Тема уроку. Проблема призначення людини, жінки у драмі “Ляльковий дім” Ібсена та повісті “Людина” О.Кобилянської
Тип уроку: інтегрований
Мета уроку: провести компаративний аналіз драми “Ляльковий дім” Г.Ібсена та повісті “Людина” Кобилянської, розкрити проблему покликання (справжнього призначення людини у світі);
розвивати в учнів звязне мовлення, уміння висловлювати свої думки і обстоювати їх;
виховувати себе як особистість.
На сьогоднішньому уроці пройдемо стежками людських доль, спробуємо розібратись, що таке справжнє людське щастя, які шляхи ведуть до нього на прикладі творів Г.Ібсена “Ляльковий дім” та О.Кобилянської “Людина”.
Життя людини – то лише мить між минулим та майбутнім, воно дається нам лише один раз, і, звичайно, варто прожити його гідно. Якщо ти Людина з великої літери, то зможеш пережити й перемогти всілякі негаразди. Як стверджував Сенека:”Життя цінується не за тривалістю, а за змістом”. Твори О.Кобилянської та Г.Ібсена допоможуть нам відповісти на низку запитань: як жити? Як любити? Якими бути?
2.Бесіда за запитаннями.
3.Робота в групах.
Клас ділиться на дві групи. Учні 1-ї групи повідомляють про життєвий шлях Нори, учні 2-ї – Олени.
Повідомлення 1 –ї групи.
1.Нора – любляча дружина й мати.
2.Таємниця Нори.
3.Стосунки Нори з чоловіком.
4.Нерозуміння вчинку Нори Торвальдом.
5. Нора кидає виклик світові, в якому живе.
В основі драми “Ляльковий дім” – історія молодої вродливої жінки Нори. Її оточує налаштований побут, вона має заможного чоловіка, прекрасних дітей, яких безмежно любить. Дія починається напередодні Різдва, саме тоді, коли закінчився важкий період в житті родини: Хельмера призначено на посаду директора Акціонерного банку. Яскраво сяє новорічна ялинка, куплено подарунки, тривають веселі приготування. Чого ще може бажати жінка? Проте наприкінці твору від цього уявного раю нічого не залишається, і Нора, яка скинула полуду з очей, іде з дому, кажучи, що навколо неї нема нічого, крім брехні.
Нора здатна на самопожертву:”З грошей на господарство не могла особливо багато відкладати – Торвальду потрібне добре харчування. І дітей не можна було одягати будь-як… Торвальд дасть, бувало, мені грошей на нове плаття й тому подібне, а я завжди витрачу лише половину”.
Вона пишається тим, що врятувала життя чоловікові. Дбайливо ставиться до дітей. Це сильна жінка здатна тверезо сприймати реальність:”Ви ніколи мене не любили, - з гіркотою заявляє вона. – Вам тільки подобалось бути закоханим у мене. Коли я озираюсь назад, то мені здається, що я жила тут як отой жебрак: мене одягали, годували, а моїм завданням було – розважати, забавляти тебе, Торвальде. Ось у чому полягало моє життя. Ти так влаштував, ти і тато дуже винні переді мною. Ваша вина, що з мене нічого не вийшло”.
Нора вирішує покинути золоту клітку свого ілюзорного щастя. Щоб бути дружиною і матірю, вона має, насамперед, стати людиною.
Родина Ляуфлерів та їхні друзі – лікар, урядовець, товаришки пані радникової – суворо дотримуються регламентації щодо чеснот цісарського чиновництва та виховання молоді в сімї.
Найвищою честю для чоловіка вважалося вірне служіння монархії ( як солодко мліло материнське серце у мріях про майбутнє Германа – Євгена – Сидора на посаді «надвірного радника»), а дружина повинна була бути покірною невільницею домашнього гнізда. Батько дбав про матеріальне забезпечення родини, а мати – про виховання дітей у відповідному дусі. Сини мали здобувати професію та робити успішну карєру, а для дівчат досить було елементарної освіти: володіння французькою мовою та вміння сяк-так музикувати. Ось характерна реакція на можливе зрівнювання у правах жінки з чоловіком, висловлене однією з приятельок Олениної матері:»Хто ж буде вдома їсти варити,коли жінка стане до уряду ходити? Хто буде порядкувати, прати, шити? Най би моя дитина виступала з такими нісенітницями, я її вже скоро привела б до розуму».
На шлюб існував усталений погляд: він укладався як ділова угода, кохання вважалося майже химерою. Про це приятелі батька у своєму колі говорять цілком відверто: »Чи женився я з любові? Женились ви, може? Мені «нараджено» мою, і я пішов раз у дім, далі другий, третій… привик до неї, освідчився – і кінець».
Чоловіки так розмірковують про власну необмежену владу над жінкою і дітьми: »Моя воля – се воля всіх», «Як довго ти живеш, доти ти і паном…»
Ось у такій гнітючій атмосфері живе Олена. Дівчина наділена гострим розумом, відчуває природну потребу в самореалізації, тягнеться до знань, до повноцінного життя. Інше для неї нестерпне.
Складання таблиці (з елементами бесіди).
розумна незалежною, гордість
ставиться з щасливою надзвичайна
любовю Людиною чутливість
до родичів,
тактовна
4 Проблемне запитання.
Учитель. Незважаючи на гірку долю, героїні жили мрією, прагнули втілити її в життя.
(Мрія – те, що є вищою точкою прагнень, устремлінь; щось нереальне, насправді неіснуюче, витвір, породження уяви, фантазії, думка про щось надто бажане).
Мабуть, кожен із вас хотів би побувати на острові мрії: поніжитись на сонечку, відчути ніжний подих вітру, радість від природи. Спробуймо побувати на такому острові.
На дошці малюнок із зображенням острова, під ним прикріплено слова: дружба, багатство, добро, слава, любов, родина, здоровя, удача.
Учні поділено на 3-и групи.
Запитання для 1-ї групи.
Що для вас основне у цьому житті?
Запитання для 2 –ї та 3-ї групи.
Що головне у житті Нори та Олени?
Зразок відповіді 2-ї та 3-ї групи.
Сімя – велика нерозгадана таємниця. Усі казки завершуються вінчальними дзвонами, а в літературі так важко знайти щасливу подружню пару. Шлюб Нори і Торвальда виявився співжиттям, їхні шляхи розходяться. Для сімейного щастя потрібні добро, любов, співчуття, чесність, довіра, взаєморозуміння, чого так не вистачало Норі. Спочатку вона думала, що так і має бути, але згодом почала розуміти, чого їй бракує, - стати людиною, яку б поважали як особистість, любили по-справжньому.
Найголовнішою умовою шлюбу є кохання. Олена запевняє свого обранця Стефана, «що не могла б без любові ні до кого належати». Зустріч зі студентом-медиком Лієвичем Олена вважає для себе великим щастям, бо він був живим утіленням її мрії про кохану людину.
Учитель.
Отже, і для Нори і для Олени головне – справжня любов, якої не вистачало, щоб стати вільною і щасливою.
Відповіді учнів.
Шлях до щастя Нори асоціюється з такими поняттями: підвищення Торвальда, Різдво, подруга, відверта розмова, шантаж, розпач, ненависть, егоїстичність, щасливий шлюб, воля, надія, щастя, незалежність.
Шлях до щастя Олени: емансипація, любов, жура, славна партія, «Я» – Людина, свобода, рішучість, невпевненість, чаша горя, зустріч з Фельсом, приємність, гордість, неприступність, хвилювання, весняний ранок, шлюб, самопожертва.
Індивідуальна робота.
Спробуйте зобразити свій шлях до щастя.
Підведення підсумків уроку.
Як бачимо, шлях до щастя потрібно пройти не лише второваними, а й тернистими стежками, однак не потрібно втрачати надію. Німецький письменник-реаліст Ф.Шпільгаген писав:» В мені живе любов до свободи і непохитна рішучість не дати нікому себе поневолити; ніколи не схилити своєї голови, коли проти цього протестує моя совість; жити так, як я сам життя розумію, і йти лише тим шляхом, що я його собі обрав, хоч яким би він складним був, не даючи нікому жодним підлещуванням, жодними погрозами звести себе з цього шляху».
Бути людиною – такі бажання Нори й Олени.
Як норвезький майстер слова Г.Ібсен, так і українська письменниця О.Кобилянська, глибоко відчуваючи людську душу, змогли переконливо зобразити у власних творах найскладніші духовні поривання тогочасної людини, актуальні й за нашого часу. Образи Нори й Олени різні, однак надзвичайно подібні, оскільки проблема, яку порушують автори, одна й та сама - зясування місця людини, жінки, у світі та в сімї.
Здійснивши компаративний аналіз обох образів, ми з вами зясували, що між різними літературами існує тісний звязок, який варто вивчати, аби глибше зрозуміти не лише своє, національне, а й людське загалом..