Урок "Радість дитинства" (Підсумковий урок за творчістю Марка Твена, Елеанор Портер, Астрід Ліндгрен).

Радість дитинства

(Підсумковий урок за творчістю Марка Твена, Елеанор Портер, Астрід Ліндгрен).

                                                                              5 клас

Девіз уроку
Радій життю!

Треба завжди бути радісним. Якщо радість закінчується, шукай, у чому ти помилився.
                                                              Л. М. Толстой

Намагайтесь перетворити кислий лимон на солодкий приємний напій – лимонад.

                                            Д. Карнегі

Мета:навчальна: систематизувати та узагальнити вивчене з теми «Світ дитинства», виявити рівень знань, умінь та навичок  учнів;

розвивальна: розвивати пам'ять, увагу, образне й логічне мислення, вміння відповідати на питання, складати зв’язні висловлювання, вміння характеризувати героїв;

виховна: виховувати стійкість і наполегливість у подоланні труднощів, віру в краще , життєвий оптимізм, повагу до загальнолюдських цінностей, викликати бажання самим грати у «Гру в радість» і навчати інших.

                                                                       Хочеш бути щасливим - будь ним!

                                                                                                                             Козьма Прутков

                                                                      Щасливий той, хто вважає себе щасливим.

                                                                                                                                 Генрі Філдінг   

                                                             Хід уроку

І. Актуалізація суб’єктного досвіду. Створення емоційного настрою. Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель

Сьогодні Міжнародний день щастя. Тож,  всіх присутніх я щиро вітаю з цим святом! (слайд 1).

- А що таке щастя? (слайд 2).

- Від чого воно залежить?

 Нашим помічником на уроці буде лепбук (інтерактивна тематична книжна, леп – коліно, бук – книга). Зрозумілішою мовою - це моя наколінна книга, в якій я занотовувала найголовніше та найцікавіше з вивченої теми (слайд 3).

Давайте розкриємо його та нагадаємо прислів’я та приказки про щастя, що склав наш народ. В лепбуці ці крилаті вирази записані на пелюстках різнокольорових квітів.

1. Всякий свого щастя коваль.
2. Аби розум – щастя буде.
3. Із щастя та горя скувалася доля.
4. Кому щастя служить, той ніколи не тужить.
5. Легко щастя знайти, а згубить його ще легше.
6. Не родись багатий, а родись щасливий.
7. Не родись красивий, а родись щасливий.
8. Справжнє щастя завжди попереду.

- Якого кольору щастя?(рожевого, сонячного, веселкового, такого, як колір квітів). Уявіть, що вам подарували ту річ, про яку ви довго мріяли. Що ви відчуваєте? Що потрібно людині, щоб бути щасливою? Так, треба мати творчу уяву, яка рятує від буденності. А ще кажуть: «З ким поведешся, від того й наберешся». Сьогодні ми згадаємо тих літературних героїв, які вчили нас радіти і бути щасливими, не зважаючи ні на що. В пошуках таємниць щасливого дитинства ми з вами побували на батьківщині Марка Твена і Елеанор Портер в США,  та Астрід Ліндгрен в Швеції. В нашому записничку дані про авторів і назви країн сховані за повітряними  кульками.

ІІ. Цілевизначення і планування.

Запишемо тему уроку, епіграф (слайд 4). А тепер погляньмо на листочки, прикріплені до нашого лепбука. На цих кленових листочках записані вислови відомих людей про вміння радіти життю, цінувати його.

Чому, на вашу думку, я обрала саме такий девіз уроку? (слайд 5)

Як ви розумієте слова Л. Толстого, російського письменника?

ІІІ. Систематизація та узагальнення вивченого з теми.

• Як ви вважаєте, чого в житті людини більше – радості, відпочинку, розваг чи неприємностей, важкої, обтяжливої роботи, складних життєвих обставин? (Мабуть, останнього, нажаль).
• Невже тоді доводиться весь вік сумувати і страждати?

Відомий американський психолог Д. Карнегі колись повчав, що треба намагатися перетворити кислий лимон на солодкий приємний напій – лимонад. Тобто знаходити в складних життєвих ситуаціях щось приємне, повертати їх собі на користь.

Герої творів, з якими ми нещодавно познайомились, саме так і робили. Вони самі ніколи не скиглили, не впадали у відчай і змінювали життя інших людей, вчили їх радіти життю, бути щасливими попри всі неприємності (слайд 6 – мета уроку).

• Давайте згадаємо тих, хто навчив нас бути щасливими та грати у «Гру в радість» (слайд 7). Давайте відкриємо віконечка в повітряних кульках нашого лепбука і посміхнемося своїм улюбленим героям.

Німецький поет Фрідріх Шиллер написав такі рядки:

Радість – всесвіту пружина,

Радість – творчості душа,

Дивна космосу машина

Нею живиться й руша.

Радість квіти розвиває

І розгін дає сонцям,

Їх в простори пориває,

Невідомі мудрецям.

Ці слова згодом стали гімном Євросоюзу. Це свідчить про те, що кожна людина, кожна родина, кожен народ, країна прагнуть бути щасливими і радіти життю.

Щоб перевірити, як добре ви запам’ятали героїв творів Марка Твена, Елеанор Портер та Астрід Ліндгрен і чому у них навчилися, ми зараз проведемо вікторину. А оскільки сьогодні у нас Міжнародний день щастя, то контрольну роботу ми перетворимо у цікаву гру.

Ви знаєте, що всі наші герої люблять пригоди і постійно потрапляють в цікаві ситуації. Уявіть, що Том, Поліанна і Пеппі Довгапанчоха втрьох відправились шукати скарби.

1. Придумайте назву вітрильника, на якому наші пошуковці відправились би в подорож (Мрія, Перемога, Сонце, Радість…).
2. Подорож була довга, діти вирішили познайомитись ближче. Кожен з мандрівників мав змогу поставити 4 запитання про своє життя іншим. (Літературний диктант).

Запитання від Тома.

1. Назвіть день тижня, коли я білив паркан? (субота)
2. Що ми хотіли зробити з Геком на кладовищі вночі з допомогою дохлої кішки? (вивести бородавки).
3. Які живі істоти дуже налякали на мене і Беккі в печері? (кажани).
4.  З ким із людей зіштовхнулися ми в  печері? (індіанець  Джо).

Запитання  від Полліанни.

5. Хто навчив мене грати в радість? (батько).
6. Кого першого я навчила грати у «Гру в радість», коли приїхала до тітки? (Ненсі).
7. Хто назвав мене найяскравішою призмочкою? (містер Пендлтон).
8. Хто подарував мені надію на одужання і посприяв цьому? (лікар Чилтон).

Запитання від Пеппі.

9. Як я  назвала будинок, в якому зараз мешкаю? (вілла «Хованка»).

10. – Ким був мій батько? (капітаном).
11. – На якому транспорті я  дісталась школи? (верхи на коні).
12. – Як я назвала своє мавпеня? (Нільсон).

Мандрівники впевнились, що тепер вони вже добре знають одне одного. Та й ми з вами впорались з цим завданням.

Том вважав себе на кораблі найдосвідченішим, тому хотів бути капітаном. Але його супутниці не вважали себе  гіршими за нього і кожна мріяла носити звання капітана. Давайте ми з вами їм допоможемо визначитися. Ви мали випереджувальне завдання: скласти портфоліо героя. Працювали три групи.

1група складала портфоліо Тома Сойєра, тож познайомте нас з ним.

• Том Сойєр
• Сім'я – тітка Поллі, Сід.
• Вік – 10-11 років.
• Портрет: “Невеличкий хлопчисько, ну й розбишака, в ньому наче біс сидить”.
• Риси характеру: веселий життєрадісний, хитрий, сміливий, порядний.  

           2 група працювала над порт фоліо Полліанни.

•  Полліанна
• Сім'я – тітка Поллі.
• Вік – 11 років.
• Портрет: “Худорлява дівчинка з двома світложовтими косами… миле веснянкувате личко”.
• Риси характеру: життєрадісна, привітна, комунікабельна, не боїться труднощів, сильна, витривала.

     3  група представить нам Пеппі Довгупанчоху.

Пеппі Довгапанчоха

• Сім'я – живе сама.
• Вік – 9 років.
• Портрет: “морквяного кольору волосся, цупко заплетене в косички… ніс картоплинкою, весь поцяцькований ластовинням”
• Риси характеру: дивна, мрійлива, не любить навчатись, виросла серед матросів на кораблі, фантазерка, смілива, сильна, справедлива

( слайд 8).

Спираючись на анкети, які ви представили, напрошується висновок про те, що ці діти мали багато спільного. Хоча, звісно вони не написані під копірку, мають і багато різного. То ж кому ви віддасте перевагу? Кому можна довірити керувати кораблем?

 Оскільки суперечка не вирішена, давайте використаємо кола Вена, щоб порівняти образи дітей.

 Давайте відкриємо дверцята нашої чарівної книги лепбука. За цими дверцятами є схованка, в якій притаїлася підказка. Це кола Вена, з допомогою яких ми порівнювали наших героїв.

(слайд 9, 10).

• Чим схожі Том, Полліанна і Пеппі? (сироти, щирі, веселі, дружелюбні, оптимісти, життєрадісні, сильні духом, люблять життя і уміють йому радіти).
• А яка зовнішня схожість їх зближує? (веснянки). Повернемось до 1 слайду і поглянемо на наше сонечко.
• Тож чим для оточуючих були ці діти? (Сонечком).

 -    А що дарує нам сонце? (тепло, радість).

Всі троє наших героїв достойні бути капітаном. Від усвідомлення цього діти були щасливі і радісні. А що таке радість?

Радість буває різною. Щирою. Нещирою. Штучною. Лукавою. Вдаваною. Злорадною. А от, чи може радість бути невидимою? Коли, скажімо, ви маєте повні груди радості, але її ніхто не бачить?             

 А, взагалі, як визначити, чи має людина радість, чи ні? Чим її виміряти, оту невидиму радість? Доведіть мені, що вам радісно в цю хвилину (діти посміхаються).

Кожна людина почуває потребу в радісних моментах в своєму житті. Проте, якби людина постійно знаходилась в стані радості, вона не змогла б співчувати іншим і неадекватно реагувала на стан оточуючого світу. Усмішка радості на обличчі людини — найсуттєвіший з існуючих немовних сигналів.

• Радість - одна з першопочаткових емоцій, — це емоційний вираз великого щастя (словникова робота).

Так, за розвагами і грою діти дісталися острова, на якому були заховані скарби. Погляньте, яку велику і гарну скриню вони побачили на березі. Щоб відкрити скриню з дорогоцінностями, наші мандрівники повинні написати сенкан одне про одного. Давайте їм допоможемо.

В лепбуці є чарівне віконце, відкривши яке ми знайдемо ті сенкани, які ви складали на попередніх уроках про наших героїв (слайд 11). Ви можете ще додати свої?

Ви чудово справились із завданням! Тож зараз давайте відкриємо скриню. Які ж скарби знайшли наші герої? На цих маленьких сердечках, які  дістали  наші герої і ви зі скриньки лепбука написані правила, які допоможуть  грати в радість, ніколи не впадати у відчай, бути завжди щасливими (слайд 12).

1. Завжди посміхатись.
2. У поганому знаходити щось хороше.
3. Ніколи не сумувати.
4. Думати про те, що щось може бути гіршим.
5. Ніколи не сміятися з чужого горя.
6. Дарувати радість людям, які тебе люблять, які тобі не байдужі.
7. Кожна людина може грати у цю гру.
8. Щиро радій життю.
9. Будь вдячний за те, що дає життя.
10.   У будь-якій ситуації знаходь щось таке, з чого можна було б порадіти.
11.   Перетворюй кожен день на маленьке свято.
12.   Даруй собі і людям щастя.
13.   Посміхнись у цю мить!

То ж,  діти,  ми з вами знайшли скарби, які не вимірюються грошовими одиницями. Народна мудрість стверджує: не родись багатим, а родись щасливим. Не все в житті можна купити. Гарна порада іноді дорожча за діаманти. А зараз, уже як досвідчені гравці гри в радість давайте навчимо наших гостей  «грати в радість». Це так цікаво і так просто: варто знайти щось радісне навіть у найприкрішій  ситуації. Тож спробуємо і попрацюємо в групах.

1 ситуація

• Весь клас поїде на екскурсію в Карпати, а я захворів на ангіну.

2 ситуація

• Я сподівався отримати 11 балів за контрольну з математики, а отримав 7.
• 3 ситуація
• Чому можна радіти, якщо кожного дня задають домашні завдання?

Давайте прощатися з нашими героями до наступних зустрічей.

ІV. Д/З. Щоб ви побажали цим дітям від себе? Напишіть побажання на паперових своїх долоньках (попередньо підготовлені, приховані в трюмі вітрильника на лепбуці) і подаруймо їх Томові, Пеппі і Полліанні на наступному уроці.

V. Рефлексивно-оцінювальний етап

Бесіда

• То скажіть, діти, які таємниці щасливого дитинства відкрили вам Пеппі Довгапанчоха, Полліанна і Том Сойєр?(треба бути оптимістами, бути веселими і життєрадісними, вміти знаходити приємне в повсякденному житті, в навколишній дійсності, мати бурхливу фантазію, бути щирими і безкорисливими, дружелюбними, вірити в те, що життя прекрасне, любити життя і людей).
• Як ви гадаєте, чи всі діти, якби опинилися на місці цих героїв, були б щасливими? Чому? То яка ж головна таємниця щасливого дитинства? (слайд 13).
• Поясніть епіграф уроку.
• Чи сподобався вам урок? Що найбільше запам’яталося? Який вид роботи був найцікавішим? Що було найважчим?

 Самооцінка та взаємооцінювання.

В нагороду за вашу роботу і виявлені вами знання Пеппі Довгапанчоха хоче поділитися з вами вмістом своєї торбинки. Ви ж знаєте, вона щедра. Діставайте подарунки (діти дістають з торбинки лепбука цукерки у вигляді монет з побажаннями миру, щастя, радості, любові і т. і.).

Наостанок я хочу пригостити вас смачним солодким лимонадом. Я впевнена, що ми зуміли впродовж нашої зустрічі перетворити кислий лимон на чудовий напій лимонад, бо ми не просто самі раділи життю, а й вчили наших гостей бути оптимістами, радіти життю, цінувати його.

Всім присутнім я бажаю щастя!

Щастя не можна в спадок передати,
Воно буває в кожного своє:
Щасливий хтось, хто здатен покохати,
Інший щасливий, що коханим є.

Хтось в рідних дітях своє щастя бачить,
Що зміг продовжить рід свій на землі,
А хтось радіє і від щастя плаче,
Маючи хліб й до хліба на столі.

Щасливими бувають батько й мати,
Які діждались сина із війни.
Щасливі у землянках є солдати,
Коли кохана явиться у сни.

Одним для щастя зовсім мало треба,
Іншим багатства треба або див.
Для мене щастя - бачить мирне небо,
І Бог здоров'ям щоб не обділив.

Щоб були поряд друзі і родина,
В душі надія і любов жила,
Щоб стала справді вільна Україна
Від крадіїв, зависників і зла.

Щастя не можна в спадок передати,
Воно буває в кожного своє.
Можна себе щасливим відчувати
Лише від тОго, що МИ в світі Є...
Василь Кирилюк.

Початок формиТож просто живіть і любіть своє життя, людей навколо, радійте кожному прожитому дню, сонечку, весні, грайте в радість, вчіть інших грати.

Кінець форми