Конспект уроку розроблений для учнів 3 класу, з метою ознайомлення з природоохоронними зонами України. А саме з Природним національним парком Зміївщини "Гомільшанські ліси", історією його створення, його флорою та фауною, а також з Краснокутським, Софіївським дендропарками та Нікітським ботанічним садом.
Тема уроку. Природоохоронні зони Зміїівщини, Харківщини та України
Мета уроку: розкрити поняття «охорона природи»;
з’ясувати як її організовують в Україні, що створюють для
збереження незайманих куточків природи та зникаючих
тварин;
формувати свідомого громадянина рідної країни;
познайомити з національним парком, дендропарками та
ботанічними садом;
розвивати розуміння необхідності оберігати зникаючих тварин
та рослин, вміння слухати, аналізувати, робити висновки;
виховувати любов до Батьківщини, до природи та
розуміння відповідальності перед майбутніми поколіннями
Тип уроку. Комбінований
Методи і види роботи: розповідь, демонстрація презентації, вправа
«Мікрофон», бесіда
Обладнання: ілюстрації птахів
Використана література:
ХІД УРОКУ
2.1 Синоптик
Синоптики повідомляють: сьогодні 28 лютого, вівторок, 2016 рік. Температура повітря сьогодні - -20˚С, небо – ясне, опадів на території нашого міста не було й скоріш за все не буде. Щоб урок пройшов приємно, приніс вам задоволення, подаруйте одне одному усмішку, а на вушко скажіть приємний комплімент. Хай сонечко дарує вам своє тепло. Попутного вам вітру.
3. Мотивація навчальної діяльності
3.1 Вправа «Мікрофон»
«Від сьогоднішнього уроку я хочу дізнатися…»
- Що таке природоохоронна зона?
- Які природоохоронні зони є на нашій Зміївщині?
- Які природоохоронні зони створені на Харківщини?
- Навіщо їх створюють?
4. Повідомлення теми та мети уроку
- Сьогодні у нас незвичайний урок. Ми відправимося з вами в цікаву подорож по природоохоронним зонам рідної Харківщини та України. Дізнаємося, які саме дива рідної природи зберігають усі природоохоронні зони, яка природа характерна для кожної зони. Сподіваюся для вас цей урок буде дуже пізнавальний і не менш цікавий.
- Ну що, вперед?
(Слайд 1. Природоохоронні зони рідного краю)
5. Сприймання та усвідомлення нових знань, умінь і навичок.
5.1 Розповідь
- Природоохоронна робота на Харківщині розпочалася ще в середині ХІХ століття. Тоді видатний ботанік В. Талієв очолив товариство, яке почало вивчення незайманих куточків природи. Саме вони і сприяли зародженню природо-заповідного фонду області.
(Слайд 2. В. Талієв)
На сьогодні в нашій області природно-заповідний фонд дуже великий, наприклад на 2003 р. нараховували 211 об’єктів, з них 10 об’єктів загальнодержавного значення, на сьогоднішній день звичайно він збільшився, оскільки навіть в нашому районі у 2005 році був створений Природний національний парк «Гомільшанські ліси».
5.2 Розповідь про Національний природний парк «Гомільшанські ліси»
5.2.1 Історія створення парку
(Слайд 3. Карта Харківської області)
- Діти, подивіться на карту Харківської області.
- Знайдіть на ній наше районне місто – Зміїв.
- Подивіться, яку велику територію Зміївського району займає Національний парк «Гомільшанські ліси».
(Слайд 4.)
- Діти, наш з вами парк, як я вже говорила з’явився порівняно недавно, лише 13 років назад, але насправді його історія дуже давня, розпочалася вона аж 307 років назад. Ще цар Петро І підписав указ про створення на цій території заповідних корабельних гаїв. Усі ці роки за створення парку боролося дуже багато вчених, але весь цей час їм заважали: революції, війни.
Незадовго до Великої Вітчизняної війни рішення про організацію тут заповідника було майже прийняте. Кажуть землеміри навіть почали установлювати його межі. Але війна не дала реалізувати цей проект. А коли тодішня влада дізналася про те, що природоохоронники хотіли заснувати Національний парк, вони відправили їх в концтабори.
(Слайд 5)
У 1984 році нарешті вдалося створити заказник «Гомільшанська лісова дача», але він не передбачав повноцінної охорони природи даної території.
І лише у 2004 році президентом України був підписаний указ про створення заповідника, а сам заповідник почав функціонувати у 2005 році.
(Слайд 6)
5.2.2 Розповідь про культурні пам’ятки парку
- Створений Природний національний парк з метою збереження звичайних та унікальних природних комплексів.
Парк займає дуже велику територію -14314, 8 га.
(Слайд 7)
На території парку раніше жили наші предки – скіфи. І тому у нас у ході розкопок були знайдені скіфські поселення, а у селі Велика Гомільша є скіфські могили.
У середині ХVІІ ст. у парку виник Миколаївський чоловічий монастир, де велика кількість монахів були козаками, що потрапили туди після ліквідації Запорізької Січі. На жаль монастир було ліквідовано Катериною ІІ і під час сутичок з її військом загинуло дуже багато козаків.
(Слайд 8,9,10)
На території парку протікає річка Сіверський Дінець, є Біле озеро.
(Слайд 11,12)
З Білим озером пов’язані цікаві легенди, вважають, що назвали його Білим через те що воно вміщує багато срібла.
- Ви не знаєте звідки воно могло там взятися?
- Говорять, що його туди вкинули козаки, коли тікали від війська Катерини ІІ, тому вважають, що десь на дні є велика кількість срібла, але поки що ніхто його не знайшов. А ще у парку є Золота долина, куди також за легендами, козаки ховали під час втечі діжки з золотом.
5.2.3 Тваринний світ парку
- На території масиву мешкає низка рідкісних та зникаючих видів тварин, занесених до міжнародних "червоних" списків та Червоної книги України. Тут зустрічаються європейська норка, видра річкова, борсук, горностай, 10 видів кажанів: вечірниця мала, нічниця ставкова, вечірниця велетенська, вухань бурий і ін., гоголь, яструб-тювик, пугач, мідянка, гадюка степова, ялець Данилевського, вирезуб, стерлядь.
(Слайд 13,14)
На території парку відмічено 40 видів комах, занесених до Червоної книги України: скарабей священний, дозорець-імператор, вусач мускусний, жук-олень, ведмедиця Гера, стрічкарка орденська блакитна, каптурниця срібляста, бражник мертва голова, бражник дубовий, джміль вірменський, рофітоідес сірий і ін.
(Слайд 15-22)
5.3 Розповідь про Краснокутський дендропарк
- Діти, щойно ми з вами говорили про природоохоронну зону нашого району, а тепер я вам розповім про один з дендропарків нашої області.
«Краснокутський дендропарк» старовинний парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва, на його території розташовані печери і підвали – залишки Петропавлівського монастиря ХVІІ сторіччя, старі ставки, споруджені ще ченцями, унікальні поховання засновників цього парку І.Н. та І.І. Каразіних, які започаткували дендропарк, де зібрали великі колекції лісових, декоративних, плодових та ягідних культур. У цей парк було завезено 50 видів рослин з інших країн, що збагатили флору України. Серед них такі цікаві, як гінкго дволопатевий, айлант найвищий, клени червоний та канадський цукровий, каштани, шовковиця, платан західний, тополі канадська та бальзамічна, кизил, обліпиха та інші.
(Слайд №23-28)
5.4 Бесіда про Софіївський дендропарк та Нікітський ботанічний парк
- Діти, чи були ви у Софіївському та Нікітському парках?
- Що вам запам’яталося?
- Розкажіть, що ви там бачили?
Парк «Софіївка» створив заможний граф для своєї коханої і звичайно назвав його її ім’ям. Створений він звичайно для збереження того куточку природи, де він знаходиться. До нього завозять рослини з інших країн таким чином збільшується рослинний світ України. Знаходиться він у Черкаській області.
(Слайд 29-37)
Нікітський ботанічний сад був створений у 1812 році. Основна мета його створення збереження рослинності та тваринного світу парку. А також виведення нових видів рослин, чим займаються вчені. До нього також завозяться різноманітні рослини і вже там вони досліджуються. Знаходиться він на Кримському півострові, піл Ялтою.
(Слайд 38-46)
6. Закріплення та усвідомлення нових знань, умінь та навичок
6.1 Гра «Що тобі найбільше сподобалось?»
Діти розповідають свої враження від побаченого та почутого, намагаються самостійно розповісти те, що вони почули
6.2 Узагальнююча бесіда
- Навіщо створюють природоохоронні зони?
- Які природоохоронні зони ви запам’ятали?
- Чи є вони у нас в районі, області, Україні?
- Як потрібно берегти природу?
7. Домашнє завдання
Знайти й написати коротке повідомлення про біосферний заповідник України «Асканію-нову».
8. Підсумок уроку