Урок "Пунктограми у простому реченні"

Урок

Клас

Дата:

Тема уроку:  Пунктограми у простому реченні.

Мета уроку: повторити основні пунктограми у простому реченні; закріпити теоретичні знання й практичні навики з теми; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до літературної  мови й культурних надбань рідного народу.

Методи і прийоми: слово вчителя, фронтальне опитування, тренувальні вправи, вправи біля дошки, творча робота,  «Незакінчене речення»; евристичний, пошуковий.

Обладнання:  роздатковий дидактичний  матеріал.

Тип уроку: урок перевірки й обліку здобутих знань.

Література: Глазова О.П. Українська пунктуація: Навч.посібник. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2004. – 352 с. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – 4-те вид. – К.: Освіта, 2000. – 254 с.

Хід уроку

1. Організація класу.

1. Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку.

– Любі друзі! Приємно знову зустрітися з вами. Бачу, що на уроці присутні всі учні класу.

2. Створення сприятливої атмосфери для роботи на уроці.

– Поверніться один до одного, посміхніться своєму однокласникові і почнемо працювати.

2. Повторення вивченого на попередньому уроці.

– А зараз, щоб повторити все, що ми згадували минулого уроку, про звертання та вставні слова і конструкції, кожен з вас складе  по 2 окличні речення з риторичними звертаннями, вираженими кличною формою іменників пісня, зоря, місяць, слово, вітер, море, кінь, придумавши до кожного з них відповідний епітет та додавши один із присвійних займенників мій, моя, моє, наш, наша, наше. Наприклад – «Пісне крилата моя, лети над полями!». У вас є 3 хвилини.

– Впоралися? Добре. Зараз, один за одним, ланцюжком кожен прочитає свої речення.

– Молодці.

III. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

1. Вступне слово вчителя.

– Діти, тема сьогоднішнього уроку для вас не нова. Сьогодні ми з вами згадаємо та повторимо основні правила пунктуації у простому реченні та які розділові знаки ми ставимо у тих чи інших випадках.

2. Цілепокладання.

– Тому, зараз, будь ласка, сформулюйте, за темою, основні цілі нашого уроку, що ви бажаєте запам’ятати, що вивчити.

Орієнтовні цілі.

Хочу повторити основні пунктограми у простому реченні

Хочу навчитися  розрізняти випадки їх використання у реченнях.

Хочу закріпити знання з теми на практиці.

IV. Актуалізація знань, умінь і навичок.

– Добре. Молодці. І щоб ми з вами зараз розім’ялись, ваше наступне завдання – це відповісти на мої запитання.

Фронтальне опитування.

1. Які пунктограми, що вживаються у простому реченні, вам відомі? (Орієнтовна відповідь: пунктограми простого неускладненого речення – тире між підметом і присудком; пунктограми простого ускладненого речення – кома в реченнях з однорідними членами; крапка з комою в реченнях з однорідними членами. А також: крапка з комою и тире при узагальненому слові в реченнях з однорідними членами; кома в реченнях із звертаннями.)

2. Які розділові знаки можуть стояти між підметом і присудком? У яких випадках? (Орієнтовна відповідь: ставимо тире, коли підмет і присудок виражені ім. в Н.в.; інфінітивами; числівниками; якщо перед присудком є слова ЦЕ, ТО, ОСЬ, ЗНАЧИТЬ).

3. Коли між однорідними членами речення ставляться розділові знаки? (Орієнтовна відповідь: однорідні означення розділяються комами, якщо вони протиставляються іншим означенням при тому ж слові; вони стоять після означу вального іменника або займенника. Двокрапка ставиться після узагальнюючого слова перед однорідними членами речення. Перед словами А САМЕ, ЯК-ОТ, НАПРИКЛАД ставиться кома, а після них – двокрапка. Тире ставиться, якщо узагальнююче слово йде за однорідними членами).

4. Що таке порівняльний зворот? За яких умов він виділяється комами, а за яких – ні? (Орієнтовна відповідь: Порівняльний зворот образно характеризує предмети, дії, ознаки шляхом порівняння їх з іншими предметами, діями, ознаками. Комами відокремлюються: порівняльні звороти із сполучниками НАЧЕ, НЕНАЧЕ, МОВ, НЕМОВ, НІБИ, НІЖ, БУЦІМ, ЩО та ін.; звороти з ЯК, якщо вони не мають інших відтінків, крім порівняння; звороти, що починаються словами ЯК І. Комами не відокремлюються звороти, якщо: перед ЯК, НІБИ стоять прислівники ЗОВСІМ, МАЙЖЕ, частка НЕ; вони входять до складу присудка; вони стали фразеологізмами).

5. Що таке звертання? Які пунктограми при звертанні ви знаєте? (Звертання – це слово чи словосполучення в реченні, до якого звернена мова. Звертання виділяються комами).

–Молодці. Ви відповіли мені на всі запитання. Та показали, що пам’ятаєте майже все, що ви проходили у молодших класах. Добре, а зараз почнемо відточувати ваші уміння та знання на тренувальних вправах.

Тренувальні вправи (Додаток № 1)

– Діти, для виконання вправи № 1 мені потрібно 4 волонтера. Йдіть до дошки, поділіть її на чотири частини і працюйте. Ваше завдання таке: перепишіть речення, поставте, де треба, тире між підметом і присудком, поясніть правила вживання тире між підметом і присудком.

(виконується вправа).

– Поки ваші товариші працюють біля дошки всі інші виконують вправу № 2 самостійно у своїх зошитах. Вам потрібно  переписати речення, розставивши потрібні розділові знаки, підкреслити однорідні члени речення, пояснити пунктограми. Будьте уважні, замість крапок у словах вставте пропущені букви.

– Всі все виконали. Добре, молодці. Перевіряємо вправу № 2. Починаючи з останньої пари, ланцюжком читаєте речення та пояснюєте розділовий знак та букву яку ви вставили.

(перевірка вправи № 2)

Вправа 2 (орієнтовна відповідь)

1. РоЗплелись, роЗхлипались, роЗпалились наче коси вересневі дні. (у префіксі роз- завжди пишеться З, яка ніколи не змінюються перед літерами на позначення глухих приголосних; до складу присудка входить слово наче тому тире не ставимо).

2. Моя пЕчаль тебе не понЕволить, а тільки радісний розбудить щем. (однорідні члени речення з’єднані протиставним сполучником А).

3. Я прИгорнусь до тебе серцем і небесами, плечима пагорбів рідних і доріг поясами. (слова з’єднані сполучником І у пари, тому кому ставимо між ними; у слові пригорнутись ми пишемо И, бо цей префікс означає приєднання, наближення).

4. Ти пахнеш як листя весняне, як дитинство моє полотняне, як тепла малинова стеЖка,  як мамина срібна сЕрежка. (перераховуємо властивості).

5. Нема щИта, ні ременя, ні списа, ні шолома, ні меча-булата. (однорідні члени речення з’єднані повторюваним сполучником НІ … НІ).

– Молодці. А зараз, послухаємо ваших товаришів, по черзі, біля дошки. Слухайте уважно.

(перевірка вправи № 1)

Вправа 1 (орієнтовна відповідь)

1. Поезія – рідна сестра моя. Правда людська – наша мати (Л.К.) (присудок виражений іменником у Н.в. і стоїть після підмета).

2. Три та вісім – одинадцять. (присудок виражений кількісним числівником у Н.в. і стоїть після підмета).

3. Чудний народ художники й поети (Л.К.). (тире не ставимо, бо присудок стоїть перед підметом).

4. Зневажить мову – зрадити себе (М.А.). (підмет і присудок виражені неозначеною формою дієслова).

5. А для добра втіха – воду жниварям возить (Синг.). (один із головних членів виражений іменником у Н.в., а другий – неозначеною формою дієслова).

6. Життя прожити – не поле перейти (н. тв.). (підмет і присудок виражені неозначеною формою дієслова, тому НЕ не впливає).

7. Найменше діло – балакать (н.тв.). (один із головних членів виражений іменником у Н.в., а другий – неозначеною формою дієслова).

8. Бути дуже незадоволеним собою – слабкість, бути дуже задоволеним собою – дурість (н.тв.). (один із головних членів виражений іменником у Н.в., а другий – неозначеною формою дієслова).

9. Учений без діла як хмара без дощу (н.тв.) (тире не ставимо, бо до складу присудка входе слово ЯК).

10. Правдивій пісні передзвін кайданів – то тільки звичний акомпанемент (Л.К.). (перед присудком слово ТО).

11. Свій хліб ліпший від чужого калача. (н.тв.). (тире не ставимо, бо присудок виражений прикметником).

12. Мистецтво не тільки гра, але мистецтво, звичайно, і гра (Ю.Ш.). (тире не ставиться, бо перед присудком  вставне слово).

– Добре, гарно впоралися. Вправу № 3 зробимо усно. Продивіться, будь ласка, речення.

(виконується вправа)

– На кому ми зупинились, коли перевіряли вправу № 2. На _______ добре, з тебе продовжимо, так само, ланцюжком.

Вправа 3 (орієнтовна відповідь)

1. Не плачте, матінко та батечку! (Н.З.) (звертання, з’єднанні сполучником ТА комою не розділяються).

2. Встань же, люба дитино, ледь світ! (М.П.) (звертання виділяються комами).

3. Одійдіть, недруги лукаві! Друзі, зачекайте на путі! (Сим.)

4. Гей, пісне моя радісна, по полю розливайся! (А.В.) (вигуки, які виконують роль підсилювальних часток, відділяються від звертання комами).

5. Дорогий мій, сонячний, озвися! (Л.К.) (звертання виділяються комами).

6. Благословенна ти поміж жонами, одрадо душ і сонце благовісне, почата в захваті, окроплена сльозами, о раю мій, моя ти муко, Пісне! (І.Ф.) (звертання розділене іншими словами, тому виділяється комами кожна його частина).

7. Безмежнеє поле в сніжному завою, ох, дай мені обширу й волі! (І.Ф.) (вигуки, які виконують роль підсилювальної частки, відділяються від звертання комами).

– Добре. Ви гарно попрацювали. Бачите на дошці алгоритм синтаксичного аналізу простого речення. Щоб зрозуміти, як розбирати прості речення, спочатку зробимо аналіз разом. Наприклад, таке речення:

Вузька дорога потяглася в гору між глинястими крутосхилами, вкритими чагарником.

Розповідне, просте, двоскладне, неокличне, поширене, повне, ускладнено відокремленим означенням – вкритим чагарником.

– А зараз мені потрібен волонтер, щоб попрацювати біля дошки. __________ іди до дошки. Тобі потрібно зробити синтаксичний аналіз простого речення як ми щойно робили. Речення таке – «До хати, наче рятуючись, вбіг Микола». Всі інші допомагають _________. Починай.

Алгоритм синтаксичного аналізу простого речення.

1. Знайдіть граматичну основу речення.

2. Визначте, яким є речення за метою висловлювання. (розповідне, питальне чи спонукальне).

3. Назвіть, окличне чи неокличне речення.

4. Розберіть речення за його членами (визначення підмета і присудка, другорядних членів речення), визначите, чим виражений кожен із членів.

5. Проаналізуйте будову речення:

а) двоскладне чи односкладне, тип односкладного;

б) непоширене чи поширене;

в) повне чи неповне;

6. Назвіть, якщо в реченні є, однорідні або відокремлені члени речення, звертання та інші ускладнюючі компоненти.

Орієнтовна відповідь.

 прийменник        Ім.              сполучник          дієприслівник         дієслово        іменник

До              хати,     наче     рятуючись,   вбіг   Микола.

Розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, ускладнено порівняльним зворотом вираженим дієприслівником.

–  Молодець, сідай. Все вірно.

V. Узагальнення і систематизація вивченого.

–  Наступним завданням буде творча робота. Використавши початок, який я зараз зачитаю, та вживаючи однорідні й відокремлені члени речення, звертання, вставні слова, словосполучення й речення, викладіть свої міркування щодо порушеної проблеми. Дайте заголовок. Це повинно бути не більше 7-8 речень. Отже, запишіть, будь ласка, початок «Кожному, безумовно, слід турбуватися про багатство свого словникового запасу. Для цього, по-перше, треба якомога більше читати книжок авторитетних авторів…». Починайте працювати, у вас є 7 хвилин.

Індивідуальне опитування

– Діти, хто бажає зачитати свій твір? Добре.

Запрошуємо на середину класа, щоб кожен почув твій твір. Всі інші уважно слухають і шукають речення, які ускладнені однорідними членами речення, звертаннями, вставними словами тощо.

VI. Підсумок уроку.

1. Виставлення оцінок з коментарем.

– Діти сьогодні ви активно та плідно попрацювали. Хочу оцінити відповідь таких учнів. Я ставлю 11 балів …., тому що…. 9 балів…, тому що….8 балів…, тому що…. 6 балів…, тому що….

2. Рефлексія.

– Діти, а чи досягли ви мети, яку ставили на початку уроку?

Незакінчене речення.

Я досяг мети, тому що…

Я не досяг мети, тому що…

3. Підсумок узагальнення роботи на уроці.

– Будь ласка, _______ зроби підсумок узагальнення нашої роботи на уроці.

– Молодець. Отже, ми всі сьогодні згадали основні пунктограми що використовуються в простих реченнях,  при звертанні, при однорідних членах речення.

VII. Домашнє завдання.

– Запишіть, будь ласка, завдання у щоденники. Зробити синтаксичний аналіз речень та пояснити пунктуацію в них:

1) «Послуга в дружбі – річ свята».

2) Вийшов на палубу старий небаба, поставив складного брезентового стільчика на металевих ніжках, сів.

3) Кожен з нас повинен дбати про мову, бо мова – це спадщина, нагромаджена для нас десятками поколінь».

4) Минуле – то тихий кат, що мовчки і без знаряддя тортур замордовує людину зсередини.

5) Ці квіти – спогади про світлі дні.

– Дякую за роботу на уроці. На все добре.