Урок "Ранньоквітучі трав’янисті рослини. Практична робота: розпізнавання органів трав’янистих рослин:

Дата: 12.03.2018р.

2 клас

Природознавство

Тема: Ранньоквітучі трав’янисті рослини. Практична робота: розпізнавання органів трав’янистих рослин.

Мета: формувати уявлення про зміни в природі навесні; ознайомити учнів з ранньоквітучими трав’янистими рослинами, вчити розпізнавати першоцвіти та органи трав’янистих рослин;  розвивати зв’язне мовлення,  спостережливість, пам’ять; виховувати любов до природи рідного краю.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: вірш Наталі Забіли, смайлики для визначення настрою, девіз уроку, зображення ранньоквітучих, картки для перевірки д.з., мікрофон, картки для розпізнавання органів трав’янистих рослин, зображення Червоної книги України.

 

Хід уроку

1. Організаційний момент.
   1.        Привітання. Ранкове коло.

• Доброго дня, діти. Виберіть смайлик, що найбільше характеризує ваш настрій.
  2.        Перевірка готовності учнів до уроку.
  3.        Створення сприятливого психологічного клімату.
• Сьогодні на уроці для того щоб досягти успіху ми повинні бути з вами: (запис на дошці).

У – уважними

Р – розумними

О- організованими

К – кмітливими.

2. Організація підсумків спостережень за змінами в природі.

2.1. Вступна бесіда про ознаки весни в природі.

- Діти, яка настала пора року?

- Пропоную уважно послухати вірш  Н. Забіли та віднайти в ньому ознаки весни.

ВЕСНА
Ось іде весна ланами,
Перелогами, лісами.
Де не ступить з під землі
Лізуть паростки малі.
Як опустить вниз правицю —
Зеленіє скрізь травиця.
Як лівицю підведе —
Всюди листя молоде.
На берізку гляне зблизька —
У сережках вся берізка,
До верби підійде — ба! —
В білих котиках верба.
А як здійме руку вгору
До блакитного простору —
З кожним помахом руки
Линуть з вирію пташки.
Розквітають в луках квіти,
Зеленіють в лісі віти.
Все зелене, молоде…
За весною літо йде!

— Про які ознаки весни йдеться у вірші?

• Що робиться з травичкою?
• Які зміни відбуваються з деревами, вербою?
• Куди поспішають птахи?
  2.        Бесіда на основі спостережень за змінами в неживій природі.
• Ми з вами знаємо, що на всі зміни які відбуваються навесні впливає нежива природа.
• Що відноситься до неживої природи?
• Яке положення Сонця на небосхилі навесні?
• Яка температура повітря?
• Яка тривалість дня і ночі. Що більше день чи ніч?
• Які явища характерні для весни?
  3.        Бесіда на основі спостережень за змінами в живій природі.
• Які квіточки першими зацвітають навесні?
• Які кущі вкриваються котиками?
• Які зміни відбуваються в житті дерев?
• Які звірі прокидаються від сну?

Найцікавішим навесні є те, що в риб починається нерест. Вони починають відкладати ікру, тому рибалити в цей час заборонено.  У звірів починається сезон линяння, вони «скидають» свою теплу шубку.

4.        Бесіда на основі спостережень за господарською діяльністю людей.

• Яку роботу виконують люди навесні?
  5.        Аналіз народного календаря.

Сьогодні, 12 березня, 2 день Великого посту, а ще в цей день 1894 року вперше почали продавати кока – колу у пляшках.

А ще пропоную нам перевірити таку прикмету.

• Зозуля стане кувати — морозу більше не видно.

6.        Аналіз погоди робочого дня. Крісло автора.

(Один учень виходить до дошки, решту записують у своєму календарі погоди)

—Який сьогодні день тижня? (вівторок)

—Який місяць? (березень)

—Яке число? (12 березня)

— Тепло чи холодно надворі?

—Який стан неба?(Ясно, похмуро, чи хмарно) Вітер (Легенький, помірний чи сильний)?

—Яка температура повітря?

—Чи були сьогодні протягом дня опади? Інші явища природи?

3. Контроль, корекція та закріплення раніше вивченого матеріалу.

3.1. Перевірка д.з.

3.1.1. Опитування. Робота за картками

— Виберіть і обведіть цифри з  явищами, характерними для рослин навесні. Поясніть їх.

1. Сокорух
2. Розпустилися бруньки.
3. Льодохід.
4. Цвітуть квіти.
5. Обпадає листя.
6. Яскравіше світить сонце.
7. З’явилися комахи.
8. Листопад.
9. Тане сніг.

    10) З’явилися бруньки на деревах.

3.3. Робота з цікавим матеріалом уроку.

- На минулому уроці ми з вами говорили які зміни відбуваються в житті дерев і кущів.

- Скажіть а про які рослинки ми не говорили? Адже ми знаємо, що є дерева, кущі і … (трави, або квіти).

- Чи знали ви, що перші квіти почали вирощувати в Єгипті більше 4 тис. років тому.

- А найстарішою трояндою в світі є троянда посаджена близько 1тис. років тому в Німеччині біля собору Хильдесхайме.

4. Вивчення нового матеріалу.

4.1. Оголошення теми та мети уроку.

Настав час поговорити про те, які зміни відбуваються в житті рослин з приходом весни. Сьогодні ви дізнаєтеся які квіти розквітають першими, та з яких частин (органів) складається квіточка. 

4.2. Робота над розкриттям матеріалу уроку.

4.2.1. Розповідь вчителя про ранньоквітучі рослини.

— Ще біліє сніг, морози змінюються відлигою, а під сніговою

ковдрою вже пробуджується нове життя. То з’являються провісники зеленої весни.

—Чому проліски зацвітають ранньої весни?

— Послухайте казку про походження проліска, її розповіла латиська письменниця Ганна Саксе.

ПРОЛІСОК

(Казка)

У богині Снігу народилася дівчинка, яку назвали Сніжинкою. Коли вона підросла, то полюбила юнака на ім’я Південний вітер. Його гарячі обійми розтопили Сніжинку, і вона краплею пішла в землю, розчинилася в ній. Ранньої весни Сніжинка, відчуваючи наближення Південного вітру, диханням розтоплює сніг і, висунувши голівку, заглядає у блакитні очі свого коханого.

— Багато пролісків занесено до Червоної книги. Причина їх зникнення — інтенсивне збирання.

— Після зимового спокою найпершими пробуджуються багаторічні трави. Варто сонечку тільки пригріти де-небудь на проталині землю, як тут же з’являються паростки і навіть квітки нетерплячої травички. Такі рослини називають первоцвітами, або пролісками. Для зацвітання проліскам потрібно зовсім трохи тепла.

—Чому ранньої весни з’являються джмелі і метелики? Який зв’язок існує між ними і пролісками?

— Квітки пролісків першими годують джмелів, бджіл і інших ранніх весняних комах. Живлячись солодким соком (нектаром), джмелі запилюють проліски. Ось так у природі все взаємозв’язано. Перші весняні квіти називають «первоцвітами», або «очима землі». Справді, земля ніби розплющує їх, прокидаючись від зимового сну. Ледь пригріє у березні сонечко, як з’являються молочно-білі підсніжники, лазурові проліски, білий та бузковий ряст. Наприкінці лютого — на початку березня з’являються в лісі підсніжники. Цвітіння підсніжників —захоплююче видовище. Здається, що ґрунт у весняному лісі покритий мереживною скатертиною, зітканою з безлічі дзвоникоподібних сніжно-білих квіточок. (Показ квітки.) У березні, коли земля вже пробуджена від зимового сну, в лісі можна побачити таку картину: ніби клаптики блакитного весня ного неба впали на землю і синіють серед голого віття лісових дерев та чагарників. Тому серед народних назв проліски є такі, як

«синятка», «синій ряст». Цікаво, що німецька назва цієї квітки —«блакитна зірка». А ще проліски називають «очима березня».  

— У природі є квіти, які заявляють про себе спочатку квіткою, ніби поспішають прикрасити землю, бо бояться, що не встигнуть продовжити свій рід. До таких рослин належить мати-й-мачуха. Своєю квіткою вона схожа на сонячний промінчик. Ще не зійшов сніг, а рослина пробивається до сонечка. За квіткою з’являється листя, зверху гладеньке, а знизу — пухнасте, м’якеньке й тепле. Саме за це прозвали рослину мати-й-мачуха.

Я лікую від кашлю, простуди,

З мене чай пити корисно всім.

Мати-й-мачуха звуть мене люди.

Я приходжу із лісу у дім.

Перші теплі квітневі дні. У ярку на пригріві трава зеленішає, хоч на дні ще лежать рештки сивого снігу. Квітка нагадує фіолетову зірку з жовтою цяткою в центрі. На ніч у квітки закриваються пелюстки і їй не страшний навіть колючий мороз. Сон-квітка зацвіла — незабаром щире тепло прийде!

— Пізніше з’являється ряст, який ще називають «кониками», «кукурічками», і «півниками». Коли буйно зацвітав напровесні

ряст, парубки й дівчата ходили в ліс і там топтали ряст, приказуючи:

Топчу, топчу ряст, ряст,

Бог здоров’я дасть, дасть,

Іще буду топтати,

Щоб на той рік діждати.

У народі вважалося, що «топтати ряст» — це означає жити, ходити по землі, а «не топтати рясту» — помирати.

— Краса квіточок конвалії поєднана з тонким чарівним ароматом. Тому так приваблює конвалія кожного, хто побачить її. І саме вона є однією з найулюбленіших весняних рослин нашого народу. Білі запашні квіти конвалії нагадують застиглі краплини-сльозинки. У давніх легендах розповідається, що ці дивні квіти виросли із сліз нареченої, яка виплакала очі, чекаючи з далекого

походу козака-нареченого.

— Діти, подивіться, що це за чудова квітка? (Фіалка)

— Так, ця прекрасна квітка, яка милує наше око, зветься фіалка. Фіалка любить лісові галявини, прохолоду. Це лікарська рослина.

4.2.2.Бесіда про охорону первоцвітів.

— Люди завдають чимало шкоди ранньоквітучим рослинам, особливо підсніжникам, проліскам, конваліям. Багато рослин стали рідкісними. Це проліски, фіалки, медунки, дзвіночки тощо. Найкрасивіша квітка — та, що квітує там, де зросла. Не губіть її! Такі квіти, як підсніжник звичайний, проліски, лілія лісова, конвалія, квітка-сон, занесені до Червоної книги.

4.3. Практична робота. Розпізнавання органів трав’янистих рослин.

(Вчитель показує відповідні органи рослини, називає їх назви та розповідає яку функцію вони виконують в житті рослини)

Фізкультхвилинка

4.4. Первинне закріплення вивченого матеріалу.

4.4.1. Читання статті підручника.

- Відкриваємо підручники на с. 104-105 та дізнаємось, що для нас підготували Сонечко Семикрапочка, Сизокрила Сойка та інші герої.

5. Закріплення вивченого матеріалу. Вироблення умінь та навичок

5.1. Робота з методичним апаратом підручника.

5.1.2. Відгадування фотозагадки «Упізнай весняну рослину

- Спробуйте відгадати, які квіти зображені на малюнку. (Горицвіт, сон-трава, підсніжник)

5.2. Робота над узагальненням вивченого матеріалу.

5.2.1.Вправа «Мікрофон»

Кожен учень по черзі дає відповідь на запитання.

—Які квіти приносять весну?

—Чому квіти, які приносять весну називаються первоцвітами?

—Які квіти розквітають у кінці весни, в травні? (Конвалії,

кульбаби, фіалки)

— Багато хто збирає навесні букети весняних рослин. Чи добре

це? Чому? (Ні)

—Чому не слід рвати квіти?

—Які квіти занесені до Червоної книги?

—Чому потрібно оберігати квіти, які занесені до Червоної Книги?

5.3. Практична робота.

5.3. Розпізнавання органів трав’янистих рослин.

Знайдіть на малюнку та підпишіть цифрами:

1 – корінь

2 – стебло

3 – листок

4 – квітка

5 – плід

5.4. Організація гри «Відгадай орган»

- Я утримую рослину в ґрунті, напуваю її водою і годую мінеральними добривами. (Корінь)

- Жодному кореню без мене не вижити. Це я переправляю мінеральні речовини і воду по всій рослині. (Стебло)

- Я підказую людям коли рослину треба полити, накрити, підгодувати. Затіняю грунт під рослиною, захищаючи її від висихання під палючим сонцем. (Листок)

- Якщо не буде мене, то не буде нової рослини, бо з мене утворюється  плід (Квітка)

5.4. Робота в зошитах з природознавства.

- А зараз відкриваємо зошити на с.

- Користуючись ілюстраціями на дошці та в своєму підручнику, підпишіть назви весняних квітів.

 

5.5. Робота з цікавим матеріалом уроку.

5.5.1. Кросворд «Весняні квіти»

— Знайдіть у кросворді якомога більше назв весняних квітів.

Читати можна у різних напрямах.

О    Н    Ф    І   С    Г    І    А    Ц    И     Н   Т

Т    А     К   Л   О   Н    І   Ж    Н    И     К   С

Ю  П     У   О   К   С    Т   П     І     Д     Б    І

Л    Ь     Л    Р   І    Д    К   Р     Н    А     Р   Л

К   О      Ь   П   П  Щ   А   О     Б    К     Ц   О

В   Н      Б   А   Б   А    Л   К     А   О     И    Б

А   Я      Р   Я   С   Т    У   У     Р    Н     С    Г

Л    І      У   П   Р   И    М  С     В     І     Ч    Е

(Тюльпан, конвалія, ряст, пролісок, підсніжник, кульбаба, барвінок, нарцис, примула, крокус, гіацинт)

6. Підсумок уроку.

6.1. Підсумкова бесіда.

- Чому квіти, що розквітають з приходом весни називаються первоцвітами, або ранньоквітучими?

- Назвіть первоцвіти, які запам’ятали.

- Які з них занесені до Червоної книги України?

- Чому їх не можна зривати?

- Які квіти називають пізньоквітучими? Наведи приклади.

- З яких частин (органів) складається квітка?

6.2. Оцінювання учнів.

6.3. Заключне слово вчителя.

7. Повідомлення д.з.

7.1. Інструктаж до виконання д.з.

7.2. Оголошення уроку закінченим.