Мета:
формувати уявлення учнів про птахів як частину живої природи, частину тварин. Їх будову та значення для природи і життя людей;
ознайомити з різноманітністю птахів у природі;
встановити, які пристосування допомагають їм підкорити різні природні середовища;Диканська гімназія ім. М.В. Гоголя
Урок природознавства в 1-Б класі
на тему «Птахи»
Учитель початкових класів
Пугач Т. Г.
2013
Мета:
Тип уроку:
Методи і засоби роботи:
Оснащення:
1) візуальний ряд: предметні малюнки птахів , виставка книг про птахів ; іграшки-птахи ,чучело ворони , яйце, вишитий птахами рушник , таріль з малюнком пташки , їжа птахів
2) музичний ряд: аудіо запис «Птахи в лісі»
Хід уроку
І. Організаційний момент
В цьому класі друзі всі
Я, і ти , і ми, і ви
Добрий день!
Добрий день тому, хто зліва,
Добрий день тому, хто справа.
Ми – одна сім’я.
Руку дай тому, хто зліва,
Руку дай тому, хто справа.
Посміхнись тому, хто зліва,
Посміхнись тому, хто справа.
Ми – одна сім’я.
ІІ. Активізація розумової діяльності учнів
Прилетіли гості,
Сіли на помості.
Без сокири, без лопати
Поробили собі хати. (Птахи)
Вчитель: «Які слова допомогли відгадати?»
ІІІ. Тема, очікувані результати.
Відкривається дошка
Вчитель: «Ви здогадалися, що тема сьогоднішнього уроку – «Птахи».
Очікувані результати – (на дошці план уроку):
ІV. Мотивація навчальної діяльності.
Вчитель: «Ще немовляті кілька тижнів, а мама разом з колисанкою розповідає казку про курочку Рябу. В 2-3 місяці забавлянка «Сорока-ворона». В дитсадочку вивчають «А я у гай ходила», казку «Лисичка і Журавель» слухають, смачно виїдаючи з тарілки, на дні якої красива пташка. Радує око домашній оберіг – рушник, на якому заливаються співом птахи. Школа, книги… (Діти розповідають скоромовку «Хитру сороку…»
Книга – джерело знань (демонструю малюнки лелек з книги про птахів). Яке ж то українське село без лелек та лелечих гнізд? Саме ошатний вигляд птахів слугує окрасою селу так само, як і обсипаний цвітом вишневий садок чи веселі соняхи на межі. Український народ наділив лелеку рисами справді священного птаха. Для лелек господар підіймав велике колесо на дах хати чи дерево – хай мостять гнізда лелеки! Бо в народі є прикмета: де лелека моститься, там щастя не переводиться. А ще – лелеки дітей в дім приносять. Діти – це найбільше щастя для батьків.
Одна легенда розповідає, що загорілась хата на даху якої було лелече гніздо. Птахи стали рятувати дітей з пожежі. Тому від вогню дзьоб і ноги лелеки стали червоними, а крила від сажі стали чорними.
Багато цікавого дізнаєтесь про птахів, коли станете спостерігати за ними. Їх у світі більше восьми тисяч видів. В Україні більше трьохсот видів птахів.
Отже, за що люди цінують птахів? (Відповіді дітей)
(Демонструю яйце, іграшкове пташеня, опудало ворони)
(Разом з дітьми визначаємо, що тіло обтічне, вкрите пір’ям, мають крила, трубчасті легкі кістки)
Вчитель: «Чому літають птахи?»
Не літають страуси і пінгвіни, бо мають малі крила та велику масу.
ФІЗХВИЛИНКА
Разом з нами й пташенята
Вишикувались на зарядку.
Похитали головою
Раз – притупнули ногою
Два – притупнули другою
Руки вгору підняли,
Нахилились вліво – вправо.
Та цього іще замало.
Крила вгору, крила вниз.
Раз присіли, піднялись.
Головою похитали
Й працювати знову стали.
Вчитель: «Назвемо птахів на першій дошці. Де живуть, харчуються?» (Це свійські птахи)
На другій дошці – малюнки диких птахів.
Вчитель: «Порівняємо будову харчування і пристосування двох свійських птахів – курки і качки.»
Висновок: качка – водоплавний птах, бо змащує своє пір’я жиром з куприкової залози, і пір’я не намокає у воді; тіло вкрите густим пухом, тому птах не мерзне у воді; має між пальцями на лапках перетинки, які допомагають плавати; довга шия і широкий дзьоб дістають їжу з водойми – ряску, ракоподібних, рибок.
Вчитель: «Назвіть водоплавних птахів. Обведіть їх у зошиті (стор.27)».
Вчитель: «Чим живляться птахи? (Розкладаю «їжу» - іграшкових комах, рибок, жаб та зерно під двома групами птахів: перелітними - комахи, яблуко, гусінь, рибу, жабу, метелики, під осілими – зерно, крихти хліба, бур’ян, калину, шишки)
Вчитель: Повіяло прохолодою – наступає рання осінь, зникають гусениці, комахи – відлітають солов’ї, зозулі. Поля, садки віддають урожай – зграями відлітають ластівки. Пізньої осені крига сковує водойми – табунами потягнулись у теплі краї дикі гуси, качки, лебеді.
З височини чується журливе і сумне «Кру!». Ключами відлітають у вирій сірі журавлі, сумно прощаються до весни з рідним краєм. Саме журавель у нашого народу є символом печалі, журби. В народних піснях засмучену матір, що проводжає у далеку дорогу своє дитя, називають журавкою. Навесні ж цих птахів, які з далекої Японії повертаються до рідних гнізд називають веселиками.
Вчитель: «Назвіть перелітних птахів».
Так довго проводжали у небі пташок, що аж очі заболіли.
ФІЗХВИЛИНКА
Потягнулись пташенята,
Поморгали оченята,
Вправо, вліво подивились,
Вгору, вниз і зупинились.
Заплющили оченята
І потерли міцно лапки.
Ось вони гарячі стали,
До очей ми їх приклали,
Пошукали в небі сонце.
Помахали крильцями,
Похилились вправо, вліво,
Глибоко вдихнули –
І за парти тихо сіли
Вчитель: «Остання група птахів – осілі або зимуючі»
Два учні декламують вірш Лесі Українки «Мамо, іде вже зима».
Вчитель: «Яких птахів ви бачите щодня біля наших годівничок?»
Зафарбуємо кружечки коричневим кольором біля малюнків осілих птахів, біля перелітних – зеленим (стор.27 зошита).
Вчитель: «Птахів слід…» (Два учні декламують вірш Д.Павличка «Тріпоче серце спійманої птиці»)
Гра «Мікрофон» (на парті іграшкові пташенята. Учні розповідають:
Вчитель: «Кому було легко зрозуміло і цікаво на уроці – підніміть жовту зірочку, кому ні – синю»
Творче завдання: разом з батьками придумайте історію оцієї красивої гусені і пташки.