Урок "Психологічні особливості поведінки в екстремальних умовах."

Тема Психологічні особливості поведінки в екстремальних умовах.

Мета: - сформувати у школярів поняття про особливості поведінки в екстремальних умовах;

• розвивати навички взаєморозуміння;
• виховувати зібраність, організованість та любов до життя.

Обладнання й матеріали:  ІКТ, комп’ютерні презентації, плакати, фотографії, роздатковий матеріал, що дозволяють ілюструвати основні моменти теми.

Базові поняття й терміни: екстремальна ситуація, воля, НС.

Тип уроку комбінований

Форма проведення уроку урок-пресконференція

Хід уроку

І. Організаційний етап 

Парти розставлені по колу, біля дошки  сидять учні, що будуть головними виступаючими (біля кожного стоїть табличка-візитівка). Всі інші учні на цьому уроці –  у ролі кореспондентів. Виступаючі отримали у вигляді випереджаючих завдань основні тези своїх виступів, а кореспонденти – ключові питання конференції, але головна умова проведення уроку полягає в тому, щоб частина діалогу велася у режимі експромту.

ІІ. Актуалізація опорних знань та умінь + вивчення нового матеріалу

Учитель

Доброго дня всім присутнім, сьогодні ми поговоримо про психологічні особливості поведінки підлітка у екстремальних умовах.  У нашій пресконференції будуть брати участь:

- психолог;

- рятувальник;

- медик;

- міліціонер;

і я, як представник педагогів.

Перегляд та обговорення комп’ютерної презентації «Невиправданий екстрим»

ІІI. Закріплення нових знань та умінь

Розповідь учителя

Дякую всім присутнім за активну участь у обговоренні. Ми розглянули різні аспекти підліткового екстриму та його наслідків, і, я сподіваюся, ви зробили для себе правильні висновки.

А зараз ми розпочнемо нашу прес-конференцію. Перше слово психологу.

Психолог

Іноді малоймовірний збіг обставин приводить до непередбачених наслідків, і нам здається, що ми є жертвою випадку. Однак аналіз багатьох подій показує, що здебільшого ми чинили, не уявляючи  можливих наслідків. Одна з наших помилок –  переоцінка власних можливостей, інша крайність — невпевненість у собі. Необережна, невпевнена і непідготовлена людина — це вже потенційна жертва. В екстремальній ситуації слід уміти розрізняти небезпеки справжні й удавані, приймати швидкі рішення, оцінювати людей, постійно і безперервно контролювати себе, правильно визначати свої можливості і намагатися знайти вихід навіть з безнадійної ситуації. Дуже давно були сформульовані загальні правила особистої безпеки: передбачити, по можливості уникнути, при необхідності діяти.

Рятувальник

Я згодний з колегою, люди, нажаль, досить часто потрапляють у екстремальні ситуації (як випадково, так і з власної необережності). Під час перегляду презентації ми бачили фото підлітків, які  ризикують своїм життям, не думаючи про наслідки такої поведінки. Катання на вагонах, ігри на тонкій кризі, заняття небезпечними видами спорту без контролю старших – все це часто закінчується досить трагічно – травмами, а то і смертю підлітка. Нас викликають тоді, коли ситуація вже виходить з під контролю і самостійно справитися  з проблемою уже неможливо. Практика показує, що в стресовій ситуації підлітка охоплює страх, тривога і паніка. Разом з тим, фізичні можливості в більшості молодих людей досить обмежені, що, відповідно, зменшує шанси на самостійний порятунок.

Кореспондет

А особисто вам приходилося рятувати підлітків? Якщо так, то в яких ситуаціях?

Рятувальник

Нажаль, досить часто. Якщо під час пожеж  частіше приходиться спасати малих дітей, то у всіх інших випадках «наші клієнти», зазвичай, підлітки.  Саме така вікова категорія найбільш схильна до різного роду експериментів та сумнівних розваг (особливо зараз, коли інтернет заповнеий відео із безглуздими вчинками, які так і прагнуть повторити підлітки). Мене завжди дивує і обурює байдужість молодих людей до свого життя і здоров’я, до своїх  батьків які можуть втратити  дитину, або отримати дитину-інваліда. Невже кількахвилинне геройство варто таких жертв?  Дивно і сумно розуміти, що «на слабо» або просто з дурості  підліток може стрибати з висоти,  спускатися  в канлізаційні люки, їздити по талій кризі тощо. Кожна людина має передбачати небезпеку, а якщо все ж ситуація вийшла з-під контролю, треба не тільки спасати власне життя, а й якщо потрібно допомогти іншим. Я сподіваюся, що викликів на 101 після нашої пресконференції поменшає, принаймні від присутніх

Міліціонер

     Для передбачення небезпеки необхідно знати і враховувати фактори ризику, що супроводжують нас у житті. Ми не будемо розглядати небезпеку природного походження (землетруси, пожежі, повені і т. п.), а зупинимося на тих, що пов'язані із насильством. До них треба бути завжди готовим, що вже само собою є ефективним засобом захисту від небезпеки. Поки людина знаходиться у звичній для неї обстановці, її поведінка має стабільний характер. Але як тільки вона потрапляє у складну чи небезпечну ситуацію, з нею можуть траплятися нерідко неймовірні речі. В екстремальній ситуації у багато разів зростають психологічні навантаження, змінюються реакції поведінки, знижується критичність мислення, порушується реакція і т. д. У багатьох ляк перед нападом набагато вищий, ніж реальний ризик піддатися насильству. Через страх з'являється почуття тривоги, боязні, які можуть перерости у жах з його фізичними наслідками: слабість, нерухомість або панічну втечу. Це може супроводжуватися істеричною реакцією — панікою, що, у свою чергу, призводить до алогічної поведінки в екстремальній ситуації. Такий стан утруднює пошук виходу з цієї ситуації, викликає безнадію і, отже, відмову від боротьби.

 А тепер уявіть собі, що все це відбувається з Вами в ситуації реальної загрози. Ви можете спостерігати на собі одну з трьох форм поведінки в екстремальній ситуації:

 різке зниження організованості;

 різке гальмування активних дій;

 підвищення ефективності дій.

 Дезорганізація Вашої поведінки може проявитися у несподіваній втраті раніше набутих навиків, які, здавалося, були доведені Вами до автоматизму. Мені доводилося не раз спостерігати, як деякі люди в ситуації, що не віщувала реальної загрози, проявляли чудеса у володінні різними прийомами самозахисту, але в екстремальній ситуації вони раптом цілком забували про все це і, в кращому випадку, переходили до звичайної вуличної рукопашної бійки.

Різке гальмування дій характеризується тим, що подібна ситуація може викликати у Вас стан ступору (заціпеніння)

 Підвищення ефективності дій при виникненні екстремальної ситуації виражається у мобілізації усіх ресурсів психіки людини на подолання несприятливих для нього обставин. При цьому спостерігається підвищений самоконтроль, чіткість сприйняття і оцінки того, що відбувається, вчинення адекватних ситуації дій. Така форма реагування, звичайно, найбільш бажана, але ж чи у всіх і завжди її можна спостерігати? Подібне реагування на екстремальну ситуацію можливе тільки при наявності певних якостей і спеціальної підготовки людини до дій в такій ситуації.

Якщо Ви усвідомите, що, як і чому відбувається з Вами, що і як слід робити для того, щоб уникнути або хоча б применшити можливість настання небажаних для Вас наслідків,— це стане істотним кроком уперед на шляху ефективного подолання неадекватної поведінки в екстремальній ситуації.

Кореспондент

Які екстремальні ситуації пов’язані з насильством характерні підлітковому віку?

Міліціонер

Підлітковий вік досить специфічний, навіть проблемний. Екстремальна ситуація може виникнути навіть у межах школи, якщо когось будуть принижувати, гнобити та піддавати фізичному насиллю. Такі ситуації дуже складні, їх важко контролювати. Зазвичай, такі дії проводяться скритно та не афішуються. Жертва часто не має сили опиратися та не може самостійно справитися із ситуацією.

Кореспондент

Що ж у такому випадку робити?

Психолог

Вихід один – не боятися звернутися по допомогу, та разом з учителями і батьками знайти вирішення проблеми. Якщо необхідно, звернутися по одному з номерів довіри, що є у кожній школі. Важливо знайти недоліки у своїй поведінці, чому саме ви попали в таку ситуацію. А саме головне, ніколи не впадати у відчай, адже немає абсолютно безвихідних ситуацій!

Кореспондент

Так все ж, чому одні люди рідко потрапляють у екстремальні ситуації, а інші постійно потрапляють у подібні історії?

Психолог

Психіка людини тісно пов’язана з безпекою її життєдіяльності. Небезпеки, які впливають на людину, не можна розцінювати ані як подію, яка породжена тільки зовнішньою стимулюючою ситуацією, ані як результат рефлекторної реакції організму людини на неї. Вплив цих небезпек обумовлюється психофізіологічними якостями людини. Дослідами встановлено, що у 70 % нещасних випадків, винуватцями є самі люди. Звідси постає принципово важливе питання: чому люди, яким від народження притаманний інстинкт самозахисту, самозбереження, так часто стають винуватцями своїх ушкоджень? Якщо людина психічно нормальна, то вона без причини ніколи не стане прагнути ушкоджень. Причини, як показує дослід, залежать від безлічі різноманітних факторів та їх комбінацій.

 Причинами можуть бути внутрішні фактори (індивідуальні психологічні або фізіологічні властивості, порушення емоційного стану, недостатність знань і досвіду) або фактори зовнішнього середовища. Отже, ті чи інші психологічні властивості людини (внутрішні фактори) впливають на її дії, вчинки, поведінку в процесі життєдіяльності.

Медик

Дійсно, на мозок людини безперервно діють різноманітні за кількістю і якістю чисельні подразники з внутрішнього і навколишнього середовища. Виникнення несподіваної та напруженої ситуації призводить до порушення рівноваги між організмом і навколишнім середовищем. Наступає неспецифічна реакція організму у відповідь на цю ситуацію – стрес.

 Стрес – це неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію. Це фізіологічна реакція, що мобілізує резерви організму і готує його до фізичної активності типу боротьби, втечі. Під час стресу виділяються гормони, змінюється режим роботи багатьох органів і систем (ритм серця, частота пульсу тощо). Стресова реакція має різний прояв у різних людей: активна – зростає ефективність діяльності, пасивна – ефективність діяльності різко зменшується.

Психолог

В екстремальних ситуаціях вплив темпераменту на ефективність життєдіяльності суттєво підсилюється, бо попередньо засвоєні форми поведінки стають неефективними і необхідна додаткова мобілізація організму, аби впоратися з несподіваними чи дуже сильними впливами – подразниками.

Можливі екстремальні фактори умовно можна розділити на такі групи: механічні, фізичні, хімічні, біологічні, а для людини - ще й психічні та соціальні. Вони можуть діяти на організм прямо, порушуючи стан даного індивіда або викликати пошкодження на рівні хромосоми та генів (наприклад, іонізуюча радіація) і, таким чином прямо пошкоджувати здоров’я людей наступних поколінь.

 Вплив екстремальних факторів веде до розвитку станів, до яких відносять різні види стресу - шок, біль, кома, колапс, непритомність та інші гострі захворювання та фізичні травми, а також реакції нервово психічної перенапруги, що включають порушення поведінки внаслідок емоційного зриву - страх, гнів, агресія, паніка, депресія та інші.

Кореспондент

То що ж робити, якщо уникнути екстремальної ситуації неможливо?

Рятувальник

Необхідною умовою вмілих і безстрашних дій людей в екстремальних умовах є впевненість (віра) у можливості захисту від стихії, катастроф, сучасної зброї, правильне конкретне уявлення щодо дії урагану, землетрусу, повені, уражаючих факторів зброї масового знищення. Щоб вистояти проти страху і паніки, люди повинні чітко уявляти собі з чим вони зіткнуться у надзвичайних ситуаціях, як практично діяти в цих умовах.

 Одним із головних напрямків морально-психологічної підготовки є розвиток у людей здатності протистояти страхові і неорганізованим діям у надзвичайних ситуаціях, готовності перебороти значні труднощі, здійснювати самовіддані вчинки у НС, перш за все, важлива перемога над власною невпевненістю і нерішучістю. Тільки після цього приходить перемога над стихією (противником).

Психолог

Гостроту психологічних потрясінь різного характеру можна знизити, якщо завчасно навчати людей як діяти у тій обстановці, яка може скластися в екстремальних ситуаціях.

 В основі психологічної підготовки людей лежать принципи внесення у навчальний процес елементів напруження, несподіваності, які властиві реальній обстановці в районі лиха, аварії, в осередку ураження, практичне навчання їх способів захисту, багаторазові тренування у виконанні прийомів і практичних дій в умовах можливих надзвичайних ситуацій.

Рятувальник

 Одним із напрямків морально-психологічної підготовки є вдосконалення навичок надання само- і взаємодопомоги потерпілим при опіках, пораненнях, зараженні, опроміненні, користування індивідуальною аптечкою, знання дозиметричних приладів і приладів хімічної розвідки, практики роботи з ними.

 Вміння вести боротьбу з вогнем, переконаність у надійності прийомів і засобів гасіння псжеж сприяє ліквідації "вогнебоязні", виховує та розвиває сміливість і впевненість при діях в осередках масових пожеж.

Учитель

Можливо у кориспондентів будуть ще запитання до наших виступаючих?

Самостійна робота

«Журналісти» і виступаючі пишуть короткі  есе по темі уроку.

VIІ. Підсумок уроку

Виставлення оцінок та загальні зауваження щодо роботи класу на уроці.

VIІІ. Домашнє завдання 

1.               Вивчити §21