КЛІТИНА ТКАНИНА ОРГАН СИСТЕМИ ОРГАНІ ЧАСТИНА ОРГАНІЗМУ, ЯКА МАЄ ПЕВНУ ФОРМУ, БУДОВУ, МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ТА ВИКОНУЄ ПЕВНУ ФУНКЦІЮЕЛЕМЕНТАРНА СТРУКТУРНА ТА ФУНКЦІОНАЛЬНА ОДИНИЦЯ ЖИВОГО ГРУПА ОРГАНІВ, ЯКІ ВИКОНУЮТЬ СПІЛЬНУ ФУНКЦІЮ ГРУПА КЛІТИН. ЯКІ СХОЖІІ ЗА БУДОВОЮ, ФОРМОЮ, ПОХОДЖЕННЯМ ТА ВИКОНУЮТЬ ОДНАКОВУ ФУНКЦІЮ
Онтогенезембріональний період. Зустріч статевих клітин – запліднення Утворення зиготи. Поділ зиготи. Утворення багатоклітинного зародка (утворення зародкових листків , які представлені стовбуровими клітинами)Гістогенез(процес утворення тканин)Органогенез(процес утворення органів)Формування зародка
ТЕРМІНИСпеціалізація ( від. лат. – особливий) – певна відмінність від інших клітин, тканин, організмів призначений для виконання «вузької» функціїДиференціація (від. лат. – відмінність) – процес виникнення відмінності між клітинами, частинами організму та їхньої спеціалізації в процесі їхнього розвитку
Стовбурові клітини, також відомі як штамові клітини — це первинні клітини, що зустрічаються в усіх багатоклітинних організмах. Ці клітини можуть самовідновлюватися шляхом поділу клітини, а також можуть диференціюватися в досить велику кількість спеціалізованих типів клітин. Дослідження стовбурових клітин людини розпочалося з відкриття канадських учених Ернеста Мак Кулоха та Джеймса Тілла у 1960.
Існують дві досить широкі категорії стовбурових клітин ссавців: ембріональні стовбурові клітини, що походять безпосередньо від бластоцисти, та стовбурові клітини дорослого організму, що знаходяться у зрілих тканинах. У ембріонах, що розвиваються, стовбурові клітини можуть диференціюватися в усі спеціалізовані ембріональні тканини. Стовбурові клітини дорослого організму діють як репараційна система для тіла, підтримуючи потрібну кількість спеціалізованих клітин.
Потенціал стовбурових клітин — це можливість їхнього перетворення на диференційовані типи клітин. Тотипотентні стовбурові клітини отримують унаслідок злиття сперматозоїду з яйцеклітиною. Клітини, що утворюються внаслідок декількох перших поділів заплідненої яйцеклітини теж тотипотентні. Ці клітини можуть перетворитися на ембріональні та екстраембріональні (позаембріональні) типи клітин. Плюрипотентні стовбурові клітини походять від тотипотентних клітин і можуть утворити клітини трьох зародкових шарів. Мультипотентні стовбурові клітини можуть утворювати лише близькі типи клітин (наприклад, гематопоетичні стовбурові клітини утворюють червоні кров'яні тільця, білі кров'яні тільця, тромбоцити, тощо). Уніпотентні стовбурові клітини можуть перетворитися лише на один тип клітин, але мають здатність до самовідтворення, що відрізняє їх від «не стовбурових» клітин.
Поділ стовбурових клітин. Поділ та диференціація стовбурових клітин. A — стовбурові клітини; B — клітина-попередник; C — диференційована клітина; 1 — симетричний поділ стовбурових клітин; 2 — асиметричний поділ стовбурових клітин; 3 — поділ клітини-попередника; 4 — кінцева (термінальна) диференціація
Для того, щоб самовідтворюватися і перетворюватися в інші типи клітин, стовбурові клітини розмножуються двома різними шляхами. Симетричний поділ, коли обидві дочірні клітини стовбурові, і асиметричний поділ, коли одна дочірня клітина стовбурова, а інша — клітина-попередник для інших типів клітин. Клітина-попередник має менше можливостей для самовідтворення, ніж стовбурова клітина. Клітина-попередник проходить декілька етапів поділу клітини перед тим, як остаточно диференціюватися у зрілу клітину. Цілком імовірно, що різниця на молекулярному рівні між симетричним та асиметричним поділом полягає у розподілі між дочірніми клітинами білкового рецептору, що знаходиться на цитоплазматичній мембрані. Проте цей механізм ще не достатньо досліджений.