Урок "Прикметники-синоніми, прикметники-антоніми. Пряме і переносне значення прикметників."

Департамент освіти і науки КОДА КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти»

Відділ початкової освіти

Методична розробка навчального заняття

з української мови

Прикметники-синоніми, прикметники-антоніми.

Пряме і переносне значення прикметників.

Автор: Войтенко Лілія Віталіївна,

вчитель початкових класів

Супоївського НВК

Яготинського району

Керівник : Ткаченко Л.П.

Біла Церква

2017

Автор: Войтенко Лілія Віталіївна,

вчитель початкових класів

Супоївського НВК

Яготинського району

Керівник : Ткаченко Л.П.

Предмет: Українська мова

Клас: 4 клас

Розділ: Прикметник

Тема: Прикметники-синоніми, прикметники-антоніми. Пряме і переносне значення прикметників.

Мета: ознайомити учнів з прикметниками із синонімічними та антонімічними значеннями; вчити вживати прикметники в прямому та переносному значеннях; розкрити поняття багатозначності прикметників; учити вживати прикметники в прямому та переносному значеннях; розвивати усне та писемне мовлення; збагачувати словниковий запас; тренуватися давати повну й вичерпну відповідь на запитання; виховувати дбайливе ставлення до навколишньої природи, бажання оберігати і примножувати її багатства. 

Обладнання:  підручник з української мови (М.С.Вашуленко), картки індивідуального опитування, словник синонімів та антонімів, індивідуальні орфографічні словники, малюнки птахів.

Тип уроку:   комбінований.

Хід уроку

1.                ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Всі почули вже дзвінок.

Він покликав на урок,

Кожен з нас приготувався,

На перерві постарався.

Зараз сядуть лиш дівчатка,

А за ними – і хлоп’ятка.

•  А зараз повторимо наш девіз уроку:

Думати швидко,

Виконувати чітко,

Гарно працювати,

Каліграфічно писати! (слайд №1)

ІІ. КАЛІГРАФІЧНА ХВИЛИНКА.

     Пп  пр  Пл  пч  Пу  пі  Пн  по  прикметник

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

1. Малюнковий диктант (слайд №2)

(Лелеки, ластівка, снігур, дятел, синичка, шпак.)

-  Що на малюнках зображено?

-  Назвіть птахів, що залишаються зимувати у наших краях?

-  Як ми допомагаємо птахам перезимувати?

-  До якої частини мови належать ці слова?

-   До одного з іменників підберіть і запишіть його ознаки. Що це за слова?

2.  Перевірка домашнього завдання

 - Прочитайте опис синички, який ви знайшли у вправі 154.

 - Які слова допомогли зобразити синичку? Назвіть їх.

 - До якої частини мови вони належать?

 3.Вправа «Пригадайте».

 - Закінчіть речення

 - У реченні прикметники найчастіше зв'язані з ...

 - Прикметники змінюються за ...

 - Рід, число прикметника завжди узгоджується з ...

 4. Гра «Ланцюжок»

 - Від поданих іменників утворіть прикметники (слайд №3)

квітка — ...           друг — ...

вулиця — ...         ліс — ...

зима — ...            метал — ...

день — ...            чесність — ...

сніг — ...              школа — ...

хмара — ...         розум — ...

- Перевірка (слайд №4)   

квітка — квітковий        друг — дружній

вулиця — вуличний     ліс — лісовий

зима — зимовий          метал — металевий

день — денний             чесність — чесний

сніг — сніговий             школа — шкільний

хмара — хмарний        розум — розумний

IV.      ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

Тема наша непроста, та для всіх цікава,

Будуть в ній нові слова, буде і забава.

І в скарбничку мовну цю, поки вивчим тему

Мовних скарбів пребагато ми з вами зберемо.

— Отже, тема нашого уроку:  Прикметники – синоніми, прикметники – антоніми. Пряме й переносне значення прикметників (слайд №5)

— Сьогодні на уроці ми попрацюємо з прикметниками, близькими і протилежними за значеннями, вжитими в прямому і переносному значенні.

V.   СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

 1. Спостереження за прикметниками-синонімами.

— В українській мові є слова, схожі за значенням. Таких слів чимало, їх називають синонімами.  Синоніми – це слова, які відрізняються одне від одного звуковим складом, але означають назву одного поняття з різними відтінками в його значенні або з різним стилістичним забарвленням. Синоніми роблять наше мовлення більш образним, точнішим, досконалішим.

1.1 Гра «Хто швидше?»

Кожному учню учитель дає аркуш паперу з написаними прикметниками. Потрібно вилучити зайві слова, які не є синонімами (слайд №6)

Великий, чималий,кленовий, величезний, велетенський, хоробрий, здоровенний, гігантський.

Сміливий, хмарний, відважний, мужній, паперовий, доблесний, хоробрий,безстрашний.

Перевірка (слайд №7)

Великий, чималий, величезний, велетенський, здоровенний, гігантський. Сміливий, відважний, мужній, доблесний, хоробрий,безстрашний.

2. Спостереження за прикметниками-антонімами

—   Які слова називаються антонімами?  Антоніми – це слова з протилежним лексичним значенням, однак поєднанні певним спільним фактором, наприклад: високий – низький, товстий – худий, веселий – сумний. Як бачимо, антоніми поєднуються у пари.

2.1.Виконання вправи 155 (с. 82).

Вправа 155

1.Маленька праця краща за … безділля.

2. Праця чоловіка годує, а … марнує.

3. Ранні  пташки росу п’ють, а … сльози ллють.

4. Руки білі, а сумління … .

5. Ластівка день починає, а соловей … .

(Учні читають прислів’я, вставляючи замість крапок антоніми до виділених слів.)

- Яку роль відіграють антоніми у прислів'ях? (Вони увиразнюють мовлення, підсилюють зміст)

- До яких частин мови належать ужиті тут антоніми?

Маленька - велике,

Ранні - пізні, прикметник

Білий - чорний.

Праця - лінь (неробство).  ------- іменник

Починає - закінчує.--------- дієслово

   -  Як ви розумієте зміст першого і другого прислів’я?

Виконання другого завдання до вправи 155.

  -  Спишіть прислів’я із прикметниками-антонімами.

2.2.Виконання вправи 156 (с. 82)

Вправа 156

1.Легкий мішок; легке завдання.

2. Гаряча вода; гаряча вдача.

3. Порожня голова; порожня бочка.

4. М’який хліб; м’який характер.

Слова для довідки: 1. Складне, важкий. 2. Спокійна, холодна. 3. Повна, розумна. 4. Черствий, твердий.

 -  Прочитайте перше завдання до вправи.

- Читаємо перше словосполучення: «Легкий мішечок». Скориставшись довідкою, нам необхідно записати відповідне словосполучення-антонім. Але зверніть увагу на те, що антонімічні пари слів завжди належать до однієї й тієї самої частини мови. Вони вживаються у тому самому роді, числі, відмінку. (Самостійне виконання вправи учнями.)

- У яких словосполученнях прикметники вжито в прямому значенні, а в яких — у переносному? (Переносне значення: легке завдання, гаряча вода, порожня  голова,  м'який характер)

  -  Для чого потрібні антоніми? (Це протилежні за значенням слова, які порівнюють та допомагають зрозуміти зміст.)

3.               Фізкультхвилинка (слайд №8)

           Руки в сторони та вгору —

 На носочки піднялись.

 Підніми голівку вгору —

 Й на долоньки подивись.

 Присідати ми почнемо,

 Добре ноги розімнемо.

 Раз — присіли, руки прямо.

 Встали — знову все так само.

 Повертаємося вправно,

 Все виконуємо гарно.

 Вліво-вправо повернулись

 І сусіду усміхнулись.

VI. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ. 

   1. Робота із словниковими словами (слайд№9)

Фанера  Фартух

Фанера - дерев'яний матеріал у вигляді тонких пластин, якими обклеюють столярні вироби для їх оздоблення.

Фартух - жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру та фасону, який одягають спереду на сукню, спідницю, щоб запобігти їх забрудненню.

- Чим схожі ці слова? Чи відрізняються? Доберіть до кожного з них декілька прикметників, які їх характеризують.

- Побудуйте речення з цими словами.

1.               Робота в парах.

Вправа 157 (с. 82-83)

 Подвір’я школи, листя клена, полиця для книжок, вітер із півдня, допомога товариша, портфель зі шкіри, хвіст лиса, щебетання пташок, робота в класі, потік води, грива коня, фартух для роботи, ящик із фанери. (Учні читають подані словосполучення.)

•                   З яких частин мови вони складаються? 
•                   Замініть за зразком подані словосполучення сполученнями прикметників з іменниками. Деякі словосполучення записані на картках. Це ваші підказки. У кожного їх різна кількість. Попрацюйте спочатку в парах, а потім самостійно запишіть.

(Листя клена — кленове листя. Полиця для книжок — книжкова полиця. Вітер з півдня — південний вітер. Допомога товариша — товаришева допомога. Портфель зі шкіри — шкіряний портфель. Хвіст лиса — лисячий хвіст. Щебетання пташок — пташине щебетання. Робота в класі — класна робота. Потік води — водяний потік. Грива коня — кінська грива...)

2.                Гра «Скажи без затримки»

Учитель називає прикметник, а учні добирають антонім до названого прикметника (слайд №10)

Світлий

холодний

високий

повільний

кислий

лежачий

голосний

свіжий

-  Запишіть у зошит ті антонімічні пари, що запам’ятали.

3.               Побудова речень.

Вправа 158 (с. 83)

 Гострі зуби, гострий біль, гострий зір, гострий соус, гострий на язик

•  Прочитайте подані словосполучення. Побудуйте з ними речення.

- Який висновок про значення прикметника гострий можна зробити? - - Які з цих словосполучень ужиті у прямому, а які — у переносному значенні?

4.  Спостереження за прямим та переносним значенням прикметників

—   Прочитайте словосполучення (cлайд№ 11)

1 варіант 

Кам’яне серце — ... ; золоте колосся — ... ; свіжа газета — ...;  сивий туман — ... .

2  варіант

 Гарячий привіт — …;  глибока ніч — ...;  світла думка — ...;  залізна воля — … .

—   До прикметників, ужитих у переносному значенні, доберіть прикметники з прямим значенням.

VII. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Робота в парах за картками.

• Прочитайте вірш Дмитра Павличка «Лелека». Підкресліть прикметники, які вжиті у вірші.

Лелека

Ходить бузько по мочарах
У червоних чоботярах,
Дивиться в прозору воду,
Ганить жаб’ячу породу:
“Боже, як мені набридло
Це моє болотне їдло,
Ці витрішкуваті жаби
Без найменшої приваби!
Десь читав я, що французи
Жаб їдять, як чорногузи.
Але в них ті жабенята –
Тільки на великі свята.
Ну, а я ж у свята й будні
Їм створіння ці паскудні;
на вечерю й на сніданок
Я ковтаю цих поганок.
А в обід на перше й друге –
Холодушки й зеленуги.
Так навчився з лелечати,
Та пора вже з цим кінчати.
Геть ненависну дієту!
Краще їсти з очерету
листя! Все! Доволі! Крапка!”
Втім, поглянув – скаче жабка.
Ось вона! – завмер лелека.
Придивляється здалека
І підходить неквапливо
Він до неї –
“Що за диво ?!
Не така вона й почварна,
Просто навіть дуже гарна.
Очі завеликі трішки,
Та зате які там ніжки!
Граціозна, наче скрипка,
Жабка-лапка, жабка-рибка.
Викупана, чиста, свіжа,
Рай солодкий, а не їжа!”
І дієту він ламає:
Клац! – і жабки вже немає.

   (Д.Павличко)

2. Опитування.

 - Яку роль відіграють прикметники в мовленні? 

(Роблять мовлення багатшим, досконалішим, допомагають точніше висловити думку.)

- Коли текст, у якому вжиті прикметники, можна вважати досконалим?

-  Які прикметники часто вживаються у прислів’ях? Чому?

 -  Які вміння отримали?

•  Де можна застосувати нові знання? (Усне, писемне мовлення)

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 159, с. 83.