Урок-презентація творів на історичну тематику

Урок-презентація творів

на історичну тематику

Підготувала

вчитель української мови

та літератури

Кушнір Г.М.

Тема: Урок-презентація творів на історичну тематику

Мета: Дати уявлення старшокласникам про твори Тараса Шевченка, в яких він звертається до української тематики. Виховувати учнів в дусі патріотизму. Поглибити вивчене про історичний твір.

Обладнання: роздатковий матеріал: картонки із питаннями, кубік, мікрофон, таблиця «Т. Шевченко - особистість», ілюстрації до творів, виставка творів Т. Шевченка.

Хід уроку

І. Доброго дня ранок, гості, діти , квіти.

Створення емоційного стану.

Сьогодні на уроці хочу я знайти У вас, що іншим не помітно Відвагу - в скромних,

Доброту - в черствих,

В сліпих - працелюбність Жагу до знань у всіх - І непомітно струни так торкнути Щоб звуки всі злились в один оркестр,

Назва якому - успішний урок.

По всій Україні і в нашій школі проходять Шевченкові дні.

ІІ. Учитель. На уроках літератури ми працюємо, вивчаємо, досліджуємо «Життя і творчість Т.Г.Шевченка»

1. Створення асоціативного малюнка.

- Що я знаю про Шевченка як особистість (квітка, а на пелюстках: поет, художник...) (Слайд №1)

Учитель: великий Українець, драматург, повістяр, Поборник правди, пророк.

2. Використовуючи метод «Займи пропозицію», висловіть свою думку про те, що вас найбільше вразило при знайомстві з дитячими та юнацькими роками Т.Шевченка.
   

1. Врізалися у пам'ять картини тяжкої фізичної праці кріпаків на панському полі: Працювали від старого до малого.
2.  Часто жінки брали із собою немовлят, тому що покинути вдома не було на кого. Після пологів жінку вже поганяли на панщину на третій день.
3.  Ледве Тарасові минуло 9 літ, як померла його бідна мати. Нужда і праця положила її молоду (на 40-му році життя) у передчасну домовину.
4.  Залишився батько з дрібними дітьми. Пізніше він одружиться. Мачуха приведе у хату своїх троє дітей. Найбільше незлюбить вона Тараса за жваву вдачу.
5.  На 12-му році життя не стало й доброго батька. Вмираючи,казав він, що Тарасові маєтку не залишає, бо він буде або дуже славний чоловік, або велике ледащо.
6. Щоб заробить на прожиття наймається пастухом.
7.  Щоб вирватись з домашнього пекла Шевченко проситься до дяка навчатися. Але замість того, щоб вчити, дяк заставляє носити воду.
8.  За найменші провини жорстоко бив різками.

3) Учитель: тяжке, безрадісне було дитинство у поета. Але і були щасливі хвилин. У цьому ви зараз переконаєтесь.

а) Розігрування уривків з твору «Тарасові шляхи»: (Слайд №2)

І група

•                   Як прийде Оксана скажу ти - моя зіронька
•                   Ось іди, Оксаночко, сюди, щось тобі скажу
•                   Ну, що?
•  Я кидаю дяка і іду в Лисянку, буду учитися на маляра. Років за 2 буду маляром. Заробимо грошей і поставимо хату з віконцями. Розмалюю їх лілеями або барвінками. Тебе змалюю та й дивитимусь на тебе.

0. -      Таке вигадаєш! Бідний ти, Тарасе, у тебе й сорочка не біла.

• А ти знаєш оту пісню «Ой зійди, зіронько моя вечірняя»
• Ну то й що?
• Зіронька, то це ти!
• Як це? Прирівняв! Чим же я до неї подібна?
• Гарна ти! Немає кращої за тебе! І на всю Кирилівку, і на весь білий світ.

 ІІ група

Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою,

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою.

Якби зустрілися ми знову

Чи ти злякалася б , чи ні

Якеє тихеє ти слово

Тоді б промовила мені

Ніякого. І не пізнала б

А може б, потім нагадала,

Сказавши: - Снилося дурній, -

А я зрадів би, моє диво!

Моя ти доле чорнобрива!

Якби побачив, нагадав

Веселеє та молодеє

Колишнє лишенько лихеє.

Я заридав би , заридав!

І помоливсь, що неправдивим,

І помоливсь, що неправдивим,

А сном лукавим розійшлось

Колишнєє святеє диво!

ІІІ група

• Тарасе, гей! Тарасе! Де ж це справді той Тарас!
• Оксано, ти чого мене чекаєш?

- Ну й наробив же ти біди! Кажи хутенько, де блукаєш? Мачуха лаються,

а тато пішли тебе шукати.

• Ходив побачити край світа.
• А де ж той край?Далеко?

- Ну глянь! Така велика дівка, того ж не знає, що стоять стовпи залізні там. Де треба, на залізних тих стовпах обперто міцно стріху з неба. Під нею сонячна оселя. А в ній є ліжко золоте. Там і спить сонце.

• Немов у раю.

- Тай і є на небі. Там де мати. Чи бачить мама, чи й не знає? Любила дуже нас вона... Невже мамунцю ти не бачиш, що мачуха нас лає й б’є.

• Не плач, Тарасику , не треба. Бачить мама все з неба. І те, що ходиш ти в ряднині, як те старча чути під тином, що кривдить мачуха й Степан, і побивається за сином. Бог пошле тобі талан. Як виростеш, поберемось і будемо вже в купі жити.
• А я збудую гарну хату, а в ній великую кімнату. Садок вишневий розведу. Тебе ж одягну, як ту паву, і в краснім тім расо-саду ми заживем тоді на славу.
• Посію гарні я квітки... Та посаджу ше і тополю.

- І вже не будем кріпаки: ми викупим себе на волю.

- Неначе сниться. Красні сни...: тополя, хата, вишні, квіти.

- І ми самі собі пани, - як схочемо, так будем жити.

ІІІ. Робота над новим матеріалом.

Учитель: Сьогодні ми продовжимо працювати над дослідженням творів Т. Шевченка.

Записуємо тему «Історичні мотиви у творах Т. Шевченка «Іван Підкова», «Тарасова ніч», «До Основ’яненка» , «Гамалія»»

Епіграфом нашого уроку є слова Т.Г.Шевченка. (Слайд №3)

Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине...

От, де люди наша слава,

Слава України.

Для роботи на уроці ви поділилися на дві групи. Кожна група працювала над випереджувальним завданням. Кожна група визначається, що вона очікує від уроку.

1.                 група: Розкрити невідому сторінку творчості Т. Шевченка - славне історичне минуле і зрозуміти чому так захоплювався поет ним.
2.                 група: Прослухати твори Шевченка, в яких оспівується історичне минуле, зрозуміти їх ідейно-художнє багатство.
3.                 група: А ми вражені тематикою творів, їх художньою довершеністю, мовним багатством.
4.                 група: Прослухавши та проаналізувавши твори Т.Г. Шевченка на історичну тематику, ми зрозуміли, чому поета захоплювало історичне минуле. Адже без минулого нема сучасного.

Слово надається учням І групи, яка презентує поезію «До Основ’яненка» (Слайд №4)

1. Читання поезії напам’ять.

2. Метод «Кубування» Ось перед нами кубік. На його гранях є питання.

Один учень передає другому, зачитує запитання і дає відповідь.

Питання:

1.               Чому Шевченко сумує за козацтвом?
2.               Що таке персоніфікація. Як вона використана у поезії. Яка її роль?
3.               Що уособлює українську старовину?
4.               Які дива були на Запоріжжі, про які згадує автор?
5.               Чи можливе повернення козацьких ідей?
6.               Поезія спроектована на сучасність. Доведіть.
7.               До чого звертається Шевченко? Що хоче пробудить?
8.               У що вірить? Про що нагадує?
   

9)    Чому обурює автора роль Московщини?

10.  Яких ви знаєте видатних Кобзарів?

Підсумок: Чи погоджуєтесь ви з думкою групи? Чи була ця думка досить аргументованою?

II група(Слайд №5)

1.     Цитати «Тарасова ніч»
2.     Гра «Ти мені,я - тобі» (запитання один одному і водночас відповідати)

1.     Які історичні події покладені в основу роману?
2.     Кого з козацьких ватажків оспівав автор?
3.     Хто є наскрізним образом твору. Доведіть?
4.     За ким сумує автор? Кого викриває?
5.     Шевченко пише, що «гине славна Батьківщина». Доведіть.
6.     Із ким зіставляє славне минуле?
7.     Чому твір звучить оптимістично?
8.     Як би ви пояснили образи-символи: ніч, місяць, зірки, могила.
9.     Яка позиція автора щодо руїни на Україні?
10. До чого закликає поет українців?

Підсумок: на думку відомого літературознавця І.Дзюби, Шевченко «в минулому шукає традиції волі і героїзму, щоб знайти надію, приклад, силу для боротьби за нову Україну...». Автор викриває тих, хто знищив гетьманщину - форму правління української державності.

Пробл. питання:Чи потрібно українцям власна держава, якою вона повинна бути. (Слайд №6)

•                                   1 уч. Потрібна. Власна, своя, українська.
•                                   2 уч. Так, бо «в своїй хаті, своя правда, і воля, і слава» - писав Т.Шевченко.
•                                   3 уч. Оновлена держава. «І на оновленій землі,

Врага не буде супостата,

І буде син, і буде мати,

І будуть люди на землі»

•                   Як працювала 2 група?
•                   Хто, на вашу думку, був найактивніший?

ІІІ група(Слайд №7)

1.               Напам’ять «Іван Підкова».
2.               Метод «Мікрофон».

1.               Яким ви уявляєте отамана Івана Підкову?
2.               За що шанують його побратими?
3.               Сміливі усі запорожці. Доведіть це.
4.               Для чого Шевченко використовує рефрен «було колись»?
5.               Про нагадують могили сучасникам?
6.               Які художні засоби використовує Шевченко в поемі?
7.               Доведіть, що цей твір оптимістичний.

Підсумок: Що ви знаєте про історичні події на Україні в 16 ст.

ІV група(Слайд №8)

І.Один із таких походів і зобразив Т.Г.Шевченко у поемі «Гайдамаки».

1.     Джерело поеми - збірник «Запорожская старіна». В якому Іван Срезневський писав, цитуючи Боплана - франц. інженера, автора записок про Україну: «Козаки... майже щороку на човнах своїх розгулюють по Чорному морі з метою завдати поразки туркам, не раз нападали вона на володіння кримського хана, спустошували Апостолію, руйнували Транезунд, доливали до Босфору. Та хіба козаки боялися битися врукопаш із турками? Козаки були завзятими ворогами і влучно стріляли з пищалі та вправно рубались на шаблях».
2.     З історичних праць Шевченка читав «Историю малой России». Дмитра Бантиша-Калинського, в якій розповідалось про походи козака Гамалії. Історик Д. Яворницький писав, шо Шевченків Гамалія - «це тип запорожця, кошового, отамана, як Тарас Бульба в Гоголя. До типу Гамалії ніхто так не підходить як гетьман-кошовий Петро Конашевич-Сагайдачний, герой у боротьбі проти бусурманів. А про Сагайдачного Т.Шевченко знав немало.
3.               Ще одне джерело «Гамалії» - українські народні думи»: «Невольники на каторзі»

«Олексій Попович»

«Самійло Кішка»

«Маруся Богуславка» і ін., які Т.Г.Шевченко знав дуже добре.

І 18 листопада 1842р. поет повідомляє Корольова:

«... позавчора повернувся у Петербург. Мене носив проклятущий пароход у Шведчину й Датчину. Пливучи в Стокгольм я скомпанував «Гамалію», невеличку поему»

Написав її Шевченко на морі, на кораблі, коли бурхливі хвилі суворої Балтики створювали в його уяві картини чорноморського походу козаків.

Поема розпочинається піснею невільників-українців, що страждають у турецькому ярмі.

2. Запитання на картонках. Витягують і відповідають.

1.          Чому пісня невільників-українців схожа на народні голосіння?
2.          Чому Босфор допомагає скривдженим?
3.          У чому основна думка звитяжної пісні козацтва?
4.          опишіть Стамбул, використовуючи цитати.
5.          У поемі персоніфіковані Босфор, Чорне море. Доведіть це.
6.          Знайдіть епітети, використані автором для опису запорожців.
7.          Що є кульмінацією поеми?
8.          Опис бою романтичний. Опишіть це.
9.          Якою була розплата козаків за руїни України?
10.     Яка роль гіпербол, алітерації у творі?
11.     Яким постає у творі отаман - Гамалія?

Підсумок: Героїко-романтичний характер поеми привабив багатьох митців. Композитор М.Копко на слова поеми створив кантату. У драмі Кропивницького «Невольник» є картина турецької неволі та визволення з неї,

що нагадує поему Шевченка, а народна пісня «Ревуть-стогнуть гори-хвилі» Нішанського перегукується з піснями з «Гамалії».

Сценка

(«Сторінка козацька. З думкою про волю»)

Ведуча. Сторінка козацька. З думкою про волю. (Слайд № 9)

Було колись в Україні

Ревіли гармати;

Було колись - запорожці

Вміли панувати.

Панували, добували

І славу, і волю;

Минулося - осталися

Могили на полі.

На сцені сидять козаки у кайданах на фоні декорації-темниіці. Побризкуючи кайданами, співають старовинний козацький плач-молитву “Ой, Боже, Боже, зглянься чи нас”

(Із колекції “Українські народні козацькі пісні та думи", трек 16)

Ой Боже, Боже, зглянься на нас, дай же нам кращої долі.

Ой Боже, Боже, зглянься на нас,

визволи нас із неволі.

Ой Боже, Боже, зглянься на нас зніми тяжкії кайдани, що крають тіло козацьке, болять кривавії рани

Козак 1. Ой нема ні вітру, ні хвилі із нашої України!

Козак 2. Чи там раду радять, як на турка стати,

Не чуємо на чужині.

Козак 3. Ой повій, повій, вітре, через море Та з Великого Лугу,

Козак 4. Суши наші сльози, заглуши кайдани,

Розвій нашу лугу.

Козаки разом моляться (вголос).

милий Боже України! ,

Не дай пропасти на чужині,

В неволі вольним козакам!

сором тут, і сором там - Вставать з чужої домовини,

На суд твій праведний прийти,

В залізах руки принести,

І перед всіми у кайданах

Стать козакові.

Учитель:

Чи підтвердились ваші очікувані результати?

1.       група. Так підтвердились, бо ми пізнали цікаву сторінку творчості Т.Шевченка - його захоплення і оспівування історичного минулого.
2.       група. Ми послухали багато творів 1. Шевченка, присвячені історичному минулому і зрозуміли, що поета захоплювала історія, минуле нашого народу.
3.       група. Ознайомившись з творами на історичну тематику, ми більше і глибше пізнали історію нашого народу. Нас захоплює художнє багатство цих творів.
4.       група. Ми ознайомились з історичними подіями, які були покладені в основу проаналізованих творів і зрозуміли, яку нелегку боротьбу вела Україна та її народ за національне та соціальне визволення.

Учитель:

•         Які слова Г.Г.Шевченка були епіграфом до нашого уроку?
•         Чи справджуються слова Великого Кобзаря?

Домашнє завдання.

1.               Прочитати поему «Гайдамаки»
2.               Написати твір-роздум «Чого мене навчають твори Т.Шевченка на історичну тематику»
3.               Намалювати ілюстрації.