свято. Була чесна дівчина, про яку ніхто ніколи не сказав поганого слова. Страшенно стидлива, не сміялася там, де інші дівчата лускали зо сміху. Ніяких історій кохання не мала, тому не перешіптувалась потайки із подругами. Не любили Анну тому, що вона служила в панів майже з чотирнадцяти років. Ніхто не зважав на те, що їй доводилося виснажливо працювати. Проте всіх дратувало те, що від панночки вона набралася «гнучкості і свого роду інтелігенції». Можливо, в інших умовах Анна могла здобути освіту, але вона була проста сільська дівчина: «До писання не складалися її пальці, звикли лиш до «грубшої» праці, а до читання неставало часу». Мабуть, це було і корисно, бо «заховала її дівоча душа, із-за умних і щирих наук і приторог благородних жінок, білість і чистоту. Пригадувала дику квітку, що виростали в затишку лісу, далеко від голосного світу, або диких голубів». Хлопців Анна не цікавила, бо була убогою — не мала ні землі, ні грошей. Поважні господарки любили Анну, оскільки при зустрічі в неділю і свято вона цілувала їх в руки. Інакше ставилися прості ґаздині: вони вважали, що всі ті панські «премудрості», як вигладжування білизни, непотрібні у господарстві. Такою покохав її Михайло. Він уважав, що найголовніше вона має, а у нього є і поле, і худоба, і гроші. Хоча сама Анна уявляла, наскільки важким буде її подальше убоге життя.                                                        Рахіра була схожа на свого батька Григорія. За походженням він був циганом, проте одружився з одноокою Тетяною, яка мала землю. Невдовзі Григорій пропив усе і вимушений був ходити на щоденний заробіток. Народ поза очі називав Григорія злодієм: одного разу п'яний побив до смерті старого, за що відсидів у тюрмі. Мати відверто боялася свого чоловіка, виконувала слухняно всі його накази. Коли виросла Рахіра, бідній жінці доводилося виконувати й бажання доньки. Рахіра була лінивою, «пленталася цілими днями бездільно по селу, балакаючи та оглядаючи все, що впадало їй в очі, особливо ж дріб, або ставала там, де ґаздині білили свої полотна, щоб опісля, при відповідній нагоді, з одного або другого затягнути незамітно під пахву». Хлопці відверто сміялися над Рахірою, бо вона кидалася на кожного, прагнучи насолоди. Любила Рахіра осуджувати тих, хто, на її думку, жив краще. Одним з предметів її ненависті була материна сестра Марійка Федорчук. По-перше, вона була заможною і ніколи не допомагала сестрі. По-друге, вона намагалася заборонити Саві кохати її, Рахіру.                                                        Отже, Анна та Рахіра по-різному ставилися до життя. Анна працювала вдень і вночі, але сприймала це як святий обов'язок. Інакше й бути не могло. Вона не очікувала від інших ані уваги, ані допомоги. Не могла ненавидіти, заздрити. Не такою була Рахіра. Дівчина працювати не уміла і не хотіла. Проте вважала, що кожен повинен був ставитися поблажливо до її бідності. Анна навіть не жила, а працювала і терпіла. Рахіра хотіла жити більше за все на світі. Той стан, в якому вона зараз знаходилася, не задовольняв її потреб. Вона очікувала жертву, яку можна схопити пазурями і вже ніколи не відпускати, хіба тільки після смерті)

• Що для кожного персонажа було найвищою цінністю?

(Рахіра прагне бути багачкою і ґаздинею, а Анна прагнула щастя для себе і свого синочка «вивчити єдиного сина у високих школах»)

• Які моральні принципи вони сповідували? У чому вбачали щастя?

5. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок

• Метод «Мікрофон»

СВ: Наділіть однією позитивною і однією негативною рисою характеру кожну з героїнь. Обгрунтуйте свій вибір.

(Рахіра – боротьба за щастя, лінива;      Анна – невпевненість у собі, щира)

• «Акваріум»

СВ: 1 група (4-6 ч.) – у центрі класу 5-6 хвилин. Обговорюють проблемне питання, потім виступають з аргументацією свого рішення, підсумовують дискусію. Решта стежить за тим, як це проходить, висловлюють свої думки:

- Чи можна вважати твір актуальним?

- Яку мету переслідувала авторка, демонструючи вади сімейного життя?

СВ: О. Кобилянська показала, що щастя людини не в багатстві, не в землі, а в моpальних цінностях. Вона переконливо доводить: якою б важкою не була людська доля, які б обставини не склалися, тpеба завжди кеpуватися законами совісті, високими ноpмами наpодної моpалі. Зло не має права керувати людьми!

Примітка для вчителя. Отже, Рахіра – «лінива до розпуки, пленталася цілими днями бездільно по селу, оглядаючи все, що впадало їй в очі, або ставала там, де ґаздині білили свої полотна, щоб опісля, при відповідній нагоді, з одного або другого затягнути незамітно під пахву». Злодійкувата, охоча до тютюну й горілки, «пуста» дівчина, вона однак прагне бути багачкою і господинею. Якби ж то Рахіра йшла до цього чесним шляхом. Але ні. Вона,  засліплена жадобою і злобою, одержима бажанням забагатіти, штовхає Саву на братовбивство, яке, на її думку, і дасть змогу заволодіти всіма батьківськими ґрунтами.                                                                                                                Анна -  красива зовні і прекрасна душею бідна наймичка. Але в очах односельчан вона не має ціни: « Вона була убога, тому й не мала для них ніякої вартості. Не мала  ні землі, ні грошей», незважаючи на те, що уміла добре виконувати різну роботу та мала інтелігентну душу.                                                         На відміну від Рахіри, кохання Анни до Михайла було щирим і ніжним, без сподівань на особисті матеріальні вигоди. Та не судилося щастя молодим. Не з’єдналися їх руки в танці на початку твору, не зійшлися молодята в шлюбі, не поєднали їх під вінцем. Трагедію шляхетної, чутливої душі спричинили жорстокі обставини тогочасного сільського життя.                                                          У шлюбі зі старим Петром Анна щаслива, хоч і любить Михайла навіть після його смерті. Вона має ціль у житті – виховати єдиного сина у високих школах, бо «нема йому що до землі прив’язуватись… вона не кожного щастям наділяє». Утім, саме плоди землі, яку дбайливо обробляють Анна й Петро, стають джерелом тих заощаджень, на  які сім’я колись учитиме свою дитину.

6. Підсумок уроку. Рефлексія і мотивація оцінювання.

1.Робота над епіграфом до уроку.

2.Метод незакінченого речення:

- Для мене повість «Земля» - це ….(асоціації)

-  Прочитавши твір, я визначив такі ціннісні орієнтації…

- Прочитавши  твір, я побачив серед своїх знайомих прототипів головних героїв, а саме …

7. Домашнє завдання

• Упорядкувати записане на уроці, опрацювати відповідний матеріал за підручником.

8.Виставлення оцінок.