Тема. Речові історичні джерела. Археологія. Музеї.
Мета: подати початкові відомості про допоміжну для історії науку — археологію, працю археологів та їх відкриття, дати визначення понять «археологія», «музеї»; на елементарному рівні отримувати певну інформацію, що міститься в історичних джерелах; робити найпростіші висновки, узагальнення; виховувати інтерес до історії.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: Власов В.. Вступ до історії України. — К .: Ґенеза, 2018; роздавальний матеріал, ілюстрації, старовинні речі, презентація «Археологія».
Поняття: «речові історичні джерела», «археологія», «археологічні розкопки», «трипільці», «нумізматика», «музей».
Очікувані результати
Учні зможуть:
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.
Система оцінювання (діти мають скласти пазл з 12 частин розрізаного трипільського горщика, за відповіді учитель дозволяє вийняти з конверта певну кількість частин)
ІІ . Перевірка домашнього завдання
Учні представляють виконані вдома карти-схеми («Мій шлях до школи»)
Бесіда за запитаннями.
ІІІ. Актуалізація знань учнів
Звідки історики отримують інформацію про події, які відбувались сотні, тисячі років тому? Хто приносить їм звістку з давнини?
Складання таблиці «Історичні джерела» на дошці всі по черзі.
Речові |
Писемні |
Усні(етнографічні) |
Зображувальні |
|
|
|
|
Учні беруть ілюстрацію і відносять їх до певної групи.
Ілюстрації: малюнки, легенди, зброя, уламки глечика, берестяні грамоти, написи на каменях, листи, монети і т. ін.
Ілюстрації кріпляться у стовпчик під назвою тієї групи історичних джерел, до якої належать.
Сьогодні ми дізнаємося більше про речові джерела. Як їх знаходять, хто знаходить і як зберігають. Чи замислювались ви над тим, як глибоко під землею опиняються речі, якими користувалися люди. Уявіть, що дуже давно слов’янське поселення оточили вороги. Хто встиг –залишив поселення. Свої речі вони забрали або сховали, розраховуючи повернутися. Після запеклої боротьби вороги захопили поселення. Більшість споруд було зруйновано, їхніх мешканців вбито або забрано в полон. Минали роки. Залишене поселення з часом остаточно зруйнувалося, вкрилося пилом. Пригадайте, як часто доводиться вдома витирати пил з речей. Скільки ж пилу вкриє речі, залишені людьми 2 тисячі років тому? Знаходити ті речі та досліджувати їх допомагає наука – археологія.
Працюємо з поняттями
Археологія (від грецьких слів «архео» - давнє та «логос» - вчення) – наука, що вивчає життя людини за речовими джерелами отриманих під час розкопок. (записати в зошит)
Розповідь вчителя за ілюстраціями презентації
Працюємо з текстом підручника
Ст. 59 3 - 4 абзац. Починається словами «Археологи виробили….»
Обговорення питань
Чому археологічні розкопки здійснюються за певними правилами і потребують спеціальних знань?
Чим, по-вашому, відрізняються пошуки скарбошукачів та археологів?
Робота в парах – з переліку речей виберіть ті, які можуть стати в пригоді під час археологічних розкопок.
Повідомлення учня
Видатним відкриттям археологів ХІХ ст. називають знахідки відомого українського археолога Вікентія Хвойки. У 1893 році археолог розкопав рештки поселення так званих трипільців, які жили на території України 5 тис років тому. Інша визначна знахідка зроблена 21 червня 1971р. археологом Б. Мозолевським – золота пектораль скіфського царя з кургану Товста Могила.
(презентація)
Підручник с. 63 – що зображено на прикрасі?
Робота зі стрічкою часу
Позначте на лінії часу дату відкриття В. Хвойкою трипільської культури, відкриття Б.Мозолевського. Скільки часу минуло між цими подіями?
Робота в групах.
Уявіть себе істориками-дослідниками. Проаналізуйте історичне джерело на основі інструкції. Як джерела використати – стару монету, горщик, виріб з дерева тощо.
Як дослідити історичне джерело
Досліджуючи історичне джерело, послідовно відповідайте на запитання:
Групи звітують про виконану роботу.
Аби створити якомога детальнішу картину життя в минулому, дослідники порівнюють інформацію з різних історичних джерел.
Науку яка досліджує монети називають – нумізматика.
Де зберігаються речові джерела?
Робота з ілюстраціями підручника с. 61
Робота з ілюстраціями презентації - музеї
Бесіда за запитаннями.
Який музей є в нашому селі?
Що там представлено?
Які музеї і де ви відвідали?
Що з матеріалів уроку зацікавило найбільше?
Чи важливою для себе вважаєте інформацію, яку довідалися?
Як ви думаєте, чи потрібно відшукувати, досліджувати та зберігати речові джерела?
Робота з таблицею , встановіть відповідність
Наука про минуле людства |
Археологія |
Наука, що вивчає способи обчислення часу |
Етнографія |
Наука, що досліджує народні традиції, звичаї, пісні, орнаменти |
Історія |
Наука, що вивчає життя людини за речовими джерелами отриманих під час розкопок. |
Хронологія |
Наука, що досліджує монети |
Нумізматика |
VІ. Оцінювання
Чи зуміли ви скласти цілий горщик?
2. Принести старий журнал, газету чи лист, які присвячені найважливішим подіям вашої родини..
3. Д/з на с. 65 – одне на вибір.
Тема: Узагальнення учнів за темою «Знайомство з історією»
Мета: повторити, узагальнити та закріпити знання, набуті учнями впродовж вивчення теми; розвивати вміння та навички, які формувалися на попередніх уроках; виховний аспект уроку реалізується в результаті осмислення учнями подій минулого емоційно-особистісного ставлення до них; спонукати учнів до подальшого поглиблення знань.
Тип уроку:повторювально-узагальнюючий.
Обладнання: підручник, стінні карти, плакати, матеріали підготовлені вчителем для проведення дидактичних ігор.
Хід уроку
І. Організація навчальної діяльності
Учитель повідомляє учням тему уроку, його завдання та інформую про основні форми роботи. Клас ділиться на команди, учні обирають командирів, назву.
Система оцінювання: за кожну правильну відповідь команда отримує жетон; за порушення дисципліни знімається один жетон; капітани фіксують відповіді на маршрутному листі.
ІІ. Повторення й узагальнення знань учнів
Учитель. Сьогодні ми вирушимо в незвичайну подорож. Але спочатку нам необхідно з’ясувати, куди саме ми вирушимо. Відповідь отримаємо, якщо правильно розгадаємо ребус.
ІСТОРІЯ
Зупинка перша « Історичні джерела»
Учні по черзі розподіляють картки з історичними джерелами по групах.
(за правильно виконане завдання 1жетон)
Зупинка друга «Наукова»
Роздати конверти. У конверті 3 – 4 набори слів, які становлять визначення вивченого учнями поняття або терміна. Учням необхідно скласти зі слів визначення і назвати поняття, якому воно відповідає. Час виконання обмежено. У кожному конверті лежить бонус-сюрприз, картка з кількістю додаткових хвилин на виконання або додаткові бали.
Зупинка третя « Археологічна»
Зупинка четверта «Загадкова»
Зупинка п’ята «Пошукова»
Завдання для капітанів показати на карті
Зупинка шоста «Краєзнавча»
Зупинка сьома «Ерудит»
Команди мають швидше розв’язати кросворд.
ІІІ. Підсумок уроку
Підраховує жетони і виставляє учням бали.
Д/З Скласти ребус або кросворд до теми.
1947р. – 1549 р. -
1680р. , 20р.
476р. – 1600р.-
1580р. , 200р.
1200р. - 561р. –
16р. , 2000р.
1601р. - 300р. -
80р. ,1320р.
1200р. - 401р. –
2011р. , 45р.
1980р. - 2101р. –
201р. ,1945р.
1871 р. - 600р. –
11р. , 1780р.
1111р. - 1401р. -
1р. , 500р.
1501р. - 2064р. –
1000р., 2001р
1201р. - 1500р. –
10р., 2045р.
1645р. - 1000р.-
100р., 1665р.
1376р. - 2001р. -
50р., 1891р.
Вивчає історію походження географічних назв.
Наука, що вивчає історію походження та значення
гербів.
Наука, що досліджує способи обчислення часу.
Наука, що досліджує історію за матеріальними
залишками життя і діяльності людини.
Наука, що досліджує історію
виготовлення,використання монет.
Наука, що досліджує минуле за народними звичаями,
традиціями, обрядами.
|
3 |
|
||||
|
||||||
1 |
|
|
4 |
5 |
6 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|||
|
|
|
« Історичні джерела»
«Наукова»
« Археологічна»
«Загадкова»
«Пошукова»
«Краєзнавча»
«Ерудит»
« Історичні джерела»
1 2 3
«Наукова»
« Археологічна»
«Загадкова»
«Пошукова»
«Краєзнавча»
«Ерудит»
Розташуйте події в хронологічному порядку
А)повстання під проводом С. Наливайка, Г.Лободи та Шаули
Б) підписання «Ординації Війська Запорозького»
В) страта І.Підкови у Львові
Г) «Тарасова ніч»
Д) руйнування фортеці Кодак І.Сулимою
Е) повстання М. Жмайла.
Складіть таблицю «Козацькі повстання 20 -30-х років ХУІІст.»
повстання |
дата |
учасники |
Подія |
наслідок |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Складіть таблицю «Козацькі повстання 20 -30-х років ХУІІст.»
повстання |
дата |
учасники |
Подія |
наслідок |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|