У​рок-проект на тему: «Іван Мазепа. Хто він?»

Мета уроку: розкрити перед учнями постать великого гетьмана України Івана Мазепи, висвітлити​               яскраві сторінки його життя як політичного діяча, мецената, поета; стимулювати учнів до самоосвіти, розвивати навики самостійно та логічно мислити; виховувати патріотичні почуття та потяг до історичної справедливості.

Тип уроку:​ урок-проект.

Тип проекту: навчальний, міжпредметний (література, історія, інформатика), інформаційний,​               колективний (груповий).

Обладнання: мультимедійна презентація життєвого шляху та громадської діяльності Івана Мазепи,​ портрет Мазепи, Мотрі, матері гетьмана, виставка творів Б. Лепкого «Мотря» (повісті «Мотря» 2 томи, «Не вбивай», «Батурин», «Полтава» 2 томи, «Орлик», В. Сосюри поема «Мазепа», Т. Шевченка «Іржавець», «Великий льох», С. Руданського «Мазепа, гетьман український», ілюстрації.

 Епіграф уроку:

Коли б такого сина мала

Ти, Україно, ще хоч раз — То сто разів не помирала б В обіймах царського вандала, He полотніла б від образ.

                                                         В. Крищенко

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя

Сьогодні на уроці мова піде про людину, життя якої овіяне легендами, людину, що більше як три століття багатьох цікавить і захоплює, людину, що стала героєм  творів провідних письменників світу: Дж. Байрона, В. Гюго, Р. Готтшаля, Ю. Словацького, О. Пушкіна, Дж. Говарда, Й. Фріча, окремих українських. Мова піде про найвідомішого гетьмана Івана Мазепу, особу досить складну і суперечливу, адже йому довелося випити гірку чашу поразок і невдач, щоб Україна стала вільною та незалежною. Він прожив  70 на Україні і в неславі покинув земне життя на чужині. Адже поховали його у Варниці, далі вивезли труну до Молдови у м. Галаца (нині Румунія) – і там перепоховали в головній церкві монастиря Св. Юрія.

Хто він, Іван Мазепа? Яка роль його в історії українського народу? Він зрадник чи мудрий керманич?

ІІ. Механізм реалізації проекту

1.                 Формулювання спільної теми і мети.

Ключове питання: Іван Мазепа зрадник чи мудрий керманич?

2.                 Розробка плану реалізації задуму, визначення терміну захисту проекту
3.                 Дослідження проблеми

А) Об’єднання учнів у групи з урахуванням здібностей, нахилів, способу мислення) – «дослідники-біографи», «політологи», «літератори», «науковці-культорологи», «історики», , «бібліографи».

Б) Завдання, які будуть досліджуватися.

·​  «​  Дослідники-біографи »​ 

• пройтися сторінками історії й вивчити життєвий шлях Івана Мазепи.

·​  « Політологи  »​ 

• Дослідити, яка роль Івана Мазепи в політичному житті України. ·
•  « Літературознавці »​ 
• З’ясувати, які твори належать перу великого гетьмана.

·​  « Науковці – культурологи »​ 

• Ознайомитися із культурним надбанням України за часів   гетьманування Мазепи.

·​    « історики »​ 

• вияснити, чому Мазепа одержав поразку.

  4. Підготовка до презентації та захисту проекту.

ІІІ. Очікувані результати: ​ ​​характеризувати політичне становище  українських земель, Гетьманщини наприкінці XVII - на початку XVIIІ ст.; визначати основні засади внутрішньої, зовнішньої політики, культурно-просвітницької діяльності І. Мазепи; давати характеристику Івану Мазепі як людині і як політику,оцінювати діяльність історичної особи; використовувати історичні методи пізнання для аналізу історичних джерел, фактів і інформації, неоднозначно осмислювати значення діяльності історичної особи, формулювати висновки та узагальнення, висловлювати власну точку зору та аргументувати її.

VI.Захист проекту

Учень-керівник проекту​. Ми вирішили взяти участь у проекті «Іван Мазепа. Хто він?» і дослідити, що це за постать в історії нашої України, мудрий керманич чи зрадник. Для цього об'єдналися в групи – «дослідників-біографів», «політологів», «літературознавців», «науковців -культурологів», «істориків».

«Дослідники-біографи»

Іван Мазепа – людина

(Повідомлення учнів з використанням документальних матеріалів)

 1-​ ше повідомлення   Іван Семенович Мазепа – один із найвидатніших українських гетьманів,​               який найдовше (22 роки) був при владі. Народився 20 березня 1640 року (за деякими джерелами 1639р.так вважають більшість істориків) на хуторі Каменці (згодом Мазепинці) біля Білої Церкви.

Батько Мазепи займав визначну посаду в окрузі Білої Церкви, був «шляхтич і жолнер» та сотенним отаманом тут же, на Білоцерківщині.

Мати – Марія Магдалина була освіченою жінкою, великою патріоткою України. Походила із української рідні Макієвських. Мати для гетьмана-сина була найпершою порадницею. Останні 13 років життя вона – ігуменя Києво-Печерського жіночого монастиря. Мала двох дітей: доньку Олесю та сина Івана, майбутнього гетьмана. Ще змалку Іван мусів навчитися їздити верхи, володіти шаблюкою та засвоїти всі військові вправи.

   2-​ ге повідомлення Де вчився Мазепа? За настановою матері він навчався у​ 

Києво-Могилянській колегії, яку за часи свого гетьманування перетворив в академію. Мазепа студіює три роки риторику і латину. Цицерон, Тит, Лівій і Тацит стають його улюбленими авторами. Пізніше майбутній гетьман вчився в єзуїтській колегії у Варшаві. Далі батько Мазепи відсилає його до двору польського короля Яна Казимира пажем, який відрядив його завершувати освіту за кордон. Протягом 1656-1659 рр. Мазепа перебував у Німеччині, Італії, Нідерландах (де вивчав іноземні мови).

Майбутній гетьман був дуже освіченою людиною: володів шістьма мовами (польською, латинською, італійською, німецькою, французькою, татарською), добре знався на філософії та історії, музиці й поезії, писав вірші, грав на бандурі. Мазепа був великим авторитетом для польських королів, українських гетьманів, московських бояр. А ще з-поміж козацької верхівки він був найпопулярнішою особою, тому прихід його на гетьманство 1687р. був цілком закономірним.

Про високий рівень освіченості Івана Мазепи та його великий політичний досвід свідчать спогади французького дипломата Жака Балюза, який 1704р. зустрічався з Мазепою: «Розмова з ним дуже приємна; він має великий досвід у політиці. Він показував мені свою колекцію зброї, одну з найкращих, що я бачив у житті, а також добірну бібліотеку, де на кожному кроці видно латинські книжки». Справді, Мазепа був великий книголюб, мав одну з найбільших бібліотек в Україні. Дбав про видання книг, щедро обдаровував ними бібліотеки, церкви, окремих осіб. Він був надзвичайно інтелігентним, мав сильний темперамент, високий розум, рішучу волю, любив розкішні й урочисті прийоми, вмів добре воювати.

    Як виглядав? Зі слів Балюза: «Вигляд у нього суворий, очі блискучі, руки тонкі й білі, як у жінки, хоч тіло його міцніше, ніж тіло німецького рейтара, й їздець із нього знаменитий».

Ось такий постає перед нами Іван Мазепа із сторінок історії. Та є в житті цієї постаті сторінка, яку не можна перегорнути.

3-тє повідомлення Старий Кочубей був багатир, яких мало: у всій Україні знали про його багатства, безмежні поля, табуни, палати із золотом, дорогоцінностями. Але найкращим його самоцвітом була донька Мотря. Мазепа був її хресним батьком. Йому було 60, коли він закохався у Мотрю. Вона теж щиро кохала хресного. У 1704 р. Мазепа навіть хотів із нею одружитись, але старий Кочубей про це і чути не хотів. Тим більше, що православна церква забороняла шлюб між хресними. Кочубей переслав листи Мазепи до Мотрі цареві на доказ, що він говорить правду про взаємне кохання гетьмана до його дочки. Закохана пара зустрічалася потайки і гетьман присилав увесь час своїй вибраній дорогоцінні подарунки. Життя Мотрі ставало нестерпним, бо її мати, жінка сувора і серйозна, завжди ганьбила доньку.

Батько мучився в розпуці. Але все ж таки Мазепа відіслав Мотрю до її батьків, та кохати її не перестав. Досі збереглося 12 листів, які доказують справді щиру, ніжну любов до Мотрі. (Один​ із дослідників зачитує фрагменти листів див. додаток)

«Політологи»

Іван Мазепа – політичний діяч

(Виступ учня з демонстративним матеріалом на карті)

Яке місце в історії зайняв Мазепа як політичний діяч?

  1-ше повідомлення  У 1687 році маючи трохи менше, ніж 50 років, Мазепа дістає булаву, на яку довго чекав. Своє гетьманування Мазепа розпочав з підписання Коломацьких статей. На початку він вважав, що зможе втілювати свої задуми щодо України тільки в союзі з Москвою, відносини з якою, на його переконання, мали будуватися на засадах українсько-московського договору 1654 р.. За підтримки Москви Мазепа сподівався поширити територію Гетьманщини на відвойовану від Польщі Правобережну Україну, а також на частинку земель, якими володіли Крим і Туреччина. Питання іншого союзника на той час не визріло. Пов’язаний договором з Московією, Мазепа брав участь у зовнішньополітичній діяльності царя. Так, козацькі загони надавали допомогу царській армії у походах проти Криму.

Ставши гетьманом, Мазепа домагався стабілізації українського політичного й економічного життя. Він має прагнення об’єднати землі Лівобережжя, Правобережжя, Запоріжжя та Слобожанщини в єдиній Україні, яка уявлялася гетьманові як держава західноєвропейського зразка зі збереженням традиційного козацького устрою.

Мазепа продовжував розвивати напрямок створення козацької еліти, започаткований Самойловичем, запровадженням посад бунчукових товаришів. Крім бунчукових товаришів, в оточенні Мазепи з’явилися ще й значкові та значні військові товариші. За цими посадами гетьман закріплював особливі привілеї. Надзвичайно вимогливо ставився гетьман до освіти майбутніх державних діячів, тому заохочував молодь зі свого оточення навчатися в

Києво-Могилянській академії та за кордоном. Визначальною рисою гетьманування І. Мазепи було прагнення подолати наслідки Руїни: об’єднати всі українські землі під владою одного гетьмана, зберегти бодай у вигляді автономії,  українську державність, домогтися піднесення культури. Протягом 20-літнього перебування при владі Мазепа стабілізував внутрішнє життя, а в зовнішній політиці -  протидіяв наступові царату на українську автономію. Доба Мазепи – це час відродження України, епоха її політичного, економічного й культурного поступу.

2-ге повідомлення Наша група познайомилася з твором Степана Руданського “Мазепа, гетьман український”, який глибше допоміг розгорнути відомості про політичну діяльність І. Мазепи, зокрема ми хочемо зачитати такий фрагмент з твору. (​Учень зачитує)

3-тє повідомлення До глибини душі нас вразили патріотичні пориви, які відобразив у своїй поемі​               

«Мазепа» Володимир Сосюра. (Учень зачитує ст.. 221)​ 

«Літературознавці»

Іван Мазепа – поет

(Учні роблять літературознавчі дослідження)

1-й учень   «Незабутня для мене й досі велична бібліотека небіжчика Мазепи. Дорогоцінні оправи з​               гетьманським гербом, найкращі київські видання, німецькі й латинські інкунабули, багато ілюстровані стародавні рукописи! Не без зітхання згадую в теперішній моїй мізерії всі ці книжкові багатства, рівних яким не було в Україні,» так скаже пізніше про гетьмана Мазепу генеральний писар за урядування Мазепи, гетьман у вигнанні Пилип Орлик. Справді, Мазепа був дуже освіченою людиною і мало хто знає, що він був непересічним поетом. До нашого часу дійшли його чотири вірші.

Найраніший вірш – це 13-стопова епіграма, опублікована в журналі «Русская старина» (1871). Гаврило Добринін, переписав її з одного молитовника, на жаль, з помилками, бо не знав тогочасної української мови.

Пізніше Дмитро Чижевський відредагував цей твір:

Гди будеш по сій книзі Благого благати.

Не рач і мене, молю, в ов час забувати.

І. Мазепа, полковий осавул

Одним із найкращих віршів Івана Мазепи, написаних ще перед обранням його гетьманом, - «Дума». Це другий твір, написаний Мазепою в 1698 році і був надрукований

Бантишем-Каменським у додатках до його книги «Історія малої Росії».  (Читець читає уривок​               із «Думи» або дивимось відео із записом )

«Дума» має історичне підґрунтя. Автор тут закликає «вкупі лихо одбивати» й об’єднуватися під одну корогву. Адже бачив, як міжусобна боротьба за гетьманський уряд четвертувала Україну, доводячи її до загину.

 (Слухаємо запис ​  ​«Пісня про чайку» у виконанні Н.Матвієнко)​               

 2-​ й учень аналізує третій твір «Пісня про чайку» чи «Пісня про чайку-небогу», чи просто «Чайка» має 45 рядків. Народні виконавці, передаючи її з вуст в уста, дещо змінили. Тепер вона має 24 рядки. Чайка у вірші Мазепи уособлює «страдницьку і гноблену Україну» до якої «прийдуть женці жати, діток забирати». Вона товчеться-побивається за своїми дітками і хоче втопитись від жалю за ними. «Злетівши вгору,

Прийшлось втопитись

В Чорному морю!»

3-й учень Четвертий твір гетьмана Мазепи – «Псальма». В цьому творі автор уповає на Ісуса Христа, бо лише так позбудеться всього лиха, адже для нього Христос і радість, і утіха. Мазепа у вірші звертається до всевишнього:

Боже! Дай нам любов мати,

А ім’я твоє хвалити

І вірить, що на небі зустрінеться з ним.

«Дума» стала документальною ілюстрацією тогочасного стану України.

«Пісня про чайку» довгий час оплакувала тяжку долю України.

«Псальма» віддзеркалює внесок гетьмана в релігійну лірику.

«Науковці - культурологи»

 Іван Мазепа - меценат

(Виступ учня з використанням мультимедійного показу культурних пам’яток, збудованих за сприянням Івана Мазепи)

1-й ученьОдним із найважливіших напрямків державної політики Мазепи була

культурно-просвітницька діяльність. Він вважав, що завдяки розвитку української освіти, науки, мистецтва, книгодрукування Україна може зрівнятися з європейськими державами. Із державної скарбниці гетьман виділяв величезні кошти, які і змінили архітектурні обриси багатьох міст, зокрема Києва, Чернігова, Переяслава, Глухова, Лубен, Бахмача, Батурина.

Мазепа фундував понад десяток нових храмів, сприяв відбудові багатьох церков княжої доби.

Коштом гетьмана було збудовано:

1.                Богоявленський собор Братського монастиря в Києві. Кінець  XVII ст.. Зруйнований 1935р.
2.                Величний Військово-Микільський собор з мурованою дзвіницею. Кінець XVII ст.. Зруйнований 1934 р.
3.                Церкву Всіх Святих у Києво- Печерській лаврі. (1696-1698 р.). Розбудові Києво-Печерської лаври – головного осередку православ’я в Україні Мазепа приділяв особливу увагу.
4.                Вознесенську церкву в Переяславі.
5.                Спаську церкву Мгарського монастиря.
6.                Соборну церкву Миколаївського військового монастиря на Печерську у Києві (1690-1695)
7.                Кирилівську церкву.
8.                Воскресенську церкву в місті Суми, та інші.

За Мазепи було відбудовано:

1.                Лаврський Успенський собор
2.                Троїцьку надбрамну церкву
3.                Софійський собор у Києві
4.                Михайлівський Золотоверхий собор із дзвіницею.

Не менше, ніж церквами й монастирями, опікувався гетьман Мазепа Києво-Могилянською академією:

-збудував перший поверх нового будинку академії;

- домігся підтвердження статусу академії; - надавав у володіння села й землі; - матеріально підтримував студентів.

За часів Мазепи Києво-Могилянська академія налічувала 200 студентів, сьогодні академія має понад 2000 чоловік.

Дбав Мазепа і про створення нових осередків культури, одним з яких став Чернігівський колегіум.

    Інша царина культурницької діяльності Мазепи – друкарська справа.​  

Власним коштом видав чудову євангелію арабською мовою. Вона викладена діаманти і находиться в Алепо. Маючи велику бібліотеку, обдаровував книжками з неї монастирі, церкви, окремих осіб. На великі свята в Єрусалимі досі вживають  у церкві Святого Гробу миску, вирізьблену італійським митцем із написом: “Щедрий дар великого гетьмана його Величності Івана Мазепи”.

Треба сказати, що після тривалого лихоліття Великої Руїни, добу по Богданові Хмельницькому, мазепинська доба вирізняється бурхливим піднесенням культури та промисловості.

«Історики»

Мазепа – зрадник?

(Виступ учня з демонстрацією на карті)

Ставши гетьманом, Мазепа підтримує дружні стосунки з Москвою. Та бачить лише руїну

України. І в нього починає закрадатися думка: «Заради чого всі ці муки? Куди, на що ідуть сили народу? Чому замість того, щоб будувати Україну, ми допомагаємо будувати велику Росію?»

 Досвідчений політик, Іван Мазепа добре знав наміри царя перетворити Україну на частину Російської держави, тому наполегливо шукав шляхів розриву спілки з царем. Для здійснення своїх намірів гетьман вирішив використати події Північної війни – головної події життя тогочасної Європи. В той час Петро І почав збирати війська поблизу шведського кордону. А в 1700 р. почалася війна Московії проти Швеції. Ця війна і дістала назву Північної. Вона стала справжнім лихом для українського козацтва та й усього українського  населення. Старшина і гетьман почали замислюватись над подальшою долею Гетьманщини. Мазепа добре розумів згубність відносин України з Московією. Він шукає зв’язків із Швецією. У 1706 році той і справді розпочав таємні зв’язки із шведським королем Карлом XII.

У 1708 році Іван Мазепа, щоб зберегти автономію і захистити себе і козацьку старшину від «пут московського централізму», переходить на бік шведського короля Карла XII, супротивника російського царя Петра І, якому до того часу зберігав вірність.

У 1708 році 29-30 жовтня між українцями та Карлом XII було укладено договір. Договір передбачав таке: «Україна має бути незалежною та вільною; всі загарбані  Московією землі, що колись належали «руському»​ народові, мають бути повернені Українському князівству;​               шведський король повинен захищати країну від усіх ворогів і допомагати, коли про це попросять гетьман і «стани»​; Мазепа має бути довічним князем України; шведський король не​               має права претендувати на титул князя чи командувача збройних сил князівства; для стратегічних потреб шведське військо може займати п’ять українських міст (Стародуб, Мглин, Батурин, Полтаву, Гадяч)».

У відповідь на дії Мазепи Петро І звернувся до українців. У численних відозвах він звинуватив Мазепу у «зраді», у намірі віддати Україну Польщі, а православні церкви й монастирі – уніатам. Петро І зразу ж наказав Меншикову зруйнувати гетьманську резиденцію – Батурин. Отримавши царський наказ, московські війська зруйнували Батурин вщент. Цим каральним актом Петро І намагався залякати українців та остаточно упокорити їх, позбавивши прагнень до волі.

Згідно з іншим наказом царя в Глухові гетьманом було обрано Івана Скоропадського. Виборам гетьмана передувала церемонія «покарання»​ Мазепи. Його подобу протягли​               вулицями Глухова. 12 листопада в присутності царя у глухівській Свято-Троїцькій церкві було проголошено церковне прокляття – анафему. Водночас анафему виголосили і в Москві, в Успенському соборі. Дії Петра І були проявом жорстокої колоніальної політики Московії щодо України.

Щоб поліпшити ситуацію Іван Мазепа прагнув схилити на свій бік Запорозьку Січ. Січова рада вирішила підтримати Мазепу й перейти на бік шведського короля.

Відповіддю Петра І на приєднання запорожців до Мазепи й Карла було зруйнування Чортомлицької Січі.

Зруйнування Січі й жорстока розправа над запорожцями, як і спалення Батурина, мали мету – поставити українців на коліна.

У 1709 році відбулася Полтавська битва, у якій шведсько-українські війська одержали поразку. Саме ця битва змінила політичну карту Європи. Перемога Петра І висунула Росію на одне з провідних місць тогочасної європейської політики. Міць Швеції було підірвано назавжди. Для України наслідки Полтавської битви виявилися вкрай несприятливими: російський уряд став на шлях ще більшого обмеження автономії Гетьманщини.

Чи Мазепа – зрадник? Для українського народу – ні. Він був його захисником і мудрим керманичем.

V. Підсумок уроку

Учитель. Отже, завдяки вашій праці, ми глибше осягнули постать Івана Мазепи.

 Учитель.  Читає вірш Л. Федорука​  Іван Степанович Мазепа. Хто він? Як жив, творив? Що був за чоловік?

Вкраїнської землі разючий промінь На чужині скінчив в неславі вік. Крізь товщу років його шукаю В Батурині, в Бендерах, вигнанні.

Як мало про життя Мазепи знаю!

І соромно, і боляче мені. Про нього пишуть світові поети І ще писатимуть багато літ.

Один із загадкових на планеті, Що залишив такий яскравий слід! Страждання чашу він налив по вінця, І хоч важка, та випив всю до дна. Горджуся тим, що був він українцем, І що у нас вітчизна з ним одна.

А тепер уявіть собі, що до нас приїхав гість із-за кордону, якому ви повинні дати роз’яснення (вчитель проводить методом інтерв’ю)​               

VІ. Рефлексія

-​   У чому заслуга Івана Мазепи перед українським народом?​ 

-​   Який би ти обрав шлях, щоб спробувати вирішити проблеми незалежності України?​               

-​   Доведи або спростуй думку: «У коренях сучасної незалежної України є вічно живі ідеї Івана​               Мазепи.»

- Що нового дізнався?

VIІ. Оцінка роботи діяльності груп вчителем​ 

Додаток 1

1

Моє серденько, мій квіте рожаний!

Сердечно на теє болію, що надалеко від мене їдеш, а я не можу очиць твоїх і личка біленького видіти; через сеє письмечко кланяюся, всю Тебе* цілую любезно.

2

Моє серденько!

Зажурився я, почувши від дівки (служниці) таке слово, що В(аша М(илость) за зле на мене маєш, що В(ашу М(илість) при собі не задержав, але відослав додому. Уваж сама, що б з того виросло.

Перше: що б твої родичі по всім світі розголосили: що взяв у нас дочку уночі ґвалтом і держить у себе замісць підложниці.

Друга причина: що державши В-у М. у себе, я би не міг жадною мірою витримати, та і В. М. так же: му сіли би ми із собою жити так. як подруж-жа каже, а потім прийшло б неблагословення від церкви і клятьба, щоби нам із собою не жити. Де ж би я тоді Вас подів? І мені би через теє В. М. жаль, щоб потім на мене не плакала.

12

Моя сердечне кохана Мотронько!

Поклін мій віддаю В. М., моє серденько, а при поклоні посилаю В. М. гостинця — книжечку і обру-чик діямантовий, прошу теє завдячне приняти, а мене в любові своїй невідмінно ховати, заки дасть Бог з ліпшим привітаю. За тим цілую уста коралевії, ручки біленькії і всі приваби* тільця біленького, моя любенько кохана!

   Додаток 2

Найперший вірш Мазепи

Гди будеш по сій книзі Благого благати,

Не рач і мене, молю, в ов час забувати

Іван Мазепа, полковий осавул

                                                                          ДУМА 

Всі покою щиро прагнуть,  А не в єден гуж тягнуть:  Той направо, той наліво, А все браття: то-то диво!

Не маш любви, не маш згоди; 

Од  Жовтої взявши Води През незгоду всі пропали, Самі себе звоювали!

Ей, братища, пора знати,

 Що не всім нам панувати, Не всім  дано всеє знати І речами керувати!

На корабель поглядимо.

Много людей полічимо.

Однак  стирник сам керуєт. Весь корабель управуєт.

Пчілка бідна  матку маєт І оної послухаєт. Жалься, Боже, України, Що не вкупі маєт сини!

Єден живет із погани, Кличет: «Сюди, отамани!  Ідем  матки рятувати, Не даймо їй погибати».

Другий ляхам за грош служить, По Вкраїні і той тужить:

«Мати моя старенькая!

Чом ти вельми слабенькая!

Розно тебе розшарпали.

Гди аж по Дніпр туркам дали.

Все то фортель, щоб слабіла; І аж в кінець сил не міла».

Третій Москві аж голдуєт  І їй вірно услугуєт.

Той на матку нарікает

 І недолю проклинаєт.

«Ліпше було не родити.

 Нежлі в таких бідах жити!»

От всіх сторін ворогують,

 Огнем, мечем руїнують,

От всіх не маш зичливості, Ані слушної учтивости. Мужиками називають, Вкупі лихо одбувати.

Я сам бідний не здолаю, Хіба тілько заволаю: Ей, панове єнерали, Чому ж єсте так оспали?

І ви, панство полковники, Без жадної політики,

Озьмітеся всі за руки,

Не допустіть горкой муки

Матці своїй більш терпіти!

Нуте врагів, нуте бити! Самопали набивайте.

Гострих шабель добувайте,

А за віру хоч умріте І вольностей бороніте!

Нехай вічна буде слава,

Же през шаблю маєм права!