Урок "Прийоми і способи з'єднання деталей із тонколистового металу"

Про матеріал
Формувати в учнів знання, навички й уміння прийомів та способів з'єднання деталей під час вивчення теми; удосконалювати методи контролю якості виробів; здійснювати контроль виготовлення виробів у процесі праці за технологічною картою; Аналізувати навчальний матеріал; порівнювати виготовлені вироби, доводити свою думку та діяти за аналогією; Формувати позитивне ставлення до трудової діяльності, відчуття колективної відповідальності, бережливе ставлення до обладнання, інструменту, до природи.
Перегляд файлу

Прийоми та способи

з'єднання деталей

із тонколистового металу

6 клас

 

 

Мета:

навчальна: формувати в учнів знання, навички й уміння прийо­мів та способів з'єднання дета­лей під час вивчення теми; удосконалювати методи контро­лю якості виробів; здійснювати контроль виготовлення виробів у процесі праці за технологічною картою;

розвивальна: аналізувати нав­чальний матеріал; порівнювати виготовлені вироби, доводити свою думку та діяти за анало­гією;

виховна: формувати позитив­не ставлення до трудової діяль­ності, відчуття колективної від­повідальності, бережливе став­лення до обладнання, інструмен­ту, до природи.

Наочність: папки з технічною документацією; заготовки учнів; картки, плакат: «З'єднання дета­лей заклепками», підручник.

Хід заняття І, Організаційний момент

Перевірка присутніх на уроці учнів, наявності спецодягу; при­значення чергових.

II.   Актуалізація знань та мотивація навчальних досяг­нень

Вступне слово вчителя, пере­вірка знань учнів, набутих на по­передніх уроках за допомогою карток-тестів.

Діти проводять взаємоконт­роль під час перевірки карток-тестів та здійснюють оцінювання (див. додаток).

III. Мотивація теми та за­вдань уроку

Ви вже знаєте:

1. Основні види з'єднання де­талей з тонколистового металу.

2.  Розмічальний та робочий інструмент для з'єднання деталей з тонколистового металу.

3. Послідовність виготовлення виробів.

4. Призначення й загальну бу­дову ручного інструменту для обробки та виготовлення виробів з тонколистового металу, дереви­ни, фанери.

5. Види оздоблення виробів з тонколистового металу, дереви­ни, фанери.

6. Методи контролю якості ви­робу.

Сьогодні ви продовжите вико­нувати свої творчі проекти за те­мою «Техніка і технологічні про­цеси виготовлення виробів із конструкційних матеріалів».

Учні записують дату і тему уроку з дошки.

Методичні рекомендації. Виклад матеріалу можна почати з бесіди про те, які є способи з'єднання деталей машин. Повторюючи раніше вивчений матеріал з машинознавства, що має безпо­середнє відношення до даного заняття, учні згадують, що в техніці розрізняють роз'ємні й нероз'ємні з'єднання частин машин і механіз­мів; що з'єднання можуть бути ру­хомими й нерухомими, що до не­рухомих нероз'ємних з'єднань відносять заклепкові і зварні; що нероз'ємні з'єднання не можна розібрати, не зруйнувавши їх, а роз'ємні розбираються. Учитель демонструє зображення різних видів з'єднань. Після вступної бесі­ди пояснює необхідність, особли­вості та прийоми з'єднання дета­лей заклепками.

Учні зачитують у підручнику визначення, що називають за­клепкою.

Учитель показує учням за­клепки, розповідає про їх види, про матеріали, з яких їх виготов­ляють, про способи клепання, про поділ заклепувальних швів на однорядні й багаторядні, напускові й стикові, з однією і двома накладками.

Щоб учні краще засвоювали матеріал, учитель використовує плакати й щит-вітрину з відповід­ними зразками.

Далі вчитель аналізує будову й призначення таких інструментів і пристосувань, необхідних для виконання клепання: пробійник (бородок), молоток, натяжка, під­тримка й обтискач. Показує учням пристосування (мал. 1 нас.36) для виготовлення заклепок в умовах школи і пояснює, як ним користу­ватися:

C:\Documents and Settings\Администратор\Local Settings\Temporary Internet Files\Content.Word\Изображение 001.jpg

1) затиснути пристосування в лещатах з відрізком дроту;

2) завдавати удару молотком по частині дроту, що виступає, до утворення заклепки.

Після цього вчитель називає послідовність з'єднання деталей заклепками, використовуючи ма­люнки навчального підручника і плакат:

1) розмітити місця для отворів;

2) пробити або просвердлити отвори за розміткою;

3) з'єднати листи так, щоб от­вори збігалися (мал. 2);

C:\Documents and Settings\Администратор\Local Settings\Temporary Internet Files\Content.Word\Изображение 001.jpg

4)  виготовити за допомогою пристосування або дібрати заклеп­ку такої довжини, щоб вона висту­пала над поверхнею з'єднання на висоту, що дорівнює її товщині;

5)  вставити заклепку в підго­товлений отвір листів, що з'єднуються;

6) затиснути в лещатах метале­ву підтримку з поглибленням, формою і розміром, що відповідає формі й розміру заклепки (мал. З, о); вставити в поглиблення голо­вку заклепки разом з листами ме­талу, які з'єднуються, на стержень заклепки, що виступає;

7) встановити натяжку й уда­рами молотка по ній виконати обтиск листів, що склепуються (мал. З, б);

8)  розклепати замикаючу го­ловку легкими ударами молотка в послідовності, зображеній на (мал. З, в);

9) установити обтискач на го­ловку заклепки, що утворилася, притиснути (мал. З, г) і ударами молотка надати їй остаточної форми.

C:\Documents and Settings\Администратор\Local Settings\Temporary Internet Files\Content.Word\Изображение 001.jpg

При формуванні потайних го­ловок заклепок отвір необхідно обов'язково роззенкувати і скле­пувати заготовки на рівній, без поглиблень, металевій плиті, не застосовуючи обтискання. Діа­метр отворів у деталях, що з'єднуються, повинен бути біль­шим, ніж діаметр стержня заклеп­ки приблизно на 0,1—0,2 мм.

Треба розповісти учням і про те, як можна розібрати заклепко­вий шов, якщо з яких-небудь при­чин цей шов необхідно прибрати:

1)  головку заклепки слід або зрубати зубилом, або висвердлити свердлом, або спиляти напилком (якщо вона невеликого розміру);

2) шматочки заклепки, що за­лишилися, вибити пробійником (бородком);

3) розібрати з'єднані деталі.

Учитель розповідає про про­фесії чеканника і штампувальника. Пояснює учням правила безпечної роботи під час склепування.

Перш ніж учні приступлять до практичних вправ, можна дати завдання вправному учневі про­демонструвати прийоми вико­нання клепання. Проаналізувавши його дії і нагадавши правила безпечної роботи, вчитель роздає учням індивідуальні завдання, спостерігає за правильністю і пос­лідовністю виконання операцій; у разі потреби інструктує окремих учнів, допомагає їм.

Практична робота Виготовлення свічника із застосуванням клепання

Обладнання та інструменти: слюсарний верстак, лещата, мо­лоток, обтискач, натяжка, під­тримка, підготовлені для склепу­вання заготовки, заклепки різних розмірів.

Завдання виконується за тех­нологічною картою.

У класі учні поділяються на бригади. Але оскільки кількість годин за новими програмами ско­рочено, то учні в бригаді поділя­ються на групи, між якими прово­диться змагання на визначення кращого виробу. Під час захисту проектів краща група нагород­жується, а також для заохочення підвищується оцінка на один бал.

Послідовність виконання ро­боти:

1. Дібрати відповідну заклепку.

2. Вставити заклепку в підго­товлений отвір заготовок, що з'єднуються.

3.   Виконати заклепувальне з'єднання.

IV. Підсумки уроку

Оцінюються: картка-оцінювання, технічна документація, від­повіді та вироби учнів.

V. Домашнє завдання

C:\Documents and Settings\Администратор\Local Settings\Temporary Internet Files\Content.Word\Изображение 002.jpg

 

docx
Додано
7 лютого 2021
Переглядів
939
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку