Урок "Прикметники - синоніми, прикметники - антоніми"

Урок української мови в 4 класі

(за підручником М.С. Вашуленко, С.Г. Дубовик, О.І. Мельничайко, 2015р.)

Тема: Прикметники - синоніми, прикметники-антоніми. Пряме і переносне значення прикметників.

Мета: поглиблювати знання дітей про лексичне багатство мови на прикладі прикметників;

формувати вміння добирати та використовувати прикметники - синоніми та антоніми в мовленні, вживати прикметники в переносному значенні; працювати в парі.

збагачувати словниковий запас учнів;

виховувати спостережливість й любов до природи, зокрема осінньої.

 

Тип уроку: комбінований

 

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

- Діти, сьогодні на уроці у нас присутні гості, давайте привітаймося!

Доброго ранку! Доброго дня!

Доброго вчора, сьогодні, щодня!

Хай не псується годинник на вежі,

Хай у житті буде все, як належить:

Сонце – як сонце. Вітер – як вітер.

Дощик – як дощик, а діти – як діти!

- У вірші був вислів «Діти – як діти». А які ви діти? (Відповіді дітей).

- А для мене ви уважні, талановиті, найкращі.

- Чи підтримуєте моє міркування? (Так. І ми на уроці це доведемо, що ми допитливі, ми будемо уважні, покажемо свій талант…)

- У вас на партах є останні осінні листочки, які ви будете збирати, виконавши завдання на уроці, даючи правильну відповідь на мої питання. А в кінці уроку кожен з вас отримає певну кількість листочків. Це і буде ваша оцінка за роботу на уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

• Сьогодні на уроці ми з вами продовжуємо вивчати самостійні частини мови. А допоможе нам в цьому чарівний кубик.

 

 

 

 Метод «Кубування»

Завітав сьогодні в клас

На урок знову до нас

Кубик, діти, не простий,

Кубик, діти, чарівний.

Він доріжку прокладає,

Знання наші перевіряє.

1. – Якою частиною мови є прикметник?
2. – Що називає прикметник?
3. - На які питання відповідає?
4. - Яким членом речення виступає?
5. - Як змінюється прикметник?
6. – Яке лексичне значення має прикметник? Я хочу нагадати, що лексика – це наука, яка вивчає значення слова.

Відповіді дітей (Синоніми, антоніми, мають пряме і переносне значення, багатозначні слова.)

•      Отже, ми пригадали з вами те, що нам відомо про прикметники.

ІІІ. Повідомлення теми уроку.

•       А сьогодні ми узагальнимо й розширимо наші знання з теми «Прикметники – синоніми й антоніми. Пряме й переносне значення  прикметника».

IV. Узагальнення та систематизація знань.

1. Почнемо традиційно наш урок з Хвилинки каліграфії.

• Повторимо написання буквосполучень, з яких складається слово «осінь». Зверніть увагу на правильне з′єднання цих букв.

Ос сі ін нь осінь

• Утворіть від слова «осінь» прикметник, запишіть його каліграфічно, пригадайте орфограму «подвоєння». (Осінній)
• Як назвати ці два слова? (Спільнокореневі)
• Доберіть ще одне споріднене слово. (Восени). Запишіть. Визначте корінь. Зверніть увагу на чергування і - е.
• Це слово – прислівник. Прислівники ми вчитимемо трохи згодом. Отож, господинею нашого уроку буде Осінь.

2. Гра «Яке слово зайве»

• Я буду читати ряд слів. Вам потрібно знайти зайве  слово в кожній групі слів і записати. (Прикметник.)
• Хто бажає біля дошки виконати це завдання?

1. Дощ, вітер, мряка, золота.
2. Безхмарний, сонячний, пізня.
3. Багряний, чарівний, осінній.
4. Зелень, зелений, зазеленіла, жовтий.
5. Вітряний, дощове, рання.

• Зачитай свої слова і поясни, чому саме це слово зайве. А ви перевіряйте. Якщо не згодні, піднімайте руку.

         (Золотий, безхмарний, осінній, жовтий, дощове)

• Хто виконав правильно? Хто допустив помилку?

3. Прийом «Гронування»

• Випишіть з написаних слів антоніми. (Безхмарний, дощове)
• Випишіть з названих слів синоніми. (Золота, жовтий)
• Чому осінь називають «золотою»?

Це слово передає не тільки колір осені, а й стан і настрій природи в цей період.

• Вашій увазі пропоную  репродукцію картини І.Левітана «Золота осінь».
• Із чого видно, що осінь – золота? (Листя жовте – золоте, стан природи спокійний, настрій – лагідний, радісний, піднесений).
• В якому значенні – прямому чи переносному – вжито прикметник «золота» у назві картини? (У переносному). А прикметник, який вжито в переносному значенні називається епітетом.
• Що ще, крім осіннього листя, може бути золотим? (Серце, обручка, руки, характер, голос, дитина).
• В якій парі слів, які ви щойно назвали слово «золотий» вжито в прямому значенні?
• Давайте запишемо словосполучення в зошити і доберемо синонім до слова «золотий».
• Перше словосполучення запишемо разом, а далі будете записувати самостійно:

Золоте серце – добре;  золоті руки – працьовиті; золота дитина – вихована, золотий голос – гарний, золотий характер – спокійний.

• Які висновки ми можемо зробити після виконання цього завдання? (Наша мова стає багатшою, красивішою, різнобарвною)

Фізкультхвилинка

• А наша господиня Осінь запитує нас, чи можна сказати, що надворі золота осінь? Чому? Як називається така пора? (Пізня осінь)
• Зверніть увагу на репродукцію картини В.Штейна «Пізня осінь».
• Який настрій цього полотна? (Сумний)
• Доберіть синоніми до слова «сумний».

Я на дошці записую сумний, діти виходять по одному записують синоніми.

(Сумний – печальний, скорботний, журливий, тужливий, жалібний)

• А зараз послухайте музичний уривок П. Чайковського «Осіння пісня».
• Чи співзвучний його настрій із настроєм картини?
• У музиці такий настрій називається «мінорним».
• Згадайте, який антонім до слова «пізня» нам сьогодні зустрічався? (Рання).
• Чи буває такою осінь? Коли це буває?
• Зверніть увагу на екран. Перед вами репродукція картини Ш.Клеафілд «Осінь».
• Який настрій передав художник у своїй картині?
• Який можна дібрати до цієї картини синонімічний ряд. (Веселий, радісний, світлий, піднесений)
• Запишіть цей ряд. Такий настрій у мистецтві називається «мажорний».
• Слова «мажорний» і «мінорний» вжито в прямому значенні? Для чого, на вашу думку, слова, зокрема прикметники, вживаються в переносному значенні? (Для точності, образності характеристик, виразності й розмаїття мовлення)
• Отже, синоніми, антоніми й прикметник, вжиті в переносному значенні, увиразнюють наше мовлення, роблять його багатим, образним, точним.

4. Спостереження над мовним матеріалом: (на екрані та в учнів на партах вірш-діалог).

- А тепер давайте зануримось в поезію. У вас на партах лежать картки з віршованими рядками.

- Прочитайте цей вірш і зверніть увагу на розділові знаки, які вказують на інтонацію цього вірша.

 - Чом, друже, усюди барвисті листки?

 - Це їх осінь скупала у райдужнім морі.

- А чого так задумався берег ріки?

 - Це він, мабуть, пригадує пісню в мінорі.

- Звідкіля пелена на ранкових лугах?

- То зима вже фату приміряє до шлюбу.

- Хто це пухом засипав  подвір’я  і  дах?

- То збирає мороз білі клапті на шубу…

Завдання:

• У формі чого записаний цей вірш? (Діалог)
• Що таке діалог? (Розмова двох або більше людей, яка відбувається за певної ситуації)
• З’ясуйте, хто бере участь у діалозі.
• А тепер спробуймо прочитати вірш-діалог, дотримуючись інтонації. .  Хто хочу спробувати?
• Нам відомо, що діалог відбувається за певної мовленнєвої ситуації.  
• Яку ситуацію ви можете собі уявити, прочитавши цей діалог? (спілкування дітей про осінні зміни в природі пізньої осені)

6. Проблемно – пошукове завдання.

• Порівняймо з вами ранню і пізню осінь.

                                              Рання  осінь                            Пізня осінь

Небо (за кольором)          блакитне   сіре

(за хмарністю)    ясне                                                похмуре

Дерева

(за наявністю листя)     барвисті, різнобарвні                         голі, безлисті

Хмари (за кольором)   чисті, прозорі                          важкі, темні, чорні

Вітер (за температурою)  теплий                                          холодний

(за силою)                       слабкий                                          сильний

Сонечко (за яскравістю)  яскраве                                         бліде, тьмяне

7. Робота в парах

- Як і осінь має два крила – пізню й ранню пори, так і ви зараз працюватиме двома крилами: вам потрібно доповнити поданий текст прикметниками.

По ... небу пливуть … хмари. В … деревах … вітер співає … пісню. Крізь … віти поглядає на землю … сонечко.

• Вставте в текст прикметники так, щоб вийшов опис ранньої (перший варіант) та пізньої (другий варіант) осені. Згадайте правило роботи в парах. Перш ніж записати текст у зошити, порадьтеся одне з одним щодо влучності використання того чи іншого прикметника. Для допомоги у вас є наша порівняльна таблиця. (на дошці)
• А тепер перевіримо складені тексти.
• Молодці! Дуже гарні тексти вийшли.

V. Підсумок уроку.

- Хто був господинею нашого уроку? (Осінь)

- А до якої частини мови ми ходили на осінні гостини? (Прикметник)

- Ця тема для нас не нова. Що ж таке синоніми, антоніми.

- А які нові слова нам сьогодні зустрічалися? (Мінорний і мажорний настрій, епітет)

         - Діти, я думаю, ви зі мною будете згодні, що прикметники роблять

нашу мову багатою, , ліричною, ніжною, поетичною, допомагають точніше висловити свою думку.

• І тому сьогодні я хочу закінчити наш урок поетичними рядками:

Земля – ласкава, люба, рідна,

а сонце – щире, золоте,

а небо – лагідне й блакитне,

життя – прекрасне, дороге.

А очі в мами – добрі, ніжні,

а голос – чистий і дзвінкий,

а руки – теплі і надійні,

а погляд – сонячний, ясний.

Квітки у полі – білі, сині,

червоні, жовті, голубі,

хмарки у небі – бистрокрилі,

весняні, літні, зимові.

Усі ознаки називає

прикметник як частина мови

і жодної  не обминають

слова ці, справді пречудові.

VІ. Домашнє завдання

• Що ж залишилось нам тільки отримати домашнє завдання.
• У вас буде можливість вибрати для себе цікаве.

1. С.83, впр.159
2. Скласти твір – мініатюру «Скоро зима», використовуючи прикметники – синоніми, прикметники – антоніми.

 

• Ви сьогодні добре попрацювали. На деяких учнів я подивилася іншими очима, дуже здивували мене. Підрахуйте свої зароблені листочки і на перерві підійдете з щоденниками.

Дякую всім, хто працював,

В зошитах гарно писав,

На всі запитання відповідав,

Різні завдання виконував,

Та тим, хто в гості завітав.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бердянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №20

Бердянської міської ради

Запорізької області

 

 

 

 

 

 

        Урок української мови в 4 класі

                        Тема:

«Прикметники – синоніми, прикметники – антоніми.

Пряме і переносне значення.»

(план – конспект уроку з презентацією)

 

 

 

 

                                              Розробила:

Васильєва Юлія Олександрівна

вчитель початкових класів

ІІ категорії