Урок. Природно-заповідний фонд України

Про матеріал

Природно-заповідний фонд України - (урок з географії, 8 кл.) містить: навчальний компонент - сформувати знання про природно-заповідний фонд України та його основні категорії; познайомити учнів з основними законодавчими актами про природно-заповідний фонд України; сформувати уявлення учнів про Національну екологічну мережу України та мету її створення; діяльнісний компонент - продовжити формувати навики роботи з картами, ціннісний компонент - сприяти розвитку навичок мислення високого рівня, формуванню екологічного мислення та екологічної культури особистості восьмикласника.

Перегляд файлу

НАВЧАЛЬНО-ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕКС КИЇВСЬКОГО ВІЙСЬКОВОГО ЛІЦЕЮ ІМЕНІ ІВАНА БОГУНА

Урок з географії

на тему:

«Природно-заповідний

фонд України.

Національна екологічна мережа»

Проведений:

у 8 класі (7рота 3взвод)

вчитель географії Лантух Т.М.

Природно-заповідний фонд України.

(урок з географії, 8 кл.)

Лантух Т.М., вчитель географії

Мета: навчальний компонент - сформувати знання про природно-заповідний фонд України та його основні категорії; познайомити учнів з основними законодавчими актами про природно-заповідний фонд України; сформувати уявлення учнів про Національну екологічну мережу України та мету її створення; діяльнісний компонент - продовжити формувати навики роботи з картами, ціннісний компонент - сприяти розвитку навичок мислення високого рівня, формуванню екологічного мислення та екологічної культури особистості восьмикласника.

Обладнання: підручник, карта природоохоронної діяльності в Україні, карта «Природно-заповідний фонд України», шкільні навчальні атласи, інформаційні картки.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу, набуття практичних навичок.

Основні поняття та назви: природний заповідник, біосферний заповідник, національний природний парк, регіональний ландшафтний парк, заказник, пам’ятка природи, заповідне урочище, ботанічний сад, дендрологічний парк, зоологічний парк, парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва, Національна екологічна мережа України.

Очікувані результати: учні навчаться: пояснювати суть понять «природний заповідник», «біосферний заповідник», «національний природний парк», «регіональний ландшафтний парк», «заказник», «пам’ятка природи», «заповідне урочище», «ботанічний сад», «дендрологічний парк», «зоологічний парк», «парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва», «Національна екологічна мережа України»; називати основні законодавчі акти про природно-заповідний фонд України; називати та показувати на карті основні об’єкти природно-заповідного фонду України; характеризувати Національну екологічну мережу України та усвідомлювати мету її створення.

Люби, пізнай мене - природу,- і ти зрозумієш,

яким багатством володієш, людино,

і яке так мало цінуєш і бездумно

розтринькуєш у повсякденному житті.

Бережи мене і ти збережеш себе

І забезпечиш майбутнє для нащадків.

М. Чорний

ХІД УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання (закінчити речення)

Сукупність наявних і потенційних природних умов і ресурсів, які впливають на економічну діяльність і використовуються чи можуть бути використані в господарській діяльності людини….ПЗФ
Закінчити схему

Природні ресурси

вичерпні невичерпні

1, 2,3

відновні невідновні

1,2,3 1,2,3

За походженням природні ресурси поділяються на

мінеральні, земельні, водні, лісові, рекреаційні

Забруднення довкілля людиною називається антропогенним,

воно поділяється на фізичне, хімічне, біологічне

ІІ. Вивчення нового матеріалу. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

На кожному уроці ми прагнемо досягти успіху. Сьогоднішній урок не виключення. Тож, для початку, посміхніться один одному і побажайте успіху. До речі, успіх, це важливо в житті людини? Ви хотіли б бути людьми успішними? А що потрібно щоб досягти успіху в житті? На дошці викреслюється схема (учень пише маркером, а діти називають.) Успіх, Здоров’я, Праця, Знання, Бажання

Притча про мотивацію

Монах, що керує будівництвом собору, вирішив подивитися, як працюють робітники. Він підійшов до першого і попросив розказати про свою роботу: «Я сиджу перед каменем і працюю різцем. Нудна і важка робота, - сказав той зі злістю». Монах підійшов до другого і запитав його те саме: «Я ріжу камінь і цим заробляю гроші. Тепер моя сім’я не голодує», - стримано відповів той. Монах запитав і третього про його роботу: «З боку, здається, що я ріжу камінь. Але насправді я будую Собор, який простоїть тисячу років. Я будую майбутнє»,- посміхнувшись сказав робітник. Про що ж ідеться у даній притчі?

Тому, сьогодні на уроці ми будемо вирішувати важливе питання, що потрібно нам, щоб ми жили в здоров’ї, благополуччі довго і щасливо, бо історія нас вчить, що мудрість будь-якого народу проявляється в тому, як зберігаються природні умови його існування та використовуються ресурси, добробут сучасних і майбутніх поколінь.

Прийом «Географічний кінозал». Перегляд і подальше обговорення відеофрагмента «Крик землі». Коротко нашу задачу можна сформулювати виразом, який закодований у ребусі. ( Ліцеїсти розгадують ребус – ОХОРОНА ПРИРОДИ)

ПЗФ, історія, складові

У природі все тісно пов’язане між собою. Людина теж є частиночкою природи. І

наша головна задача – бережно відноситись до довкілля, зберегти для майбутнього те, що ми маємо, примножуючи його для нащадків, для цього і створений ПЗФ. (Висвітлення теми уроку на екрані). Нагадаємо, що таке ПЗФ. (Перегляд навчального матеріалу відеоуроку, запиис визначення в зошит)

А які види природоохоронних територій ви знаєте? Списати ЛОС з екрану

А звідкіля бере початок збереження довкілля? Слова "заповідник", "заказник" виникли від давніх слів "заповідь", "заказ", що означало місця, де забороняється сільськогосподарське та промислове господарювання постійно (заповідник) або лише в певний час (заказник).

З давніх часів здійснювалися заходи щодо охорони не тільки лісів, а й окремих мисливських тварин. За зрубування дерев у заповідних місцях навіть карали на смерть.

Перша згадка про охоронні об’єкти має глибокі корені: ІІІ ст. нашої ери – острів Цейлон.

Охороною природи почали займатися вчені. В XII ст. за князя Володимира Волинського заповідною стала Біловезька Пуща. А в 1583 році польський король Сігізмунд І підтвердив охорону території Біловезької Пущі з метою захисту зубрів. На території Київської Русі існувало немало різновидів "празаповідників", прикладом яких були засічні ліси на території сучасної Харківської області. Ці штучні завали лісу створювались для того, щоб перешкоджати руху кочівників; вони мали свої лісові знаки, суворо охоронялися, ніхто з місцевих жителів не мав права рубати тут дерева і взагалі ходити по цій території. Пізніше в деяких місцях колишніх засічних лісів були створені справжні заповідники. Особливо ретельно охоронялись ліси монастирів. Так до наших днів, завдяки монахам Охтирського монастиря збережений ліс на Ворсклі, монахами Святогірського монастиря – урочище крейдяної сосни. Оберігались монахами урочище Китаєво, Голосіївський ліс, ліси та озера різних ландшафтних ділянок.

Перегляд відео сюжету «Асканія -Нова. Гордість країни». Серед неозорих хлібних полів, на півдні України, недалеко від солоного Сивашу простягнулись столітні степи і майже столітні парки. Жаркий вітер хитає ковилу і ховається від сонця в лісах, які, ніби яскраві барви на малюнку, розкидані в степу, кам’яні ідоли охороняють тишу. Різноманітний і цікавий світ диких тварин і рослин представлений тут. Це домівка половини птахів і пташиний рай України. Природа і люди здавна живуть тут у злагоді. А об’єднують їх дружба і взаємодопомога.

ЛОС №1 Складові природно-заповідного фонду України

Робота з підручником ( ст.20 підручника)

Наступне завдання «ЗНАЙДИ ПАРУ»

«Знайди пару»

Робота з картою. У зоні мішаних лісів – Поліський на півночі Житомирської області охороняється ландшафт мішаних лісів.У Лісостепу – Канівський (Черкаська обл.), Медобори (Тернопільська обл.), Розточчя (Львівської обл.) охороняються ландшафти лісостепу. У Степу – Асканія-Нова і Чорноморський (Херсонської обл.), Дніпровсько-Орільський (Дніпропетровська обл.), Луганський (Стрільцівський Степ, Провальський Степ, Станично-Луганський Степ), Український степовий (Михайлівська цілина в Сумській області, Хомутівський степ у Донецькі обл., цілина в Сумській обл., Кам’яні могили в Запорізькій обл.), Дунайські плавні (Одеської обл.) - об’єктами охорони є степові ландшафти. У Карпатах – Карпатський - зберігає рідкісні, майже не ушкоджені гірські екосистеми лісового, субальпійського та альпійського поясів. У Криму – Кримський, Ялтинський, Карадазький, Мис Мартьян - охороняється рідкісна рослинність середземноморського типу.

Перегляд одного з відеофрагментів із його подальшим обговоренням:

1) Реакліматизація зубрів у Карпатах (http://video.bigmir.net/show/174514/).

2) Перша українська електростанція (Мигія); Національний парк Побужжя (http://www.youtube.com/watch?v=tlkuFdal6UE).

3) Дунайський біосферний заповідник (http://www.youtube.com/watch?v=Cl8g76HCMN8).

Краєзнавчий елемент

Київщина – це той край, в якому ви в даний час перебуваєте, той край, який є домівкою для багатьох з нас. І сьогодні ми познайомимось з одним із заповідних куточків, які характерні для нашого краю - Голосіївський природний парк

На територію Голосіївського парку залітають сірі журавлі, які занесені до Червоної книги України. (Слайд)

(Випереджуюче завдання)

Цей птах завбільшки із сіру гуску. Вага до 7 кг, ріст 1,2 м, розмах крил близько 2 м.. оперення сірого забарвлення, кінці махових та рульових пір’їн – чорні, потилиця гола, червонаста, а по бокам голови – білі смужки.

Птаха називають віщуном, тобто провісником весни або зими, за приємний голос, що він подає під час повернення з вирію або при осінньому відльоті. Зграї журавлів летять ключем. Приємне курликання журавлів чутно на віддалі 2 км. Дуже рідко тут можна побачити лелеку чорного. Ці птахи тримаються поодинці або дрібними групами. У роки, коли вода на Дніпрі була висока, чорні лелеки сюди не залітали.

2. Національна екологічна мережа (система) НЕС

«Я настільки переконаний у тісному зв’язку між моральністю людини і гуманним ставленням її до тварин, що завжди буду схилятися перед законодавством, яке вперше створить систему законів, що захищають тварин від поганого і жорстокого
поводження».
(Б. Раш)

Протягом останніх п’яти років в Україні, як і в усьому світі,велике значення надається розвиткові екологічної мережі. Екологічна мережа - єдина територіальна система, яка
включає ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, і території та об’єкти природно-заповідного фонду, курортні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні території та об’єкти інших типів, що визначаються законодавством України і є частиною структурних територіальних елементів еко-
логічної мережі - природних регіонів, природних коридорів, буферних зон.
Концепція екомережі є інтегральною в організації збереження біологічного і ландшафтного різноманіття. Вона поєднує в собі всі попередні системи охорони природи, пов’язує природоохоронну діяльність із різними секторами економіки (аграрним, транспортним, лісовим, туристичним тощо) і є основним елементом стратегії
збалансованого розвитку. Це якісно новий підхід до розв’язання споконвічної проблеми людства у відносинах із Природою, спрямований на забезпечення функціонування всіх природних компонентів довкілля як єдиної цілісної системи. Екологічна мережа має бути побудована на трьох рівнях - міжнародному, національному та регіональному.

НЕС — частина загальноєвропейської природоохоронної системи з ділянками заповідної та мало зміненої природи, що підлягають особливій охороні та створюють передумови для раціонального природокористування та оздоровлення території.

НЕС складається з природних регіонів (значні ділянки країни з типовими та унікальними ПТК), природних коридорів (природна або близька до такої ділянка суходолу чи водного простору, що забезпечує безперервність та єдність природного середовища), буферних зон (місцевості навколо цінних ділянок екологічної мережі, що захищають останні від негативного природного та антропогенного впливу). Природні регіони створюються здебільшого на базі об’єктів природно-заповідного фонду.

Елемент поглибленого вивчення.

Національна екологічна мережа України розглядається як складова всеєвропейської екомережі, створення якої схвалено Конференцією міністрів довкілля 55 країн Європи в Софії 1995 р. У нашій країні набув чинності закон «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000–2015 рр.». Основною метою цього важливого документа є збільшення частки земельного фонду з природними заповідними територіями до рівня (10,4 %), достатнього для збереження біологічної і ландшафтної різноманітності. Під час побудови моделі екомережі Українського Полісся
(міжнародний рівень) використано досвід побудови таких мереж в Європі (насамперед, у таких країнах, як Нідерланди, Польща,Чехія). Українське Полісся, яке простягається із заходу на схід на 750 км, та Полісся в цілому в межах України, Білорусії, Росії та
Польщі є важливим екологічним коридором Європи. Прикладом регіональної екомережі є екологічна мережа межиріччя Десна—Остер (Чернігівська область), що в основному вхо-
дить до Українського Поліссся. Вона складається із ключових природних територій, які забезпечують можливість обміном енергії, насінними зародками та міграції тварин Перелік буферних зон екомережі включає території навколо ключових територій екомережі, які запобігають негативному впливу господарської діяльності на суміжних територіях. Це можуть бути не лише природні території екстенсивного використання (пасовища, сіножаті, експлуатаційні ліси, ставки тощо), а й орні території з досить безпечним (зокрема без застосування мінеральних добрив) веденням сільського господарства.

Перелік сполучних територій екомережі включає території, що забезпечують зв’язки між ключовими територіями та цілісність екомережі. Це три широтні природні коридори, що забезпечують природні зв’язки зонального характеру:

Поліський (лісовий) екокоридор, що охоплює основні болотні масиви, регіони головного водозбору Дніпра з притоками та частково — водозборів Західного Бугу, Південного Бугу, Дністра, Сіверського Дінця; на цій території порівняно багато незмінних ландшафтів.
Галицько-Слобожанський (лісостеповий) екокоридор, до якого потрапляють ділянки басейнів усіх річок першої величини, зони Карпатської та Подільської ендемічності, пралісові ділянки — букові та смерекові — у Карпатах, діброви Поділля та Слобожанщини, сосняки Слобожанщини, грабові ліси Розточчя, степові ділянки Опілля, Придніпров’я, реліктові крейдові ценози Сіверського Дінця, рефугіуми реліктових угруповань у Карпатах, на Опіллі, Поділлі.
Південноукраїнський (степовий) екокоридор, до якого потрапляють клаптики степових ділянок, літоральні та аквальні екосистеми, петрофітні та плавневі ценози, ендеми та релікти Прибужжя, Приазов’я, степового Криму.

Завдання: знайдемо ці екокоридори на карті України.

Також до сполучних територій екомережі належать меридіональні екокоридори, просторово обмежені долинами великих річок — Дніпра, Дунаю, Дністра, Західного Бугу, Південного Бугу, Сіверського Дінця, які об’єднують водні та заплавні ландшафти — шляхи міграції численних видів рослин і тварин.

Окремий природний коридор, що має міжнародне значення, формує ланцюг прибережно-морських природних ландшафтів Азовського й Чорного морів, який оточує територію України з півдня.

Перелік відновлюваних територій екомережі включає території, що являють собою порушені землі, деградовані й малопродуктивні землі та землі, що зазнали впливу негативних процесів і стихійних явищ, інші території, важливі з точки зору формування просторової цілісності екомережі.

Пам’ятаймо, що різноманіття звірів, рослин – це невід’ємна частина нашого існування. І наша основна задача закодована в ребусі, який вам потрібно розгадати. ( Шанувати, оберігати).

3. Виконання практичної роботи.

Інструктаж. ст.202 підручник
Виконання роботи (початок)

ІІІ. Підсумок уроку. Лист самоконтролю.

- Не володію матеріалом
- Потрібна допомога
- Володію повністю

Чи досяг я мети уроку?

Так Ні

Я заслуговую оцінку ______

Я знаю….

Я досяг успіху, тому що…….

Я вмію……

Я досяг успіху, тому що….

Мій настрій…..

Я досяг успіху, тому що…

Домашнє завдання – пар.40, закінчити практичну роботу, скласти систему заходів для покращення екологічної ситуації в вашій місцевості..

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Природні заповідники України. – К., 1994
Інноваційні пошуки в сучасній освіті / За редакцією Л. І. Даниленко, В.Ф.Паламарчук. – Київ: Логос, 2004. – 220 с.
Житник Б.О. Методичний порадник. Форми і методи навчання. – Х.: Вид. група «Основа», 2005
Андрєєва В.М., Шматько О. Є. Уроки географії в сучасних технологіях.- Х.: Вид. група «Основа», 2006
Дербеньова А.Г. Усе про мотивацію. – Х.: Вид. група «Основа», 2012
Андрєєва В.М., Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. – Х.: Вид. група «Основа», 2012
Врублевська М.О. Секрети успішного уроку географії. - Х.: Вид. група"Основа", 2005. - 141 с.
Герасимюк Т. Особливості застосування інтерактивних методів та технологій на уроках географії// Географія. – 2009. - №22.
Гілберг Т. Розвиток пізнавальних інтересів учнів засобами географічного краєзнавства // Географія та основи економіки в школі.-2001.-№3.-с.32-34.
Довгань Г.Д. Інтерактивні технології на уроках географії. - Х.: Вид. група"Основа", 2005. - 126 с.
Коберник С. Р. та ін. Методика викладання географії в школі: навч.-метод. посібник.- К.:Стафед, 2000.-с.15-20.
Марченко І.В. Із практики використання інтегрованих уроків// Географія. – 2010. - №1.
Миронова В. Як навчати сьогодні // Краєзнавство. Географія туризм.-2003.-№15.- с.1-5.
Науменко Є.І. Інноваційні технології в роботі вчителя географії – Х.: Вид. група «Основа», 2011.
Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання.— К., 2004.— с. 64-66.
Терещенко Т. М. Мотивація навчальної діяльності на уроках географії// Географія. - 2011. - №10
ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ