Урок «Процес утворення вогнищ війни на Далекому Сході, Африці та Європі. Формування блоку агресивних держав осі Рим ― Берлін ― Токіо. Наслідки політики «умиротворення».

Міністерство освіти і науки України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методична розробка уроку з предмета «Всесвітня історія»,

на тему: «Процес утворення вогнищ війни на Далекому Сході, Африці та Європі. Формування блоку агресивних держав осі Рим ― Берлін ― Токіо. Наслідки політики «умиротворення».

 

 

 

 

Розробила:

Викладач історії та правознавства,

Казаченко Тетяна Григорівна,

кваліфікаційна категорія

« спеціаліст вищої категорії», Старший вчитель.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Запоріжжя, 2018 р.

Тема: «Процес утворення вогнищ війни на Далекому Сході, Африці та Європі. Формування блоку агресивних держав осі Рим ― Берлін ― Токіо. Наслідки політики «умиротворення».

 

Мета:

Навчальна: Розглянути процес утворення вогнищ війни на Далекому Сході, Африці, Європі. Описати, на основі отриманих знань, напрямки агресивних дій Німеччини, Італії, Японії; мету створення осі Рим – Берлін – Токіо;визначити наслідки політики «умиротворення».

Розвиваюча:Продовжувати формувати у учнів вміння аналізувати події і явища; робити власні висновки й аргументувати їх фактами.

Виховна: Виховувати у учнів негативне ставлення до війни, як способу вирішення протиріч; акцентувати увагу на дипломатичних засобах вирішення міжнародних конфліктів.

 

Методи: Асоціативний кущ, робота в малих групах, індивідуальна робота, проблемне навчання, робота з підручником, з картою, з документами,

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

Обладнання : підручник(П. Б. Полянський «Всесвітня історія 1914-1939»), карта світу напередодні Другої світової війни,презентація.

 

Основні поняття: аншлюс, «умиротворення», Мюнхенська угода, вісь Рим – Берлін – Токіо.

Хід уроку:

 

І. Організаційний момент.

Повідомлення теми та цілей уроку.

 

ІІ. Мотивація навчального процесу:

Тридцяті роки позначилися глибокою кризою в міждержавних відносинах. Економічні потрясіння 1929 -1933 рр.,не лише дестабілізували світове господарство, а й поляризували світ. США повернулися до політики ізоляціонізму, нейтралітету, Британія стримувала французькі претензії на лідерство на континенті, Німеччина позбавлялась оков Версальського договору. Саме змагання у військовій сфері, а не. як це було раніше, боротьба за ринки сировини чи конкуренція товарів спричинили загострення м/н відносин. Тому Європа невдовзі знову перетворилась на джерело політичних конфліктів, а з часом у Другу світову війну.

 

ІІІ Актуалізація опорних знань:

 Заповнення таблиці «З –Х - Д»

 

Знаємо	Хочемо дізнатись	Дізналися.

Як ви розумієте слово «вісь», які слова синоніми можна підібрати до цього слова які асоціації у вас виникають.(на переносній дошці написано по центру слово «вісь», учні називають слова - синоніми, вчитель або учень  записує з’єднуючи стрілочкою зі словом «вісь»)

- основа, центр,пряма лінія в просторі, навколо якої відбувається обертання, стрижень, хребет, з’єднання, вертикаль…

 

Роблячи підсумок,що означає слово «вісь», ми можемо поставити проблемне запитання:

 

Проблемне питання :

 

Як ви вважаєте, чи могла вісь Рим – Берлін – Токіо нести загрозу світу?

 

В кінці уроку нам необхідно відповісти на проблемне запитання, аргументуючи відповідь.

 

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

 

Клас поділяється на 4 група, кожна отримує завдання і виконує його, обговоривши , один з групи доповідає. Всі опрацьовують параграф № 37

 1 група – читає пункт 1.(стор.268 -269).

Завдання: Виділяєте шляхи завоювань Італії.

Визначаєте реакцію світу на дії Італії.

Показуєте на карті.

 

2 група – Читає пункт 2 (стор. 269 - 270).

Завдання: Визначаєте шляхи завоювань Японії.

Визначаєте реакцію світу на дії Японії.

Показуєте на карті.

 

3 група – Читає пункт 5 (стор. 271 - 272).

Завдання: Визначаєте напрямок і метод захоплення Німеччиною іншої території.

Визначаєте реакцію світу на дії Німеччини.

Показуєте на карті.

4 група -  Читає пункт 6 ( стор. 272 -273 ).

Завдання: Визначаєте напрямок  і метод захоплення Німеччиною  іншої території.

Визначаєте реакцію світу на дії Німеччини.

Показуєте на карті.

 

Розбираємо виконання завдання кожної групи, працюючи над інтелект – картою і порівнюючи ії.

А також кожна група показує на карті зони виникнення конфліктів.

Після виступу 3 групи пропоную уривок з виступу А. Гітлера.

 

Інформація викладача.

1.Оформлення «осі»  Рим – Берлін – Токіо.

 

Починаючи з 1936 року Німеччина, Італія та Японія значно активізувалися на м/н арені. Між ними були деякі непорозуміння:

•       Німеччина  не схвалювала дії Японії в Китаї, це могло підштовхнути Пекін до альянсу з СРСР
•       Перемога на виборах у Франції Народного фронту відвернула

Б. Муссоліні від Парижа й штовхнула в обійми А. Гітлера.

Улітку 1936 р. А. Гітлер ще вагався між перспективою налагодження добрих відносин з Англією та союзом з Італією, але схилився до союзу з Італією. Не останню роль відіграло досьє під назвою «Німецька загроза», складене британським дипломатом А. Іденом і передане А. Гітлеру.

24 жовтня 1936 року – між Італією та Німеччиною підписано таємний протокол про узгоджені дії. Так , за словами Б. Муссоліні, утворилася «вертикаль», або вісь Рим – Берлін.

У листопаді 1936 р – між Німеччиною та Японією підписано угоду «проти Комуністичного Інтернаціоналу» та «Додаткову таємну військову угоду»,що поклало початок Антикомінтернівського пакту. На початку листопада 1937р. – до нього приєдналася Італія, завершивши формування «осі» Рим – Берлін – Токіо. Формально Антикомінтернівський пакт був спрямований проти м/н діяльності Комінтерну та СРСР, але він становив загрозу і для західних держав.

 

2. Політика «умиротворення »

 

Антиверсальські акції Німеччини змушували європейські демократії визначити метод взаємин з Німеччиною.

США

Запитання до учнів:

 

Що оголосили, який закон прийняли?   (Закон про нейтралітет.)

 

США самоізолювались від втручання в європейські справи, а Англія, з одного боку, почувалась в безпеці, з іншого – практично не мала сухопутної армії, проте збільшила випуск літаків і флоту. Франція ставала залежною від поведінки Лондона. Було вирішено не застосовувати стосовно А. Гітлера силових методів, а піти на поступки, тим більше А. Гітлер кожного разу заявляв, що він більше ні на що не претендує.

Чимало західних політиків вважали, що якщо А. Гітлер і зважиться на війну, то це буде війна не проти Англії чи Франції, а проти СРСР. Німецька пропаганда й дипломатія підігрівали такі сподівання, так само, як вони натякали Й. Сталіну, що Німеччина неодмінно воюватиме проти західних демократій.

Політика поступок керівництва Великої Британії та Франції отримала назву політики «умиротворення».Ії здійснення розпочалось з приходом нацистів до влади в Німеччині й закінчилося 15 березня 1939 р., окупацією Німеччиною Чехо – Словаччини. При цьому серед істориків існує точка зору, що ініціатором політики «умиротворення» був СРСР, який, уклавши у 1922р. Рапалльський договір з Німеччиною, активно сприяв переозброєнню німецької армії й вишколу її кадрів.

 

Продовжуємо працювати з інтелект – картою (пунктиром позначені країни, які утворили вісь Рим – Берлін - Токіо).

 

І так , дивлячись на інтелект – карту , які ми бачимо вогнища війни на карті світу?

 

Запитання до учнів:

 

Що свідчить про створення «вісі» Рим – Берлін – Токіо?

 

Тепер давайте дамо відповідь на проблемне запитання:

 

Як ви вважаєте, чи могла вісь Рим – Берлін – Токіо нести загрозу світу?(Учні висловлюють свої думки, даючи відповідь на запитання.)

 

V. Узагальнення та оцінювання знань учнів.(Можна застосовувати завдання на вибір, в залежності від часу, який залишився на останню частину уроку.)

 

Тепер давайте повернемося до таблиці, яку ми заповнювали на початку уроку і заповнимо третю колонку.

 

А тепер розглянемо тести:

 

Установіть відповідність між історичним поняттям і його змістом.

 

аншлюс.    це специфічний різновид військової політики

країни (держави), суть якої полягає в поступках

державі – агресору, заради компромісів, на які йде країна, щоб утримати ворога від порушення миру або застосування крайніх заходів.

 

Політика

«умиротворення» дії державних органів у сфері економіки, політики та соціуму,спрямовані на нарощування військової потужності держави.

 

Мюнхенський    пакт приєднання Австрійської республіки до

нацистської Німеччини 11 – 13 березня 1938 року.

 

мілітаризація    угода про приєднання прикордонних земель

Чехословацької республіки населених німцями, до нацистської Німеччини.

 

політика держави, спрямована на захист

національної економіки від іноземного капіталу.

 

Установіть відповідність між датою і подією.

 

 

• 11 – 13 березня 1938р.    Війна Італії проти Ефіопії.

 

• 29 вересня 1938р.   Антикомінтернівський пакт між

Німеччиною та Японією.

 

• 1935 – 1936 рр    Приєднання Італії до

      Антикомінтернівського пакту.

 

• Листопад 1936 р.    Аншлюс Австрії.

 

 

• 1937 р.     Поширення інтервенції Японії на

Центральний Китай.

 

• Листопад 1937 р.    Мюнхенська угода.

 

Створення Антанти.

 

Метод рефлексії (учні продовжують будь-яке речення на вибір, висловлюючи власну думку, своє ставлення до теми уроку.)

 

Я дізнався…

Я навчився…

Мені сподобалось…

Мені не сподобалось..

Для мене стало новим…

Мене здивувало…

Мені захотілось…

Мене надихнуло….

Мене зацікавило…

 

VІ. Оцінки за урок:

 

VІІ. Домашнє завдання:

Опрацювати параграф № 37; вивчити дати і поняття;якщо при заповнені таблиці «З – Х -Д» залишились не розглянуті питання, їх можна задати на самостійне вивчення, або індивідуальне завдання учням – повідомлення на наступний урок.