Урок-реквієм "Коли народ піднявся із колін!"

Про матеріал

Сценарій урок-реквієм «Коли народ піднявся із колін!»

Звучить запис пісні Тараса Петриненко «Україна»

На сцену виходять 2 читці

1 чит. На білому світі є різні країни,

Де ріки, ліси і лани.

Та тільки одна на землі Україна,

А ми її доньки й сини.

Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть.

Та тільки одну Батьківщину ми знаєм.

Її Україною звуть.

Пташка – від пташки, від зерня – зернина,
Паросток кожний з коріння батьків.
Ти – Україна і я – Україна,
Іскра вітчизни в горнилі віків.

Із давнини, з докозацьких шляхів,
Рід воскресав із недолі, з руїни.
Серцем і плоттю усяк розумів:
Ти – Україна і я – Україна.

Ми – пранарод, не безлика юрма!
В імені матері, в імені сина:
Ти – Україна і я – Україна,
Іншої долі нам в світі нема!

2 чит. У всіх людей своя святиня

Куди не глянь і не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

А ніж земний в пустелі рай.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

Голос за сценою.Святе Письмо говорить, що спочатку Бог розселив людей по всьому світу і кожному народу дав землю. Богом дана земля є святою і рідною. Тому її захист – це найперший обов'язок кожного народу.

Для українців такою землею є Україна. Вона полита потом і кров'ю сотень поколінь наших працелюбних і героїчних предків, які зберегли для нас нашу солов'їну мову, а нас самих наділили веселою вдачею, співучістю, працьовитістю та високою мораллю.

Ми можемо пишатися мальовничою природою, родючою землею, лагідним кліматом, безліччю корисних копалин і неповторної краси краєвидами.

Головне, що ми сьогодні маємо усвідомити: ми не пришельці на цій землі, наші предки її ні в кого не відбирали, ми, українці, на своїй землі і маємо таке глибоке коріння, що його не вирвати ніякими силами.

Вітаємо вас на нашому заході «Україна – країна гідності і свободи»

21 листопада за Указом Президента Петра Олексійовича Порошенка оголошено Днем гідності та свободи України.

Помаранчева революція, яка почалася в листопаді 2004 року, втілила в собі прагнення українців до справедливості. З іскри народного невдоволення перемогою Януковича на президентських виборах розгорівся вогонь протесту, вогонь свободи, впевненості у своїй правді і силі.

Нарешті ми отримали свободу.

Але нелегким був той шлях.

Швидкий порив прозрілого народу…

Він на Майдан всіх вивів водночас.

І потяглись осіннім вогким шляхом

Багаті й бідні, молоді й старі.

І враз засяяв прапорами Київ

Раділи люди – ми вже не раби.

Відео з Майдану 2004 року гурт «Гринжоли» з піснею «Разом нас багато»

www.youtube.com/watch?v=2MaE4m1W-9o

Помаранчева революція, на щастя, була безкровною і не забрала сотні людських життів. Народ привів до влади свого президента Ющенка Віктора Андрійовича, поклавши на нього великі надії і прагнення жити в цивілізованій європейській країні. Ці надії, якими люди жили 9 років, виявилися марними. Історія і час розсудить , хто що обіцяв і не зробив, але людська пам'ять не забуде і не пробачить смертей тисяч українців, що стали жертвами кривавих подій, відстоюючи гідність своєї держави, її свободу і незалежність.

21 листопада 2013 року київські студенти, протестуючи проти незаконних рішень влади припинити шлях до євро інтеграції, вийшли на Майдан Незалежності, щоб відстояти своє право на вільний європейський розвиток.
В ніч з 30 листопада на 1 грудня українська влада наказала розігнати протестантів, нападаючи і б'ючи їх гумовими та пластиковими кийками. Багато хто з протестуючих студентів отримали важкі поранення , один з них помер, і кілька були заарештовані. Але це призвело до того, що люди почали виходити на вулицю і Європротест перетворився в Єврореволюцію. Революція, яка була названа Євромайдан, або Революція гідності. Революція Гідності – це революція кожного українця, якому набридло стояти на колінах і хочеться достойного життя у власному домі. Події листопада – грудня 2013 сколихнули всю Україну. Люди їхали на Майдан до Києва, щоб відстояти своє майбутнє. На Майдані й вулиці Грушевського загинуло чимало людей з різними точками зору. Але всі вони були громадянами України, й більшість з них віддавали своє життя за Україну. Це були справжні патріоти країни. Ніхто не міг навіть уявити що Майдан Незалежності буде политий кров'ю синів і дочок України, що бруківка Хрещатика стане зброєю, а Гімн України лунатиме не під супровід оркестру, а у відлунні пострілів і стогону поранених.

Відео «Палаючий Майдан співає Гімн України»

www.youtube.com/watch?v=8vjbJT45a-8

Мама відправила сина, просила бути обачним

Син обіцяв берегтися щосили: «Мамо, не плачте.»

Місяць минає, закони погіршали, прийняті жестами.

Мамо, я просто не можу по-іншому. Я на Грушевського.

Вулиця стала болючою-що говорити…

Син повернувся –очі заплющені, прапором вкритий.

Сонце сховалось, негода. Чи буде праведний суд.

Там, де вчора проходив, сьогодні друзі несуть.

Мама заплакала, хрестить повсталих мовчки, без слів.

Сина не стало… У неї віднині мільйони синів.

23роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим що у буремні 90 – ті Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу зараз. Ще 2 роки тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов'язаних з війною, тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум'я військових дій. Ще 2 роки тому ми не особливо звертали увагу на слова «слава Україні – Героям слава», а тепер ці слова набули нового змісту.

Наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумнівів, що ці герої – хлопці що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу, волонтери, на плечах яких тримається наша армія.

Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто вітанням це вже віддання шани найкращим, котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини, а також є свідченням справжнього патріотичного подвигу. Вони стали ангелами, легкокрилими, вічними і безсмертними

Сторінка про «Небесну сотню»

А сотню вже зустріли небеса…
Летіли легко, хоч Майдан ридав.
І з кров'ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав.
Й заплакав Бог, побачивши загін –
Спереду – сотник, молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній – сивий-сивий.
І рани їхні вже не їм болять…
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…

Відео «Пливе кача…»

А хто вони-ці герої ? Звичайні собі люди, серед яких будівельники, пекарі, вчені, лікарі, вчителі, чиїсь сини, батьки, діти…І серед них –хлібороб з Кіровоградщини Чміленко Віктор.

Сторінка про Віктора Чміленка

Революція Гідності , початок війни з окупантами, яку всі називають АТО, не залишили байдужими нікого. Згадаймо, як ми всі разом як могли підтримували наших бійців, не були байдужими в цей скрутний для України час.

Відео флешмоба «Нас не подолати»

Перегляд фото шкільних заходів, присвячених подіям Майдану та АТО.

Болем в серці озивається звістка про те, що на сході не припиняються бої, що гинуть люди, руйнуються долі. А особливо важко, коли дізнаєшся про смерть знайомих тобі людей. Наше село в березні 2015 року попрощалося з Євгеном Шверненком, земляком, що загинув під Дебальцеве, виконуючи священний обов'язок захисника України.

А 24 липня 2016 року страшна звістка прилетіла на крилах печалі і скорботи і в нашу школу. В боях під Волновахою від кулі снайпера загинув наш випускник Колєснік Сергій.

Сторінка про Сергія Колєсніка

Горить вогнем осінній лист

І срібло в'їлося у скроні.

До тебе прагну, як колись,
Та я далеко край бороню


Ми й не помітили, коли
Весна любові в нас минула,
Бо нині - ''Гради'' та стволи
У душу пащі чорні тулять.

Чом наші мрії не збулись?
Не встигли спити й келих щастя?
3ламало 3ло планетну вісь,
На черепки весь світ зненацька...

Десь там, у травні - наш вокзал,
Де, наче сироти, ви з сином,
Я ж - на Донбасі, як лоза,
Під ста вітрами гнуся сивий.

Комусь пелюстками троянд
Мощено шлях в морозні зими,
А нам - і влітку від утрат
Серця у стигмах болю стигнуть.

Комусь чомусь все сходить з рук,
Хоч руки ті по лікті в кро'ві,
А нам, безвинним - чорний крук
Віщує смерть в холоднім рові...

Та ради сина, світлих мрій
Розлука наша того варта!
Цілую міцно... знову в бій...
Молись за нас і наше завтра!

Можливо, в ці останні дні,
В калейдоскопі листопаду,
Я завтра чистий, наче сніг,
До ваших ніг Світанком впаду...

Тож вшануймо хвилиною мовчання всіх, хто віддав своє життя за наше світле майбутнє.

Мелодія «Адажіо»

Учениця:

Я українка вірою і кров'ю,

Моє коріння тут, у цій землі.

Вона моєю живиться любов'ю,

А я страждаю болями її.

Учень: Я українець, син народу того,

Що відвикає нині від ярма.

Я не корюся, я молюся Богу

І вірю в те, що все це не дарма.

Учениця: Народе мій, пишаюся тобою:

Моя душа – частинка твого «Я»

Є нація! Хай знають всі у світі:

Ми є ! Народ піднявся із колін!

І переможно сонце правди світить,

Співає гордо наш Державний Гімн.

Звучить Гімн України


Перегляд файлу

Сценарій урок-реквієм «Коли народ піднявся із колін!»

Звучить запис пісні Тараса Петриненко «Україна»

На сцену виходять 2 читці

 1 чит.         На білому світі є різні країни,

                    Де ріки, ліси і лани.

                    Та тільки одна на землі Україна,

                    А ми її доньки й сини.

                    Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

                    І квіти усюди ростуть.

                    Та тільки одну Батьківщину ми знаєм.

                    Її Україною звуть.

Пташка – від пташки, від зерня – зернина,
Паросток кожний з коріння батьків.
Ти – Україна і я – Україна,
Іскра вітчизни в горнилі віків.

Із давнини, з докозацьких шляхів,
Рід воскресав із недолі, з руїни.
Серцем і плоттю усяк розумів:
Ти – Україна і я – Україна.

Ми – пранарод, не безлика юрма!
В імені матері, в імені сина:
Ти – Україна і я – Україна,
Іншої долі нам в світі нема!
 

 

  2 чит.        У всіх людей своя святиня

                   Куди не глянь і не спитай,

                   Рідніша їм своя пустиня,

                   А ніж земний в пустелі рай.

                   Нема без кореня рослини,

                  А нас, людей, без Батьківщини.

 

Голос  за сценою.         Святе Письмо говорить, що спочатку Бог розселив людей по всьому світу і кожному народу дав землю. Богом дана земля є святою і рідною. Тому її захист – це найперший обов’язок кожного народу.

Для українців такою землею є Україна. Вона полита потом і кров'ю  сотень поколінь наших працелюбних і героїчних предків, які зберегли для нас нашу солов’їну мову, а нас самих наділили веселою вдачею,  співучістю, працьовитістю та високою мораллю.

Ми можемо пишатися мальовничою природою, родючою землею, лагідним кліматом, безліччю корисних копалин і неповторної краси краєвидами.

Головне, що ми сьогодні маємо усвідомити: ми не пришельці на цій землі, наші предки її ні в кого не відбирали, ми, українці, на своїй землі і маємо таке глибоке коріння, що його не вирвати ніякими силами.

 

Вітаємо вас на нашому заході «Україна – країна гідності і свободи»

21 листопада за Указом Президента Петра Олексійовича Порошенка оголошено Днем гідності та свободи України.

   Помаранчева революція, яка почалася в листопаді 2004 року, втілила в собі прагнення українців до справедливості. З іскри народного  невдоволення  перемогою Януковича на президентських виборах розгорівся вогонь протесту, вогонь свободи, впевненості у своїй правді і силі.                              

                                    Нарешті ми отримали свободу.

                                     Але нелегким був той шлях.

                                     Швидкий порив прозрілого народу…

                                     Він на Майдан всіх вивів водночас.

 І потяглись осіннім вогким шляхом

 Багаті й бідні, молоді й старі.

 І враз засяяв прапорами Київ

 Раділи люди – ми вже не раби.

 Відео з Майдану 2004 року гурт «Гринжоли» з піснею «Разом нас багато»

 

Помаранчева революція, на щастя, була безкровною і не забрала сотні людських життів. Народ привів до влади свого президента Ющенка Віктора Андрійовича, поклавши на нього великі надії і прагнення жити в цивілізованій європейській країні. Ці надії, якими люди жили 9 років, виявилися марними. Історія і час розсудить , хто що обіцяв і не зробив, але людська пам'ять не забуде і не пробачить смертей тисяч українців, що стали жертвами кривавих подій, відстоюючи гідність своєї держави, її свободу і незалежність.

 

21 листопада 2014 року  київські студенти, протестуючи проти незаконних рішень влади припинити шлях до євро інтеграції, вийшли на Майдан Незалежності, щоб відстояти своє право на вільний європейський розвиток.  
В ніч з 30 листопада на 1 грудня українська влада наказала розігнати протестантів, нападаючи і б’ючи їх  гумовими та пластиковими кийками. Багато хто з протестуючих студентів отримали важкі поранення , один з них помер, і кілька були заарештовані. Але це  призвело до того, що люди почали виходити на вулицю і Європротест перетворився в Єврореволюцію. Революція, яка була названа Євромайдан, або Революція гідності. Революція Гідності – це революція кожного українця, якому набридло стояти на колінах і хочеться достойного життя у власному домі. Події листопада – грудня 2013 сколихнули всю Україну. Люди їхали на Майдан до Києва, щоб відстояти своє майбутнє. На Майдані й вулиці Грушевського загинуло чимало людей з різними точками зору. Але всі вони були громадянами України, й більшість з них віддавали своє життя за Україну. Це були справжні патріоти країни. Ніхто не міг навіть уявити що Майдан Незалежності буде политий кров’ю синів і дочок України, що бруківка Хрещатика стане зброєю, а Гімн України лунатиме не під супровід оркестру, а у відлунні пострілів і стогону поранених.

Відео «Палаючий Майдан співає Гімн України»

 

Мама відправила сина, просила бути  обачним

Син обіцяв берегтися щосили: «Мамо, не плачте.»

Місяць минає, закони погіршали, прийняті жестами.

Мамо, я просто не можу по-іншому. Я на Грушевського.

Вулиця стала болючою-що говорити…

Син повернувся –очі  заплющені, прапором вкритий.

Сонце сховалось, негода. Чи буде праведний суд.

Там, де вчора проходив, сьогодні друзі несуть.

Мама заплакала, хрестить повсталих мовчки, без слів.

Сина не стало… У неї віднині мільйони синів.

 

 23роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим що у буремні 90 – ті Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу зараз. Ще 2 роки  тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Ще  2 роки  тому ми не особливо звертали увагу на слова «слава Україні – Героям слава», а тепер ці слова набули нового змісту.

Наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумнівів, що ці герої – хлопці що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу, волонтери, на плечах яких тримається наша армія.

 Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто вітанням це вже віддання шани найкращим, котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини, а також є свідченням справжнього патріотичного подвигу. Вони стали ангелами, легкокрилими, вічними і безсмертними

Сторінка про «Небесну сотню»

А сотню вже зустріли небеса…
Летіли легко, хоч Майдан ридав.
І з кров’ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав.
Й заплакав Бог, побачивши загін –
Спереду – сотник, молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній – сивий-сивий.
І рани їхні вже не їм болять…
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла… 

 

Відео  «Пливе кача…»

 

 А хто вони-ці герої ? Звичайні собі люди, серед яких будівельники, пекарі, вчені, лікарі, вчителі, чиїсь сини, батьки, діти…І серед них –хлібороб з Кіровоградщини Чміленко Віктор.

Сторінка про Віктора Чміленка

Революція Гідності , початок війни з окупантами, яку всі називають АТО, не залишили байдужими нікого. Згадаймо, як ми всі разом як могли підтримували наших бійців, не були байдужими в цей скрутний для України час.

Відео флешмоба «Нас не подолати»

Перегляд фото шкільних заходів, присвячених подіям Майдану та АТО.

Болем в серці озивається звістка про те, що на сході не припиняються бої, що гинуть люди, руйнуються долі. А особливо важко, коли дізнаєшся про смерть знайомих тобі людей. Наше село в березні 2015 року попрощалося з Євгеном Шверненком, земляком, що загинув під Дебальцеве, виконуючи священний обов’язок захисника України.

А 24 липня 2016 року страшна звістка прилетіла на крилах печалі і скорботи і в нашу школу. В боях під Волновахою від кулі снайпера загинув наш випускник  Колєснік Сергій.

Сторінка про Сергія Колєсніка

Горить вогнем осінній лист

І срібло вїлося у скроні.

До тебе прагну, як колись,                                                    
Та я далеко край бороню


Ми й не помітили, коли
Весна любові в нас минула,
Бо нині - ’’Гради’’ та стволи
У душу пащі чорні тулять.

Чом наші мрії не збулись?
Не встигли спити й келих щастя?
3ламало 3ло планетну вісь,
На черепки весь світ зненацька...

Десь там, у травні - наш вокзал,
Де, наче сироти, ви з сином,
Я ж - на Донбасі, як лоза,
Під ста вітрами гнуся сивий.

Комусь пелюстками троянд
Мощено шлях в морозні зими,
А нам - і влітку від утрат
Серця у стигмах болю стигнуть.

Комусь чомусь все сходить з рук,
Хоч руки ті по лікті в кро’ві,
А нам, безвинним - чорний крук
Віщує смерть в холоднім рові...

Та ради сина, світлих мрій
Розлука наша того варта!
Цілую міцно... знову в бій...
Молись за нас і наше завтра!

Можливо, в ці останні дні,
В калейдоскопі листопаду,
Я завтра чистий, наче сніг,
До ваших ніг Світанком впаду...

Тож вшануймо хвилиною мовчання всіх, хто віддав своє життя за наше світле майбутнє.

Мелодія «Адажіо»

 

Учениця:

Я українка вірою і кров'ю,

Моє коріння тут, у цій землі.

Вона моєю живиться любов'ю,

А я страждаю болями її.

Учень: Я українець, син народу того,

Що відвикає нині від ярма.

Я не корюся, я молюся Богу

І вірю в те, що все це не дарма.

Учениця: Народе мій, пишаюся тобою:

Моя душа – частинка твого «Я»

Є нація! Хай знають всі у світі:

Ми є !  Народ піднявся із колін!

І переможно сонце правди світить,

Співає гордо наш Державний Гімн.

Звучить Гімн України

 

 

 

doc
Додано
14 січня 2018
Переглядів
370
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку