Відділ освіти Білгород-Дністровської міської ради 

Сергіївська загальноосвітня школа I-IIIступенів №8

Міський конкурс педагогічної майстерності

 «Творчий пошук – 2018»

 

 

 

Зелене диво Землі - рослини

(Бінарний урок з природознавства та читання)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З досвіду роботи

Донцу Алли Андріївни

вчителя початкових класів

 

 

 

Білгород – Дністровський

2018

Тема: Зелене диво Землі – рослини.

Євген Шморгун «Зелені сусіди», «Чіпати небезпечно»

 

Мета: продовження формування поняття живої природи та неживої, сформувати уявлення про царства живої природи, значення рослин, різноманітність рослин на Землі; розширити уявлення учнів про навколишній світ на основі творів художньої літератури;

розвивати увагу, логічне мислення,  вміння аналізувати та спостерігати за навколишнім середовищем; розвивати та удосконалювати читацькі уміння;

виховувати естетичні почуття, гуманне ставлення до всього живого.

 

Обладнання: таблиці, малюнки, роздатковий матеріал, фоторепортаж групи дослідників, опорні схеми, слайди про живу природу,плакат з девізом уроку.

 

Комплекс використаних методів: інтерактивний метод «Прес», дидактична гра «екскурсія в природу», інтерактивний метод «Мозкова атака», інтерактивний метод «Дослідження», технологія «Незакінчені речення».

 

Підготовча робота: обрати групу дітей для проведення екскурсії та досліду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід уроку

І. Організація класу.

1.Робота в парах:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Допитливим, цікавим будь!

Та тільки не байдужим!

В країну знань велику путь

Долай, уперто, друже! (Вивішуємо на дошку плакат з девізом)

 

2.Підсумок фенологічних спостережень за тиждень.

Черговий учень виставляє на набірному

 полотні умовні позначки

погодних умов, які переважали

протягом тижня та аналізує

 свої спостереження.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

1. Інтерактивний метод «Прес».

На дошці розміщена таблиця міркування:

1. Позиція: «Я вважаю, що …»;
2. Обґрунтування : «Тому, що …»;
3. Приклад: «Наприклад …»;
4. Висновки: «Отже (тому) я вважаю… .»

 

- Діти, давайте згадаємо, що ми знаємо про оточуючу нас природу.

Вчитель пропонує питання  і варіанти відповідей.

 

1. Природою є…:

а) річка;

б) стіл;

в) зошит.

 

2. Руками людини створено…:

а) воду;

б) каміння;

в) тканину.

3. Вибери правильне твердження:

1. Природа – це все те, що оточує людину;
2. природа – все, що створено руками людини;
3. природа – все, що оточує людину і не створено її руками.

 

2. Нежива природа.

• Пригадайте, на які дві частини можна поділити природу. (Живу і неживу)
• Що відноситься до живої природи? Я буду загадувати вам загадки, а ваші відгадки будуть відповіддю на це питання.

• Вмиє наше личко, зови її…(водичка).

•           Не вогонь, а пече,

Не ліхтар, а світить.(Сонце)

• На небі біліє, світить, та не гріє.(Місяць)

• Кольорове коромисло над рікою повисло. (Веселка)

• Всіх годує, напуває,та про неї

 не всяк дбає. (Земля, ґрунт)

 

• Що видно тільки вночі? (Зорі)

• Куди не ступали – всюди мали. Хоч не бачили – споживали.  (Повітря)

Висновок.Ми вияснили, що до неживої природи відносяться сонце, місяць, зорі, вода, повітря, ґрунті т.п.

 

3. Жива природа.

• Що ми відносимо до живої природи? (Рослини, тварини, людина)
• Для того, щоб відгадати, чим жива природа відрізняється від неживої, треба скласти розсипанку зі складів.(Робота в парах)

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь: все живе – дихає – живиться – росте – розмножується – помирає.

 

ІІІ. Оголошення теми і завдань уроку.

 

IV. Мотивація навчальної діяльності.

 

1. Демонстрація слайдів про живу природу.
2. Бесіда.

-Чи знайомі ви з незвичайними представниками рослинного і тваринного світу?

- Чи відомі вам рекордсмени серед рослин і тварин?

- В загадковому світі рослин існують такі, як рослини-охоронці, рослини-синоптики. Рослини-орієнтири. Про цей надзвичайний світ ми дізнаємось, вивчаючи розділ «Зелене диво Землі».

 

V. Вивчення нового матеріалу

 

1. Гра – екскурсія

1-й екскурсовод Подивимось уважно довкола себе. Нас оточує безліч живих організмів. Ми вже знаємо, що вони мають озна­ки, за якими відрізняються від тіл неживої природи. Пригадаємо ці ознаки:

(відповіді дітей).

2-й екскурсовод Усі живі організми вчені поділили на п'ять царств: рослини, тварини, гриби, дроб'янки, віруси. Хоча царства різні, між ними існує тісний взаємозв'язок. (учень демонструє таблицю «Царства рослин».)

3-й екскурсовод Рослини називають зеленим дивом Землі. Чому? Живі організми дихають киснем повітря, а виділяють вуглекислий газ. А рослини не лише поглинають кисень, а й виділяють його в повітря. Рослини також виділяють речовини, що знищують хвороботворні бак­терії.

Рослини називають зеленими друзями людини. Во­ни дають продукти харчування. З них виготовляють тканини, ліки.

Пригадайте, що виробляють із пшениці, кукурудзи, рису, цукрового буряка, соняшника. А для чого виро­щують льон і бавовник?

4-й екскурсовод Рослини прикрашають наше життя. Ми радіємо, коли взимку розквітають кімнатні рослини. Нас чару­ють своєю красою блакитна проліска і тендітна ромашка. Ми милуємося нивою золотої пшениці, по­лем квітучого льону. (Демонстрація малюнків рослин)

5-й екскурсовод Люди завжди намагалися зрозуміти: що допомагає рослинам вистояти під час бурі? Що відбувається в організмі велетня-дуба і крихітки-ряски? Чому одні рослини цілий рік зелені, а з інших восени опадає ли­стя? Тому вивчали життя рослин. Учені встановили, що рослин на Землі дуже багато. Вони заселяють ґрунт, воду, повітря.

6-й екскурсоводРослини різняться будовою, розмірами, умовами життя і його тривалістю. Так, у лісах України зростають 30-40 метрові сосни-велетні, а поряд з ними маленькі суниці. Одні рослини живуть сотні, а то й тисячі років, інші – кілька місяців. Наприклад, дуб і липа можуть жити до тисячі років, а маленька веснянка проростає в березні, а у травні вже відмирає.

 

2.Підсумок.

 Бесіда про значення рослин для людей. (Складання таблиці на основі бесіди та запис її у зошити.)

РОСЛИНИ

  Кисень Окраса Задоволення від       Людина

Тканини (кімнатні рослини,      вирощування            пізнає світ

Ліки садові квіти,    рослин

Продукти лугові квіти )

харчування 

Будматеріали

 

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

Вітерець ураз примчав

І зробив чимало справ:

Хмари в небі розігнав

І листочки позривав.

Їх підкинув в вишину

І полинув вдалину.

 

 

3. «Мозкова атака».

- Пригадайте, як різняться рослини між собою? (Діти висловлюють свої думки.)

 

4. Класифікація матеріалу. Робота з підручником.

 

5. Технологія «Незакінчені речення».

- Якщо всі вони схожі…

- Рослини одного виду подібні…

- У природі є …

- На Землі росте…

- В Україні…

 

6. Проведення досліджень.

 

Дослід 1. (колективний)

Мета досліду: навчити розрізняти рослини одного виду, схожі між собою, які складаються з двох слів.

• На столі три посудини (може бути гербарій або малюнки рослин) з різними ромашками.
• Як одним словом називаються квіти? (Ромашки)
• Щоб розрізнити такі рослини, вчені дали їм назви, які складаються з двох слів:ромашка лікарська, ромашка без’язичкова, ромашка кавказька.

 

Висновок.

Це три види ромашок. Отже, рослини одного виду схожі між собою.

- А тепер назвіть інші види рослин, які знаєте(відповіді дітей).

 

Дослід 2.

Мета досліду: дослідити скільки видів рослин росте на шкільній клумбі, рослин якого виду найбільше.

Виступ групи дослідників (демонстрація фоторепортажу та підведення підсумків дослідження).             

 

 

 

 

 

 

7. Читання вчителем оповідання Євгена Шморгуна

ЗЕЛЕНІ СУСІДИ

• Піду до криниці,— брязнув відром дід Іван. Світланка затанцювала:
• І я, і я з тобою! Зазирнула у відро.
• О! — здивувалася.— Тут ще скільки води...   .

— Свіженька смачніша,— усміхнувся дід до онуки.—
А цю ми подаруємо нашим зеленим сусідам.

І шугнув застояну воду за ворота.

• А казав, сусідам подаруємо...
• Зеленим сусідам, онучко, зеленим. Вони он зразу ж за ворітьми й живуть. Бачиш? І подорожник, і ромашка...
• Вигадник ти, дідусю! Це ж бур'яни!..
• Все одно сусіди. І приязні, доброзичливі... Більшість...

Пішла Світланка з дідусем до криниці. Потім допома­гала мамі полоти цибулю на городі, гралася з капловухим Бровком біля його будки. А по обіді вийшла за ворота, постелила на зеленому моріжку стару бабину хустку і при­мостилася на ній з книжкою.

Читала-читала Світланка і раптом чує — хтось віта­ється:

— Добридень, дівчинко!

Озирнулася довкола — нікого немає. Подумала, що то їй так здалося.

 

Первинне сприймання тексту:

-Чому оповідання має таку назву?

- В якомузначеннівжитоце

словосполучення?       

- Хто є дійовими особами твору?

- Де відбуваються події  оповідання?

 

Повторне читання тексту .

• На які частини можна поділити текст?
• Які види рослин ви зустріли в оповіданні?
• Як ви гадаєте, хто привітався з дівчинкою в кінці оповідання?

 

Робота в зошитах.

Діти записують види рослин з тексту.

 

8. Опрацювання оповідання Євгена Шморгуна «Чіпати небезпечно»

( за допомогою прийому «Передача та повернення естафети»).

 

 — А цього бравого сусіду я й сама знаю! — вигукну­ла Світланка і якось, сама того не бажаючи, перебила оповідачку.

— Я недавно наламала з нього гілочок для кроликів — і хрумають!

Дівчинка потяглася рукою до вершечка рослини. Але кропива зупинила її:

—Обережно, це ж болиголов!

• Ну то й що? — не зрозуміла Світланка.

--- А те, що від цього сусіди треба триматися подалі! Кроликам потроху ще можна його їсти, а от для інших тварин він отруйний. І для людей теж.

• Тому він і зветься болиголовом?
• Атож. Болиголов плямистий. Бачиш, на його стеблі всюди червонувато-білі плямки.
• І від нього дуже болить голова?
• Ще й як! Буває, недосвідчені й невмілі маленькі господарки переплутують його листя й коріння з петруш­кою, а насіння — з насінням кмину. А то ще діти роблять з порожнистих стебел пищики і беруть їх у рот. Тоді завжди трапляється отруєння. Буває, що й смертельне. Отож остерігайтеся цього сусіду. Коли ж закрадеться непевність — болиголов це чи ні, то понюхай листя: у бо­лиголова воно пахне неприємно, мишами.

Світланка ніяково усміхнулася:

•        Ніколи б не подумала. З виду така приємна, лагідна рослина...
•        Аз отими двома сусідами ти знайома? — Кропива хитнулася в бік розлогої рослини з великим зубчастим листям і трохи меншої — з гіллястими стеблами.— Це бо­лиголові друзі:  дурман і блекота.

На першій рослині то там, то тут біліли досить чима­лі квіти-лійки і стриміли їжакуваті, наче невилущені каштани,  плоди.   Другу прикрашали  жовтаві з фіолетовими прожилками квіти і продовгуваті плоди, схожі на іграшкові глечики.

Кропива розповіла, що обидві рослини теж небезпечні. Особливо часто їхнім дрібним насінням отруюються діти. Трапляється, що й  домашня худоба страждає від них, коли ненарокомз'їсть. Лише свиням блекота нічим не загрожує і вони охоче її поїдають...

— Проте— додала кропива,— навіть такі сусіди іноді стають людині в пригоді, з них роблять ліки і лікують тяжкі недуги. Але дітям краще не мати з ними діла. Якщо ж і доведеться іноді вирвати болиголов, стебло дурману чи блекоти, коли вони в город залізуть, то потім неодмінно треба вимити руки...

Аналіз змісту прочитаного.

• Про які види рослин ви дізналися з тексту?
• Чи відповідає назва тексту його змісту? Обґрунтуйте  свою думку.
• Чи можемо назвати корисними ці рослини, чому?
• Визначте тему і мету даного тексту.
• На скільки б частин ви поділили б цей текст?

Повторне читання

- Прочитайте текст мовчки, складіть до нього план і підготуйте розповідь

за планом.

Розповіді дітей за планом. (Комунікативна вправа «Снігова грудка». Група учнів створює загальний сюжет частини, доповнюючи один одного.)

 

VI. Закріплення вивченого матеріалу (робота в зошитах)

Тест

1. Усі живі організми вчені поділили на…

 

а) 5 царств;

б) 6 царств;

в) 4 царства.

    2. Рослини заселяють…

а) ґрунт, воду;

б) воду, повітря;

в) ґрунт, воду, повітря.

    3. Назвіть номери рослин одного виду.

1) береза, дуб, липа;

2) ромашка лікарська, ромашка без’язичкова; ромашка непахуча;

3) пшениця озима, пшениця яра;

4) ожина, калина, терен, бузок.

VII. Узагальнення та систематизація знань.

Робота в зошитах. Заповнення схеми на дошці і в зошитах.

 

 

 

 

 

 

 

VІII. Підсумок уроку.

 

У світі цікавого

Рослини-охоронці

 

• Чорнобривці виділяють фітонциди, які вбивають мікро­скопічних черв'яків (нематод), що висмоктують соки з полуниці і садової суниці, картоплі та інших рослин.
• Календула (нагідки)охороняють клумби від шкідників квітів.
• Красоля велика (капуцин, настурція), висіяна поміж помідорами, капустою, картоплею та іншими овочевими культурами, відбиває бажання у метеликів багатьох шкідливих видів відкладати яєчка на овочі.
• Маруна червона (ромашка червона, піретрум червоний, златоцвіт), посіяна навкруги яблунь по пристовбурному колу, допомагає захистити дерево від ряду шкідників, зокрема від яблуневої плодожерки та тлі.

 

IХ. Домашнє завдання.