Урок "Реклама. Психологія сприйняття реклами. Інфографіка"

Урок 4

Тема: Реклама. Психологія сприйняття реклами. Інфографіка

Мета: навчальна: засвоєння знань про рекламу, психологію сприйняття реклами та інфографіку; формування вмінь створювати інфографіку.

Розвиваюча: розвивати вміння самоаналізу,конструкторські й технічні здібності, світогляд учнів, вміння вести діалог; розвивати естетичні уявлення і художній смак.

Виховна: виховувати почуття гуманізму, колективізму, поваги до старших, виховувати прагнення та готовність допомогти іншим у скрутній ситуації, виховувати тактовність.

Обладнання: проектор, ПК, програмне забезпечення PowerPoint 2010, презентація «Реклама. Психологія сприйняття реклами. Інфографіка», відео «Маніпуляції в реклам», «Інфографіка» інтерактивна вправа, розроблена на основі сервісу LearningApps – «Вікторина», додаток 1 – Розгортка куба, додаток 2 - Інфографіка «Наші відчуття», додаток 3 – Маски, відео для фізкультхвилинки «Повтори як я».

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

1. Організаційний етап

- Перевірка присутності

- Готовність учнів до уроку

2. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів

Інтерактивна вправа, розроблена на основі сервісу LearningApps – «Вікторина»

https://learningapps.org/watch?v=pcja5326319

3. Мотивація навчально - трудової діяльності

Рольова гра «Рекламне агентство».  Робота в парах. 

Завдання. Створити коротку рекламу для будь – якого ґаджету.

Для роботи користуватися ресурсами мережі Інтернет. Учні презентують свої роботи.

Вчитель:

• Людина найкраще сприймає інформацію через зір. І саме через зір в нашу свідомість приходить найбільша кількість інформації. Те, що ми бачимо, ми запам’ятовуємо набагато краще, ніж те, що чуємо. Саме тому рекламна індустрія розвивається в напрямку графіки і візуальних ефектів. Реклама стала засобом психологічного впливу, а найпростіше проникнути в свідомість людини саме через зорові образи.

Будь-яке зображення, показане нам, буде асоціюватися у нас з будь-яким образом, явищем, або викликати у нас певні думки. І вони можуть бути як негативні, так і позитивні. Тому маркетологи, що створюють візуальну рекламу, працюють над тим, щоб викликати в нас саме ті почуття і думки, які їм потрібні для досягнення кращого рекламного ефекту. Просто показати картинку недостатньо. Необхідно створити цілий комплекс образів, які будуть доповнювати один одного і зміцнювати загальне сприйняття реклами. При цьому важливо не перенаситити всю композицію зайвими ефектами, інакше сила сприйняття буде знижена.

Отже, тема нашого уроку:

1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку (Слайд 1)

Тема: Сучасна реклама та фірмовий стиль: напрямки, стилі, тренди

Мета: засвоїти знання про рекламу, психологію сприйняття реклами та інфографіку; сформувати вміння створювати рекламу засобами інфографіки.

Завдання:

1.               Ознайомитися з рекламою та психологією її сприйняття, інфографікою.
2.               Навчитися  створювати створювати інфографіку. (Слайд 2)

План

1.               Процес сприйняття реклами
2.               Методи психологічного впливу в рекламі
3.               Символіка і колір
4.               Інфографіка

5.               Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчителя супроводжується показом комп’ютерної презентації.

1. Процес сприйняття реклами

Психологічні аспекти процесу сприйняття рекламного звернення пояснюють, як саме інформує й переконує реклама, що відбувається, коли глядачу показують, наприклад, телевізійний ролик. Ось чому необхідно знати суть цих психологічних процесів і різні теорії, пов’язані з ними. Для того щоб рекламне звернення передало інформацію, створило або змінило імідж, створило або змінило ставлення до чогось або прискорило дію, воно має «вкластися в голову» потенційного споживача. Сприйняття є важливою складовою процесу спілкування й переконання. (Слайд 3)

Сприйняття — це процес, який складається з елементів, пото­ків і сил, які сприяють або перешкоджають повідомленням, що адресуються покупцеві. (Слайд 4)

Ефективність рекламного звернення залежить від двох важливих передумов: по-перше, його необхідно довести до покупця, який, у свою чергу, мусить звернути на нього увагу; по-друге, покупець має його зрозуміти саме так, як цього бажає рекламодавець. Кожна з цих передумов є своєрідним бар’єром для спри­йняття, що його багато рекламних звернень не можуть подолати. Деякі рекламні звернення не стимулюють органи чуття споживача (реципієнта) до мінімального порогового рівня, деякі ж так перекручуються споживачем, що ефект рекламного звернення стає зовсім іншим, ніж те, на що сподівався рекламодавець.

Процес сприйняття складається з двох стадій — зосередження уваги та тлумачення (інтерпретації) інформації.

Перша стадія — зосередження уваги. Людина свідомо чи несвідомо фільтрує нескінченний потік інформації.

Друга стадія — процес тлумачення (інтерпретації). Людина вкладає зміст стимулу у свої власні моделі реальності, моделі, які можуть дуже відрізнятися від моделей інших людей або тих, хто надіслав цей стимул.

Схематично це можна зобразити так: стимул (рекламне звернення) - увага (активний пошук, пасивний пошук, пасивна ува­га) - інтерпретація (спрощення, перекручування, створення но­вого стимулу) - пізнання. (Слайд 5)

У потенційного покупця можуть бути чотири основні причини звернути увагу на інформаційні повідомлення (Слайд 6):

1. Отримання інформації, яка буде корисною (вважають, що інформація про торгову марку допомагає прийняти більш обґрун­товане рішення щодо купівлі товару з цією маркою).

2. Отримання інформації, яка підтверджує їхню власну думку (так званий підтверджувальний перегляд реклами), та уникнення інформації, що суперечить їй (людина не бажає жити з почуттям дисонансу).

3. Отримання стимулювальної інформації.

4. Отримання інформації, що цікавить. Слід мати на увазі, що крім сторонньої інформації, людина звичайно цікавиться сама собою й різноманітним продовженням свого «Я».

Основна мета рекламного звернення є очевидною — воно має бути інструментом корисного інформування для потенційних покупців. Проте спеціалісти-психологи вважають, що в деяких ситуаціях покупці не отримують адекватної, тобто необхідної, інформації, яка їм потрібна для прийняття рішення, із джерела, що ним вони зазвичай користуються. У таких випадках вони можуть активно шукати інформацію у спеціалізованих журналах, технічних звітах тощо, Це дуже впливає на збільшення знань про продукт і зміну структури ставлення до нього. Активний шукач інформації буде ближчим до здійснення покупки, ніж інші.

Зусилля, витрачені на пошук, підвищують і повагу до джерела інформації. Найчастіше активний пошук відбувається, коли йдеться про високий ступінь ризику або невпевненості, тобто коли плануються великі покупки, які можуть призвести до фінансових ускладнень, або коли купують продукцію цілком нову. Для останнього випадку потреба в інформації є найбільшою. Потреба в інформації про продукт скорочуватиметься в міру зростання прихильності покупця до торгової марки. Для торгових марок, із якими покупець уже знайомий, потреба в інформації буде найнижчою. Ці постулати психологічних досліджень важливі для планування бюджету рекламних кампаній.

Людина необов’язково шукає інформацію про продукт безпосередньо перед купівлею. Сучасна людина хоче мати інформацію й на майбутнє, використовуючи вже названі нами процеси пасивного пошуку або пасивної уваги. На відміну від пасивного, актив­ний пошук потребує часу й зусиль, але й те, і інше можна зменшити, якщо людина зберігатиме у пам’яті (власній чи комп’ю­тера) інформацію про якусь торгову марку.

Асиміляція — це процес, за допомогою якого людина нама­гатиметься довести до максимуму або звести до мінімуму різницю між стимулами. Цей принцип діє тоді, коли стимули є не надто привабливими й не надто різними. У таких випадках людина матиме бажання встановити між ними більшу подібність або більшу різницю, ніж є насправді. Принципом асиміляції зазвичай користуються не дуже великі фірми, які намагаються, вибравши відповідну назву, асоціювати себе з великими фірмами-конкурентами.

На інтерпретацію може вплинути й різноманітність умов аудиторії— різні потреби, оцінки, різна прихильність до торгової марки, соціальна ситуація.

Груповий тиск відбувається, якщо людина ототожнює себе з групою, якій вона довіряє і яка сприймає даний стимул у певний спосіб. Така людина сприйме цей стимул так само, як і вся група.

Потреби й стиль пізнання базуються на тому, що різні люди ставлять різні вимоги до ясності й цілісності пізнання. Те саме стосується й досвіду: в одних у минулому було менше неприємних і болісних ситуацій, в інших — більше. Тобто люди різняться настільки, наскільки вони навчені самим життям боротися з різними злигоднями. Такий життєвий досвід позначатиметься й на потребі в пізнавальній ясності. Люди з великим життєвим досвідом і значною потребою в пізнавальній ясності (визначеності) витрачатимуть більше зусиль, щоб зрозуміти невизначене пові­домлення, ніж люди без досвіду та відповідно з низькими потребами в пізнавальній ясності.

Люди відрізняються й за стилем пізнання. Є два такі типи — уточнювачі і спрощувачі. (Слайд 8)

Уточнювачі — це люди, які приділяють увагу навіть дрібним подробицям, які активно шукають натяків, що ліквідували б невизначеність, тобто це люди дуже чутливі до інформації.

Спрощувачі — це люди, які оперують обмеженим набором пізнавальних категорій (понять). Вони намагаються будь-яке нове поняття вкласти у знайому модель. У неясних ситуаціях вони завжди намагатимуться триматися осторонь.

Різниця між уточнювачами та спрощувачами досягає максимуму, коли вони опиняються в нових, незнаних раніше ситуаціях. Спрощувачі будуть активізувати механізм асиміляції. Уточнювачі — ні. Зате уточнювачі більше, ніж спрощувачі, схильні змінити своє ставлення до торгової марки на негативне, коли рекламне звернення не задовольняє їхньої потреби в пізнавальній ясності. Спрощувачів натомість відлякують зайві подробиці й деталі.

Рекламодавець обов’язково має зважати на цей психологічний ефект і дотримуватися чуття міри у своєму рекламному зверненні.

У рекламі часто використовують метод  маніпуляції. (Слайд 9 – відео «Маніпуляції в рекламі», слайд 10 -10 картинки) [10]

2.               Методи психологічного впливу в рекламі

Людина буде найбільш повно і ефективно споживати рекламну інформацію, якщо композиція буде правильно складена з точки зору розміщення текстової та графічної частини. Ми звикли читати текст зліва направо і зверху вниз. Тому рекламні композиції будують так, щоб ми сприймали інформацію звичним нам способом. Реклама буде краще сприйматися, якщо картинка або фотографія буде знаходитися праворуч вгорі, а текст – зліва від картинки або внизу.

Щоб привернути особливу увагу до якогось одного елементу в рекламній композиції, використовують метод “виділення”. Найчастіше для цього застосовують різні підсвічування головного об’єкта або затемнюють всі інші. На вулиці і в приміщеннях, де є різні джерела світла, зробити це дуже просто. “Виділений” об’єкт буде привертати увагу ще здалеку, а рекламна інформація ненав’язливо залишатися в підсвідомості.

Способи подачі рекламної інформації

1) Інформування. Це базовий тип подачі інформації і використовувати його в чистому вигляді неефективно. Для досягнення результату, його потрібно доповнювати іншими способами подання інформації;

2) Навіювання. Один з найскладніших методів. Тільки дуже грамотний і талановитий рекламіст здатний створити таку рекламу, яка дійсно буде що-небудь вселяти споживачам, діяти на їх підкірку головного мозку, проникати в глибини свідомості.

3) Переконання. Мета цього типу подачі інформації – це вплив не на психічну сторону людини, а на розумову, раціональну. Навіть просто описавши переваги товару, вже досягається певний ефект переконання в тому, що споживач потребує саме цього товару;

4) Спонукання. Тут використовується гра на бажаннях і спокуси споживача. Може виражатися і в графічній формі, однак, частіше і ефективніше використовують текстову форму. Саме рекламні слогани спонукають нас купити той чи інший товар, проте, без грамотного графічного доповнення вони несуть в собі дуже мало ефективності. [12]

3.               Символіка і колір

Сприйняття кольорів – це складний процес, і різні люди можуть інтерпретувати в своїй свідомості одні і ті ж кольори абсолютно по-різному. Однак існує загальна теорія про те, як ми сприймаємо кольори. Саме на неї і варто покладатися при створенні правильного сприйняття кольору в рекламі. Кольори, як і образи, здатні викликати у нас різні реакції – від сильної зацікавленості до повної байдужості.

Але не можна вживати з однаковими цілями одні і ті ж кольори в різних сферах діяльності. Як відомо, червоний колір в промисловій сфері швидше буде асоціюватися з небезпекою і тривогою, тоді як в індустрії моди – з пристрастю і чуттєвістю.(Слайд 17)

Стрілки, лінії, градієнти, об’ємні букви – все це підвищує увагу до рекламного об’єкту. Ми цього можемо не помічати, але на рекламу, гарненько приправлену цими елементами, ми швидше звернемо увагу, ніж на ту, де вони відсутні. І навіть якщо це був побіжний погляд, в нашій підсвідомості вже встиг затриматися хоча б невеликий фрагмент того посилу, який хотіли донести до нас рекламщики. А ось шрифт найчастіше використовується простий. Фігурні літери складніше читаються, і можна просто не розібрати слів. (Слайд 18)

4.               Інфографіка

Інформаційна графіка або інфографіка (англ. Information graphics; infographics) — це графічне візуальне подання інформації, даних або знань, призначених для швидкого та чіткого відображення комплексної інформації. Вона може покращити сприйняття інформації, використовуючи графічні матеріали для того, щоб підвищити можливості зорової системи людини бачити моделі і тенденції. Процес створення інфографіки можна розглядати як візуалізацію даних, створення інформаційних схем та моделей подання інформації. (Слайд 19)

Інфографіка поширювалась вже багато років, а теперішнє швидке зростання числа легких у використанні та безкоштовних інструментів для їх створення зробили інфографіку доступною для ширшого кола населення. Соціальні мережі, такі як Facebook і Twitter, також дали поштовх для розповсюдження пермональної інфографіки серед людей у всіх куточках світу.

У газетах інфографіку зазвичай використовують для відображення погоди, так само, як і карти, плани сайтів і діаграми для статистичних даних. Деякі книжки, наприклад книга Девіда Маколея «Як працюють речі», практично повністю складаються з інфографіки. Моментальні фото в газеті «США сьогодні» («USA Today») — це також приклади простої інфографіки, яку використовують для повідомлення новин і поточних подій. Окремим прикладом використання інфографіки є наукова інфографіка — метод представлення наукових фактів та теорій у вигляді ілюстрацій та графіків.

Сучасні карти, особливо маршрутні карти для системи перевезень, використовують техніку інфографіки для об'єднання певного ряду інформації: концептуальних планів сітки перевезень, точок пересадки і окремих локальних орієнтирів. Публічні карти транспортування також є яскравими прикладами інфографіки. Наприклад, схеми для Вашингтонського метро та Лондонської підземки. Громадські місця на зразок станцій пересадок часто містять інтегровану знакову систему зі стандартизованими зображеннями та стилізованими картами. [13] (Слайд 20 – відео «Інфографіка»)

6. Фізкультхвилинка

А зараз, давайте поглянемо на екран та попробуємо повторити всі дії, які будуть нам демонструвати герої. (Слайд 21)

7.               Закріплення вивченого матеріалу

Рефлексія. Метод кубування. Вчителю слід виготовити куб на кожній із сторін розмістити надпис. Учні сідають в коло. Учням пропонується переглянути зображення та кидаючи, по черзі куб, дати відповіді на запитання.

Додаток 1

Розгортка куба

Додаток 2

Інфографіка «Наші відчуття»

8.               Формування вмінь та навичок

Робота за комп’ютером

Увага! Під час роботи з комп’ютером дотримуйтеся правил безпеки і санітарно-гігієнічних норм

Інструкційна картка

1.          У текстовому процесорі Microsoft Word створити інфографіку на тему -  «Навчання в школі».
2.          Зберегти роботи у власну папку.
3.          Продемонструвати роботу вчителю.

8. Заключна частина

1. Підведення підсумків уроку.

Гра «Маски»

Учням роздаються картки із зображенням обличчя. Діти визначають свій настрій на уроці і піднімають картку відповідного настрою. По бажанню або по вибору вчителем учні пояснюють, чому вони вибрали саме цю маску. 

Додаток 3

Маски

2. Виставлення та мотивування оцінок.

3. Робота із щоденниками - оголошення домашнього завдання.