Урок Проблема знеособлення людини в суспільстві, особистості й натовпу в оповіданні Володимира Дрозда “Білий кінь Шептало”.

Урок №

Тема: Проблема знеособлення людини в суспільстві, особистості й натовпу в оповіданні Володимира Дрозда “Білий кінь Шептало”.

Мета:

 - розкрити перед учнями світоглядні позиції та творчу спадщину В. Дрoзда, ознайомити з історичним періодом, коли написане оповідання , розкрити алегоричний зміст твору, з’ясувати морально-етичні проблеми, проаналізувати сюжетно-композиційну будову оповідання; зробити ідейно-художній зміст твору письменника, дослідивши проблему людини в суспільстві, її знеособлення;

- розвивати культуру зв'язного мовлення, пам'ять, увагу, спостережливість, уміння грамотно висловлювати власні думки, коментувати прочитане, виразно переказувати найвагоміші епізоди;

- виховувати почуття поваги до творчості В. Дрозда, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку:     урок засвоєння нових знань.

Обладнання: виставка літератури, ілюстрації, мультимедійні засоби наочності.

                                                      Хід уроку

                                                                              За свободу можна другий раз народитися,

Вмерти тисячу разів, але не опуститися,

Боротися і битися, програти, але не здатися,

Йти багато років, але все ж дістатися ...

I Організаційний момент.(1хв)

Любі діти, у наш клас

Завітали гості щирі,

Привітаймо в добрий час

Гостей посмішкою й миром.

Доброго дня нам!

Доброго дня вам!

Доброго дня всім!

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.(2хв)

Слово учителя. Кожен із нас приходить у життя, щоб жити щасливо і успішно. Але ми повинні цю здатність збагатити знаннями і навичками, які б допомогли нам реалізувати її якомога ефективніше. Щоб наш урок був  цікавим і приніс результат, складіть власну формулу уроку.

У – успішність.

Н – наполегливість.

В – вдумливість.

Р – робота.

З – знання.

Отже, девізом нашого уроку будуть такі слова:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати,

Дружно й плідно працювати.

ІІІ. Оголошення теми уроку.

Слово учителя. «Усе свідоме життя я творив себе, бо тільки духовно багата особистість здатна щось справжнє написати, за наявності, звичайно, літературного таланту», – зазначив В.Дрозд у щоденникових  записах під назвою «Бог, люди і я». Він вирішує «здійснитися як особистість, як літератор». 

Про митця, його світоглядні погляди та творчу спадщину і довідаємося на сьогоднішньому уроці. Запишіть будь ласка в зошити тему сьогоднішнього уроку  : «Проблема знеособлення людини в суспільстві, особистості й натовпу в оповіданні Володимира Дрозда “Білий кінь Шептало”».

IV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

1 Розповідь вчителя.

     Володимир Дрозд народився 25 серпня 1939 року в селі Петрушин на Чернігівщині в хліборобській сім'ї. Коли хлопчикові було два роки, почалася Велика Вітчизняна війна, батька забрали на фронт. Мати тяжко бідувала з трьома дітьми.

  У повоєнні роки було не легше, доводилося, як згадував митець у зрілі роки, «по цілісінькому дню стояти у чергах за буханкою хліба», «усе літо пасти свиню і теля на шляху». Проте єдиною втіхою для хлопчини стали книжки. Навчився Володя читати ще у дошкільному віці від старших сестер. «Тепер думаю, - писав згодом,— що книжна окриленість душі... допомогла мені не очерствіте, не збайдужіти...»

  Ще з дитинства Володимир Дрозд увібрав у свою душу чарівні й неповторні таємниці поліського краю, які стали основою його творчості. Вірші почав писати у шкільні роки і дуже зрадів, коли у районній газеті надрукували один із них. Після закінчення школи здібному юнакові пощастило влаштуватися на роботу в редакцію газети. Писав оповідання і статті, наполегливо добираючи влучне слово, шліфуючи кожну фразу. Відчуваючи брак професійної підготовки, вирішив здобути вищу освіту заочно.

    У 1968 році Володимир Григорович закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Працював у газетах «Літературна Україна» та «Молодь України», у видавництві «Радянський письменник», багато років був головним редактором журналу «Київ».

    Першу книжку оповідань і новел «Люблю сині зорі», про морально-етичні проблеми українського села, видав у 1962 році. Цього ж року Володимир Григорович став членом Спілки письменників України. Наступні збірки оповідань та Повістей    - «Парость» і «Маслини»  — мали читацький успіх.

   Особливо полюбилися читачам його оповідання «Білий кінь Шептало» (1969) та «химерна» повість «Ирій» (1974). У них письменник звернувся до пошуків нових можливостей зображення дійсності засобами художньої прози. Поштовхом до написання цих творів стали повісті Миколи Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки», які любив читати Володимир Дрозд у дитинстві.

    Згодом митець захопився великою епічною формою і написав більше десятка романів. Інколи він торкався гострих соціальних питань, що утруднювало друк творів. Були проблеми з дозволом на публікацію романів «Катастрофа» (1969) та «Спектакль» (1985), у яких Володимир Дрозд правдиво змалював життя української інтелігенції в умовах тоталітарного режиму.

    У повісті «Музей живого письменника, або Моя довга дорога в ринок» (1994) автор в іронічно-жартівливій формі відтворив атмосферу письменницького життя тієї доби.

   За роман-епопею «Листя землі» у 1992 році письменник був відзначений Державною премією імені Тараса Шевченка.

     В останні роки свого життя Володимир Дрозд написав роман «Злий дух. Із житієм. Пришестя», де багато автобіографічного. Він іще багато мав задумів. Мріяв створити книгу про талановитого майстра – свого прадіда Семирозума. На жаль, цю мрію здійснити не судилося.

Помер Володимир Дрозд 23 жовтня 2003 року в м.Київ.

2 Ідейно-художній аналіз твору В. Дрозда «Білий кінь Шептало».

Слово вчителя. «Білий кінь Шептало» (1969) – одне з ранніх оповідань митця, написане в ті роки, коли після епохи жорстокої цензури література як один з видів мистецтва вперше розвивається в умовах практично повної свободи. Знято будь-які обмеження.

          В оповіданні «Білий кінь Шептало» Володимир Дрозд в алегоричній формі показав підневільне становище людей у суспільстві, порушив важливу загальнолюдську проблему формування особистості, її роздвоєння душі. Ця проблема турбувала письменника ще на початку його літературної творчості, коли він писав: «Завдання новітньої літератури нашої – формувати, пробуджувати духовне багатство індивідуальності, яка могла б протистояти будь-якому зовнішньому тискові».

Пропоную Вашій увазі  переглянути буктрейлер , який підготували ваші  ровесники.

     Сподіваюсь, що саме історія про коня, який є героєм твору та епіграф уроку  допоможуть дати відповідь на проблемне питання «Чи легко зберегти особистість?» 

 3 Словникова робота

 Як ви розумієте слово «особистість»?(відповіді учнів Особистість — це конкретний людський індивід з індивідуально виявленими своєрідними розумовими, емоційними, вольовими та фізичними властивостями).

Вчитель. Сьогодні на уроці  ми поведемо мову про особистість, яка втілена в образі коня, якому В. Дрозд дав ім'я Шептало. Чому ім'я, а не кличку?

 Тому, що надав своєму героєві багато людських якостей. Пригадайте, як такий прийом називається в літературі?( Алего́рія (дав.-гр.  — іносказання) — спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями, з характерними ознаками приховуваного. Алегоричні образи переважно є втіленням абстрактних понять, які завжди можна розкрити аналітично.

Тож, протягом уроку ми розглянемо алегоричний образ коня Шептала, з’ясуємо, який інший персонаж вгадується під образом головного героя.

4 Музична хвилинка. Звучить пісня «Білий кінь»

- Чому саме білий кінь – герой твору В.Дрозда? Спробуємо дослідити

5 «Використання випереджувального завдання»

- Символом чого є кінь для українців? Кінь – це символ енергії й сили, пристрастей та інстинктів, а також вірності і відданості в праці, в щоденних турботах. Предковічно, коні були помічниками богів, воїнів і, головне, хліборобів.

- А що символізував кінь у слов’янській міфології ?( У слов’янській міфології кінь, як і качка, асоціювався із сонцем. Слов’яни пов’язували з конем умирання й народження сонячного божества.)

- А якою ж була символіка  коня в народів світу? Кінь символізує інтелект, мудрість, вельможність, світло, динамічну силу, моторність, швидкість думки, плин часу. Це типовий символ родючості, мужності й потужної влади. Також цей образ є древнім символом циклічного розвитку світу явищ

Слово вчителя.

Ми побачили, що образ коня часто використовується  в історії, літературі, мистецтві та асоціюється з благородством, вищістю, обраністю.

Чи співпадає втілення автором в образі коня благородності, життєвої мудрості, з досліджуваною характеристикою білого коня?  Що ж відбувається з головним героєм твору? З’ясуємо це в подальшій роботі. На сьогоднішній урок ви мали прочитати зміст твору, тож перевіримо чи всі учні знають зміст прочитаного.

6 Завдання в групах. (підготовка 3 хв.)

Давайте згадаємо з теорії літератури визначення оповідання.

Оповідання — це невеликий за розміром художній твір з чітким сюжетом, незначною кількістю описів та персонажів, у якому відтворено події обмеженого проміжку часу.

Як і будь-який художній твір, оповідання має певні риси, які відрізняють його від інших. Визначимо їх на прикладі твору ….

1 група. Визначити тему, ідею, основну думку.

Тема: розповідь про буденне життя коня Шептала

Ідея: возвеличення гармонії, яка простежується у взаємостосунках людини і світом тварин.

Основна думка: людина і природа – взаємопов’язані, бо становлять одне ціле.

2 група. Проблематика твору «Метод асоціації».

За поданими ілюстраціями визначити проблематику твору:

1) «Особистість і натовп»

2) «Дійсність і мрія»

3) «Свобода і неволя»

- Людина в суспільстві

- Свобода і неволя

- Особистість і натовп

- Дійсність і мрія

7 Фізкультхвилинка.(1хв)

Трава - низенька-низенька, (присісти)

Дерева - високі-високі  (потягнутися)

Вітер дерева колише, гойдає, (нахили тулуба)

То вправо, то вліво хитає,

То вперед, то назад, то вниз пригинає.

Птахи летять, відлітають, (помахати руками, як крилами)

А учні тихенько за парти сідають

І (назва предмету) вивчають.

8 Обговорення змісту оповідання. « Карусель запитань та відповідей».

- За допомогою кольорів передайте почуття, які виникли при читанні твору. Чому?

- Який епізод найбільше запам’ятався?

- Поясніть, яку роль відіграє епіграф? Чи допомагає він налаштувати читача на сприйняття твору?

1. Чому для коня Шептала його табун не був гуртом однодумців?

2. Як доводилося білому коневі відвойовувати своє право бути особливим у табуні? Чому Шептало так ревно беріг свій статус?

3.Чи можна вважати Шептала уособленням людини, яка прагне до волі, вираження власної індивідуальності, оцінювати події? Відповідь вмотивуйте. (Він не любив гурт, загорожі – це свідчення індивідуальності героя)

4. Чи пишався Шептало тим, що був єдиним білим конем у табуні? Наведіть переконливі аргументи, посилаючись на зміст оповідання.

5. Чому білий кінь намагався виділитися з табуну?

6. Що відчув Шептало, вирвавшись на волю? Про що він мріяв? Чим була воля для коня? (воля для Шептала – це найкращі хвилини його життя «Ніколи і досі і вже ніколи опісля білий кінь не відчував себе так близько і повно із стихією, течією – од трав’яних хвиль до білих громів у вишні. Вийшов на сизу піщану косу і, струсивши воду, відчув себе таким сильним, що знову заіржав, цього разу грізно та бойовито, перегукуючись з громами.»)

7. Що побачив Шептало у водяному дзеркалі річки? («…Побачив… себе – незвично білого, аж до щему в очах. Здивований, він перечекав, не рухаючись з місця, щоб не скаламутити води, поки небо знову засвітилось і знову побачив свою чисту, прекрасну білизну.»)

8. Чому повертаючись до конюшні, Шептало не залишився чистим білим конем, а «черпнувсь» у грязюку і покотився по дорожній хлюповці? (Розуміння приреченості бути частиною безликого натовпу, самотність, відсутність підтримки загалу).

9. Вмотивуйте, Шептало – особистість, індивідум.

10. Чому автор дає коневі кличку Шептало? Пов’яжіть ланцюжок слів.

Шептати – Шептало - Притишений – Приглушений

(Автор ніби озвучує те, що начебто мислить і почуває його герой. Це «видиме мовчання є шепотінням слів», коли верболізуються пригнічені міркування, почування: «Змалку ненавидів табун, гурт і в загорожі,і на пасовиську волів бути сам»)

11. Можна вважати білого коня алегоричним образом?

12. Що стало алегоричним образом тогочасної системи? (Стайня, яка кликала його до себе)

V. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу.(4хв)

Перегляд скрайбінгу.

VI. Підбиття підсумків уроку.  (2 хв.)

Слово вчителя.

 Кожен із нас – по-своєму неповторний. І, звичайно, цікавіше жити серед неординарних, яскравих особистостей, які не бояться мати власну думку, стиль, відрізнятися від інших. Не слід губити кращі риси свого характеру. Від цього в першу чергу буде гірше нам самим!

VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності учням. (2 хв.)

IX. Домашнє завдання.