Підготувала
вчитель початкових класів
Поливанівського ліцею
Магдалинівської селищної ради
Людмила ЛУЦЕНКО
Урок – проект
«Сім чудес України»
ПАСПОРТ ПРОЕКТУ
Епіграф:
Перше наше слово з нами повсякчас,
Мати-Україно, ти одна у нас!
Ниви і діброви, і садів окрас —
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж одна у нас!
Хай же мир і дружба поєднають всіх,
І дзвенить дитячий безтурботний сміх.
Нам зоріє доля світла і ясна.
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж у нас одна!
М. Сингаївський
Тема: Урок – проект «Сім чудес України».
Мета: Продовжувати знайомство з культурною спадщиною українського народу; показати ексклюзивні презентації семи чудес України; створити туристичний маршрут – своєрідну візитну картку нашої країни; визначити риси національного українського характеру; вдосконалювати навички самостійної роботи учнів за індивідуальною програмою, вміння працювати у складі творчої групи; розвивати естетичні смаки учнів; виховувати в дітей патріотичні почуття, гордість за свою Батьківщину; розширювати світогляд учнів, знайомлячи їх з розмаїттям природного ландшафту, багатовіковою історією та самобутніми культурними пам’ятками України.
П Л А Н В И К О Н А Н Н Я П Р О Е К Т У
І.Організація проекту
Формування основної проблеми і дидактичної мети.
ІІ. Планування проектної діяльності:
- Обирання учнями запропонованих учителем групових завдань.
- Обміркування шляхів розв’язання проблеми.
- Пошук матеріалів: бібліотека, мережа Інтернет.
- Проведення циклу уроків, пов`язаних із темою проекту.
ІІІ. Робота учнів
- Знайти матеріали про «Сім чудес України»
- Дібрати художню літературу: вірші, оповідання, легенди про Україну, «Сім чудес України».
- Скласти розповіді про одне із «Семи чудес України»
Завдання для груп:
Знайти історичні дані про:
- Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець»
- Києво-Печерська Лавра
- Державний історико-архітектурний заповідник "Хотинська фортеця"
- Національний дендрологічний парк «Софіївка»
- Софія Київська
- Херсонес Таврійський
- Національний заповідник-острів "Хортиця"
Епіграф:
Перше наше слово з нами повсякчас,
Мати-Україно, ти одна у нас!
Ниви і діброви, і садів окрас —
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж одна у нас!
Хай же мир і дружба поєднають всіх,
І дзвенить дитячий безтурботний сміх.
Нам зоріє доля світла і ясна.
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж у нас одна!
М. Сингаївський
ХІД УРОКУ
І. Організація класу.
-Встаньте, діти, посміхніться
І до сонця потягніться,
До сусіда поверніться,
Один одному всміхніться.
Гостей наших привітаймо
І навчання починаймо.
ІІ. Мотивація.
1. Акровірш – загадка «Рідний край»
У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в чужині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без батьківщини.
Микола Чернявський
Мабуть, ви здогадались, що це акровірш-загадка. Прочитайте перші букви кожного рядка. Так – це Україна.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
Діти, у нас сьогодні незвичайний урок. Наш урок присвячений Україні. Сьогодні ми відчуємо себе справжніми синами й дочками українського народу. Велика і прекрасна наша Батьківщина. Це - безмежні колосисті поля, вишневі та яблуневі сади, повноводні ріки та синьоокі озера, різнобарвні луки та затишні гаї, мальовничі села та великі міста. І ми з вами здійснимо віртуальну подорож і відвідаємо сім історико-культурних пам’яток нашої держави.
Відео про Україну
ІV. Актуалізація опорних знань
1. Бесіда про Україну. Робота з картою.
Україна для нас – найрідніша, найдорожча, найкраща у світі, тому що це наша рідна земля, де ми народилися й живемо, де жили й працювали наші предки.
2. Вікторина «Люби, вивчай свій рідний край».
• Як називається наша Батьківщина? (Україна)
• Столиця України. (Київ)
• Як називається найдовший у світі музичний інструмент? (Трембіта)
• Що собою являє малий Державний Герб України? (Тризуб)
• Чому Черкащину називають шевченківським краєм? (Тому що там народився Тарас Шевченко)
• Як називається урочиста пісня, що є державним символом України? (Державний Гімн України)
• Яка найвища гора в Україні? (Говерла)
• Найвідоміші брати- боксери з України? (Брати Віталій та Володимир Кличко)
• Яка грошова одиниця України? (Гривня)
• Який колір прапора України? (Синьо-жовтий)
• Розписані великодні яйця. (Писанки)
• Найбільша річка України. (Дніпро)
• Швидкий український танок. (Гопак)
• Кущ – символ рідного краю. (Калина)
• Яка річка протікає через твоє село? (Дніпро)
- Молодці! А тепер скажіть, будь ласка, які вірші про Україну ви знаєте.
3. Декламування віршів про Україну.
МАТИ-УКРАЇНО!
Перше наше слово з нами повсякчас,
Мати-Україно, ти одна у нас!
Ниви і діброви, і садів окрас –
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж одна у нас!
У РІДНОМУ КРАЇ
Одна Батьківщина, і двох не буває,
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
У рідному краї і серце співає,
Лелеки здалека нам весни несуть.
У рідному краї і небо безкрає,
Потоки, потоки, мов струни, течуть.
Тут мамина пісня лунає і нині,
Її підхопили поля і гаї.
Її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов'ї.
З ТОБОЮ
Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить ліщина.
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
Послухай, як трава росте,
Напоєна дощами,
І як веде розмову степ
З тобою колосками.
Послухай, як вода шумить –
Дніпро до моря лине, –
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
***
Я – українка!
Горджуся й радію,
Що рідною мовою
Я володію,
Шевченковим словом
Умію писати
Слова мелодійні
І вірші складати.
Я – українка!
Живу в Україні,
Навільній, єдиній
Моїй Батьківщині,
РІДНИЙ КРАЙ
Де у світі кращі гори,
Де таке повітря свіже,
Де шумлять так гарно бори,
І хвилює спіле збіжжя?
Де ясніше сонце світить,
Де гарніше зорі сяють,
Де ж миліше пахнуть квіти,
Як у нашім любім краї?
- Діти, ви справжні українці, тому що так багато знаєте про країну, в якій живете. Але ми не зупиняємося на досягнутому, а прагнемо ще більше пізнати рідний край. - Тож займаємо свої місця і подорожуємо далі.
3. Перегляд відеоролика Цікаві факти про Україну!
4. Асоціативний кущ до слова Україна
родина
рушник верба
Шевченко УКРАЇНА барвінок
Батьківщина
тополя Дніпро
калина
V. Фізхвилинка
VІ. РОЗКРИТТЯ ТЕМИ УРОКУ.
Ми часто чуємо про 7 чудес світу, мальовничі місця за кордоном. Проте мало хто знає, які куточки, пам`ятки архітектури формують цей золотий список в Україні. Спробуємо із цим розібратися.
У 2007 році було проведено всесвітню акцію 7 чудес України. Ці місця та об`єкти були визначені шляхом інтернет-голосування, а також через опитування 100 експертів із різних галузей.
Давайте заслухаємо ваші виступи.
Кам'янець-Подільський – місто, що зберегло дух середніх віків. Тут Ви побачите одну з найбільших оборонних споруд України, фортецю, що займає провідне місце у світовій історії оборонного зодчества. Літопис приписує будівництво кам'яної фортеці литовським князям Корятовичам, які правили князівством у 60-90-х рр. 14 cт. Високий скелястий берег р. Смотрич, живописний краєвид, величезні вежі з таємничими латинськими надписами...
Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від решти районів міста глибоким каньйоном р. Смотрич.
Архітектура Старого міста - заповідника зберегла зразки культур різних народів (українців, поляків, вірмен, турків і росіян) та релігій (православної, католицької, іудейської, мусульманської).
Однією з унікальних інженерних споруд заповідника є Замковий міст, що з'єднує місто та Замковий комплекс. Він викликав немало суперечок щодо свого походження. За однією з гіпотез, міст було зведено римлянами у 2 столітті під час походу Троянового війська на Дакію.
Завдяки унікальному поєднанню містобудівної, архітектурної, історичної спадщини Старого міста з ландшафтом каньйону р. Смотрич „Культурний ландшафт каньйону” визначено кандидатом до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.
До нашого часу збереглася система ходів і казематів. Денна вежа призначена для спостерігачів. Уявіть, можна піднятися на неї кожному і насолодитися оспіваним українським краєвидом!
Невід'ємною частиною Старого міста, його перлиною, є Стара фортеця яка стала візитною карткою Кам'янця-Подільського, його символом.
Одинадцять башт входять до складу фортеці, кожна має свою назву і свою історію. Так, наприклад, найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, виділені папою римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув'язнений Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця глибиною 40 м і в діаметрі 5 м видовбана в скалі. Досі в її стінах збереглося величезне дерев'яне колесо з пристроєм для підняття води на поверхню.
2. Києво-Печерська Лавра (Місто Київ)
Києво-Печерська лавра - православний монастир, заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах біля літньої княжої резиденції Брестово поблизу Києва.
В 11 столітті монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі. У 12 столітті монастир отримав статус «лаври» – головного великого монастиря.
Свого часу Києво-Печерська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковно-слов'янську мову і переписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працювали відомі літописці Нестор, Нікон, Сільвестр. У 13 столітті було складено «Києво-Печерський патерик» - важливе джерело історії Києва.
На території лаври поховано багато видатних осіб, зокрема, біля трапезної - генеральний суддя українського війська В.Кочубей і полтавський полковник І.Іскра.
У музеях і фондах, розташованих на території Києво-Печерської лаври, можна побачити рукописи стародрукованих книг, колекцію тканин і вишивок. Особливий інтерес викликає колекція з дорогоцінних металів, стародавні гравюри і твори сучасних художників.
Існує легенда, за якою місце, де тепер тече Дніпро, було морем. Коли Святий Андрій прийшов в Київ і поставив на горі, де тепер стоїть Андріївська церква, хрест, тоді все море пішло вниз. Але частина його залишилась і сховалась під Андріївською горою. Коли пізніше на цьому місці збудували церкву, то під престолом відкрилась криниця. В Андріївській церкві немає дзвонів, так як, за легендою, при першому ж ударі вода прокинулась би і залила б не лише Київ, а й все Лівобережжя.
3. "Хотинська фортеця" (Місто Хотин Чернівецької обл.)
Розташована на важливих транспортних магістралях, Хотин завжди привертав увагу завойовників. Під час визвольної війни українського народу проти польської шляхти у Хотин двічі вступали війська Богдана Хмельницького.
Хотин, що приваблює туристів з усього світу, одне з найдавніших міст України, нещодавно відсвяткував своє 1000-річчя. На початку 11 ст. київський князь Володимир Великий створив систему прикордонних фортець на заході й півдні своєї держави, у тому числі Хотин.
Назва міста, ймовірно, походить від дієслова "хотіти": це місце було завжди бажане для древніх поселенців, вони завжди хотіли жити у цьому красивому і багатому краї.
Спочатку це була невелика, збудована східними слов'янами на місці давнього поселення дерев'яна фортеця, яка захищала їх від численних завойовників. Поряд з нею і одночасно з нею існувало неукріплене селище.
Після монголо-татарського завоювання Русі роль Хотина, як одного з найважливіших форпостів Галицько-Волинського князівства на південному заході ще більше виросла. Його укріплення охороняли важливу переправу на Дністрі і стримували грабіжницькі напади степових кочівників.
Наприкінці 14 ст. Хотин увійшов до складу Молдавської держави. Завдяки міцній твердині і вигідному розташуванню, Хотин став центром розвитку ремесел і торгівлі, які в свою чергу сприяли розквіту культури та економіки міста. Місто було важливим митним пунктом в європейсько-азіатській торгівлі.
Сьогодні Хотин - одне з найбільших міст Чернівецької області, важливий промисловий, туристичний і культурний центр Буковини. У вересні 1991 р. під час свята з нагоди 370-річчя Хотинської битви було відкрито монумент на честь гетьмана України Петра Сагайдачного.
4. Національний дендрологічний парк «Софіївка» (Місто Умань)
Уманський парк "Софіївка" є шедевром і зразком світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII – початку XIX сторіч.
Національний дендрологічний парк „Софіївка” є одним з найвидатніших творінь світового садово-паркового мистецтва кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст.
Сучасна „Софіївка” поєднує в собі функції в першу чергу „Історичного саду”, згідно з Флорентійською хартією, науково-дослідного інституту Національної академії наук України, центру мобілізації та акліматизації рослинного різноманіття Правобережного лісостепу України, навчально-виховної бази, туристичної установи, музею садово-паркового мистецтва.
Парк розкинувся на площі 154,7 гектарів на узбіччі старовинного міста Умань Черкаської області. Заснований парк у 1796 році багатим польським магнатом Станіславом Потоцьким на честь своєї дружини красуні-гречанки Софії, і був подарований їй в день її янгола у травні 1802 року.
Ідея створення парку в романтичному стилі з використанням римської і грецької міфології належала самій Софії. Дивовижні пейзажі, екзотичні рослини, античні скульптури, водойми, каскади, фонтани, камінні гроти - все це можна побачити, відвідавши парк. Цей шедевр вражає відвідувачів своєю красою вже протягом 200 років. Туристичний сезон в Умані триває весь рік. Потік відвідувачів не зменшується ні влітку, ні взимку.
Старовинними алеями парку бродили Олександр Пушкін і Тарас Шевченко, Іван Котляревський і Сергій Волконський, Павло Пестель і Михайло Бестужев-Рюмін, Володимир Сосюра и Максим Рильський. Сотні наших славних земляків далекого і близького минулого відвідували цей парк.
Багато легенд складено і про саму Умань, одне із старовинних міст України. Місто героїчної та багатостраждальної долі. Ним володіла польська шляхта, його палили й розгромлювали вщент татари і турки, але воно знову й знову піднімалося з попелу. В Умані до сих пір знаходять залишки підземельних ходів, які служили місцевим мешканцям сховищами і своєрідними укріпленнями.
5. Софія Київська (Місто Київ)
Софійський собор - всесвітньо відома пам'ятка архітектури і монументального живопису ХI століття. Дивне відчуття охоплює кожного, хто переступає поріг славетної Софії Київської. Десь поза стінами залишається гомінливе сьогодення, віки розступаються, і постає далеке минуле...
Заснування собору згадується в літописах як під 1017 р., так і під 1037 р. Будівничим Cв. Софії літописці називають великого київського князя Ярослава Мудрого. Джерела свідчать, що в цій справі Ярослав завершив починання свого батька Володимира - хрестителя Русі. Присвячений Премудрості Божій, собор, за задумом творців, мав утверджувати на Русі християнство.
Упродовж сторіч Софія Київська була головною святинею Русі-України - "митрополією руською". Собор, як головний храм держави, відігравав роль духовного, політичного та культурного центру. Під склепінням Cв. Софії відбувалися урочисті "посадження" на великокняжий престол, церковні собори, прийоми послів, затвердження політичних угод.
При соборі велося літописання і були створені перші відомі на Русі бібліотека та школа. На честь заснування Ярославом 1037 р. софійської бібліотеки перед входом до собору в 1969 р. було встановлено пам'ятний знак (скульптор І.Кавалерідзе).
Софія — свідок й безпосередній учасник життя Києва протягом багатьох сторіч. Вона пережила навалу орд степових кочовиків у грізному 1240 році, періоди занепаду й відродження міста у XIV—XVI століттях, бачила національно-визвольну боротьбу українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького проти польсько-литовських феодалів у XVII столітті.
Великих збитків було завдано музею під час Великої Вітчизняної війни. Хоч сам Софійський собор не зазнав руйнування, однак були пограбовані архіви музею, вивезені цінні фрески XII століття з Михайлівського Золотоверхого монастиря, що зберігалися у храмі. Лише після війни їх повернули музею в пошкодженому вигляді.
6. Херсонес Таврійський (Місто Севастополь)
Це місто-держава мало довге життя - майже дві тисячі років - і його історія є частиною історії Древньої Греції, Древнього Риму та Візантії...
Місто Херсонес було засноване древньогрецькими колоністами більше ніж 2500 тисячі років тому на південному заході Криму. Нині його руїни - одна з найвизначніших пам'яток Севастополя.
Околиці міста були заселені різноманітними племенами, мирними та ворожими, а в середні віки, коли Херсонес набуває статусу християнської столиці півострова, навколо нього з'являється безліч монастирів та скитів, а також знамениті печерні міста. В кінці XIV століття навала кочівників поклала кінець існуванню міста, а його руїни поховала земля.
Лише в 1827 році на цьому місці розпочалися розкопки, які майже відразу принесли Херсонесу ще одну назву - "Руська Троя". Масштаб досліджень та велика кількість археологічних пам'яток, що потребують збереження, спричинили до створення Національного заповідника "Херсонес Таврійський".
Місто було огороджене могутніми оборонними стінами і розплановане за схемою, поширеною тоді в грецькому та римському світі. До наших днів збереглося багато давніх споруд. Серед них елліністичний театр, римська цитадель, середньовічні християнські храми, житлові квартали, вулиці, гончарні майстерні, рибозасолованне обладнання, колодязі та ін.
Херсонес виник наприкінці VI ст. до н.е. і проіснував до початку XV ст. н.е. Протягом двох тисячоліть, за часів розквіту стародавньої Греції, Риму та Візантії Херсонес був значним центром культури на Кримському півострові. Херсонес відіграв також особливу роль у взаємовідносинах між Візантією та Київською Руссю і був провідним центром розповсюдження християнства на східнослов'янських землях.
Комплекс пам'яток, що входить до складу заповідника "Херсонес Таврійський", має не тільки національне значення, а і міжнародне. До його складу входять:
— 5 археологічних комплексів - городище Херсонеса Таврійського, некрополь Херсонеса в Карантинній, фортеця Чембало, фортеця Каламіта, античні земельні наділи та садиби;
— 11 пам'яток архітектури на території городища та фортеці Каламіта.
7. Національний заповідник-острів "Хортиця" (Місто Запоріжжя)
Острів "Хортиця" є найбільшим островом на Дніпрі, унікальність якого в рідкісному поєднанні на одній території різноманітних природних комплексів – цілинних степів, байрачних та плавневих лісів, наскальної рослинності, рідкісних та зникаючих видів рослин, пам’яток геології... Весь острів з 1993р. є Національним заповідником.
Географічне нагромадження скель, печер, гротів, окремих валунів, представляють гірський зразок ландшафтних зон України. Найпомітніші вершини мають свої імена, історія яких тісно пов’язана із періодом козаччини. Зокрема, скеля Вища Голова, Думна скеля, Совутина, Чорна, Дурна, Середня Голова.
На Хортиці в мініатюрі представлені зразки усіх ландшафтних зон України. До новітніх часів степовим ділянкам поталанило зберегтися, насамперед, на східних схилах, уздовж узбережжя Старого Дніпра. Кількість видів рослин, що знайшли собі прихисток на прадавніх степових ділянках, перевищує 600 видів.
Нині цьому невеличкому куточку (327 гектарів – приблизно восьма частина острова) воістину немає ціни. Свого часу каховська повінь заповнила тут деякі улоговинки, і до відомих з давніх давен п’яти озер додалися ще більше, ніж півтора десятка крихітних водоймищ, де розкошують латаття біле, глечики жовті, рогіз, очерет, комиш, осока, ірис, водяний горіх.
За наявності бурхливого Каховського "моря", хортицькі озера завдяки своїй усамітненості, стали головним нерестилищем (тут мешкає близько 50 видів риб) у цій частині Дніпра. У плавнях та поблизу них мешкає понад 200 видів птахів (усього в Україні їх трохи більше 300 видів); близько 30 видів ссавців та плазунів, в озерах мешкає найменший у світі (в діаметрі – в межах сантиметра) вид папороті – сальвінія плаваюча.
Загальна територія історико-культурного комплексу 3,5 гектарів. Місцем розташування нашої "Запорозької Січі" обране мальовниче північно-східне узбережжя Хортиці, з якого відкривається чудовий краєвид на Дніпрогес, скелі та острови, що нагадують колишні грізні Дніпрові пороги.
VІ. Підбиття підсумків та рефлексія результатів.
- Україна…Земля зі славною історією, народом, який протягом багатьох віків боровся за свою свободу і незалежність. Вивчаючи історію свого народу, ми вчимося зростати справжніми громадянами своєї країни.
- А тепер на закінчення розгадаймо кросворд.
К Р О С В О Р Д
1. Назва народу, який живе в нашій країні? (Українці)
2. Гори, які розміщені на заході України? (Карпати)
3. Ріка, що являється національною гордістю України? (Дніпро)
4. Ім`я видатного українського поета? (Тарас)
5. Головне місто України? (Київ)
6. Національний символ України, який матері дарують своїм дітям на щастя? (Рушник)
7. Кущ, що оспіваний в українських народних піснях, як символ дівочої краси. (Калина)
VІІ. Підсумок уроку
- Ось і добігла кінця наша подорож за маршрутом "Сім чудес України".
- Чи справдились ваші очікування від уроку?
- З’явилась у вас думка відвідати одне із запропонованих місць?
- Чи сподобався вам урок?