(6 клас)
Навчальна:
Познайомити учнів із прикметником як частиною мови; з’ясувати його лексичне значення, граматичні (морфологічні) ознаки – рід, число, відмінок; визначити його роль у реченні; навчити розрізняти повні й короткі форми прикметників.
Розвивальна:
Розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, уміння аналізувати мовні явища, добирати точні слова для характеристики предметів; збагачувати активний словниковий запас.
Виховна:
Формувати любов до української мови, повагу до слова, прагнення висловлювати думки грамотно й образно.
Урок засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, картки із завданнями, опорні схеми, мультимедійна презентація, ілюстрації.
Мовно-літературна: уміння працювати з прикметником, удосконалення усного й писемного мовлення.
Інформаційно-комунікаційна: уміння сприймати, обробляти та застосовувати мовну інформацію.
Навчальна: розвиток самостійності, організованості, пізнавальної активності.
Привітання, перевірка готовності до роботи.
Учитель налаштовує учнів на активне сприйняття нового матеріалу:
«Сьогодні ми знову вирушаємо у світ слова. Готові відкрити для себе ще одну цікаву частину мови?»
Бесіда з учнями:
. Що називає іменник?
Які його морфологічні ознаки?
Яку роль він виконує в реченні?
Учитель підводить до теми:
«А тепер уявімо, що ми можемо називати речі, але не можемо сказати, які вони — гарні, великі, теплі, зелені. Мова без таких слів була б блідою. Саме тому існує прикметник.»
Учитель загадує загадку:
«Він ознаку називає,
Хто, який, чиє — питає.
Рід, число і відмінок має,
В реченні означенням буває.»
Відповідь: прикметник.
«Тож тема нашого уроку — прикметник як частина мови. Сьогодні дізнаємося, що він означає, як змінюється та яку роль виконує в реченні.»
Прикметник — це самостійна частина мови, що позначає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?
|
Питання |
Приклад прикметника |
Приклад у реченні |
|
Який? |
Золотий. |
Золотий лист падає з дерева. |
|
Яка? |
Прохолодна. |
Прохолодна осіння пора освіжає. |
|
Яке? |
дощове |
. Дощове осіннє небо затягнуте хмарами. |
|
Які? |
яскраві |
. Яскраві осінні фарби радують око. |
|
Чий? |
Бабусин. |
Бабусин плед зігріває холодними вечорами. |
|
Чия? |
мамина |
. Мамина куртка висить на вішалці. |
|
Чиє? |
Дитяче. |
Дитяче сміх лунав у парку. |
|
Чиї? |
Осінні. |
Осінні дощі змивають опале листя. |
Приклади: зелений ліс, весела дитина, мамина пісня.
Прикметники роблять висловлювання точнішими, виразнішими, образнішими.
«Надворі день» → «Надворі сонячний, теплий день.»
Прикметники змінюються:
за родами: зелений — зелена — зелене;
за числами: зелений — зелені;
за відмінками:
Н.в. — який? (гарний),
Р.в. — якого? (гарного),
Д.в. — якому? (гарному),
Зн.в. — який? / якого? (гарний / гарного),
Ор.в. — яким? (гарним),
М.в. — на якому? (на гарному).
Висновок: прикметник узгоджується з іменником у роді, числі та відмінку.
Найчастіше — означення:
Розцвіла весняна квітка (яка? — весняна).
Може бути іменною частиною складеного присудка:
Він був щасливий.
Повні форми: мають закінчення (-ий, -а, -е, -і): гарний, щаслива, глибоке, нові.
Короткі форми: трапляються рідше, переважно в художніх текстах: рад, певен, зелен, ясна, красен.
Не відмінюються, найчастіше виступають присудками.
Шлях далекий — шлях далек.
Вправа “Знайди прикметник”
Пр.: На високій тополі гніздилися білі лелеки.
→ високій (якій?), білі (які?).
Вправа “Добери ознаку”
Сонце (яке?) — тепле, лагідне, яскраве.
Квітка (яка?) — пахуча, ніжна, польова.
Вправа “Перетвори речення”
Повні форми замінити короткими:
Його розум був гострий → Його розум був гостр.
Прикметниковий диктант
Учитель називає іменники, учні добирають прикметники.
Море — (яке?) синє, глибоке, безкрає.
Книга — (яка?) цікава, стара, навчальна.
Бесіда:
Що означає прикметник?
На які питання він відповідає?
Як змінюється прикметник?
Яку роль виконує в реченні?
У чому різниця між повними й короткими формами?
Учитель підкреслює:
«Прикметник допомагає робити нашу мову живою, барвистою, точною.»
Скласти 3–4 речення з прикметниками, що описують осінній ліс, весняний ранок або зимовий вечір.