Урок " Провідні мотиви лірики у творах Михайла Скорика"

 

 Тема :  Рідний край у творчості  Михайла Скорика.Поетична збірка

« Старорябинівські етюди»

Мета: познайомити учнів із творчістю поетів рідного краю; виховувати глибоку пошану до природи, до людини; розвивати навички аналізу поезії, творчі здібності учнів.

Тип уроку: урок-дослідження.

Цілі уроку:

- знати творчість поетів рідного краю;

- вміти висловлювати враження від прочитаного та своє ставлення до героїв, за допомогою засобів виразного читання відтворювати їхній внутрішній стан, знаходити вивчені художні засоби та пояснювати їх роль у творі;

- розвивати власну читацьку компетентність.

Міжпредметні зв’язки: музика, живопис.

Інтерактивні методи: мозковий штурм, дискусія, словесне малювання, евристична бесіда, незакінчене речення.

Обладнання: портрет  поета Михайла Скорика ; виставка творів ; картки з ілюстраціями для складання віршів.

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Добрий день. Погляньте, будь ласка, на екран. На світлинах- природа нашої рідної Охтирщини. Які почуття у вас виникають, коли ви   споглядаєте світлини?

( Учні висловлюють думки)

Природне середовище було, є і буде незмінним партнером людини в їх повсякденному житті. Ми черпаємо із скриньки природи всі наші багатства. Природа, її краса і велич залишаються нашим головним скарбом, нашою святинею, якій непідвладні час, мода. Збірка М. Скорика « Старорябинівські етюди» багата на пейзажну лірику

Сьогодні ми познайомимося із творчістю нашого земляка , уродженця села Стара Рябина Михайла Тихоновича Скорика. Разом з поетом ми полинемо у чарівний світ природи, відчуємо її неповторну красу, адже тільки людині дано сприймати прекрасне. Проаналізуємо поезії і самі спробуємо складати вірші.

ІІ. Актуалізація опорних знань:

1. Гра «Доповни речення».

• Моя найулюбленіша пора року – це …
• Коли я буваю на природі, то відчуваю…
• Мені подобається Ворскла…
• Природа для мене….

III. Повідомлення теми та мети уроку.

1.Повідомлення « Життєвий шлях М. Т.Скорика»

Миха́йло Ти́хонович Ско́рик  народився 20 листопада 1940 в  селі  Стара Рябина Охтирського району.Дитинство було, як і в більшості повоєнних дітлахів: босоноге, напівголодне. Закінчивши місцеву школу, юнак впевнено іде до своєї цілі , торує шлях у літературу. Факультет журналістики Київського  державного університету імені Тараса Шевченка став школою життя. Михайло займає активну життєву позицію, бере  участь в організації студентського протесту проти русифікації навчального процесу. Був двічі відрахований за антирадянську діяльність. Далі він - журналіст. Коли під ідеологічні жорна потрапив роман «Собор» Олеся Гончара, літпрацівник Дніпропетровської обласної газети «Зоря» мужньо виступив у пресі на захист письменника, за що був суворо покараний: вороття до журналістики стало неможливим. Довелося заробляти на хліб для себе та родини там, де траплялося. А вимріяні ночами твори складалися в шухляду, бо не було їм шляху до читача. Влада заборонила друкувати, навіть згадувати ім'я.  Поет Дмитро Чередниченко у своїх спогадах зазначає, що весь штат  видавництва « Молодь» упродовж двох днів  змінював у накладі чотири тисячі примірників сторінки з творами М. Скорика на сторінки з карпатськими краєвидами. Не судилося  творам дійти до свого читача. Це був жорстокий удар, який змінив долю поета. Але він вистояв, пережив жорстокі роки репресій і заявив про себе в роки незалежності. У книзі-присвяті батькам «Весна» автор ставить запитання: «Звідки виник той шлях у журналістику в селюка з віддаленого від міської метушні села Стара Рябина, чиї батьки, діди, прадіди й прапрадіди  виростали  в своїх слободах козацькими волелюбами та землеробами Слобідської України?»  І отримуємо широко розгорнуту відповідь, що витоки натхнення, теми для творів приходять із дитинства: рідне село, річка, люблячі батьки, односельці, перша вчителька. «Який же був добрий той мамин хліб, коли одламаєш окрайця, водичкою збризнеш легенько й щедро посолиш сіллю. Здавалося, нічого смачнішого й не було на світі» . Поет завжди нагадував своїм пошановувачам, що любов до рідного краю живе в ньому, надихає, є тим стержнем, який дає наснагу до життя та творчості.

2. Виразне читання поезії «Охтирський полонез»»

 Ворсклянський ріднокраю,

Охтирщино моя.

Тобою серце грає,

В мені твоє ім'я.

Шумить в полях широких

Зажурою гаїв,

І тче красу крізь роки

 Піснями солов’їв.

Бриниш в мені , мов свято,

І Ворсклою пливеш,

Наспівуєш завзято

 Охтирський полонез.

Ворсклянський ріднокраю,

Охтирщино моя.

Тобою серце грає,

В мені твоє ім'я.

3. Бесіда за прочитаним.

• Про що розповідається в цьому вірші?
• Яким настроєм наповнена ця поезія?
• Як ви розумієте рядки « тобою серце грає»?

4. Робота зі словником.

  Полоне́з (пол. polonez, фр. polonaise фр.: [pɔlɔnɛz],від фр. polonais — польський) — старовинний польський тридольний бальний танець — хода урочистого характеру, яким відкривались урочисті танцювальні вечори та бали. Полонези написані у тричастинній формі (a - b - a). Полонез виконувався на весіллях та святах. До кращих зразків належать полонези К. Вебера, М. Глінки, С. Монюшка, М. Мусоргського, М. Римського-Корсакова, О. Скрябіна, Ф. Шопена та ін.

Епітет – це художнє означення, яке вживається для образності мови й виразності предмета чи явища: золоте сонце, золоті руки, сріблястий дощ, ясні зорі.

 Метафора –  це слова чи словосполучення, що вживаються в переносному значенні: перешіптуються листочки, сміється душа, реве ріка.

5.Робота з текстом

- Пояснити назву твору

 -Виписати епітети та метафори із поезії «Охтирський полонез»

6. Гра «Утвори епітет»

Охтирщина……

Ворскла……

Ріднокрай….

7. Слово вчителя.Значне місце у творчості М. Скорика займає природа рідного краю. Вона стає для поета предметом постійного захоплення, наділяється людськими якостями і від цього стає ще милішою. Не обійшов своєю увагою автор жодної  пори року

«Ой, зима, зима рожевощока,

Засіває снігом новий рік»

«Засурмила зима

В срібно-білії сурми,

Загойдались

У вирянім вальсі

Сніжинок табуння.»

                          «Буря»

Осінь викликала в поета сум. Хоча й вживає яскраві епітети, метафори, але  ми відчуваємо  журливий настрій у таких творах.

Виткав жовтень

Килими стобарвні.

Холоду блакитного зоря…

Мжичкою засіє незабаром

Осені похнюплена пора

                                  «Малюнок»

 Відцвітає літо

На вустах калини

І журбою стелиться

Оксамит доріг

                                «Кольори»

Та, мабуть, найбільше поет любив літо. Його він ототожнює з молодим юнаком, який впевнено крокує по землі, у якого попереду багато незробленого.

Ранок ступав перлистими росами

Бростю і листом, зеленими косами трав..

Ранок ступав ніженятками босими

                                         «Настроєве»

8.   Опишіть вірш «Настроєве» за схемою.

 

Тема
Ідея
Основна думка
Жанр
Художні засоби
Метафори
Епітети
Порівняння

 

9.Наснагу й натхнення черпав М. Скорик на берегах рідної річки Ворскли. Часто згадує він її у своїх творах. А любов ця ще з дитинства. Уже дорослим пише: «У часи мого дитинства щовесни Ворскла виходила з берегів і біла водяна акваторія слалася від лісових хащів аж до Бойківщини. Коли ж вода спадала, то в ковбанях луків ми наловлювали стільки риби!».

Для поета прекрасна вона вночі, коли, натомившись за день, тихо несе свої води.

Сідає день за Ворсклою в байрак,

Обличчя вмивши теплою росою.

Ще тиша у Калиннику не спить

У гомоні спокійної Ворсклиці

Кричать за Ворсклою сичі

І ніч гортають зизооку

На гаю теплому плечі.

                             «Сідає день за Ворсклою»

Дуже влучно автор використовує порівняння , епітети, метафори.

Ніч лягла

Голуба, як сльоза,

На спрагле чоло землі.

Заснули поля,

Корениста лоза,

Забрівши у теплі води

                        «Дума»

10. Скласти сенкан « Ворскла»

 Нагадування.Структура сенкану

Сенкан — це вірш, що складається з п’яти рядків. Слово «сенкан» походить від французького слова «п’ять» і позначає вірш у п’ять рядків.

1.Перший рядок має містити слово, яке позначає тему (звичайно, це іменник).

2.Другий рядок – це опис теми, який складається з двох слів (два прикметники)

3.Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох слів (звичайно, це дієслова).

4.Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.

5.Останній рядок складається з одного слова — синоніма до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.

 Або ж так (формула):

 1. Тема (іменник).
2. Опис (два прикметники).
3. Дія (три слова).
4. Ставлення (фраза – чотири слова).
5. Перефразування сутності ( одне слово).

10.Дерева-символи дитинства

А найсмачнішими для малечі були яблука. Яблуня на рідному городі

«Виглядала

З небової висі хмарної -

Жайвора очима синіми.

Яблуня щаслива

Захлиналась

Білим сміхом.»

« Яблуня вродлива

Стан підперезала

Поясом промінь

Ласкавих.»

            «Триптих весни»

Захоплює  ще молодого поета п'янкий аромат акації 

«Акації духмяна заметіль

Красою кетягів ласкавих

Сюди прилинула звідкіль

На травня сонячних октавах?»

                       «Акації духмяна заметіль»

Не міг не звернути автор і на тополю, яка є символом України. Село Рябина і сьогодні оточене давніми тополями, а в часи проживання в ньому Михайла - це було найбільш поширене, улюблене дерево кожного мешканця

 «О моя, українська тополе,

Сумовита бандури струна!

Ти самотньо чаклуєш край поля

І біжиш до села без коня!»

                                   «Тополя»

Звичайно ж, не міг обійти стороною того, чим живе українське село -хліборобська праця.

«О, пшениці мої, поворсклянські

Такі тихі й такі голосні!

Ви плекаєте душі селянські,

Мозолястих і щирих синів»

                                   «Пшениці»

11.Виписати епітети з твору«Триптих весни»

IV. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Рефлексія. Метод «Мікрофон»

- Я пишаюся своїм краєм, тому що…

-Твори поетів-земляків потрібно знати, тому що….

2. Слово вчителя

Діти, а я пишаюсь і тим, що сьогодні на уроці ми змогли насолодитися чарівним світом поезії та природи поета, який жив поруч із нами.

V.Домашнє завдання

Вивчити вірш М. Скорика ( за вибором)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

слайд 1 – портрет Шевченка. Пригадайте, будь-ласка, з творчістю якого укр. поета ми познайомилися на попередніх уроках? З яким твором? (Т.Шевченко «За сонцем хмаронька пливе».

слайд 1 – Епіграф і тема.

- А на сьогоднішньому уроці, дітки, ми продовжимо знайомство з творчістю поета і маємо можливість доторкнутися своїм серцем, часточкою своєї душі до чарівного світу поезії великого українського поета Т.Г.Шевченка, бо темою нашого сьогоднішнього уроку є:

Читає учень - «Картини довколишнього світу, природи в поезії Тараса Шевченка «Садок вишневий коло хати».

- Висока майстерність володіння словом дозволяла поету створювати неповторні картини у своїх творах. А епіграфом до нашого уроку можуть слугувати слова І.Франка про вірш «Садок…»: «Се поезія

бажання життя»

Робота над епіграфом: Скажіть, будь ласка, як ви розумієте це висловлювання? (коли людина щаслива, радісна, має надію)

- На прикладі поезії Т.Шевченка «Садок вишневий коло хати» ми з вами відчуємо силу українського слова у змалюванні природи рідного краю та гармонії сімейних стосунків.

ОЧІКУВАННЯ: Відео «Соловейко».

- Як ви думаєте, який стосунок має цей співочий птах до нашого уроку? - Я хочу почути від своїх учнів, чого ви чекаєте від сьогоднішнього уроку? Які ваші передбачення?

- А також на сьогоднішньому уроці, діти, ми постараємось (читають хором):

Слайд 3 - завдання

Не тільки слухати, а й чути,

Не тільки дивитися, а й бачити,

Не тільки думати, а й аналізувати.

- А я чекаю від вас, якщо ви будете сьогодні на уроці уважними, активними, працьовитими, то матимете від мене в кінці уроку маленький сюрприз. Домовились?

ІІІ. Мотивація навч. д-ті:

У: Хто памятає, у якому місяці народився Т.Ш? Як раз на сучасному етапі, діти, Інститут національної памяті розглядає питання, щоб зробити 9 березня святковим днем, а в школах нашого району і по всій країні буде проходити Тиждень національно-патріотичного виховання під назвою «Шевченківський тиждень», в якому і ми з вами обов’язково візьмемо участь.

ВИСНОВОК: Отже, ми окреслили собі завдання на цей урок і на перспективу, тож можемо йти далі. Готові?

ІV: Перевірка ДЗ: діти мали вдома виразно прочитати вірш «За сонцем хмаронька пливе», за бажанням намалювати ілюстрації до нього.

Відкрийте підручники на стор.210. Хто бажає поділитися результатами своєї роботи? – 2 учні читають, відповідають. ОЦІНЮВАННЯ

- А тепер підніміть руки, хто намалював ілюстрації до вірша? Виходьте до дошки і презентуйте свої роботи. – Діти показують малюнки.

Завдання іншим: Діти, знайдіть у тексті вірша «За сонцем хмаронька пливе» рядки, які намалювали ваші однокласники. ОЦІНЮВАННЯ.

- У вас на партах є картки із завданнями. Погляньте уважно, зараз ви попрацюєте в парах або трійках. Виконуєте завдання № 1: вам запропоновано 6 питань, ви їх обговорюєте та обираєте 2 будь-яких на вибір, відповідає один від пари (трійки). (Дається 3 хвилини на його виконання.)

КАРТКА

І завдання . Т.Г.Шевченко «За сонцем хмаронька пливе»

1. Які кольори переважають у цьому вірші?

2. На скільки частин можна умовно поділити цей вірш, який настрій поета вони передають?

3. Прочитайте з тексту, з чим порівнює автор сивий туман? Як називається такий худ. засіб?

4. А що робило сонечко? Як назив. такий худ. засіб?

5. А які слова допомагають передати лагідний, ніжний настрій? Знайдіть у тексті.

6. Вірш – це твір епічний, ліричний чи драматичний? Що їх відрізняє?

(ПІДРУЧНИК: стор.209, стаття «Ліричний твір»).

ІІ завдання

1. Визначити тему і основну думку вірша «Садок вишневий коло хати»

2. Назвати рими у вірші «Садок вишневий коло хати»;

3. Знайти і назвати всі дієслова, пояснити їх значення.

ВИСНОВОК: Отже, ми повторили деякі художні засоби, поняття, над якими працювали на минулому уроці, можемо продовжувати нашу роботу.

У: Діти, ви добре попрацювали, я бачу, що ви трохи втомилися, тому пропоную трохи відпочити.

Встаньте, діти, посміхніться. Землі нашій уклоніться. Всі до сонця потягніться. Вліво, вправо нахиліться. Веретенцем покрутіться. Раз присядьте, два присядьте, біля парт спокійно станьте.

У: А зараз на слайді ви побачите діток, які танцюють, можете повторювати за ними або виконувати рухи, які вам подобаються.

Фізкультхвилинка. Відео «Україно, ми твоя надія».

- Діти, ви справді надія нашої України, тому я звернулася до цієї фізкультхвилинки.

V. Опрацювання навч. мат-лу:

Слайд 4. Петропавловська фортеця

- Перш, ніж ми перейдемо до знайомства з віршем «Садок вишневий коло хати», прослухаємо, за яких обставин його було написано. Учень досліджував цей факт з біографії Т.Шевченка, тому запрошую його до слова. А ви, діти, уважно слухайте, щоб змогли потім відповісти на мої запитання. Добре?

Розповідь учня

17 квітня 1847 року Тараса Шевченка заарештовано і кинуто за ґрати Петербурзької фортеці. Причиною арешту стало членство поета в таємній політичній організації, яка називалась Кирило-Мефодіївське братство. На допитах Т. Шевченко тримався мужньо й гідно, не втрачав присутності духу, мудро й дипломатично відповідав на запитання високих чиновників-слідчих.

В одиночній камері центральної управи політичної поліції гіркі роздуми поета вилились у чудову лірику, яка свідчить, що не злоба й ненависть, а любов жила в його серці у скрутний час випробувань. Любов до знедоленої України та її народу, мальовничої природи, співчуття до всіх нещасних. Т.Шевченко створив цикл поезій - з 13 творів. Вони об'єднані в ліричний цикл «В казематі».

- У: Дякую. ОЦІНЮВАННЯ.

Виразне читання вірша вчителем:

А зараз відкрийте, будь ласка, свої підручники на стор. 211. Я буду читати вірш «Садок», а ви уважно слухайте і спостерігайте за інтонацією, темпом читання, логічними наголосами, паузами (можна олівцем ставити рисочки на місці пауз).

(Виразне читання вірша «Садок вишневий коло хати» учителем).

Слайд 5. садок вишневий коло хати

Слайд 6. хрущі над вишнями гудуть

Бесіда за змістом

· Чи сподобалась вам поезія «Садок» Т.Шевченка?

· Які слухові і зорові образи постали перед вами, коли ви слухали?

· Діти, а чи всі слова вам знайомі?

Слайд 7. хрущі, плугатарі - словникова робота

Вправи у виразному читанні вірша:

Які зорові і звукові образи постають перед нами? А як гудуть хрущі? У яку пору року вони гудуть? (спробуймо погудіти з дітьми). А що ви знаєте про цих жуків?

У: а зараз, діти, ви почитайте пошепки, уявіть себе хрущиками. Після цього по 1 учню прочитає по 1 строфі вголос. Бесіда за змістом після прочитання учнями.

І строфа: Намалюйте усно, що ви собі уявляли, коли слухали уривок? А що допомагало це відчути? Звуки. Усне словесне малювання ІІ строфи, ІІІ строфи (що побачили, почули тощо).

Бесіда за змістом

- Який настрій викликала у вас поезія Шевченка? Підберіть слова, які використав автор для передачі лагідного настрою? (садок, дівчата, зіронька, маленьких діточок, соловейко). Які почуття допомагають висловити пестливі слова? (ніжність, душевне зворушення, замилування, любов).

· Яку пору року описано у творі?

· Знайдіть у тексті твору ознаки, які вказують на те, що дія у вірші відбувається саме у травні (хрущі гудуть, вишні цвітуть, спів соловейка). А яку пору року любите ви, чому?

· Яку пісню могли б співати дівчата, ідучи з поля? А пригадайте твір С.Васильченка «У бурянах», що там завжди лунало над селом? Чому саме пісня підбадьорює селян? (пісня є одним із символів українського народу, народ співучий, пісня завжди супроводжувала українців і в радості, і в горі)

· Як ви вважаєте, чого хоче мати навчити доньку? (культурі поведінки, чемності, повазі до старших).

· Яку мрію поета ми бачимо у вірші Т. Шевченка? (Про щасливе, гармонійне сімейне життя)

· Що робить сім’я коло хати? А чи є така традиція у ваших сім’ях – вечеряти в сімейному колі? Коли це буває?

· Що ви можете сказати про майстерність автора? (відповіді учнів) - Він майстерно зміг художніми засобами і прийомами змалювати прекрасну картину природи і родинного затишку.

- А ви згодні з Шевченком, що в рідній оселі завжди найкраще?

- Чи є ще щось краще, ніж квітучий сад, мирна хліборобська праця, дружна родина, спів соловейка? Про це мріяв усе життя й сам Шевченко, хоч його мріям не судилося здійснитися.

Робота над звуковим складом вірша

І куплет: звуки ш, шч; - вимовте

ІІ - ч – що означає цей звук? Яку пору дня – вечір, ніч;

ІІІ – повільно, як мати колише дитину – тема материнства, що нагадує нам таке протяжне виконання – яку пісеньку - колискову Алітера́ція (від лат. ad — до і littera — буква) — стилістичний прийом, який полягає у повторенні однорідних приголосних звуків задля підвищення інтонаційної виразності вірша, для емоційного поглиблення його змістового зв'язку: Асона́нс (лат. assonare — співзвучати) — повторення однакових голосних звуків у рядку або строфі, що надає віршованій мові милозвучності, підсилює ïï музичність.

- Який образ присутній в кінці 2 і 3 строф? Соловейка. А це символ чого? - щастя, надії, спокою. Про що він співає? А які ще символи ми побачили у цьому вірші?

- А чи можемо ми стверджувати, що Шевченко – це наш український соловейко? Чому?

- А якою називають українську мову? – соловїною, чому?

- А ви чули чи бачили соловейка? З чим асоцієються у вас його спів. /Весна, вечір, рідна хата, сімейний затишок, надія, як у вірші Т.Шевченка/

- А які ще українські символи зображені у вірші? – хата, вишневий сад, родинне коло.

- А що хотів автор донести до читача?

- Діти, такою картину побачили ви, а якою її уявляв сам автор? Зверніть увагу на екран.

Слайд 7. - картина Шевченка «Селянська родина».

Завдання: описати, що вони побачили і порівняти з віршем – 3 хв.

Випереджувальне завдання. Розповідь учня.

Учениця. На картині ми бачимо подвір'я та стареньку хату під солом'яною покрівлею. Тут зібралася селянська сім'я: батьки, їхній синочок і старий дід. Малюк ненароком розбив горщика. Батько хотів, було, покарати сина за шкоду. Ми бачимо, що мати заступається за малого. Заспокоєний нею батько в одну руку бере люльку, а другою тягнеться до сина, щоб його приголубити. Під ногами в людей крутиться дворовий пес.

Неподалік на призьбі сидить і гріється у промінні призахідного сонця дідусь. Він заглиблений у свої думки і не дослухається до того, що відбувається на подвір'ї.

VІ.УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Виконання завдання № 2 на картках (робота в парах, трійках).

Ви згодні з Франком, що поезія «Садок» - «Се поезія бажання життя» - (прагнення жити в щасливій Україні).

Цей вірш став «візитною карткою» України? Чому саме цей вірш став «візитною карткою» України? (у ньому втілено мрію кожного українця щодо щасливого сімейного затишку, родинного тепла у рідній оселі. Які ключові образи вірша? (садок вишневий, спів соловейка, вишневий сад, пісня, родина, мати з дитям, хат, мирна праця).

- Діти, ви хочете дізнатися, що більш за все любив Шевченко? Зверніть увагу на слайд. Пропоную хором прочитати вірш.

Слайд 9

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині край.

Ім красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини.

А нас, людей, без Батьківщини.

Слайд 9 – Україна. Як називається така загадка або вірш, відгадка якої криється у перших літерах ко

 

 

Епіграф до уроку:

В тій веселці горить, не згаса

Найяскравіша думка-перлина,

Що найкраща на світі краса –

Вічно юна земля і людина.

                   Василь Лісняк.

                                              Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Сьогодні ми проведемо урок літератури рідного краю.

 Про кого і про що ви хочете дізнатися на цьому уроці? (Про письменників рідного краю, про їх твори).

А для чого вам це потрібно? (Ознайомитися із життєвим і творчим шляхом письменників рідного краю, відчути красу їх слова, удосконалити навички виразного читання).

Чи корисним це буде для вас і чому? (Набуття знань, розширення кругозору сприяє розвитку комунікативних здібностей, що полегшує адаптацію людини у соціумі).

ІІ. Емоційне налаштовування.

Подивіться за вікно: який у вас настрій?

(Відповіді учнів)

Учитель. Пізня осінь за вікном. Сірі важкі хмари затягли небо і опустились так низько, що, здається, зачіпають вершечки голих дерев. Дме пронизливий вітер і проймає наскрізь. Часом пролітають перші сніжинки. А то бува зірветься холодний дощ і його важкі краплі глухо розбиваються об стужавілу землю… А як хочеться літечка!...

     А пам’ятаєте казку «Мудра дівчина»?

Учні. Так!

Учитель. Що у світі найпрудкіше?

Учні. Думка. Думкою враз, куди хочеш, туди й перелетиш.

Учитель. Так давайте полинемо на літачках своїх думок і спустимо парашутики мрій у тепле літечко, в зелений гайочок, на розкішну галявину… Висока шовковиста травичка виблискує на сонечку. Он ромашка всміхається жовтим оком. На неї сів метелик, такий барвистий, як і наше життя. Зашелестів струмочок джерельною водицею, такою прозорою, що видно камінчики на дні…

А що б ви іще хотіли побачити на цій уявній галявині?

(Відповіді учнів).

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

Учитель.

Випливе тихо біла ромашка,

Вінчик хитнеться в краплях роси,

Буде видзвонювать радісна пташка

Рідною мовою понад ліси.

Хліба окраєць візьме дитина,

Йтиме зі мною в теплі гаї…

В синього літа наша гостина,

Наша дорога, друзі мої!

Ці рядки належать відомому українському поету, нашому земляку, який родом із Гуляйполя, Василю Діденку.

- А яких поетів Запорізького краю ви знаєте?

(Відповіді учнів)

СЛАЙД – 1

- Тема сьогоднішнього уроку «Краса природи і людини у творчості поетів рідного краю».

(Учні записують тему уроку у зошити)

Учитель:

Відома істина єдина,

Як зірка в ранішній імлі,

Краса природи і людини –

Найбільше диво на землі.

Садок, оселя і родина,

Їх не здолають бурі злі.

Краса природи і людини –

Найбільше диво на землі.

Чарівна пісня солов’їна

У нашім рідному селі.

Краса природи і людини –

Найбільше диво на землі.

Вишнево-ніжна Україна,

Як хліб пахучий на столі.

Краса природи і людини –

Найбільше диво на землі.

                   Ольга Фесенко.

Учитель. Разом з поетами ми полинемо у чарівний світ природи, відчуємо її неповторну красу, адже тільки людині дано сприймати прекрасне. Проаналізуємо поезії і самі спробуємо складати вірші.

    СЛАЙД – 2

Епіграфом до нашого уроку будуть рядки із поезії Василя Лісняка (учитель зачитує епіграф).

СЛАЙД – 3

Учитель. Погляньте на портрети цих письменників. Що ви відчуваєте і що  бачите, коли вдивляєтесь в їхні обличчя на фото? (Їх усмішка – добра вдача, цілеспрямований погляд – розум, тощо)

  Хто ж вони – ці письменники?

(Виступи учнів із заздалегідь підготовленими короткими довідками про поетів). Див. Додатки.

СЛАЙД – 4

Учитель. А чи любите і шануєте ви природу?

Погляньте на це дивовижне дерево. Чим воно незвичайне? (Зображення дерева на презентації і на дошці).

(На ньому зелені і жовті листочки, біленькі сніжинки, ягідки, яблука).

Учитель. З чим можна порівняти побачене?

(З порами року).

Учитель. А що уособлює дерево?

(Рід, родину, корені людського роду)

Учитель. А ще?

(Дерево – це природа).

Учитель. Який взаємозв’язок між цими двома поняттями?

(Людина і природа – єдине ціле, без якого не може бути людського існування).

Учитель. Хто із вас народився влітку?, восени?, взимку?, весною? Давайте поділимося на чотири групи підійдемо до дошки і зірвемо з дерева листочки, сніжинки, фрукти відповідно до пори року, в яку ви народилися. Уважно прочитайте вірші, вміщені на зворотньому боці, подивіться, хто їх автор, подумайте, про що в них розповідається, якими художніми засобами користується поет? Чи сподобалися вам ці вірші і чому? Підготуйте коротенький виступ і доведіть, що ваша пора року найкраща.

Заповніть таблицю.

СЛАЙД – 5 

Завдання Виконання

Яка тема вірша? 

Коротка характеристика ліричного героя та інших персонажів. 

Використані художні засоби. 

Чим гарна ця пора року? 

 

Діти працюють, лунає музика А.Вівальді «Пори року. Весна»

 

https://www.youtube.com › watch

 

ОСІНЬ

Василь Діденко. Віщують осінь яблука червоні

Віщують осінь яблука червоні,

Що на землі сестричка їх збира,

Й гудуть вітрів баскі зелені коні

Про заметіль кленову край двора.

А біля тину горлиці-дівчата

Спинились тихо, сіли на траву.

-  Іди до нас, поезіє чубата! –

Котрась говорить, вигнувши брову.

Ряхтять у косах нагідки й волошки…

І до дівчат, гортаючи гілля,

Кочуся я , мов той Котигорошко,

Даю червоні яблука з бриля.

 ЗИМА

Олександр Абліцов. Душа під срібними снігами

Душа під срібними снігами

Поворухнулась на весну,

А січень білими хрестами

Вкриває тишу мовчазну.

І самота, немов черниця,

Зачаєно мовчить в кутку,

Береться кригою криниця

У спорожнілому садку.

ВЕСНА

Василь Лісняк. Краса землі

Тонке гілля в живій обнові-листі,

І перша тінь в травицю молоду,

На білім цвіті бджоли золотисті,

Неначе скрипки грають у саду.

З садів пливе мелодія на луки,

Із білих віт встає в ясну блакить,

Високе небо слухає ці звуки

І жодній хмарці встати не велить.

Лише красою впившися до краю,

Немов зітхання вітром повійне…

Про тебе, земле, на бандурі граю,

Бо ти навік окрилила мене.

ЛІТО

Василь Діденко. На долині туман

На долині туман,

На долині туман упав,

Мак червоний в росі,

Мак червоний в росі скупав.

По стежині дівча,

По стежині дівча ішло,

Тепле літо в очах,

Тепле літо в очах цвіло.

На долині туман,

На долині туман упав,

Білі ніжки в росі,

Білі ніжки в росі скупав.

Понад гору дівча,

Понад гору дівча ішло,

Мак червоний в село,

Мак червоний в село несло.

За дівчам тим і я,

За дівчам тим і я ступав,

Бо в долині туман,

Бо в долині туман розтав.

 

Після опрацювання поезій кожна група захищає свій проєкт.

Учні прослуховують відеозапис пісні «На долині туман» у сучасному виконанні.

 

https://maximum.fm › na-dolini-tuman_song26398

 

 

https://www.youtube.com › watch

 

СЛАЙД – 6

Складання асоціативного грона.

                                    

 

 

Природа

 

 

красива

неповторна

квітуча

мовчазна і співуча

щедро дарує плоди

окрилює людину

 

 

 

 

 

 

 

 

Людина

 

 

захоплюється природою

милується квітами

приймає щедрі дари

любить її у будь-яку пору

захищає

 

Висновок: кожна пора року по-своєму гарна.

Учитель. Діти, зверніть увагу на середину нашого дерева. Що ви бачите на цьому зображенні?

(Темна хмарка і блискавка).

Учитель. Як ви гадаєте, чому ми помістили хмарку з блискавкою в середині древа?

(Дерево уособлює природу, а блискавка – уособлення загрози).

Учитель. Що ж загрожує нашій природі сьогодні?

(Відповіді учнів).

Учитель. Як зберегти нам красу землі, яка так часто потерпає від нашої недбалості, безгосподарності, плаче каламуттю забруднених рік, стогне під вагою здичавілих бур’янів. На все життя запам’ятають українці той жахливий день 26 квітня 1986 року, коли сталася страшна трагедія на Чорнобильській АЕС.

СЛАЙД – 7

Олег Гончаренко. «Над Прип’яттю світання зайнялося»

Над Прип’яттю світання зайнялося…

Ані душі у пустощі довкіл!

Покривдженої тиші стоголосся

Аж хлюпає із бур’янових сіл.

Ми стоїмо – над нами плачуть крони,

Січе, як різка, очі далина.

А сонечко заплакане червоне

Пливе над головами, як труна.

Ми стоїмо…

А стежка, ох, знайома

Тече-тече туди, де на горі

Ще стогоном покинутого дому

Десь вибухають мертві димарі.

Учитель. Які почуття викликав у вас цей вірш?

(Почуття суму).

Учитель. Яким зображає автор сонце?

(Заплаканим, червоним; порівнює із труною).

Учитель. А у вашому розумінні яким повинно бути сонце?

(Веселим, усміхненим, нести радість людям).

Учитель. Що повинна робити людина, щоб не гинула природа?

(Оберігати її, саджати дерева, не забруднювати довкілля).

Учитель. І тоді сонечко буде веселим, яскравим, нестиме радість людям і всьому живому. Буде таким, як на нашому малюнку.

Учитель. Красиві слова поетів рідного краю про природу, про людей прозвучали сьогодні на уроці. Праця письменника нелегка. Але хто із нас не відчував себе у душі поетом. Тож спробуймо і собі на мить стати поетами.

(Діти складають вірші за поданими словами, що римуються).

СЛАЙД – 8

 

Зимове сонечко сіда

  

………………………………...сіда

………………………………..загляда

………………………………імлистих

………………………………безлисте

………………………………навкруги

………………………………..сніги

 

 

 

Квіти

  

…………………………………літом

………………………………….квіти

……………………………..з криниці

………………………………..водицю

………………………………….були

………………………………….цвіли

Ромашки

  

………………………………роздоллі

………………………………..у полі

………………………………сорочки

……………………………….віночки

………………………………..небеса

…………………………………краса

 

Річка

  

………………………….наче стрічка

…………………………………річка

…………………………………вода

………………………………..загляда

……………………………похилилась

……………………………задивилась

 

Учитель. Сьогодні ми з вами поговорили про найдорожче – про красу природи і людини. Отож давайте будемо докладати усі зусилля, щоб наша Україна завжди потопала у зелені буйних садів, милувала око своєю неповторною красою, щоб завжди у пошані була Людина.

Учениця. (Декламація напам’ять).

Григорій Лютий. Залишайте себе на землі

Залишайте себе на землі,

Вам безсмертя відкрила природа!

Хай завжди зігріва нагорода

Нелегкі ваші дні й мозолі,

Залишайте себе на землі!

Роздавайте щомиті, даруйте,

Жодну пісню в собі не змарнуйте,

Не затьміть жодній мислі політ!

Це не ваше: з далеких століть

Вам передано людське батьками,

Будьте щедрими, будьте із нами!

Залишайте себе на землі!

СЛАЙД – 9

ІV. Колективний підсумок.

- Під час роботи на уроці я переконався, що…

- Урок дав мені можливість…

- Мені сподобалось…

- Мої враження від уроку…

- Пісня на слова Василя Діденка у сучасному виконанні приваблює тим, що…

СЛАЙД – 10

Домашнє завдання:

- Есе «Як змінити світ на краще».

- Міні-твір «Ранок у моєму селі».

- Лист до поета з висловленням захоплення його творчістю.

Використана література

1. Волобуєва Т.Б. Розвиток творчої компетентності школярів. – Харків: Вид. Група «Основа», 2005. – 112 с.

2. Вукіна Н.В. Дементієвська Н.П. Критичне мислення: як цього навчити. Науково-методичний посібник. – Харків: «Основа», 2007. – 112 с.

3. Голобородько К.Ю. Інтелектуальні ігри на уроках української мови та літератури. – Харків: «Основа», 2007. – 170 с.

4. Гончаренко О.М. Храм голосів (Діалоги безсонного заповіччя) – Мелітополь: ТОВ «Видавництво Мелітополь», 2006. – 154 с.

5. Письменники Запорізького краю. – Запоріжжя: Видавництво «Хортиця», 2002. – 579 с.

6. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – Київ: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.

Додатки.

 

Василь Діденко Василь Іванович Діденко народився 3 лютого 1937 в Гуляйполі у родині колгоспників.

У 1954 році після закінчення Ширмівської середньої школи навчався у Київському університеті ім. Т. Шевченка і закінчив 1959-го. Відтоді — на редакційній та літературній роботі.

У травні 1963 став членом Спілки письменників України. Василь Діденко створив 13 поетичних збірок, дві з яких є збірками віршів для дітей.

13 квітня 1990 помер.

 

 

Василь Лісняк Народився 17 (30) січня 1908 в селі Вербовому (нині Пологівський район Запорізької області).

У 1932 році закінчив робітфак при Київському художньому інституті.

Працював у пресі. Автор збірок «Степові пісні», «Люблю село», «Уміння жити».

На фронті з 1941 року; З 1944 року Лісняк — член Спілки письменників України.

Помер 11 листопада 1963 року.

 

 

Олександр Абліцов Олександр Абліцов народився 15 вересня 1948 року в селі Новоукраїнка Куйбишевського району Запорізької області

1970 року закінчив фізико-математичний факультет Запорізького педагогічного інституту.. Працював у школах Миколаївської та Дніпропетровської областей.

З 1992 року – член Спілки письменників України.

Помер 5 лютого 2017 року.

 

 

 

Григорій Лютий Народився 7 лютого 1949 року в місті Гуляйполі Запорізької області в сім'ї вчителів — хліборобів. Після закінчення Сігорянської початкової школи навчався у Гуляйпільській середній школі. Закінчив філологічний факультет Запорізького педінституту.

Автор книжок «Червона літера вогню», «Хліб любові», «Гуляй-поле», «Меди» та інших.

 1998 - 2016 — голова Запорізької обласної організації НСПУ і з 2001 р. — редактор журналу «Хортиця».

 

 

Олег Гончаренко Оле́г Микола́йович Гончаре́нко (нар. 5 серпня 1959, Теміртау, Карагандинської області, Казахстан) — український поет, прозаїк, публіцист, перекладач, краєзнавець, громадський діяч.

Член Національної спілки письменників України Член Національної спілки журналістів України. Член Міжнародної літературно-мистецької академії України.

Почесний громадянин м. Мелітополь. За свою творчу діяльність нагороджений багатьма медалями. Автор більше ніж 30-ти книг.

Нині на творчій роботі. Мешкає в м. Мелітополь.

 

 

УРОК ЛІТЕРАТУРИ № 3. РІДНА УКРАЇНА І СВІТ ПРИРОДИ. ОБРАЗ РІДНОГО КРАЮ У ТВОРАХ ПИСЬМЕННИКІВ ДЛЯ ДІТЕЙ – Рідна Україна. Світ природи

Мета:

– показати велич і красу рідного краю, передані поетами засобами художнього мовлення;

– розвивати естетичне сприйняття художніх текстів, уміння помічати прекрасне в поезії, в житті;

– виховувати любов і повагу до краси слова, до рідного краю.

Тип уроку: урок літератури рідного краю.

Обладнання: портрети поетів, виставка творів, тексти на партах у дітей.

Є з усіх одна країна,

Найрідніша нам усім.

То – прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

Ганна Черінь

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Слово вчителя

Одещина – наш рідний край. Частина великої та прекрасної України. Літературне життя нашого краю різноманітне й насичене. І багато письменників працюють саме для вас, дітей.

2. Робота з епіграфом

(Учитель читає вголос епіграф уроку, коментує його, залучає до бесіди учнів).

Прочитаймо всі разом епіграф. Ми – українці. Ми живемо в чудовому домі. Домі всього народу – Україні.

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

(Учні записують у зошити тему уроку, епіграф.)

IV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Читання віршів напам’ять

Діти попередньо отримали невеличкі віршики Надії Мовчан – Карпусь і читають їх напам’ять, ніби малюючи художнім словом чудові пейзажі рідного краю. Кожен читець намагатиметься також прокоментувати ці поетичні рядочки, виділити в них головні слова, пояснивши зміст.

Можна взяти такі поезії.

Текст 1

Зима з-під стріхи

Колючі брови хмурить,

Пташок зимових

Завіять снігом хоче…

Душею зігрію їх.

Текст 2

Зима хурделить,

І віє, і зітхає.

А в хаті тепло,

І дітки сплять спокійно.

Яка щаслива мати!

Текст 3

Весна-красуня вже коси розпустила.

І вже кульбаби

Осяяли левади

Любов’ю Бога-Сонця.

Текст 4

Сідає сонце

До нашої вечері.

Летить метелик

До світла, хліба й солі.

Як радісно нам разом.

Текст 5

Гойдають човен

Простори Тилігулу.

А на горбочку –

Соняшникове море…

Це білий світ раює.

Текст 6

Біленька квітка.

Так собі маненька,

В моїй долоні –

З віночка вишні впала

Після її весілля.

Текст 7

О рідні діти!

Моя ви радість, втіха,

Тремтливі зорі.

Летіть у світ широкий,

Та хто ви – пам’ятайте.

Текст 8

Веселка рання

З’єднала чисті води

Містком чарівним.

Текст 9

О неповторність!

У течії Дніпровій

Невпинність часу,

Як в журавлиних крилах,

І як у моїх думах.

Текст 10

Стерня колюча,

Але ж яка м’якенька!

Ступаю легко.

А зайчик зупинився…

Кого він в мені бачить?

2. Слово вчителя

Так бачить поетеса Надія Мовчан-Карпусь рідний її і нашому серцю край, той край, де ми живемо, чий рослинний і тваринний світ маємо плекати, примножувати і оберігати.

Послухаймо дитячі розповіді про життєвий і творчий шлях поетеси.

3. Повідомлення учня

Надія Михайлівна Мовчан-Карпусь народилася 1944 року в селі Журавці Одеської області. Батьки її вчителювали. По закінченні школи навчалася в Ізмаїльському педагогічному інституті, який і закінчила 1965 р.

Працювала в школі.

Вірші, пісні складає з дитинства.

Вийшли друком книги лірики “Батькова тополя” та збірка віршів для дітей “Над річкою Журавкою”, “Золотокрилі ранки”, “Сонячне коло” та інші. Вірші Надії Михайлівни були відзначені І премією в обласному конкурсі творів для дітей “Хвилі моря і степу”.

4. Читання напам’ять учителем вірша “Весна між нами”

ВЕСНА МІЖ НАМИ

– Доброго ранку!

– Доброго дня!

– Доброго вечора!

– Доброї ночі! –

Зичу. І бачу: яснішають очі:

І промениться, тепліє душа.

Слово просте, а свій слід залиша

Добрий.

Я щастя вам, людоньки, хочу.

5. Бесіда

· Як розумієте вислів “Весна між нами”? Чи може бути в стосунках між людьми зима, весна? У якому значенні тоді будуть вжиті ці слова? (У переносному)

· Яких стосунків ви б хотіли в школі бачити більше – весняних чи зимових?

6. Читання віршів напам’ять учнями

Текст 1

Зелени, озимо,

Лан до небосхилу,

Жайворонова пісне,

Лийся до землі!

Рідна Україно,

Вірю в твою силу,

Вірю в твоє сонце

В жовтому брилі!

Текст 2

Пір’їна біла

Тихенько опустилась

На ганок хати,

О, як я їй зраділа…

Лелечій казці.

7. Слово вчителя

Ось такими закоханими очима дивиться на навколишній світ Надія Михайлівна Мовчан-Карпусь. Цю свою любов до світу вона передає дітям: і вам, і своїм рідним. Он яку чарівну “Пісню для онука” вона склала:

Пахне колисково

Пісня для онука.

Вітами береза

У віконце стука.

Вітерець легенький

В гіллі засинає

Колисково, ніжно

Листячко співає.

– Скажіть, діти, чи тільки бабуся любить цього маленького хлопчика? Чи тільки вона хоче, щоб він спокійно спав? (Ні, увесь світ його любить: і берізка, і вітерець, і листячко…)

А ось іще один віршик про дитячий сон. Уважно прослухайте його й уявіть той гамачок, усипаний росинками, у якому дітки сплять, уявіть, як ті кришталеві росинки подзвонюють, коли той гамачок гойдається.

Павучаткам павучок

Виткав срібний гамачок,-

Де на кожному шнурочку –

По росинці – по дзвіночку.

Павучатка-малюки

Сплять у ньому залюбки.

Дзінь-дзілінь! – дзвенить росинка,

Гойда-гойда павутинка…

Дзінь-дзінь – люлі…

В ліс не йдіть!

Павучаток не збудіть…

8. Бесіда

· Ви, напевне, павуків не раз бачили. Яке почуття вони у вас викликали? (Вони бридкі, погані, страшні…)

· А який павучок на вигляд у віршику? Він бридкий і страшний?

(Ні, він добрий, турбується про діток, гамачок їм виткав…)

· Чи пам’ятаєте ви казку, у якій бридкі, страшні істоти виявляються добрими й викликають не огиду, а симпатію? (В. Королів-Старий “Потерчата”)

· Отже, насправді потворним у природі є тільки те, що несе зло або про що ти сам вирішив, що воно зле, хоч воно тобі нічого поганого не зробило. А коли до світу ставитись з любов’ю, то все тобі буде здаватись милим і казковим.

· Віршик про Павучаток написала поетеса Галина Могильницька. Вона також народилася в родині учителів. І сама стала вчителькою. Тільки не математиком, як її мама і тато, а вчителем мови й літератури, як її дідусь. Зараз Галина Анатоліївна працює викладачем в Одеському інституті вдосконалення учителів. Коли ми навчаємось на курсах, то вона читає нам лекції. І пише вірші й для дорослих, і для діток. Вона – Лауреат Всеукраїнської премії ім. Василя Стуса.

Послухайте ще один її вірш.

9. Читання учнем напам’ять вірша Г. Могильницької “Червень”

ЧЕРВЕНЬ

По доріжках, по галявах

Скаче Червень – хлопчик жвавий.

Він із мачку капелюшок

Натягнув до самих вушок,

Із шовкової травички

Зробив пензлик невеличкий.

Де лиш пензликом торкнеться –

Все рум’янцем враз візьметься:

Вишні в листі червоніють,

В полі маки пломеніють,

І в сестрички-полунички

Рожевіють круглі щічки.

Все довкіл – як жар палає!

Гарну фарбу хлопчик має.

10. Бесіда

· Про що цей віршик? По хлопчика чи про щось інше? (Про перший місяць літа, коли все дозріває, стають вишні, полуниці червоними, в полі маки цвітуть.)

· Як зобразила поетеса цей місяць? (В образі жвавого хлопчика з пензликом, що все розфарбовує червоною фарбою.)

· Як називається такий художній засіб? (Уособлення чи персоніфікація – вид метафори.)

· Галина Анатоліївна дуже любить у своїх віршах гратися з дітьми “в слова”. От, наприклад, коли парашутист спускається з неба на землю, то як про нього кажуть – що він зробив? (Приземлився) А як спускається в море? То що? Приморився? Нема такого слова? А у віршику – є!

Сонце в небі приморилось

І до моря приморилось…

Бо як ніде приземлитись,

Слід до моря приморитись…

· Загалом, поетеса дуже любить писати про сонечко. її збірка дитячих віршів так і називається “Скільки в світі сонечок”. А ви як думаєте – скільки? (Одне, мабуть)

· Послухаймо уважно вірш з цією назвою й порахуємо, скільки ж сонечок вийшло в поетеси й попробуймо розібратися, чому?

Скільки сонечок у світі,

Хочуть діти зрозуміти.

Онде в небі в день погожий

Сяє сонечко пригоже.

Он в садочку на стеблинці

У крапчастій кожушинці,

Як автобус по шосе,

Також сонечко повзе.

Каже мама до Ясюні:

“Сонечко моє манюнє!..”

А коли були на річці –

Сонце бачили в водичці!

І в криничці в глибині

Сонечко живе на дні.

Ой, як сонечок багато!

Є що дітям рахувати…

11. Слово вчителя

Напевне, ви вже подумали, що на Одещині вірші для дітей пишуть тільки жінки… Це зовсім не так. Жив і вчився на Одещині чудовий дитячий поет Анатолій Качан. Після закінчення Одеського університету він працював учителем української мови в м. Вилкове, потім в одній із одеських газет та Всеукраїнських дитячих журналах “Барвінок”, “Соняшник” у Києві, але наш одеський край, край його дитинства і юності, оспіваний у його віршах.

12. Читання учнем вірша А. Качана “До синього моря” ДО СИНЬОГО МОРЯ

Піднявши на щоглі вітрило нове,

До синього моря хмаринка пливе.

На свіжому сіні лежу я в лугах

І заздрю хмарині в ясних небесах:

“Хмарино, хмарино, я теж би хотів

Побачити море хоч раз у житті.

Як жаль, що до моря усі ці роки

Без мене несли свої води річки.

Без мене впадають у море й тепер

І тихий Дунай, і Дніпро, і Дністер…

Без мене до моря і вдень, і вночі

Летять восени журавлині ключі.

Без мене, без мене, без мене туди

Пливуть кораблі та біжать поїзди.

Я радий, хмарино, що можеш хоч ти

Під білим вітрилом до моря дійти,

Скупатися в хвилях м’яких, а тоді

Набрати з лиману м’якої води.

У цій дивовижній мандрівці-плавбі

Попутного вітру бажаю тобі!

А будеш в Одесі, про мене згадай

І Чорному морю привіт передай.

Скажи, хай чекає на мене в порту.

Коли я там буду?

Коли підросту!

13. Бесіда

· Про що мріє хлопчик – герой вірша?

· Чому він заздрить хмарині?

· Чим уявляється йому хмарка, що рухається в бік Одеси? (Кораблем)

· З чого ви зробили такий висновок? У вірші ж не сказано, що хмарина нагадує йому корабель. (По-перше, вона пливе, по-друге, вона підняла на щоглі нове вітрило, під яким у “мандрівці – плавбі” може доплисти до міста.)

14. Слово вчителя

У віршах Анатолія Качана дуже часто вгадуються пейзажі нашого краю. Часто в них чується тривога за збереження природи, за наші річки, ліси, озера, які ми не бережемо. Така тривога звучить у вірші “Степова річка”.

Над лугами, на горою

Гнеться райдуга дугою.

Це веселка-степовичка

Набирає воду з річки.

Гей, веселко, не пий воду,

Бо наробиш людям шкоди:

Вип’єш воду – і зміліє

Наша річка Чичиклія.

Будуть гуси гелготати:

“Де поділося латаття,

Що пишалося все літо

Білим цвітом, жовтим цвітом?”

Буде плакати до ранку

В комишах очеретянка:

“Чичикліє, Чичикліє,

Ти найкраща річка в світі!

Чичикліє, Чичикліє,

Як мені без тебе жити?”

15. Бесіда

· Хто у вірші висловлює тривогу за долю степової річки? (Гуси, очеретянка – птахи, що живуть на воді). Чому? (Тому що обміління ріки спричиняє й зникнення живої природи – водяних тварин, птахів).

· Який фольклорний образ лежить в основі пояснення причини обміління ріки? (Веселка (райдуга) п’є воду з річки.)

· Ми ознайомилися з творами письменників Одещини про природу рідного краю. Як же ставляться наші поети до своєї рідної землі? Яким почуттям наповнені ці вірші? (Любов’ю)

· Як називають людей, що люблять свою землю, свій рідний край? (Патріотами) Хочу закінчити наш урок віршем поета й прозаїка, автора на диво цікавих повістей для дітей Володимира Рутківського, який називається “Вузлик на дорогу”.

Я випрошу в долі для себе

Хоч вузлик моєї землі,

Хоч кухлик батьківського неба

Та ключку ясних журавлів.

Як серце занидіє глухо,

Притисну той вузлик до вуха

Й дитинство почується знов,

Хлюпну в чуже небо із кухля

І стане мов наше воно.

Коли ж подолає знемога,

З-під сонця підтрима “Курли!”

(Мабуть: “Здоровеньки були!)…

А більше – нічого не треба.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Рефлексія

(Фрази записані на дошці, учні по черзі продовжують одну фразу за бажанням.)

· Найбільше мені сподобались вірші., тому що…

· На уроці мені найбільше запам’яталося…

2. Слово вчителя

З якими думками й почуттями вийдемо з уроку? (Треба бути патріотом своєї землі, своєї держави, любити рідний край, берегти його природу)

Прочитайте ще раз епіграф до уроку. Чи розкриває він зміст нашого уроку? (Так, бо наш край – це частина нашої великої Вітчизни – України. Коли ми будемо любити свій край і берегти його, то й уся Україна буде кращою, багатшою й сильнішою)

V І. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати твори В. Друзяки “Українці”, “Козаки, де ваша сила”.

За вибором учня:

– скласти вірш про рідний край.



•  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ема. Картини довколишнього світу природи в поезії Т.Г.Шевченка

«Садок вишневий коло хати».

Мета: - вчити дітей відчувати настрої пейзажних поезій, описувати власні відчуття, викликані художнім словом;

- розвивати творчу уяву, логічне мислення, вміння і навички виразного читання поезій;

- виховувати естетичний смак, любов до України, родини, природи, шанобливе ставлення до життя та творчості Т.Г.Шевченка, усвідомлення естетичної насолоди від твору мистецтва.

Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.