Урок "Прикладна діяльність. Створення декоративної композиції «дерево життя» в техніці петриківського розпису."

 

Тема уроку Прикладна діяльність. Створення декоративної композиції «дерево життя» в техніці петриківського розпису.

 

Мета уроку: - ознайомити учнів з виражальними можливостями петриківського розпису;

- поглибити уміння учнів у відтворенні природних форм та створенні на їх основі символічних художніх образів за допомогою техніки петриківського розпису;

- поглибити композиційні вміння та навички учнів, їх відчуття кольору та асоціативне - образне мислення;

- забезпечити дотримання здоров’язберігаючих умов навчання;

- виховувати естетичний смак, відчуття гордості за українське мистецтво.

Обладнання уроку:

для вчителя: наочність, малюнки вчителя на дошці та на папері;

для учня: папір, олівець, гуашеві або акварельні фарби.

Тип уроку: урок застосування умінь, знань, навичок.                                 Форма  проведення уроку: урок-екскурсія.

Основні терміни та поняття:

- „дерево життя”;                        - частини „дерева життя” та їх значення.

„Природа творить вічно нові форми: що є, того ще не було, що було, те не повернеться,- все нове і, по суті, завжди старе”.                                                                                                                                            Йоганн Вольфганг Гете

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

Сміхотерапія

Продає новий пейзаж на базарі Сава:

По зеленому ставку жовтий лебідь плава.

• Хто картину купить, хто? Покупців він кличе.

Підійшов якийсь дідок і троячку тиче.

Сава злиться: - Ти здурів? Бач схотів чого ще!

Та для мене полотно коштує дорожче. –

Дід сміється: - То твоє діло особисте.

Ти ж платив за полотно, як було ще чисте.  

ІІ. Актуалізація опорних знань та умінь учнів.

 

1.Постановка проблемних питань: 

 

- Яке значення петриківського розпису для культури нашого народу?

- Що впливало на розвиток цього самобутного мистецтва?

- Назвіть характерну особливість традиційної композиції петриківського букета.

- Вкажіть головну ознаку образної мови петриківського розпису.

 

2.  Гра „Рулетка”

Учитель „всліпу” витягає номерок з порядковими номерами учнів у журналі. Обраний учень „всліпу” витягає одне із завдань і  дає на нього відповідь.

 

(Учням пропонуються картки із зображенням мазків та їх комбінацій, що належать та не належать петриківському розпису)

 

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

Бесіда.

На попередньому уроці ви ознайомились із  особливостями петриківського розпису, оволоділи основами техніки виконання мазків. Сьогодні ви спробуєте на практиці застосувати отримані знання та навички.

 

Оголошення теми та мети уроку.

 

Сьогоднішній урок ми проведемо у вигляді невеликої екскурсії. Екскурсоводи познайомлять вас з майстрами декоративного та художнього розпису, розкажуть про особливості виконання „дерева життя”.  Отож, ласкаво просимо до нашої мистецької галереї!

 

IV. Пояснення нового матеріалу

Бесіда.

Екскурсовод №1.

Зверніть будь ласка увагу на роботи Марфи Ксенофонтівни Тимченко. Вона народилася в сім'ї  хліборобів с. Петриківки на Дніпропетровщині 22 березня  1922 р. Навчалась у початковій місцевій школі, де її першим педагогом став учитель малювання, креслення і каліграфії  Олексій Феодосійович Статива, що сприяв відкриттю Петриківської художньої школи, яку Марфа успішно закінчила, навчаючись у добре відомої вже тоді народної майстрині Тетяни Пати. М. Тимченко в 1938 р. закінчила місцеву шко­лу майстрів петриківського розпису.

У 1939—1940 рр. вона навчалась у Київському худож­ньо-промисловому училищі. У повоєнні роки М. Тимченко працювала в галузі художньої промисловості. 1952 р. її запросили на Київський експериментальний кераміко-художній завод, де вона працювала протягом трьох десятиліть і разом з майстринями-петриківчанками утвердила новий самобутній напрямок у декоруванні української порцеляни.

Виконуючи чудове оригінальне декоративне оздоблення художнього фарфору, М. Тимченко також створює прекрасні станкові декоративні композиції на папері, картоні, полотні гуашшю, темперою, аквареллю, в яких своєрідно інтерпре­тує елементи петриківського розпису.

 

Екскурсовод №2.

В історії розвитку петриківського розпису особливе міс­це посідає заслужений майстер народної творчості України Тетяна Якимівна Пата, яка ще в довоєнні роки в спеціаль­ній школі підготувала і сформувала цілу плеяду таланови­тих учнів, у кожного з яких прагнула зберегти його творчі особливості, індивідуальну манеру. Характерні риси творчості петриківців — багата творча фантазія у виборі мотивів композиції, декоративність, віртуозність і витонченість малюнка, надзвичайна яск­равість фарб, контрастність, висока технічна майстерність.

Ще в 1936 р. на виставці під час першої декади укра­їнської літератури та мистецтва в Москві барвистий петриківський розпис зачарував глядача. Майстри одержали високі нагороди, а Тетяні Паті та Надії Білокінь присвоєно почесне звання майстра народного мистецтва У країни.

 

Екскурсовод №3.

Серед народних майстринь Київщини, які зробили знач­ний внесок у розвиток декоративного станкового живопису і графіки, слід відзначити народну художницю з с. Богданівки Яготинського району на Київщині Катерину Василівну Білокур (1900—1961), справжню чарівницю в зобра­женні української природи.

Малювала К. Білокур у нетрадиційній для народних жи­вописців техніці, використовуючи полотно й олійні фарби, а не папір і гуаш чи темперу.

Спочатку Катерина писала на неґрунтованому полотні, на якому тьмяніли, втрачали першопочатковий колір улюб­лені квіти. Сільська художниця знаходить свій спосіб оброб­ки полотна: вона покриває його кілька разів змішаними в певних пропорціях фарбами, створюючи і ґрунт, і фон май­бутньої картини.

Дивний і процес роботи К. Білокур над картиною. Вона по­чинала її з малювання деталей без композиційного розміщен­ня образів на форматі. Художниця попередньо не виконувала ні ескізів, ні етюдів, але їй були властиві безпомилкове відчут­тя гармонії та кольорової гами, вміння створювати цілісні кар­тини. Малюючи з натури квіти, овочі, фрукти, народна майстриня творить із них яскравий казковий світ.

Творчість К. Білокур — разючий приклад піднесення де­коративного мистецтва до високого ідейного рівня, до уза­гальненого монументального художнього образу. Своєю ліричною майстерністю, своїм умінням обдарувати глядача, показавши красу і багатство рідної природи, вона заслужи­ла народне визнання — їй присвоєно звання народного ху­дожника України. В с. Богданівка Яготинського району на майдані проти школи стоїть висічений з граніту пам'ятник К. Білокур.

 

Екскурсовод №4.

В народному розписі та в інших формах ужиткового мистецтва часто зображається „дерево життя”. Його зображення знаходять на старовинному посуді, керамічних виробах, на вишивках та писанках.

В основі дерева життя лежить хрест, який ділить площину зображення на чотири частини. Ці частини можуть символізувати:

- час доби (ранок, день, вечір, ніч),

- пори року (весна, літо, осінь, зима),

- частини світу (північ, південь, захід, схід). По вертикалі дерево членується на три частини:

- нижню, коріння (підземний світ);

- середню, стовбур (земний світ);

- верхню, крону (небесний світ).

Біля коріння зображують змій, риб, водоплавних птахів й тварин, бо низ — не лише підземний світ, але й море, річка, всяка вода. До середньої частини землі туляться великі тварини: бики, коні, олені, вовки, ведмеді й люди. У верховітті світового дерева селяться птахи і бджоли, розташовуються небесні світила.

«Дерево життя» ще називають «Світловим деревом». Воно символізує нерозривний зв'язок і гармонію всього живого на землі. Світовим деревом українців, як правило, вважаються верба, яблуня, липа та ін.    

Учитель

Поаплодуємо екскурсоводам, подякуємо їм за цікаві розповіді та приєднаємось до прекрасного на практиці – виконаємо власні художні композиції.

Фізультурна хвилинка

Намалюємо квітки  рухом правої руки.

Лівою малюєм сонце, що заглянуло в віконце.

Присідаємо, стрибаєм і до праці приступаєм…

Педагогічний малюнок.

1.Компонування зображення з нанесенням габаритних розмірів у відповідності до трьох частин символічного поділу дерева.

2. Побудова каркасного зображення.

3. Зображення елементів композиції дерева.

4. Контурне рішення.

5. Аналіз завершеного варіанту роботи учителя.

 

Демонстрація кращих учнівських робіт з даної теми.

Ознайомлення учнів із критеріями оцінювання роботи.

 

V. Практична робота учнів.

 

Диференційовані завдання:

І рівень – виконання окремих елементів композиції «дерево життя»;

ІІ рівень – виконання композиції «дерево життя» у спрощеному варіанті, з мінімальною кількістю деталей;

ІІІ – IV рівень – виконання робіт із повною промальовкою головних та другорядних елементів.

 

VI. Підсумок уроку.

 

1. Аналіз учнівських робіт.  Виставлення оцінок.
2. Створення позитивного настрою від виконаних робіт.