Урок "Радянська окупація.УСРР."

Груша Раїса Петрівна,

учитель-методист

спеціалізованої школи № 97 ім.О.Теліги

Шевченківського району м.Києва

Радянська окупація України. УСРР. Політика «воєнного комунізму». Червоний терор. Повстанський рух. Нестор Махно та інші повстанські отамани.

Мета уроку

• з’ясувати причини і наслідки радянської окупації , політики «воєнного комунізму»,повстанського руху  у період  боротьби за українську державність протягом 1918-1921рр.
• розвивати картографічні компетентності як джерело інформації про перебіг основних подій у боротьбі за українську державність;
• виховувати інтерес до історії рідної держави
• формувати активну громадянську позицію учнів і почуття патріотизму.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання уроку:підручник «Історія України», 10кл. С.В.Кульчицький, Ю.Г.Лебедєва, атлас «Історія України»,10 кл. Картографія, фрагменти фільму « Непрощені- Нестор Махно» Україна,2007р. htps://www.yoututbe.com/watch?v=_eaWpp884S4&t=1551s

Очікувані результати.  Після уроку учні зможуть:

• розповідати  про події боротьби за українську державність 1918-1921 рр.;
• оперувати  та застосовувати історичні терміни:  терор, продовольча розкладка, «воєнний комунізм», реквізиція;
• аналізувати та оцінювати документи для характеристики подій даного періоду;
• творчо застосовувати набуті знання під час складання характеристики історичних персоналій:  Нестор Махно та інші повстанські отамани;
• використовувати карту як джерело інформації про перебіг основних подій у боротьбі за українську державність;

                                                   Хід уроку

I. Організація класу

II. Вступна бесіда.

1. Що відбувалося в Україні під час першої спроби її радянізації?

2. Які території України протягом зими1918-весни 1919 р. опинилися під контролем більшовиків?

Робота з  візуальним джерелом «Радянський плакат»

http://ukrmap.su/uk-uh10/265.html#&gid=pics&pid=46

     -     Кого зображено на  передньому плані плакату,як видумаєте ,чому?

     -     Яка основна ідея плакату?Що вона декларувала?

III. Підсумок  вступної бесіди.

              На середину 1919 року головні суперники  більшовиків у боротьбі за Україну - Директорія та  біла армія були розгромлені.    Більшовики втретє прийшли до влади в Україні,запровадили політику «воєнного комунізму»,повели боротьбу  з тими хто не хотів коритися.По країні почали з’являтися  повстанські загони.Одним із найбільших формувань були війська Н.Махно. 

IV. Вивчення нового матеріалу.

                       Учитель формулює тему уроку повідомляються навчальні задачі (план уроку, основні терміни та поняття, дати, персоналії),знайомить з формами та методами роботи.

                                                 План

1. Радянська окупація України. УСРР.
2. Політика «воєнного комунізму». Червоний терор.
3. Повстанський рух. Нестор Махно та інші повстанські отамани.

                      1.Радянська окупація України. УСРР.              

Вивчення питання доречно провести у формі аналітичного опису з подальшим складанням опорного конспекту  «Утворення Української Соціалістичної Радянської Республіки(УСРР).».

В Україні радянська влада будувалась відповідно до зразків, що утвердилися в радянській Росії. 6 січня 1919 р. стара назва Українська Народна Республіка була відкинута. Відтепер і до прийняття Конституції 1937 р. держава офіційно називалася – Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР, після 1937 р. – УРСР).

Вищим органом державної влади став Всеукраїнський з’їзд Рад, у період між з’їздами – Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК). На місцях влада належала місцевим радам.

10 березня 1919 р. ІІІ Всеукраїнський з’їзд Рад прийняв Конституцію УСРР і тим самим узаконив в Україні радянську владу. Ця конституція УСРР проголосила: УСРР є федеративна республіка у складі РСФРР; Форма державного устрою – радянська республіка у вигляді диктатури пролетаріату;відмінила приватну власність і позбавила експлуататорські класи виборчих прав.  Проголошення свободи слова, зібрань, союзів для трудового народу; 

Зазнавши наприкінці літа 1919 р. другої поразки на Україні, більшовики переглянули свою політику. У грудні 1919 р., ще під час наступу радянських військ, конференція РКП(б) ухвалила резолюцію "Про радянську владу в Україні". Більшовики оголосили, що вони визнають самостійність УСРР. Це була демагогічна політична заява, бо насправді ставилися завдання за будь-яку ціну не допустити відокремлення України від Росії. Обіцяно було "на ділі" реалізувати право на використання української мови, що означало відмову від русифікаторської політики. Для посилення впливу більшовиків в Україні на місця направлялися агітатори, яких Л. Троцький переконував:  «Пам’ятайте, що так чи інакше, а нам необхідно повернути Україну. Без українського вугілля, заліза, руди, хліба, солі, Чорного моря Росія існувати не може"Особливо важливим для більшовиків було завоювати прихильність селян, які становили в Україні більшість населення. Тому безоглядну колективізацію було припинено. Новий земельний закон проголошував добровільність у створенні артілей і комун. Поміщицькі, монастирські й удільні землі, конфісковані радянською владою, передавалися селянам без викупу. Радгоспам відводилося землі майже втричі менше, ніж у 1919 р. У поміщиків відбирали всю землю, реманент і маєтки.

        Метод «Мікрофон» - Чому більшовикам вдалося на початок 1920 року встановити контроль над значною частиною України?

                 Актуалізація знань шляхом опрацювання схеми

  Висновок. Політика більшовиків на Україні передбачала:встановлення однопартійної системи,колективізацію,скасування товарно – грошових відносин,обмеження суверенітету України,встановлення контролю за органами місцевої влади,націоналізацію виробництва та контроль.Така політика отримала назву «воєнного комунізму» .

            2. Політика «воєнного комунізму». Червоний терор.

Для вивчення питання учням пропонується опрацювати  джерела та відповісти на запитання які розміщені на дошці:

 - З’ясуйте причини  політики «воєнного комунізму».

- Подумайте,чому більшовики відмовились від продовження політики?

Документ 1 «Надто поспішний, прямолінійний, непідготований комунізм“ наш викликався війною й неможливістю ні дістати товари, ні пустити фабрики»  В. І. Леніним, 1921 р.  X з'їзд РКП (б)

Документ 2«Така політика була б дурістю й самогубством тієї партії, яка спробувала б її. Дурістю, бо ця політика економічно неможлива, самогубством, бо партії, які пробують подібну політику, зазнають неминучого краху». В.І.Ленін, праця «Про продовольчий податок» (квітень 1921 року)

Документ 3. «У кого хліб, у того й влада». В.І.Ленін.

Робота над усвідомленням  історичного поняття:

1.Прочитайте  та проаналізуйте витяг із закону Раднарком  УРСС  «Про хлібну розкладку» (лютий 1920р.)Підручник,стор.235.Дайте відповіді на запитання:

- З кого почали здійснювати розкладку,як ви думаєте,чому?

- Як ви думаєте ,чому більшовицька влада пропонувала  «негайно приступити до неухильного запровадження …цього закону»

- Які слова В.Леніна підтверджують важливість для більшовиків продрозкладки?

2. Робота з картиною. - До якої категорії селян належать ті,у кого конфісковували зерно? Опишіть їх реакцію на дії червоноармійців?

Учням пропонується  підготувати стисле повідомлення «Продзагон» використовуючи картину, документи та текст підручника

( стор.238).
                 Продрозкладка передбачала вилучення не тільки хліба, але і м'яса, яєць, овочів. Більшовики використовували продрозкладку для боротьби з куркульством, від цього часто страждали міцні селянські господарства.

                   Суть політики «воєнного комунізму» вивчається шляхом розроблення опорних блок-схем для самостійного послідовного їх наповнення тематичним матеріал:

Уведення продрозкладки; -Державна монополія на продаж та закупівлю хліба; -Ліквідація великих поміщицьких та селянських господарств; -колективізація -Націоналізація підприємств важкої, середньої і дрібної промисловості; -Встановлення державного контролю над виробництвом; -Запровадження загальної трудової повинності; -Централізація і мілітаризація економіки; -Зрівняльна оплата праці; -Зрівняльний розподіл продуктів хзарчування -Заборона приватної торгівлі; -Перехід до прямого товарообігу; -Запровадження твердих цін на товари; -Карткова система постачання міського населення; -Скасування платні за житло, транспорт, комунальні послуги.

Запитання і завдання:

- Подумайте, як сприйняли запровадження політики «воєнного комунізму» різні верстви українського суспільства?

- Якими,на вашу думку, були наслідки політики «воєнного комунізму»

(Руйнування системи ринкових відносин ;Розрив економічних зв»язків між містом і селом; Посилення бюрократизації, централізму; Придушення приватної ініціативи;Створення владою системи надзвичайних заходів ;Масові репресії Червоний терор)

           - Поміркуйте,наскільки гасла більшовиків «Вся влада радам!», «Земля – селянам!», «Фабрики – робітникам!» співвідносяться із політикою «воєнного комунізму»?

              Колективна робота з понятійним апаратом: політика «воєнного комунізму» це надзвичайні заходи  внутрішньої політики більшовиків в 1918—1921 роках( в Україні – з 1919р.). здійснювалися методами позаекономічного примусу й терору. Праця набула форми тяжкої повинності. Політичний курс більшовиків у 1919- 1920 pp. в Україні був спрямований на зміцнення влади. Це завдання 2 вересня 1918 р. була прийнята постанова ВЦИК, а 5 вересня -постанова Раднаркому «Про червоний терор», відповідно до якого розстрілу підлягали «всі особи, причетні до білогвардійських організацій, змовам і заколотам». Особливо примітне тут слово «причетні». При бажанні під це формулювання можна було підвести кожного. В Києві  “червоний  терор”  введено  декретом  ВУЦВК  в травні 1919 р.  Ним дозволялось арештовувати всіх і кожного,без пояснення провини.  «Червоний терор» набрав небачених масштабів. У 1920 р. на території України було створено вісімнадцять концентраційних таборів. Почалося витіснення більшовиками з політичного життя соціалістичних партій. «Боротьбисти» оголосили про свій саморозпуск, керівництво лівих есерів було заарештоване, почався судовий процес над меншовиками.                               

 Опрацюйте джерела і дайте відповіді на запитання:

 - Проти кого був спрямований червоний терор?

-  Як Ви вважаєте,яка фраза відображає суть червоного терору ,чому?

 Документ 1 Зі статті  голови Всеукраїнської надзвичайної комісії (ВУНК)

Мартина Лаціса в газеті «Красный террор» (1 листопада 1918р.)

«Ми знищуємо буржуазію як клас. Не шукайте на слідстві матеріалу і доказів того, що звинувачений діяв ділом чи словом проти радянської влади. Перше питання, яке ми повинні йому запропонувати, якого він походження, виховання, освіти чи професії. Ці питання й повинні визначити долю звинуваченого, і в цьому — зміст і “суть червоного терору”»

Документ 2 Голова  ВУНКМ.Лацис писав:  “Ми повинні розстрілювати на місці кожного хто підняв, або збирається підняти проти нас зброю.  Ми по-винні арештовувати та тримати заручниками всіх “активістів”,щоб запобігти зайвому кровопролиттю…  Хто не з нами, той проти нас”

Колективна бесіда- на основі вивченого матеріалу, учні висловлюють власну точку зору на  запровадження в Україні політики воєнного комунізму         

                   3.Повстанський рух. Нестор Махно та інші повстанські отамани.  В умовах громадянського непокою помітну роль відігравали  місцеві «самостійні» керівники:  українські  отамани, повстанці,— які вели боротьбу, і з більшовиками, і з «білими» (Н. Махно, М. Григоріїв, Є. Ангел, Д. Зелений та ін.). Хоч багато із них укладало угоди з УНР про спільні дії, часто переходили на бік більшовиків. Нестор Махно - постать, яку радянська влада показувала, як дурисвіта, розбишаку і п'яницю, натомість він і досі залишається кумиром анархістів усього світу. Він йшов на співпрацю з більшовиками, але прагнув створити свій ідеалізований світ. Він воював за рідну землю, але помер у вигнанні.

               Виступи учнів з повідомленнями про біографію та формування поглядів Нестора Махна.

 Перегляд фільму фільму « Непрощені Нестор Махно» (12-17 хв.)

- Як на ваш розсуд, чому армія Н. Махно дістала підтримку в середовищі українського селянства?

- Кого Н.Махно вважав своїми головним ворогом?

 -        Чи згодні ви з думкою Ігоря Гирича, кандидата історичних наук,що Н.Махно у своїх  поглядах нічим особливим не відрізнявся від більшовиків?

Основні етапи руху махновців (літо 1918-грудень 1920рр.)   вивчаються  шляхом опису-поясненням вчителем та опрацювання   карт атласу 

Вправа: «Прогноз» Робота з історичними джерелами, вірш Н.Махна

КОНИ ВЕРСТЫ РВУТ НАМЕТОМ...(1921)

Кони версты рвут наметом,

Нам свобода дорога,

Через прорезь пулемета

Я ищу в пыли врага……..

……………………………

У меня одна забота,

Нет важней ее забот... Спрогнозуйте і продовжіть вірш

Повідомлення учнів про діяльність партизанських загонів під керівництвом Н.Григор'єва  та Д.Терпило (отамана Зеленого).

V. Рефлексія. Робота з  плакатом «Красний пахар»

http://xn----7sbbraqqceadr9dfp.xn--p1ai/wp-content/uploads/2014/05/361.jpg-

- Опишіть,що ви бачите на плакаті.     

- Яку основну ідею пропагував цей плакат

 - Співвіднесіть вислів на плакаті з суттю політики воєнного комунізму та методами її запровадження.

- Спрогнозуйте,як би прокоментував плакат повстанець загонів Нестора Махна.

VI. Виставлення оцінок.

VII. Домашнє завдання. Скласти сенкан на тему» Воєнний комунізм»,Нестор Махно. Сенкан - написання невеликого слогана у формі «білого вірша».

Сенкан синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання,яке описує, віддзеркалює тему.

Перший рядок – предмет (1 іменник).

Другий рядок – означення предмета (2 прикметника).

Третій рядок – дія предмета (3 дієслова).

Четвертий рядок – сконцетрована думка у вигляді речення(речення з 4 слів).

П`ятий рядок – висновок у формі іменника (висновок до предмету)