Урок-проект "Колискова пісня"

Література рідного краю

5 клас

Урок-проект

Колискова пісня

«Не цурайся пісні, яку чув од мами

Не згуби – то мова прадідів твоїх.

Бо зректися пісні, що цвіла віками,

Мов забуть народ свій, даль його доріг»

                                                              (М.Федунець)

                                                                    Підготувала вчителька української

                                                                                                      мови та літератури, зарубіжної

                                                                                                      літератури

                                                                                                      Васильєва Світлана Олександрівна

                                                                                                      Вища категорія, старший вчитель

2022 рік

«Проектна робота – це вищий пілотаж інтерактивних технологій»

                                                                               (Галина Анатоліївна Могильницька)

Проект

         Учасники проекту: учні 5 класу

          Тип проекту: навчальний

         1.Актуальність проекту

         Участь у проекті забезпечує високий рівень пізнавальної активності; до розумової діяльності залучаються емоції, нові знання здобуваються в суперечках; формується варіативне мислення.

         Робота над проектом при вивченні української літератури сприяє формуванню креативної компетенції учнів, створює оптимальні умови для самореалізації особистості, здатної до продуктивної творчої діяльності.

         2.Мета і завдання проекту

• навчити учнів виступати перед аудиторією; коротко висловлювати свою думку; чітко інтерпретувати результати досліджень;
• навчити учнів ефективно використовувати засоби електронних комунікацій; знати відповідний етикет спілкування;
• продовжити формування в учнів робити висновки, узагальнення;
• розвивати допитливість, нестандартне мислення, творчий підхід до розв'язання поставленої проблеми, уміння добирати необхідну інформацію;
• виховувати патріотичні почуття та високі морально-етичні цінності, любов до рідного краю, повагу до свого народу.

Початок реалізації проекту: 10 лютого.

Завершення: 24 лютого.

          3.Механізм реалізації проекту

• постановка проблеми
• визначення теми та мети проекту.

Структурна організація проекту

Об'єднання учнів у групи з урахуванням

здібностей, нахилів, способу мислення

I група – «Юні фольклористи»

II група – «Народні співці»

III група – «Літературознавці»

IV група – «Етнографи»

Ознайомлення учнів із суттю проекту та основними етапами його реалізації.

        4.Очікувані результати

• Активізація пізнавальної діяльності.
• Підвищення інтересу до вивчення української літератури.
• Розвиток творчих здібностей.
• Формування навичок самостійної роботи з додатковими джерелами інформації.
• Формування уміння працювати в команді.

         5. Оцінювання проекту

       Анкета заповнюється під час захисту присутніми учнями, вчителями.

• Оцінка етапів
• Оцінка роботи
• Оцінка захисту

За сумою балів:

       180-140 балів – «відмінно»;

       139-100 балів – «добре»;

       99-65     балів – «задовільно».

Результати діяльності учасників проекту будуть представлені у такій формі:

• Відеоролик;
• Фотоальбом;
• Публікації колискових пісень;
• Есе «Великі дороги в широкий світ завжди починаються від материнської пісні, співаної над колискою»

 (М.Ільницький)

Сценарій проекту

Епіграф:

«Скупала в зіллі, словом сповила

І на добру долю пісню-колисанку в серце улила»

Керівник проекту.

         Мій рідний край! Які чудові слова! Чи можна сказати краще про ту землю, де народився, живеш, де привітно усміхаються до тебе віконця батьківської хати, де змійкою в'ється стежина дитинства. Ми повинні не тільки любити свій край, а й знати його історію, культуру, літературу – минулого і сучасну. Знати, щоб не збідніла душа наша. Цій темі присвячено наш сьогоднішній урок.

         Життя людини, її перші кроки в широкий світ неможливі без ласкавого маминого слова, без ніжної ненчиної пісні, колискова – це пісня материнської душі і безмежної  любові, ласки й неповторної ніжності. А тому в ній так щільно переплетені радість і біль, тривога і надія. Микола Сингаївський сказав: «Той, хто не чув материнської пісні, зостався бідним на все життя». Наше завдання розв'язати проблему, суть якої полягає у відповіді на питання, чому

«Без пісні, що мені співала мати,

Я навіть дня прожити би не зміг»

                          (В.Вихрущ)

Слово надається групі «Юних фольклористів»:

УЧЕНЬ 1

           Сьогодні ми відкриваємо ще одну сторінку фольклору – колискові пісні, які призначені тільки для одного слухача – дитини і мають тільки одного виконавця – матір.

           Кожна людина повинна завжди пам'ятати, звідки вона родом, де її коріння, глибоко знати історію свого народу, його мовну культуру.

УЧЕНЬ 2

            Колискова пісня живе з давніх часів, переживаючи цілі покоління. Тихо сідає за обрій сонечко, сутінки огортають землю, а над містами і селами розноситься чарівний спів матері над колискою немовляти:

                                        Не цурайтеся пісні, яку чув від мами

                                        Не згуби – то мова прадідів твоїх,

                                        Бо зректися пісні, що цвіла віками,

                                        Мов забуть народ свій, даль його доріг.

УЧЕНЬ 3

             Колискові пісні – високопоетичний жанр народної творчості, який дістав назву «дитячий фольклор». Колисаночки передавалися з покоління в покоління, були надзвичайно різноманітними і співалися в певній послідовності: ранкові, денні, вечірні.

УЧЕНЬ 4

             За віком колискові поділяються на досвітні (для місячних немовлят), веселинки-говоринки (шестимісячних), замовні (з шести місяців до року), сонні (од року до трьох). Ці пісні передавалися у спадок від бабусі до мами, від мами до доні. А ще були дарчі колисанки – од бабусь-повитух, знахарок, сусідів, родичів. І що мелодія – то символ миру і спокою.

УЧЕНЬ 5

             Пісня – один із найдавніших і  найпоширеніших видів словесного мистецтва, невеличкий музичний твір, що поєднує поетичний текст і мелодію. Колискова виникла на ранньому етапі розвитку суспільства. На думку вчених вона така ж давня, як і мова. Її творили цілі покоління. Саме з мови й колискової пісні розвивається духовна культура народу.

Керівник проекту

             Слово надається групі «Народні співці»

УЧЕНЬ 1

             Вслухаючись у поетичні образи колискової ми уявляємо в колисці немовлятко, котре покліпує оченятами, світлими і довірливими, на які під мелодію пісні напливає, мов вечірній туман дрімота. Монотонний тихесенький наспів і пестливі лагідні слова мають заспокоїти, приспати дитину, тому м'якенькими лапками підступає до мальовничої колисочки пухнастий, волохатий, муркотливий котик, голуби приносять на крилечках сон-дрімоту.

(Звучать колискові пісні)

УЧЕНЬ 2

«Ой ну, люлі-люлі»

Ой ну, люлі-люлі,

Налетіли гулі
Із чужої сторони
До нашої дитини.
Ой ну, люлі-люлі,
Прилинули гулі,
Сіли на воротях

В червоних чоботях.
Стали думати і гадать,

Чим дитину дарувать:

Чи сонками, чи дрімками,

Чи красними ягідками.

-Подаруймо сонки-дрімки,

Сонки-дрімки в колисоньки,

А ростоньки у кістоньки,

Добрий розум в головоньки,

Стали думать і гадать,

Чим дитину забавлять.

Дали йому три квіточки:

Одну квітку сонливую,

А другую дрімливую,

А третюю щасливую.

Стали думать і гадать,

Чим дитину годувать,

Чи кашкою, чи борщем,

Чи бубличком, калачем,

Чи кашкою, молочком,

Чи бубличком із медком,

Чи кашкою, чи медком,

Чи солодким яблучком.

А-а-а-а!

УЧЕНЬ 3

Ой люлі-люлі,

Налетіли гулі,

Стали гелготати,

Що дитині дати.

З пушечку подушечку,

З пір'ячка периночку,

З пір'ячка периночку,

В щасливу годиночку.

Щоб дитина спала

Та щоб не плакала,

Щоб росла і не боліла

Ні голова і ні тіло.

УЧЕНЬ 4

А-а-а-а, люлі,

Чужим діткам дулі,

А моїй-калачі, щоб спало в день і вночі.

А-а-а-а, люлі, баю-баю,

А я своє мале дитя приколихаю,

Приколишу, пригойдаю,

Сама піду трошки погуляю.

Ай, люлі-люлі-люлі,

Налетіли гулі,

Посідали на воротях у червоненьких чоботях.

А-а-а-а, люлі-люлі-люлячки,

Шовкові вірвечки, золотії бильця

Приколишу чорнобривця.

Приколишу, пригойдаю,

Сама піду погуляю…

УЧЕНЬ 5

           Наспіви: а-а-а, о-о-о, у-у-у за давніми повір'ями вважались сонячними ключами, ними зачиняли слова від дитини, а в колисочку сон кликали. Вірили, що ці звуки – діти сонця: а-червоний, у-оранжевий, о-жовтий. Маля присипляється від гойдання колиски та ритму мелодії, який кожна мама добирає до серденька своєї дитини. Ця майстерність така складна, що мелодію не можливо записати на нотному стані. У кожної матусі пісня звучить по-своєму, передаючи ніжність і любов до дитини.

Керівник проекту

           Слово надається групі «Літературознавців»

УЧЕНЬ 1

          Колискові пісні є першим уроком, що в достатній формі знайомить дитину з побутовими речами і моральними цінностями, заохочують до працелюбності, порядку, доброти і справедливості. Котик, голуби, ластівочки і фантастичні Сонько і Дрімота в колискових піснях діють як люди, що цілком відповідає дитячому первісному світосприйманню. У першій ранковій колисаночці є звернення до сонця і вітру, оскільки сонячні промені й повітря дуже впливають на перші відчуття немовляти:

УЧЕНЬ 2

Баю, баю, бай

Сонечко, гойдай

Ти мою кровинку –

Малесеньку дитинку

Ой ходить сон коло вікон

А дрімота коло плота,

Питається сон дрімоти:

А де будем ночувати?

- Де хатинка тепленька,

Де дитинка маленька,

Там ми будем ночувати?

Дитиночку колихати

УЧЕНЬ 3

           Колискові багаті на поетичну абстракцію образів. Кіт, Сон та Дрімота – є головними персонажами пісеньок-повчать. Існує думка про те, що колискова виконує не лише виховну функцію, а й лікувальну. Вона здатна діяти заспокійливо як на дитя так і на маму. Особливо корисна вона для хворих дітей.

УЧЕНЬ 4

          Вслухаючись в поетичні образи колискових і уявляємо немовлятко, котре покліпує віями, дрімота-сон ходить біля вікон, заглядає у шебки, а там, на воротях, стоїть кіт у червоних чоботях, легеньким помахом крил птахи приносять кашку з молочком. А над усіма цими образами: кота, голуба, зозулі, сну, дитини – стоїть величний образ жінки-матері, ніжне серце якої сповнене безмежною любов'ю до дитини.

УЧЕНЬ 5

          Добро і зло – ці абсолютні вічні моральні цінності пізнаються дитиною через образи в пісні з її народження і тому є таким важливим і магічним елементом у вихованні майбутньої дитини. Лагідний мамин наспів засіває дитячу душу любов'ю до людей, до природи, до всього живого і є першим уроком, що в доступній формі знайомить дитину з навколишнім світом.

Керівник проекту

                Слово надається «Юним етнографам»

УЧЕНЬ 1

          Етнографія – це історична наука, яка вивчає культуру, звичаї і побут народів.Українське народознавство – наука дуже цікава і корисна, вивчати її – значить знати свій народ.  У наших давніх предків було своєрідне ставлення до всього живого: тварин, птахів, рослин. Вони вважали: все, що корисне для людей, дав Бог, а шкідливе – від лукавого. Тому колискові пісні мали особливу магічну силу. Через призму образів: котик, голуби, ластівочки, діти знайомляться у доступній формі з побутовими речами.

УЧЕНЬ 2

          Давайте уявімо просту українську бабусину хату, де співається колисаночка немовляті. Поскрипує на вервечках колиска, сплетена з лози, а над нею дзвенить, наче лісове джерело колискова пісня. На сволочці, біля скоблика, рябіє густе плетево – зарубок. З давніх – давен, коли коли народжувалася дитина робили своєрідні метрики-мітки. Кожна така позначка символізувала поновлення роду. Споконвіку у народі існував звичай: колиску, яка вийшла з ужитку, ніколи не викидали на звалок, її берегли доти, доки люди жили в хаті. А колиски робили з клена, калини, або ясена, щоб діти були дужими та співучими. Про це співається навіть у самих колискових:

УЧЕНЬ 3

Колисочка яворова,

Колисочка з горішка.

Нехай на ній колишеться

Маленька потішка.

А-а-а, люлечка

Шовковії вервечки,

Золотії бильця

Срібні колокільця

Мальована колисочка

Засни, мала дитиночка.

УЧЕНЬ 4

          Підвішували колиску на рівні грудей матері, щоб сиділа біля неї. У матрацик клали солому, хлопчику гілочку дуба (щоб був міцний), чорнобривець (щоб був чорнобровий), а також барвінок (щоб довго жив). Дівчинці клали ромашку (щоб рум'яна була). Калину (щоб красива була).

          «З родини йде життя людини», - мудро зауважує народна приказка.

          Тому, дуже важливим елементом у виконанні колискової пісні мала ще й сама колиска, у виготовлення якої вкладалась велика магічна сила.

УЧЕНЬ 5

          Є така дуже давня приказка: «Хліб живить тіло людини, а колиска – душу». Мабуть, не даремне колись казали, що виховання людини починається з колискової. Наші предки надавали їм містичного значення, адже мама сама складала пісню, яка була оберегом для дитини протягом життя. Крім того, колискові виконували роль заклинання, адже в пісні мати просила дати своїй дитині сили, багатства і здоров'я, перелічувала якості, які хотіла бачити у неї, - талант, сміливість.

Керівник проекту  

          Дорогі діти, давайте підведемо підсумок нашого з вами дослідження. Саме через колискову пісню формується потреба в художньому слові, музиці, уявленні про навколишній світ. У відповідь на пісню, дитина починає «Гукати» і хоча маля ще не розуміє слів, але, слухаючи колискову, заспокоюється, засинає. Тому від неї залежить ще й характер дитини, її здоров'я, розвиток. Ось чому так важливо співати дітям колискові пісні.

          А тепер я хочу задати ключові питання кожній із груп:

1. до етнографів: «Що таке сволок? Яке відношення він має до колиски?»

УЧЕНЬ

Оскільки в центрі колискової пісні мають бути слова, які магічно діють на ріст дитини, здоров'я, щастя, а також світ, в якому вона живе, тобто її дім, родина, то сволок мав велике значення у конструкції українського житла. На ньому держалася стеля в хаті. Прикрашали його вирізьбленими або намальованими знаками – сонце, хрести, квіти, птахи, місяць та зорі. Вони оберігали дім від злих сил. У сволок крючок до якого підвішували колиску.

2. до фольклористів: «Що таке фольклор?»

УЧЕНЬ

Фольклор – це усна народна творчість, історична основа всієї світової художньої культури. Його автором є народ.

3. до народних співців: «Як відносяться до колискових пісень композитори?»

 УЧЕНЬ

Композитори теж приділяють велику увагу як народним колисковим так і літературним. До багатьох із них написана музика. Наприклад, до пісні Олександра Олеся «Спи дитиночка кохана» і до народної пісні «Ходить кіт на горі» написав музику В. Іванишин. А до пісень Івана Франка, Лесі Українки, Андрія Малишка музику створив народ. Як бачимо і композитори відносяться до колискової з великою любов'ю і шаною.

4. до літературознавців: «А чи є літературні колискові пісні?

УЧЕНЬ

Так, писали колискові Іван Франко, Борис Грінченко, Марко Вовчок, Олександр Олесь, Леся Українка, Андрій Малишко. На відміну від народної творчості, літературна має письмову форму існування, свого автора – конкретну особу з властивою йому творчою манерою. Може будуватися на основі фольклору.

Керівник проекту

Усі групи дали чітку відповідь на поставленні питання. Від себе хочу добавити, що надихнула мене на цей проект зустріч з прекрасною поетесою Одещини – Галиною Анатоліївною Могильницькою. Вона розповіла мені, що серце її ще змалечку прагнуло краси і світла. Допитлива дівчина шукала у книжках відповіді на багато життєвих запитань. Саме колискова пісня послужила тими «золотими воротами» через які з'явилися на світ прекрасні збірки для дітей. Галина Анатоліївна одна із перших зібрала українські народні колискові у збірочку «Ходить сон коло вікон» і видала з великими перешкодами у 1971 році. Вона є Лауреат Всеукраїнської премії імені Василя Стуса. Поетеса, як кажуть, від Бога, просто хороша людина. Я дуже вдячна долі за цю зустріч.

         Колискова пісня. Скільки їх створив народний геній! Лагідний материнський наспів засіває дитячу душу любов'ю до людей, до природи, до усього живого. Під спів неньчиної пісні виростають поети і композитори, хлібороби, захисники рідної землі, філософи і політики, просто люди. Нехай і вас вона супроводжує і в радості і в горі, буде любов'ю, втіхою і надією.

Ой ти, коте, коточок!

Не ходи рано в садочок,

Не полохай дівочок

Нехай зів'ють віночок

Із рутоньки, із м'ятоньки,

З хрещатого барвіночку,

З запашного василечку.

Ой, спи, дитя, до обіда,

Покіль мати з міста прийде

Да принесе три квіточки:

Ой первую зросливую,

А другую сонливую,

А третюю щасливую,

Ой щоб спало, щастя знало,

Ой щоб росло, не боліло,

На серденько не кволіло.

Сонки-дрімки в колисоньки,

Добрий розум в головоньки.

А рісточки у кісточки,

Здоров'ячко у сердечко,

А в роточок говорушки,

А в ніженьки ходусеньки,

А в рученьки ладусеньки

Ой щоб спало, щастя знало.

Оцінювання учнів.

Домашнє завдання. Написати твір-есе на тему: «Великі дороги в широкий світ завжди починаються від материнської пісні, співаної над колискою».

                                                                                                                              (М.Ільницький)

Додатки до уроку