Урок "ПРИКМЕТНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ: ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНІ ФУНКЦІЇ. ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ РОЗРЯДИ ПРИКМЕТНИКІВ."

Тема: ПРИКМЕТНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ: ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНІ ФУНКЦІЇ. ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ РОЗРЯДИ ПРИКМЕТНИКІВ (ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ, ПРИСВІЙНІ), ЇХ ОСОБЛИВОСТІ Й ФУНКЦІОНУВАННЯ В МОВЛЕННІ. ПЕРЕХІД ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ У ЯКІСНІ, ПРИСВІЙНИХУ ЯКІСНІ Й ВІДНОСНІ

Мета: розширити знання десятикласників про лексико-

граматичні ознаки прикметника, його синтаксичну роль, про перехід прикметників з одного розряду до іншого; формувати вміння розрізняти розряди прикметників та визначати їх особливості функ­ціонування в мовленні; за допомогою мовленнєво- комунікативного дидактичного матеріалу вихову­вати почуття гордості та любові до краси рідної землі.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Обладнання: копії текстів.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент
2. Ознайомлення з темою та метою уроку

III. Актуалізація опорних знань

1. Складіть лінгвістичну довідку, давши відповіді на запитання.

•    Пригадайте, яка частина мови називається прикметником?

Наведіть приклади.

•    Які морфологічні ознаки має прикметник?

•    На які групи за значенням поділяються прикметники?

•    Які прикметники називаються якісними?

•    Які прикметники називаються відносними?

•    Які прикметники називаються присвійними?

•    Які синтаксичні функції виконує прикметник?

Довідка. Прикметником називається частина мови, що вира­жає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? Наприклад: сміливий, щаслива, зелене, веселі, сестрин, батькова, братове і т. ін.

Прикметник змінюється за родами, числами й відмінками, і ці його форми залежать від іменника, з яким прикметник узгоджу­ється: стрункий юнак — стрункого юнака, струнка тополя — стрункої тополі, стрункі дівчата — струнких дівчат. Названі властивості прикметника є його морфологічними ознаками.

У реченні прикметник виступає переважно в ролі узгодженого означення. Наприклад: Тоненький струмок диму поволі піднявся над сторожкою, понад віттям дерев та й послався над ними прозорою хмарою (Г. Тютюнник).

Рідше прикметник виконує функцію іменної частини складе­ного присудка. Наприклад:

Яка важка у вічності хода! (Ліна Костенко).

Субстантивований прикметник (який перейшов у іменник) виконує ті самі синтаксичні функції, що й іменник.

За характером ознаки, яку вони виражають, морфологічними і словотвірними особливостями прикметники поділяються на якісні, відносні та присвійні.

Якісні прикметники позначають безпосередні, закладені в са­мій суті предметів ознаки, що зазвичай здатні виявлятися біль­шою або меншою мірою: кмітливий (юнак) — кмітливіший, най- кмітливіший.

Відносні прикметники виражають незмінні, сталі щодо міри вияву ознаки предметів за їх відношенням до інших предметів, дій, обставин: бурштинове (намисто), осінній (день).

Присвійні прикметники вказують на належність предмета кому-небудь і відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї? Напри­клад: мамина (казка), батьків (сміх) (З посібника).

IV. Формування практичних умінь і навичок

1.  У поданих реченнях знайдіть прикметники, визначте їх рід, число, відмінок та синтаксичну функцію. Поясніть, чим від­різняються ці граматичні категорії в іменників та прикмет­ників. Укажіть, де прикметник лише увиразнює іменник, а де виконує синтаксичну функцію головного члена речення.

1. Лелеки знають, яка доля вготована їм над білими горами, знають також і те, що десь далеко-далеко ждуть їх велетенські річки з солодкою водою, ждуть безмежні плавні, озера й непро- хіддя боліт, усі вони — від могутніх лелек-ватажків до моло­деньких лелечок-перволітків — народилися у тих далеких зеле­них краях і мають вертатися щоразу туди, вертатися знов і знов, завжди і вічно, бо їхнє лелече перелітне життя є не що інше, як безупинне вертання і повертання до своїх народжень, до того, що назавжди лишається найріднішим (П. Загребельний). 2. І все ждало. Тиша стояла якась неспокійна. Світле безмежжя зда­валось крихким (О. Гончар). 3. Поодинокі хмари, що погуби­лися на синім небозводі, були темної барви (О. Кобилянська). 4. От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади (І. Нечуй- Левицький).

2.  Доберіть до поданих іменників прикметники, що називали б ознаку кольору, розміру, віку, смаку, запаху, матеріалу, зов­нішності та внутрішнього світу.

Сонце, день, поле, стіл, чашка, хліб, вода, ліки, вишня, шлях.

3.  Випишіть у три колонки якісні, відносні та присвійні при­кметники.

Широкий степ, сьогоднішня газета, тутешні жителі, батькова порада, свіжий вітер, чорняве дівча, солов'їний голос, дешева книга, цікава розповідь, дністрові води, сильний чоловік, мате­рина сльоза, карі очі, безкрая рівнина, червона тканина, гіркий перець, морські хвилі, Сергіїв твір, вовча лапа, Лесина поезія, височезна сосна, сумна пісня, далека дорога, дощові краплі.

Коментар учителя. Вживаючись у переносному значенні, відносні прикметники можуть переходити до розряду якісних. Наприклад: золотий ланцюжок — відносний; золота душа — якісний; срібний перстень — відносний; срібний голос — якіс­ний. (З посібника).

Присвійні прикметники можуть втрачати свою конкретну пред­метну ознаку і набувати загальної родової віднесеності чи власти­вості, тоді вони переходять до розряду присвійно-відносних або присвійно-якісних прикметників. Наприклад: ведмежа голова — присвійний (голова ведмедя); ведмежа шуба — відносний (шуба з хутра ведмедя); ведмежа послуга — якісний (погана).

Не виражають значення присвійності ті прикметники, що входять до складу фразеологічних зворотів і термінологічних назв, наприклад: дамоклів меч, гордіїв вузол, торічелієва пус­тота, петрові батоги (назва трави, ботанічний термін) (З під­ручника).

4. Прочитайте речення. Відшукайте в них відносні та присвійні прикметники, вжиті у значенні якісних.

1. Романові дома довелось покуштувати березової каші (С. Васильченко). 2. Тож, мила моя юнь, любіть, вивчайте солов'їну мову, ніде й ніколи не ганьбіть її — життя основу (М. Волощук). 3. Той, хто бачить тільки недоліки, той просто сліпець... Та не потрібні нам і рожеві окуляри (Л. Дмитренко). 4. І чисте срібне сяйво на скронях зайнялося, як одсвіт гроз великих, як блиск бурхливих літ (М. Бажан). 5. Замовкни ж ти, пісне моя лебедина, бо хутко порветься остання струна (Леся Українка) 6. Став він не остання спиця в колесі (Панас Мирний).

5. Складіть речення з наведеними словами таким чином, щоб в одному випадку це слово мало відносне, а в іншому — якісне значення.

М'який, вишневий, срібний, лисячий.

6. Розподільчий диктант. Запишіть у три колонки словосполу­чення: в першу колонку словосполучення, в яких прикмет­ники вжито з якісним значенням, у другу — з відносним, а в третю — з присвійним. Зробіть висновки про те, які ха­рактерні ознаки якісних прикметників відрізняють їх від від­носних та присвійних.

Залізні дроти, залізні нерви, золота медаль, золоті руки, зеле­ний светр, зелена юність, заячі рукавиці, заяча душа, заяча лапа, Чорне море, чорне золото, чорне взуття, собача будка, собачий холод, курячий бульйон, літня пора, літня спека, літня жінка, орлиний зір, орлиний ніс, орлине око, вовчий хвіст, вовча натура, вовчий апетит, вовчий кожух, легкий вітерець, легке зав­дання, легкий рюкзак, прокрустове ложе, соболині брови, собо­лине гніздо, соболина шапка.

► Пригадайте кілька фразеологічних висловів. Схарактеризуйте прикметники в них.

V.   Підсумки уроку

VI.   Домашнє завдання

► Складіть твір-опис на тему: «Зимовий ранок», використовуючи виражальні можливості прикметника