Тема уроку. Вода - розчинник. Розчинні і нерозчинні речовини.
Мета уроку :
- навчальна: сформувати поняття про воду як речовину- розчинник, дати поняття розчину, розчинника та розчиненої речовини, показати значення води в природі як розчинника;
- розвивальна: розвивати спостережливість та пізнавальний інтерес, дослідницький підхід до вивчення природних явищ, формувати вміння готувати та розрізняти розчини, користуватися розчинами у природі та побуті, продовжувати формувати вміння працювати в групі, виділяти основну думку та висловлювати думку групи;
- виховна: сприяти формуванню бережного ставлення до води, екологічної культури, прагнення берегти природні багатства.
1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОПОРНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ДМИТРІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ ім. Т.Г. ШЕВЧЕНКА ЗНАМ´ЯНСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ»
Тема уроку:
« Вода - розчинник. Розчинні і нерозчинні речовини»
Розробка уроку
з природознавства
для 5 класу
вчителя біології
ОНЗ «Дмитрівської
ЗШ І-ІІІступенів
ім.Т.Г.Шевченка»
Василишеної Л.М.
2018 р.
Тема уроку. Вода - розчинник. Розчинні і нерозчинні речовини.
Мета уроку :
- навчальна: сформувати поняття про воду як речовину, розчинник, дати поняття розчину, розчинника та розчиненої речовини, показати значення води в природі як розчинника;
- розвивальна: розвивати спостережливість та пізнавальний інтерес, дослідницький підхід до вивчення природних явищ, формувати вміння готувати та розрізняти розчини, користуватися розчинами у природі та побуті, продовжувати формувати вміння працювати в групі, виділяти основну думку та висловлювати думку групи;
Обладнання: підручник, зошити, презентація до уроку «Речовини та їхні стани», хімічні склянки, вода, пісок, крейда, питна сода, цукор, роздатковий матеріал.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
1. Привітання та перевірка відсутніх.
2. Налаштування на роботу.
ІІ. Актуалізація опорних понять
*Індивідуальна робота (один учень на дошці складає схему «Властивості води»)
*Розгадування загадок
(загадки з презентації «Речовини та їхні стани»)
І на вулиці, і в хаті.
Всім відомо, що вони
Складаються з … (речовини).
Зараз стани їх пригадаємо,
У науці всі вони
Мають назву … (агрегатні).
Розташовані близенько,
То цей стан речовини
Називають всі …(тверденьким).
Має відстані побільше,
І молекули у них
Проникають в проміжки швидше.
Що за стан речовини такий?
Вірно, діти, це …(рідкий).
Бо проміжки має такі,
Що молекули у ньому
Всі летючі та швидкі.
Здогадались, любі дітки,
Що за стан речовини такий?
Правильно, його назва … (газоподібний).
Що це за речовина,
Яка може у природі
перебувати у трьох станах,
Назва їй … (вода).
* Прийом «Мікрофон»
- Якщо кожній живій істоті потрібно багато води, як сталося, що
всі ресурси води не виснажились?
-Як здійснюється колообіг води в природі?(один учень показує на схемі біля дошки)
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів
*Проблемна ситуація. Обговорення казки.
Два віслюки йшли однією дорогою, кожний ніс свою поклажу. Одного було нав’ючено сіллю, а іншого — ватою. Перший віслючок йшов дуже-дуже повільно, ледь переплітаючи ноги — такою важкою була його ноша. Інший віслюк був дуже веселий, йшов легко та радіючи.
Невдовзі віслюки підійшли до річки, яку їм слід було подолати. Тварина, що була нав’ючена сіллю, зупинилась у воді й стала викупуватись — віслюк то лягав у воду, то знову піднімався на ноги, плескався як хотів. Коли віслючок вийшов із річки, його поклажа стала набагато легше. Другий віслюк, поглянувши на першого, також почав купатись. Проте, на відміну від першого, чим довше він купався, тим важче ставала його поклажа — вата, що була нав’ючена на нього.
— Чому ж так сталося?
— Що відбулось із поклажею першого віслюка?
— Чому поклажа другого віслюка стала важчою?
Учитель підводить учнів до розуміння того, що сіль розчинилась у воді й частка її просто вимилась із поклажі. Тобто сіль є розчинною речовиною. А вата, навпаки, увібрала в себе воду, тому стала важчою. Отже, вата є нерозчинною.
Розчинні та нерозчинні речовини можуть приносити як користь, так і бути шкідливими. Тому, чим більше ми знаємо про розчинні речовини, тим легше нам буде в житті.
Чи є здатність розчиняти речовини однією з властивостей води? Де ми спостерігаємо цю властивість у побуті,в природі? Де люди застосовують знання про властивості води в цілому та її здатність розчиняти в собі інші речовини? Зміст сьогоднішнього уроку допоможе вам отримати відповіді на ці та інші запитання і збагатити свої знання про властивості води.
III. Засвоєння нових знань
Розповідь учителя з елементами бесіди
Дослід 1. Розчинення кухонної солі у воді.
Дослід 2. Розчинення цукру у воді.
Висновки до дослідів:
Словникова робота
(Учні записують у зошити визначення розчинів)
Розчини – це однорідні суміші двох і більше речовин.
Робота з підручником
Причитайте у § 31 на с.109 статтю «Із чого складається розчин» та складіть у зошиті схему:
Склад розчину
Розчинник Розчинена речовина
* Прийом «Практична теорія»
Щоб приготувати розчин необхідно визначити масу розчинної речовини і об'єм розчинника. Масу розчину обчислюємо за формулою:
маса розчину = маса розчинника + маса розчинної речовини
*Розв'язування експериментальної задачі :
Приготувати розчин, який містить 15г соди в 90 мл води. Визначити масу даного розчину.
(Учитель з участю учнів проводить дослід розчинення соди у воді)
* Прийом «Дивуй»
- Як ви думаєте, чому воду відмірюють мірним циліндром, а не зважують?
Воду не зважують, бо її маса дорівнює об'єму, на відміну від інших речовин на Землі.
Здатність речовин розчинятися у воді має важливе значення для життя рослин, тварин і людини. Розчини можна приготувати з води та твердої речовини, з води та рідкої речовини, води та газоподібної речовини. Причому, якщо тверді речовини краще розчиняються в гарячій воді, то газоподібні речовини краще розчиняються в холодній воді.
Усі речовини залежно від їхньої здатності розчинятися у воді поділяються на три групи: розчинні, малорозчинні та нерозчинні.
Складання схеми в зошиті
VI. Первинна перевірка засвоєння та закріплення знань
*Індивідуальна робота учнів з картками
Підкресли назви речовин,що розчиняються у воді: пісок,цемент,цукор,олія,кисень,бензин,кухонна сіль,оцтова кислота,нафта,вуглекислий газ,глина,крейда,спирт,крохмаль.
(Взаємоперевірка виконаного завдання)
* Прийом «Доповни речення»
* Прийом «Природничий практикум»
Самостійна робота учнів по приготуванню розчинів. Кожній групі видають інструктивну картку для приготування розчинів.
І група
Приготуйте розчин з 35 мл води та 5 г кухонної солі. Обчисліть масу розчину.
ІІ група
Приготуйте розчин з 30 мл води та 12 г цукру. Обчисліть масу розчину.
VI. Підсумки (рефлексія)
1.Вправа «Мікрофон».
– Що нового дізнались на сьогоднішньому уроці?
– Що сподобалось під час уроку?
– Що не сподобалось під час уроку?
2. Слово вчителя.
Досвід — дитина думки, а думка — дитина дії. (Б. Дізраелі)
Сьогодні ви набули досвіду й нових знань, які залишаться з вами на все життя. Тепер ви знаєте, що таке розчини, як вони утворються та дізналися про роль води як розчинника.
3.Оцінювання роботи учнів на уроці
VIІ. Домашнє завдання:
1) Опрацювати § 31, відповісти на запитання 1-4 рубрики «Запитання, завдання» на с.111
2) виконати завдання дослідницького практикуму на с. 110-111;
3) Для допитливих виконати завдання з рубрики «Допоможуть дорослі» на с. 111.