Урок "Рельєф України"

ЛДКСЗШ № 3

Вчитель  географії, природознавства

Баран  Ірина  Іванівна

 

Моделювання  теми  «Рельєф  України»  для  учнів  8  класу

з  елементами  інноваційного  підходу  до  навчальної  діяльності  учнів.

До даної  теми  додаються матеріали:

•   конспект  уроку  «Рельєф  України»;
•   мультимедійні  комп’ютерні  презентації  «Рельєф  суходолу» (з елементами  ІТН «Мікрофон», «Лови помилку»), «Українські  Карпати»   та  «Туристсько-краєзнавчі  маршрути  Криму».
•   завдання   для  проведення   географічного  диктанту (з елементами  ІТН  «Незакінчене  речення»),   або  фронтального  опитування  учнів  з  теми «Рельєф  України»;
•   різнорівневі    завдання  з  теми  «Рельєф  України»  з  елементами  особистісно-орієнтованого  навчання  учнів;
•   декілька  варіантів  прикладів  розв’язування   задач  дотичних  до  даної  теми.

 

Тема  уроку: 

Рельєф  України.  Рівнини.  Українські   Карпати.  Кримські  гори.

Мета  уроку:

Навчальна: поглибити  сформоване  в  учнів  поняття  «рельєф».  Надати відомості про різноманітні форми рельєфу, що розташовані  на території України (відповідно розглянути загальний план будови поверхні,  закономірності  поширення основних форм  рельєфу (низовин, височин, гір). Поглибити  в учнів  вміння працювати з картами атласу та  застосовувати свої  знання на практиці  під час роботи з різноманітними тестовими завданнями різних рівнів складності та під час розв’язування  задач. Навчити  учнів  називати  і  показувати  на  карті: основні орографічні одиниці України: низовини, височини гірські пасма, головні річкові долини, найвищі точки рівнинної частини України, Українських  Карпат і Кримських гір.

Розвиваюча: більш  ширше розвинути  та  покращити  вміння  працювати  з ІКТ (створювати мультимедійні комп’ютерні  презентації з використанням власних фотоматеріалів отриманих під час екскурсій, мандрівок).

Виховна: привити в учнів шанобливе ставлення до природи рідного краю.

Тип  уроку:  формування нових знань, вмінь та навичок.

Наочні  посібники: підручники «Фізична  географія України», атласи «Географія України» 8 клас, контурні  карти для  учнів  8  класу, «Фізична карта  України», карта «Тектонічна  будова  території  України», роздатковий  матеріал (різнорівневі  тестові  завдання, задачі), мультимедійні  комп’ютерні  презентації.

ХІД   УРОКУ:

I.    Організація   класу.  

Вчитель  пропонує учням  об’єднатись у   групи, кожна   група  обирає  головного  учня  для  надання  повідомлення  під  час  роботи  з  прийомами  «Домашня  заготовка», «Навчаючись сам, навчаю інших», «Географічний практикум».

II.   Актуалізація   опорних   знань:

 

Вчитель: розпочинаємо  урок  з  перегляду  мультимедійної  презентації  «Рельєф  суходолу» (з елементами  ІТН «Мікрофон», «Лови  помилку») з  метою  повторення  відповідного  матеріалу  з  курсу  «Загальна  географія»  6  клас (слайди 1-5).

III. Мотивація  уроку та  повідомлення  теми уроку.

Вчитель:  продовжує  наш  урок   поетична  хвилинка (на  фоні  ліричної  музики  звучить  вірш  Ліни  Костенко «Усе  моє, все зветься  Україна»):

Буває,  часом  сліпну  від  краси.
Спинюсь, не  тямлю, що  воно  за диво, –
оці  степи, це  небо, ці  ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є - дорога, явори,
усе  моє, все  зветься – Україна.

Така  краса, висока  і  нетлінна,
що  хоч  спинись  і  з  Богом  говори.

IV. Вивчення  нового  матеріалу:

Вчитель: отже,  переходимо до  вивчення  нового  матеріалу  з теми «Рельєф  України». Розглянемо загальні  відомості  про рельєф  України. Рельєф – нерівності  земної  поверхні. Від  особливостей геологічної будови  залежать форми  рельєфу. Вивчення  рельєфу певної території неможливе без ознайомлення із  складом  та  властивостями  гірських  порід, без  розуміння внутрішніх  процесів, що  відбуваються  у  надрах  нашої Землі. Територія України формувалася протягом багатьох геологічних епох. На її розвиток  впливали   різноманітні  тектонічні рухи, давні  зледеніння, дія вітру, робота річок, діяльність  людини.

Для  рельєфу  України  характерні переважно рівнинні території. Рівнини  займають  95%  площі  країни. Близько 70% рівнинної  частини  припадає на  низовини, 25% -  височини. Відповідно гори  займають лише 5% території  України.  Рівнинна  частина  території  України  піднімається над  рівнем  моря  приблизно  на  175 м. На Азово-Чорноморському  узбережжі  абсолютні  висоти  коливаються  в  межах 10-15 м, а  на  височинах  від 300 до 400 метрів гірські  хребти  досягають  висот 1700 - 2000 м.

З  тектонічними  структурами   тісно  пов’язане  розташування основних  форм  рельєфу  України. 4/5 площі України  належить до Євразійської  літосферної  плити, 1/5 - до  Середземноморського  рухливого  поясу. Розглянемо  більш детально  загальний  план  будови  поверхні,  простягання  низовин, височин.  Отже, на  території України виділяють низовини  з  середніми  висотами: Поліську (150—200 м), Придніпровську (50—110 м), Причорноморську (10—120 м), Північнокримську (40 м),  Закарпатську (100—120 м).

Вчитель  використовує  прийом  «Домашня   заготовка». Учням  завчасно  потрібно  було  підготувати  коротеньку  розповідь  та  вірш про різноманітні  форми рельєфу, які  розташовані  на території України. Паралельно  вчитель  демонструє  окремі  слайди  презентації  «Рельєф  суходолу»  або  презентації  «Українські  Карпати» (на вибір вчителя).

Учні  готуються  до  повідомлень (використовується  прийом  «Навчаючись сам, навчаю  інших».

Група  І,  учень 1:  крайню  північно-західну частину  України  займає  Поліська  низовина. Це - сильно заболочена рівнинна територія з широкими вододілами і річковими долинами. На території зустрічаються підвищення  та  окремі  горби. Висоти Поліської низовини не перевищують 200 м. Найвищою територією  є  Словечансько-Овруцький  кряж, який  піднімається  до висоти  316 м. Особливістю   території  є наявність великої кількості озер, торфовищ. Тут розташований найбільший  в Україні  резервуар  підземних вод (презентація «Рельєф суходолу»,  слайди 6,7 ).

Учень 2  зачитує   уривок  вірша  «Полісся»  Надії  Красоткіної:

Ой   Полісся, ти  моє  Полісся.
Тут  озера, над  ставками  верби.
Льон  до  горизонту  від  узлісся
Так  зацвів, неначе  впало  небо…

Учень 3  наносить   географічні  об’єкти, які згадувались  у повідомленні   на велику  контурну   карту  України.

Група ІІ,  учень 1: на  південь  від  Поліської  низовини  вздовж  лівого берега  Дніпра  простяглася    Придніпровська   низовина. Її  поверхня похилена в західному  і  південно-західному напрямах. Абсолютні висоти коливаються  від 170-140 до 120-90 м. В її межах виділяється  широка  долина  Дніпра  з крутим правим  берегом. Для  даної  території  особливим  є  хвилястий  характер  рельєфу,  яружно-балкова  система,  льодовикові  та водно-льодовикові  форми  рельєфу. Тут  поширені  лісостепові, частково  степові  ландшафти. На сході долина  Дніпра поступово переходить у Полтавську  рівнину, яка  має плоску і горбисту поверхню з долинами та балками (презентація «Рельєф суходолу»,  слайди 6,7,8).

Учень 2  зачитує  вірш (автор невідомий):

Блакитне  небо  дивиться  у  воду,
А сонце  пестить  річку  раз  у  раз.
І  де  Дніпро  здобув  цю  дивну  вроду,
Яка  чарує  кожного  із  нас?

Учень 3  наносить   географічні  об’єкти  на  велику  контурну   карту  України.

Група  ІІІ,  учень 1:  Причорноморська низовина розташована на півдні України, абсолютні  висоти  становлять 150-120 м. Низовина  поступово знижується до Чорного моря. Для неї  характерні  яри, балки, а  вздовж  узбережжя - осипи, обвали,  зсуви.  Складовою  частиною її є Північнокримська рівнина. Поверхня  рівнини поступово знижується до затоки Сиваш (Гнилого моря). Абсолютні висоти становлять 40 м над рівнем моря (презентація  «Рельєф суходолу»,  слайди 6,7,8 ).

Учень 2  зачитує  вірш  Галини  Литовченко «Сиваш в тумані»:

Густий  туман  над  Сивашем

Кортить, мов  сіль, черпать  ковшем.

Немов  кисіль, ропа  молочна  

Висить  в  повітрі...

Човни  гуртом – що  темна  гать,

Доверху  кілем  міцно  сплять.

Учень 3  наносить   географічні  об’єкти  на  контурну   карту  України.

Група  ІV,  учень  1: на  південному  заході  України  розташована  Закарпатська низовина. Абсолютні  висоти низовини 120-105 м. Поверхню Закарпатської низовини утворює плоска терасована  долина річки Тиси з притоками (презентація «Рельєф суходолу»,  слайд 6,7 ).

Учень 2  зачитує  вірш Оксани  Корнієнко «Люблю  тебе, прекрасне Закарпаття!»:

Карпатський  світ, мальований  на  горах
Розкинувся  розлого  та  безкрайно.
З  небес  веселками  сім  нот  мажору
Чарівну  тиху  радість  нам  зіграють.
Смереки, пагорби  та  квіти  на  подвір’ях,
І  сонний Уж  у  липовому  цвіті.
Мукачево… І замок  у весіллях,
Де  Корятович  мріє  крізь  століття.
Румунські  села  та  русинський  говір.
Несуть  угорське  слово  Верке  води.
Та  перша  шана  українській  мові
У  батьківщині  багатьох  народів.
Австрійський  замок,  озеро,  латаття…
Люблю  тебе, прекрасне  Закарпаття!

Учень 3  наносить   географічні  об’єкти, які  згадувались у повідомленні  на  велику  контурну   карту  України.

Вчитель: в  межах  України  виділяють височини та кряжі. Придніпровську (150—320 м), Приазовську (150—300 м), Подільську (150—320 м), Волинську (220—340 м), частково  Середньоруську (190—200 м),  Передкарпатську  (650—800 м), Донецький кряж (175—300 м), Словечансько-Овруцький кряж (316 м), (презентація  «Рельєф суходолу»,  слайди 6,8 ).

Група  V,  учень 1:  на  заході  України  розташовані Подільська та Волинська височини. На території Волинської височини виділяється Мізоцький  кряж. Територія  височини  слабохвиляста, розчленована  долинами, балками та ярами. На  Подільській височині розташовані  окремі масиви: Кременецькі гори, Гологори, Розточчя, Опілля, Товтри. Поширені карстові форми рельєфу. Абсолютні  висоти  Подільської  височини  становлять  320-350 м. Найвищою точкою  височини є гора  Камула з висотою 471 м (презентація  «Рельєф суходолу»,  слайди 6,8 ).

Учень 2  зачитує  вірш  Ігоря  Волощука «Подiльський  край, земля моїх батькiв»:

Подiльський  край, земля  моїх  батькiв, 
Тут  пращури  oдвiчно  хлiб  ростили, 
Тут  боронились  вiд  степовикiв, 
Народжувались, жили  i  любили... 

Блакитний  наш  безмежний  небокрай, 
Поля, де  золотом  засiяна  пшениця, 
Озер i рiк  срiблястий  водограй, 
А  на  кутку  села - стара  криниця. 
Славетний  край  хоробрих  козакiв, 
Дiвочої   краси, де  пiсня  ллється, 
Чарiвнiсть   українських  вечорiв, 
i  серце  в  парубкiв  у  грудях  б`ється. 
Тут  образи  в  кутку  пiд  рушниками, 
Бiленька  пiч, звичайно, смак  борщу, 
I  чорнобривцi  в  квiтниках  у  мами, 
В  очiкуваннi  лiтнього  дощу. 
Ось  за  столом  збираються  родини, 
I  чути  смiх, i радiсть  у  дворах, 
Подiльський   край - перлина  України, 
Вiдвертiсть, щирicть  у  моїх  словах. 
I  споконвiчно  тут  селилися лелеки, 
Вони  були  щасливi  в  цiй  землi. 
I  вiдлiтавши  у  краї  далекi, 
Все  ж  повертались  у  мicця  свої. 
Подiльський   край, земля  моїх  батькiв, 
Тут  пращури  oдвiчно  хлiб  ростили, 
Тут  боронились  вiд  степовикiв, 
Народжувались, жили  i  любили... 

Учень 3  наносить   географічні  об’єкти, які  згадувались у повідомленні  на  велику  контурну   карту  України.

Група VІ,  учень 1: у  центральній  частині України розташована Придніпровська  височина, абсолютні висоти якої становлять 280 - 320 м на півночі і до 150-170 м на півдні. В східній  частині височини  розташовані Канівські  гори. Придніпровська  височина  розташована  уздовж  правого берега річки Дніпро. На північному заході вона поступово переходить у Поліську низовину, на заході - у Подільську височину, а на південному сході - у Приазовську  височину (презентація  «Рельєф суходолу»,  слайди 6,8 ).

Учень 2  зачитує  уривок  вірша   Тараса Шевченка  «Над  Дніпровою  сагою»:

Над  Дніпровою  сагою
Стоїть  явор  меж  лозою,
Меж  лозою  з  ялиною,
З  червоною  калиною.

Дніпро  берег  риє-риє,
Яворові  корінь миє.
Стоїть  старий,  похилився,
Мов  козак  той  зажурився.

Учень 3  наносить   географічні  об’єкти  на  контурну   карту  України.

Група  VІІ,  учень 1:  поблизу  Подільської  височини  розташована  Хотинська  височина -  хвилясте  горбисте  пасмо, що розкинулося  на  50 км у межиріччі  річок  Дністра  і Пруту, середня висота – 400 м. Найвища  точка – гора  Берда (515 м), що  є  найвищою  точкою  рівнинної  частини України. Більша частина території  Хотинської  височини  вкрита  буковими  та дубовими лісами (презентація  «Рельєф суходолу»,  слайди 6,8 ).

Учень 7  зачитує  уривок вірша  Володимира  Мірошника  «Хотин»:

Дощ в Хотині, жовта  глина  пливе  від  водички,

По парасольці  краплини  холодні  товчуть,

Зелено долі, а там  вдалині  біля  річки,

Мури  міцної  фортеці  угору  встають.

Тут  під  моїми  ногами  завмерли  сторіччя,

Світиться  жовтий  піщаник  і  білий  вапняк,

Щось  зруйнували, і  тільки  фортеця,  як  вічна,

Як  Україна, яку  не  зламати  ніяк…

Учень 3  наносить   географічні  об’єкти, які  згадувались у повідомленні  на    контурну   карту  України.

Група VІІІ, учень 1:  для  Приазовської  височини  характерні  виходи кристалічних порід на поверхню. Кристалічні породи утворюють підвищення - «могили». Територія  розчленована  долинам річок, великих ярів і балок. Найвищою  точкою  Приазовської  височини є гора Могила - Бельмак  (324 м), (презентація  «Рельєф суходолу»,  слайди 6,8 ).

Учень 2  наносить   географічні  об’єкти  на    контурну   карту  України.

Група IX, учень 1:  на  південному  сході  України  знаходиться Донецька височина, витягнута з північного заходу на південний  схід  350-кілометровою смугою при найбільшій ширині до 150 км. На території відбуваються процеси руйнування: осипи, обвали, зсуви, карсти. Найвища точка Донецького  кряжу -  гора  Могила-Мечетна  367 м. Сьогодні  на території  Донецької височини поширені  антропогенні форми рельєфу: вугільні  терикони, кар’єри (презентація  «Рельєф суходолу»,  слайди 6,8 ).

Учень 2  зачитує  вірш   Володимира  Сосюри  про Донеччину:

Немов  душею  п'ю  твого  труда  весну  я 
У  радості  степів, у  гомоні  дібров, 
І  музику  гудків  твоїх  я  знову чую, 
Донеччино  моя, життя  мого  любов!

Учень 3  наносить   географічні  об’єкти, які  згадувались у повідомленні  на    контурну   карту  України.

Вчитель: розглянемо  загальний  план  будови  поверхні, простягання  гірських  систем. На  території  України виділяють дві гірські системи – Українські  Карпати  та  Кримські  гори.

Вчитель  зачитує  вірш   Андрія  Олеськіва   «Українські  Карпати»:

Гірські  нескорені  вершини,
Які  занурились  у  хмари.
Ліси  дрімучі, полонини,
Старі  колиби  і  кошари.
Вітри  ласкаві  та  сердиті,
Духмяні  трави  запашні.
Громи  ревуть  несамовиті,
Струмок  дає  води  душі.
Стрімкі    потоки,  водоспади,
Могутні  скелі, спів  трембіти.
Я  йду  до  Вас  мої  Карпати-
Одні  такі  на  цілім  світі. 

Вчитель продовжує: Українські  Карпати  (Лісисті  Карпати) це - частина гірської  системи  Карпат  на  заході  України. Довжина  їх від верхів’їв  ріки Сян  до витоків  Сучави становить 280 км, ширина - понад   100 км. Вони займають територію  Закарпатської, частково Львівської,  Івано-Франківської та  Чернівецької областей. Площа - понад 24 тис. км². Гірські  хребти, розділені поздовжніми  улоговинами та  розмежовані  глибокими поперечними долинами, що простягаються з північного заходу на південний схід. Гора  Говерла  (2061 м)  - найвища вершина  Українських  Карпат  і  найвища  точка  України.  Українські  Карпати  це -  молоді  гори  альпійського  горотворення, з геологічною будовою -карпатський фліш (презентація «Рельєф суходолу», слайди 16,23-25 або презентація «Українські  Карпати», слайди 1-5 (на  вибір  учителя)).

У фізико-географічному  районуванні Українських Карпат виділяють: Зовнішні Карпати, Вододільно-Верховинські  Карпати, Полонинсько-Чорногірські  Карпати, Вулканічні Карпати та Рахівсько-Чивчинські гори (презентація  «Рельєф суходолу»,  слайди 16,23-25 або  презентація «Українські  Карпати», слайд 6).

Вчитель  зачитує  вірш   Андрія  Олеськіва   «Кримські  гори»:

Вони,  неначе  міражі,

Зросли   посеред   степу   раптом:

Такі  незаймані,  чужі,

Зелено-жовтим  криті  гаптом.

Закучерявлених  небес,

Прорвавши  пасма: пишні,  білі,

Могутністю  своїх  тілес,

Мов  символи   земної  сили.

Тут, серед  велетів  стрімких,

Ридали  тяжко  полонянки.

Їх  плач  у  скелях  десь  застиг

Й  росою  випада  світанків.

За  кам'яними  ворітьми  

Від   Кафи  й  до  Бахчисараю

Земля, наповнена   кістьми,

Жагуче   марить  рідним  краєм.

І  тут  на  піднебесний  дах

Надії  зорями  поринув  

Старий,  як  світ,

Чумацький  шлях –

Клубок  доріг  на Україну.

Допоки  шлях  той  не  потух,

По-українськи,  незборимо

Блукатиме   козацький  дух

По  чарівних  просторах  Криму!

Учень 3, групи VІІІ   наносить   географічний  об’єкт на    контурну   карту  України.

Вчитель  використовує  прийом  «Домашня   заготовка». Головні учні  кожної  групи   розповідають  про  Українські   Карпати.  Паралельно  вчитель  демонструє  презентацію «Українські  Карпати».

Група  І,  учень:  Зовнішні або Скибові  Карпати поділяються на: Східні Бескиди, Горгани, Покутсько-Буковинські  Карпати. Бескиди розташовані на півночі Українських Карпат, а також частково на території Польщі. Вони  поділяються на  Верхньодністерські  та  Сколівські  Бескиди. Найвища точка - гора Магура (1362,7 м), а середні висоти становлять від 800 до 1200 м (презентація «Українські  Карпати», слайд 8).

Група ІІ,  учень: Горгани  розташовані на південний схід від Бескидів, між ріками  Свіча  і  Прут. Найвища  точка - г. Сивуля Велика (1836 м), а середні висоти  становлять від 1400 до 1700 м. Характерна  особливість  – кам'яні  розсипи на вершинах гір.

Група ІІІ, учень:  Покутсько-Буковинські Карпати (Запрутські Горгани) розташовані  на  південному  сході  Українських Карпат. Найвища точка - гора Ротило (1483 м). Середні  висоти  900-1400 м. Відповідно  особливістю гір є  кам’яні  розсипи, значне заліснення (презентація «Українські  Карпати», слайд 14).

Група ІV,  учень: Вододільно-Верховинські  Карпати розташовані в центральній  частині  Українських Карпат вздовж межі Львівської та  Закарпатської  областей. Найвища  точка -  г. Братківська (1788 м), середні висоти становлять 1000-1400 м. Характерна  особливість -  велика залісненність, на вершинах трапляються верховини та подекуди кам’яні розсипи(презентація «Українські  Карпати», слайд 9).

Група V, учень:  Полонинсько-Чорногірські  Карпати  розташовані у Закарпатській  і  частково Івано-Франківській областях. Складаються із полонин Рівної,  Боржави, Красної,  Свидовця  і  Чорногори. Середні  висоти – 1500 – 2000 м. Найвища точка -  г. Говерла (2061 м). Характерна  особливість даних гір це – субальпійські та альпійські луки (презентація «Українські  Карпати», слайди 10,19).

Група VІ,  учень: Вулканічні  Карпати  розташовані у Закарпатській  області. Середні висоти 600 – 1000 м. Найвища точка- г. Бужора (1081 м). Характерна особливість - залісненність вершин і наявність скель вулканічного походження (презентація  «Українські  Карпати», слайд 11).

Група VІІ,  учень:  Мармароські  Карпати  розташовані у Рахівському районі  Закарпатської  області  на кордоні з Румунією. Складаються з Рахівських і Чивчинських гір. Середні  висоти  становлять 1500 – 1900 м. Найвища точка - гора  Піп Іван Мармароський (1936 м). Характерні особливості - субальпійські та альпійські  луки  на  вершинах  і наявність  скель-останців (презентація «Українські  Карпати», слайд 12).

В  Українських Карпатах розташовано ряд  заповідних територій, а саме:  біосферний  заповідник  Карпатський; природний  заповідник Горгани;  національні  парки: Карпатський, Сколівські  Бескиди,  Ужанський, Синевир, Вижницький ...

Учень 3, групи VІІІ   наносить   географічні об’єкти  на велику   контурну   карту  України.

Вчитель  продовжує:  Кримські  гори  150-кілометровою  дугою  простягаються на території Кримського півострова з північного сходу (поблизу Феодосії) на південний  захід (біля Балаклави). Вони  складаються  з трьох паралельних гірських пасом-куест, які характеризуються крутими обривистими південно-східними і пологими  витягнутими  північно-західними  схилами. Висота і розміри куест  збільшуються з південного сходу на північний захід (презентація  «Рельєф суходолу»,  слайди 16,23-25).

Учень 3, групи VІІІ   наносить   географічні  об’єкти, які  згадувались у повідомленні  вчителя  на    контурну   карту  України.

Вчитель: отже, Кримські  гори  займають  крайній південь Кримського півострова. Вони простягаються з заходу на схід на 180 км. Кримські гори  сформувались в епоху альпійської складчастості.  В  межах  Кримських  гір виділяють: зовнішнє пасмо (250-320 м), внутрішнє  пасмо (близько 500 м), головне пасмо (1200-1500 м) з найвищою точкою г. Роман-Кош (1545 м). Схили пасом асиметричні: південні - круті і урвисті, північні - пологі. Це пов’язано з розмиванням м’яких порід в гірських  нашаруваннях. Довгі і похилі схили зовнішнього і внутрішнього пасом збігаються з напрямом залягання стійких гірських порід – вапняків. Круті схили - наслідок руйнування м’яких порід - мергелів і глин. 

Головне  пасмо Кримських гір найвище. Воно становить суцільний ланцюг плоских безлісих масивів, що називаються яйлами: Бабуган-Яйла, Ай-Петринська,  Ялтинська,  Нікітська, Чатир-Даг, Демерджі, Карабі-Яйла та інші. Узбережні схили головного пасма закінчуються Південним берегом Криму, де поширені ерозійні, зсувні та вулканічні форми рельєфу (вчитель демонструє презентацію «Туристсько-краєзнавчі  маршрути  Криму»).

В  Кримських горах  розташовано ряд  заповідних територій. Це  природні заповідники - Кримський, Ялтинський  гірсько-лісовий, Карадазький.

Вчитель продовжує: розглянемо  висотну  поясність гірських систем України (демонстрування  таблиці  або презентації  «Українські  Карпати», слайди  27-31).  

ІV. Закріплення матеріалу:

•   проведення  географічного  диктанту  або  фронтального  опитування  учнів (вчитель  використовує  матеріали, які  подаються  в   додатку 1).

•   опрацювання  різнорівневих  тестових  завдання  з  теми  «Рельєф  України» (див. додаток 2);
•   «Міні-практикум»: розв’язування  задач (див. додаток 3).

V. Підсумок  уроку:

Вчитель  пропонує  учням  здійснити  підсумок  уроку (використовуючи  прийом  «П’ять   речень») та  самостійно  оцінити  свою   роботу  на  уроці, надавши  відповідь  на   запитання:

•                           Мені було цікаво під  час  уроку  тому, що …
•                           Я  вперше  почув  (ла) …
•                           Мене   найбільше   вразило …
•                           Працювати  в  групі  мені  було…
•                           Я  не  зовсім  зрозумів  (ла)…

VІ. Домашнє  завдання:

•   вивчити  відповідний  матеріал з підручника (І.Л.Дітчук, О.В.Заставецька, І.В.Брущенко. Фізична географія України. 8 клас, параграфи 13,14);
•   опрацювати  конспект уроку;
•   поглибити свої  вміння  роботи  з  картографічним  матеріалом;
•   використовуючи  ІКТ  створити   мультимедійну  презентацію  на  тему: «Кримські  гори».

Додаток  № 1.

Географічний   диктант  або  фронтальне  опитування  учнів  (з елементами  ІТН «Незакінчене  речення») з  теми «Рельєф України»:

• Нерівності земної поверхні це – рельєф.
• 95% території України займають – рівнини.
• 25% території України займають – височини.
• 70% території України займають – низовини.
• 5% території України займають – гори.
• Українські Карпати ще називають – Східними або Лісистими.
• Найвища  вершина Українських Карпат – гора Говерла.
• Найвища  вершина  Кримських гір – гора Роман-Кош.
• Найвищою  точкою  Подільської височини є -  гора Камула.
• Найвищою точкою Приазовської височини є – гора Могила - Бельмак.
• Найвищою точкою Донецького кряжу є – гора Могила- Мечетна.
• Найвища точка рівнинної частини України  це – гора Берда.
• Найвища точка Львівської області це – гора Пікуй.
• Висота  гори  Говерли – 2061 м.
• Висота  гори  Роман-Кош- 1545 м.
• Висота  гори  Ай-Петрі – 1234 м.
• Висота  гори  Берди – 515 м.
• Висота  гори  Бельмак-Могила– 324 м.
• Висота  гори  Могила-Мечетна– 367 м.
• Висота  гори  Пікуй – 1408 м.
• Висота  гори  Камули – 471 м.
• Гори Магура, Сивуля Мала розташовані в межах – Українських Карпат.
• Гора Говерла розташована в межах – Чорногірського хребта.
• Гора Аю – Даг розташована в – Криму.
• Яблуницький  перевал розташований в межах - Українських Карпат.
• Перевал Байдарські Ворота розташований в межах – Кримських гір.
• Асиметричні форми рельєфу в Криму це – куести.
• Безлісі масиви  в  Криму це – яйла.
• Субальпійські луки у Карпатах це – полонини.

 

Додаток № 2.                     

Різнорівневі   тестові   завдання  з  теми  «Рельєф  України» з  елементами  особистісно-орієнтованого  навчання  учнів;

Варіант  І

Рівень 1 (завдання оцінюються в 1 бал, разом 3 бали).

1. Найвищою точкою Українських Карпат є :

а) г.Сивуля;   б) г.Магура;    в) г.Говерла;   г) г.Роман-Кош.

2. До низовин належить:

а) Подільська;   б) Донецька;    в) Причорноморська;   г) Приазовська.

3. Гора Берда розташована в межах:

а) Подільської височини;    б) Хотинської височини;

в) Причорноморської низовини;   г) Приазовської височини.

Рівень 2 (завдання оцінюються в 1 бал, разом  3 бали).

1. У Кримських  горах виділяють … фізико-географічні області:

а) одну;   б) дві;   в) три;   г) чотири.

2.Гора Роман – Кош розташована в межах пасма:

а) зовнішнього;    б)внутрішнього;    в)головного.

3. На території  України  карстові  процеси  поширені в :

а) Українських Карпатах;  б) Кримських горах;  в) рівнинній  території України.

Рівень 3 (завдання оцінюються  в 1 бал, разом 2 бали).

1.Підкресліть  правильні  твердження:

а) субальпійські  луки  в  Карпатах це – полонини;

б) яйла– куестово-лісові ландшафти Кримських гір, характерні тільки для цієї гірської області;

в) субальпійські  луки  у  Карпатах  це –яйла;

2. До несприятливих процесів та явищ, які спостерігаються в Українських Карпатах належать:

землетруси, виверження вулканів, селі, суховії, лавини, заболочення, буреломи, вітровали.

Рівень 4 (завдання оцінюються в 4 бали).

1. Назвіть  природні  процеси,  які  впливають на  зміни  рельєфу  Кримських  гір. Свою відповідь обгрунтуйте.

Варіант  ІІ

Рівень 1 (завдання оцінюються в 1 бал, разом 3 бали).

1. Найвищою точкою Кримських гір є :

а) г.Сивуля;    б) г.Магура;    в) г.Говерла;    г) г.Роман-Кош.

2. До низовин належить:

а) Подільська;   б) Донецька;   в) Поліська;    г) Приазовська.

3. Гора Могила – Бельмак  розташована  в  межах:

а) Подільської   височини;   б) Донецького кряжу;

в) Причорноморської низовини;    г) Приазовської височини.

Рівень 2 (завдання оцінюються в 1 бал, разом  3 бали).

1. Східні Бескиди розташовані в межах:

а) Кримських гір;   б) Українських Карпат.

2. Найвища точка Львівської області це:

а) гора Берда;    б) гора Камула;    в) гора Пікуй.

3. На території України суховії поширені в :

а) Українських    Карпатах;    б) Кримських горах;

в) рівнинній  території України.

Рівень 3 (завдання оцінюються  в 1 бал, разом 2 бали).

1.Підкресліть  правильні  твердження:

а) вулканічний хребет розташований в межах Кримських гір;

б) вулканічний хребет розташований в межах  Українських Карпат;

в) безліссі ділянки  вершин Українських  Карпат це – полонини;

2. До  несприятливих процесів та явищ, які спостерігаються в Кримських горах належать:

землетруси, виверження вулканів, селі, суховії, лавини, заболочення, буреломи, вітровали, паводки, ерозія, зсуви.

Рівень 4 (завдання оцінюються в 4 бали).

1. Поясніть, чому Українські Карпати та Кримські гори, незважаючи на однаковий геологічний вік, відрізняються своєю будовою, рельєфом та ландшафтами. Свою відповідь обгрунтуйте.

Додаток № 3.                     

Розв’язування  задач  з  використанням  атласу  та топографічних карт. Для прикладу подаються 4 варіанти з різною кількість задач (вчитель  може  укладати  особистісно-орієнтовані  задачі  для  своїх  учнів).

Варіант  І

Задача  № 1.

Яка  відносна  висота  двох  гір, якщо  висота гори  Берда  становить 515 м., а гори  Пікуй  1408 м.?

РОЗВ’ЯЗУВАННЯ:

ДАНО:

а1= 1408 м.                 в= а1 – а2

а2= 515 м.                 в= 1408 – 515=893 м.

в=?

ВІДПОВІДЬ: Відносна висота гір становить 893 м.

Задача № 2.

Яр  має довжину 300 м, а   середню   ширину 9 м., глибина  яру становить 3 м. Яку площу земельних угідь зайняв яр та який об’єм порід винесено водою?

РОЗВ’ЯЗУВАННЯ:

 

 

ДАНО:

а= 300 м.                     S= а . в

в= 9 м.                         S=300 . 9= 2700 м2=0,27 га

h= 3 м.                         V= 2700 . 3=8100 м2

S=?

V=?

ВІДПОВІДЬ: Яр зайняв площу 0,27 га, а вода винесла 8100 м2 порід.

Задача № 3.

За  який  період часу буде зруйновано курган на низовині, якщо його відносна висота становить 41 м, а швидкість процесів денудації 0,06 мм/рік ?

РОЗВ’ЯЗУВАННЯ:

ДАНО:

h= 41м.                        Т= h : G

G= 0,06 мм/рік            Т= 41: 0,06=41000 : 0,06=683333,333 років

Т=?

ВІДПОВІДЬ: Курган буде зруйновано за 683333,333 років.

 

Варіант  ІІ

Задача № 1.

Яка  відносна  висота  двох  гір, якщо  висота гори Говерли становить 2061 м., а гори Роман – Кош 1545 м.?

РОЗВ’ЯЗУВАННЯ:

ДАНО:

а1= 2061 м.                 в= а1 – а2

а2= 1545 м.                 в= 2061 – 1545=516 м.

в=?

ВІДПОВІДЬ: Відносна висота гір становить 516 м.

 

Задача № 2.

Яр має довжину 400 м, а середню ширину 10 м., глибина яру становить 3 м. Яку площу земельних угідь зайняв яр та який об’єм порід винесено водою?

РОЗВ’ЯЗУВАННЯ:

ДАНО:

а= 400 м.                     S= а . в

в= 10 м.                        S=400 . 10= 4000 м2=0,40 га

h= 3 м.                         V= 4000 . 3=12000 м2

S=?

V=?

ВІДПОВІДЬ: Яр зайняв площу 0,40 га, а вода винесла 12000 м2 порід.

 

Задача № 3.

За  який  період часу буде зруйновано курган на низовині, якщо його відносна висота становить 21 м, а швидкість процесів денудації 0,06 мм/рік ?

РОЗВ’ЯЗУВАННЯ:

ДАНО:

h= 21м.                        Т= h : G

G= 0,06 мм/рік            Т= 21: 0,06=21000 : 0,06=350000 років

Т=?

ВІДПОВІДЬ: Курган буде зруйновано за 350000років.

 

Варіант   ІІІ

Задача  № 1.

Яка  відносна  висота  двох  гір, якщо  висота гори Могила-Мечетна становить 367 м., а гори  Могила-Бельмак 324 м.?

РОЗВ’ЯЗУВАННЯ:

ДАНО:

а1= 367 м.                 в= а1 – а2

а2= 324 м.                 в= 367 – 324=43 м.

в=?

ВІДПОВІДЬ: Відносна  висота  гір становить 43 м.

 

 

Задача № 2.

За  який  період часу буде зруйновано курган на низовині, якщо його відносна висота становить 62 м, а швидкість процесів денудації 0,06 мм/рік ?

РОЗВ’ЯЗУВАННЯ:

ДАНО:

h= 62 м.                        Т= h : G

G= 0,04 мм/рік            Т= 62: 0,04=62000 : 0,04=1550000 років

Т=?

ВІДПОВІДЬ: Курган буде зруйновано за 1550000років.

 

Варіант   ІV

Задача  № 1.

Яка  відносна  висота  двох гір, якщо  висота  гори   Камули  становить 471 м., а гори  Ай-Петрі 1234 м.?

РОЗВ’ЯЗУВАННЯ:

ДАНО:

а1= 1234 м.                 в= а1 – а2

а2= 471 м.                 в= 1234 – 471= 763 м.

в=?

ВІДПОВІДЬ: Відносна висота гір становить 763 м.

 

Задача  № 2.

Яка  відносна висота кургана,  якщо він буде зруйнований за 683333,333 роки. Швидкість процесів денудації 0,06 мм/рік ?

РОЗВ’ЯЗУВАННЯ:

ДАНО:

Т = 683333,333 років          h = Т . G

G= 0,06 мм/рік                     h = 683333,333 . 0,06=41000=41 м.

h =?

ВІДПОВІДЬ: Висота кургана 41 м.

 

Використана  література:

•               Ващенко Г.Загальні методи навчання. Київ,1997.
•               Здобутки. Збірник методичних матеріалів для вчителів географії. Розв’язування задач з географії. Частина І. Львів. Інформаційно-методичний центр освіти,  2003. -  48 с.
•               Здобутки. Збірник методичних матеріалів для вчителів географії. Розв’язування задач з географії. Частина ІІІ. Львів. Інформаційно-методичний центр освіти,  2005. -  40 с.
•               І.Ю.Квасниця,  І.О.Глічов,  І.І.Федик.  Історико природничі нариси з краєзнавства: Львівська область . Львів,  Укрсервіс , 1994. - 240 с.
•               Кобернік С.Г. та ін. Методика викладання географії в школі: Навчально- методичний посібник. Київ, Стафед. Частина ІІ.  2000. - 320с.
•               Методическое пособие по физической географии. Т.П.Герасимова, О.В.Крылова. Москва. Просвещение, 1991. -  176 с.
•               Пометун О. Компетентнісний підхід - найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти. Рідна школа, 2005. - №1. -  65-69 с.
•               Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. Київ, 2003.
•               П.Гевал. Навчально – методичне забезпечення комп’ютерно-зорієнтованих уроків. Журнал “Завуч”, 2001.- № 20-21.- 52-55.
•               Я. М. Пилипів. Задачі та вправи на уроках географії. Львів. ЛОНМІО, 1996. - 24с.

 

Використані  матеріали  інтернет  сайтів:

•   http://osvita.ua/vnz/reports/geograf/list/60/
•   http://www.uroki.net/docgeo/ukr_docgeo2.htm
•   http://svitznania.at.ua
•               http://geografica.net.ua/
•               http://uk.wikipedia.org/
•               http://krasotkina.com/content/
•               http://www.poetryclub.com.ua/
•               http://probapera.org/publication/
•               http://shpore.ru/
•               http://onlyart.org.ua/