Таблиці – найбільш розповсюджений, традиційний вид посібників з української мови, який реалізує зорову наочність. Провідне місце таблиць серед інших засобів зорової наочності визначається тим, що вони забезпечують тривале, практично необмежене в часі експонування мовного матеріалу. Таблиці прості у використанні (для демонстрування їх не потрібні складні додаткові застосування).
На відміну від плакату таблиця передбачає не просто зорове пред'явлення матеріалу, але й певне групування, систематизацію. Таким чином, в самій табличній формі закладено можливості для широкого використання прийому порівняння, який полегшує розуміння матеріалу, що вивчається, усвідомлене засвоєння його.
Указані особливості таблиць допомагають намітити найбільш доцільну сферу застосування їх: формування навичок (перш за все орфографічних та пунктуаційних).
1