урок-презентація до теми "Слово і його лексичне значення"

Слово і його лексичне значення Бринить-співає наша мова, Чарує, тішить і п'янить. Олександр Олесь Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Максим Рильський

План Лексична система української мови Діалектні слова. Застарілі слова, неологізми. Запозичені слова. Лексико-стилістичні синоніми і види їх. Тропи (епітет, порівняння, метафора, персоніфікація). Тропи (метонімія, синекдоха, гіпербола, алегорія) Антоніми, пароніми.

Лексична система української мови Загальновживані слова Слова обмеженого вжитку Діалектна Професіоналізми Жаргонізми Просторічні слова

Діалектизми Діалектизми у своїй основі є засобом усного спілкуваннялюдей певної території. Українська мова має три н а р і ч ч я — північне, південно - західне і південно-східне, які різняться між собою, а також відрізняються від літературної норми фонетичними, граматичними і лексичними ознаками (когут (півень), вуйна (тітка), ґазда (господар), плай (гірська стежка) тощо).

Застарілі слова Архаїзми – це слова, які позначають існуючі й нині предмети, явища, процеси, але з якихось причин перестали активно вживатися у мові чи зовсім зникли з її словника, оскільки були замінені іншими словами. Зріти – бачити, вия – шия, ланіти –щоки До історизмів належать назви предметів і понять, що вийшли з ужитку: жупан, намітка, очіпок, соха, хорунжий.

Неологізми Загальномовні Біоніка, генотип Індивідуальні (авторські, оказіональні слова) Неологізми – це нові слова

Запозичені слова Слова, які українська мова запозичила з інших мов, називаються запозиченими, або словами іншомовного походження.

Лексико - стилістичні синоніми і види їх. Синоніми - це слова близькі за значенням і різні за звучанням; тобто вони різняться семантичними відтінками, стилістичним забарвленням або обома цими ознаками. Лексичні синоніми бувають семантичні та стилістичні. Семантичні різняться відтінками значення. Наприклад, слово давній має такі синоніми: старий, колишній, древній, стародавній, старовинний, старосвітський, старожитній. Ці слова близькі за значенням, але не тотожні, кожне з них має свій змістовий відтінок. Тому можна сказати давній друг, але старий дід. Стилістичні синоніми не мають відмінностей у змістових відтінках, але характеризуються належністю до окремих стилів мовлення та різною мірою емоційно-експресивного забарвлення. Наприклад, сміятися - стилістично нейтральне; реготати, хихикати - розмовні; скалити (шкірити) зуби - зневажливе. Виділяють також абсолютні синоніми. Це синоніми, які не різняться ні семантичними, ні стилістичними відтінками, тобто цілком однакові не тільки за значенням, а й за вживанням слова, їхня кількість у мові незначна: алфавіт - абетка, майдан - площа, лінгвістика - мовознавство

Тропи (епітет, порівняння, метафора, персоніфікація) Епітет - це особливе художні означення, яке шляхом образного переосмислення надає означуваним словам особливої художньої забарвленості й напов­неності. Мріють крилами з туману Лебеді рожеві. Сиплють ночі у лимани Зорі сургучеві. Порівняння - троп, який пояснює один предмет через інший, подібний до нього (часто за допомогою сполучників як, мов, немов, наче, буцім, ніби та ін.). Порівняння, подібно до інших засобів художнього увиразнення мовлення, не лише конкретизує уявлення про предмет, про який ідеться, а й відображає емоційне ставлення мовця до нього. Крім того, порівняння може бути висловлене іменником в орудному відмінку: У ставочок упав місяць олімпійським факелом (М.Самійленко). Порівняння може бути у формі заперечення. Доля - не прокляття і не малість Божа, доля - ми самі у високосний час (І.Світлішими). Метафора - (від грецького теtaphora - перенесення) - один з основних тропів поетичного мовлення. У метафорі певні слова і словосполучення розкривають одні явища і предмети через інші за схожістю чи контрастністю. Одним із видів метафори є уособлення, або персоніфікація. Це образний вислів, у якому ознаки живої істоти або людини переносяться на неживий предмет. Наприклад: Реве та стогне Дніпр широкий (Т. Шевченко): Цей ліс живий. У нього добрі очі. Шумлять вітри у нього в голові (Л.Костенко).

Тропи (метонімія, синекдоха, гіпербола, алегорія) Метонімія (від грецького metonymia - перейменування) - різновид тропа, близького до метафори, у якому переноситься значення слів з певних явищ та предметів на інші за суміжністю. Отже, метонімія - це перенесення назви за суміжністю. Синекдоха - різновид метонімії, заснований на кількісному зіставленні предметів та явищ (уживання однини у значенні множини і навпаки, визначеного числа замість невизначеного, видового поняття на місці родового). Гіпербола (від грецького hyperbole - перебільшення) - зворот, у якому ознаки описуваного предмета подано в перебільшеному вигляді з метою привернути до них увагу читача: Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання (В.Сосюра). Алегорія - втілення абстрактного поняття в конкретному художньому образі. Як троп, алегорія використовується в байках, притчах, мораліте. Алегоричний зміст мають назви художніх творів - «Каменярі» І.Франка, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» П.Мирного та І.Білика.

Антоніми, пароніми. Антоніми - це пари слів із протилежним значенням. Антоніми в семантичному полі розташовані на протилежних полюсах. Антоніми в мові існують тому, що в самій дійсності й у людських оцінках є предмети, явища, дії, ознаки з протилежними якісними, кількісними, просторовими й часовими властивостями: день і ніч, добро і зло тощо. Антоніми бувають загальновживані (постійні) й контекстуальні. Загальновживані антоніми мають протилежне значення й поза контекстом (сум - радість): контекстуальні набувають протилежного значення тільки в контексті. Наприклад, у вислові Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля (М.Рильський) завдяки контексту сприймаються як антоніми пари слів пишний яр - сумне провалля . Пароніми - це слова, подібні за звучанням, нерідко й за значенням, але не тотожні. Їх можна легко сплутати. Наприклад, адресат - той, кому призначено ли­ста і адресант - той, хто надсилає листа. За лексичним значенням пароніми бувають: синонімічні: повідь - повінь, крапля - капля; антонімічні: лепський - кепський, про­грес - регрес; семантично близькі: крикливий - кричу­щий, цегельний - цегляний; семантично різні: газ - гас, орден - ор­дер.

т а м о р а р е н о і ц к е л о к и я ц и л т і в с а к з а к т а н о п с к е а к е л е л Кросворд Розгадати кросворд, і тоді у першому стовпчику по вертикалі можна буде прочитати назву мовного терміна. 1. Великий перелітній птах з довгими ногами ( Лелека) 2. Предмет, призначений для огляду на виставці ( експонат) 3. Розповідь про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних персонажів (казка) 4. Велика, світла кімната (світлиця) 5. Буква, яка «ображається» за те, що її не пишуть на початку слів (и) 6. Той, хто збирає однорідні предмети, що становлять пізнавальну, художню, історичну цінність (колекціонер) 7. Приємний запах, пахощі (аромат)

Тестові завдання 1. Помилковим є висловлювання А лексикологія вивчає словниковий склад мови Б усі слова української мови поділяються на власне українські та запозичені В слова, які з'явилися в мові порівняно не­давно, називають неологізмами Г за вживанням усі слова поділяють на нео­логізми й архаїзми 2. Слова, які колись уживалися часто, а тепер вийшли з активного словника, бо зникли позначувані ними речі, явища, - це А діалектизми Б історизми В архаїзми Г неологізми 3. Слова, подібні між собою звучанням і частковим збігом морфемного складу, називають А антонімами Б омонімами В синонімами Г паронімами

4. Виділене слово вжито в переносному значенні у реченні А Що думаєш сказати, спершу обміркуй. Б Я шукав усе світле в дорозі і в людях. В Найдужче у житті цінував я хліб. Г Сміються в сонці золотому річки, і ниви, і поля. 5. Зайвим у тематичному ряду слів є А мислити Б думати В міркувати Г базікати Ґ метикувати

Завдання з кількома правильними відповідями 6. Стилістично забарвленими є слова А блиснути Б пришкандибати В отямитися Г ходити Г швендяти Д патякати 7. Правильними є твердження А Слова жорна, ступа, гаківниця, пістоль, соха є назвами предметів, що вийшли з ужитку. Б Слова чадо, зигзиця, десниця, бунчужний, смерд у сучасному вжитку замінені інши­ми. В Слова камердинер, лучник, червінець, копа, пуд, генерал є застарілими. Г Слова моня, жижа, руця, тутоньки, та­туні становлять дитячу лексику. Ґ Слова хупавий, гладилка, бараболя, вуйко, сорочка, блискавки, когут є діалектизма­ми. Д Слова космос, формат, спікер, компакт-диск, дилер є неологізмами. 8. Просторічними є слова А феномен Б жбурнути В вирішальний Г хімічка Ґ героїзм Д варнякати

Завдання на встановлення відповідності З'єднайте частини фразеологізмів. 1. адамові А стовпи 2.авгієві Б поля 3. геркулесові В бочки 4. гадесові Г діти Ґ стайні

Завдання для роботи з текстом Прочитайте висловлювання, виконайте завдання до нього. Києве, сивий граде старого Кия, златоглавий, білостінний велетню, вознісся ти на кручах при­дніпровських дужим богатирем. У тобі життя, гор­дість багатьох поколінь, що відійшли у вічність. У тобі пам'ять про полян, древлян, сіверян, тиверців, уличів, дулібів. 10. Старослов'янізмами є слова А гордість Б вічність В златоглавий Г велетень Ґ град 11. Історизмами є слова А круча Б богатир В поляни Г вознісся Ґ дуліби 12. Подвоєння не відбувається у слові А жит..я Б поколін..я В возніс..я Г пам'ят..ю Ґ гордіст..ю

Література Г. О. Козачук. Українська мова для абітурієнтів. Видання 8-ме, доповнене і перероблене. – К. : “Вища школа”, 2007