Урок "Риси характеру Федька та його однолітків у оповіданні "Федько - халамидник" В.Винниченка "

Про матеріал

Урок дає можливість розвивати в учнів уміння аналізувати прозові твори,логічно мислити ,робити висновки ; а використання під час уроку уявної зустрічі розвиває уяву, творче мислення.

Перегляд файлу

Учитель Івахіна В. Ф.

Українська література 6 клас

Тема Риси характеру Федька та його однолітків у оповіданні В. Винниченка «Федько-халамидник»

Мета: продовжити роботу над оповіданням В. Винниченка «Федько- халамидник» , дати характеристику образам Федька і Толі; розвивати навички виразного читання, логічне мислення, вміння аналізувати, робити висновки, творчо мислити; виховувати в дітей повагу один до одного, до старших, чуйність, доброту, доброзичливе ставлення до членів своєї родини.

ХІД УРОКУ

І. Організаційно-вступна частина.

1.Підготовка учнів до уроку.

2. Включення в діловий ритм.

3. Створення психологічного настрою.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Характеристика образів Федька й Толі.

Бесіда за питаннями:

-- Де відбуваються події, зображені в оповіданні?

-- Як ви вважаєте, скільки років було хлопчику?

--Як Федько ставився до своїх друзів?

-- Що в поведінці Федька ви схвалюєте, а що засуджуєте?

-- Чому, на вашу думку, після прогулянки під дощем Толя захворів, а Федько лишився здоровим?

--Чого найбільше боялася мати Федька? Як це вплинуло на її ставлення до сина?

--Розкажіть, як ви уявляєте перехід Федька через річку?

--Перечитайте уривок від слів: «Толя взяв палицю і пішов на кригу», кінчаючи словами: «…Толя, як стріла, вилетів з неї». Як Федько допоміг йому врятуватися? Чому Толя не подав своєму рятівникові палицю своєчасно?

--Перечитайте уривок від рядків: «Стьопка, Спірка й інші хлопці…», кінчаючи словами: «Треба тільки бігти». У чому виявляється кмітливість і мужність Федька?

--Перечитайте уривок від слів: «Але йому не дали побігати» до слів: «А ввечері, коли мав прийти батько Федьків…». Чому Толя всю провину звалив на Федька? Що змусило Федька сказати неправду?

-- Чий вчинок є благородним, а чий підлим? Чому?

--Федько тричі за зиму провалювався під лід і залишався живим. Чи міг би він і на цей раз залишитися живим? Що для цього треба було зробити йому й батькам?

--- Перечитайте прикінцевий епізод оповідання. Що нового ви дізналися про вдачу Толі?

--Які риси характеру Федька ви схвалюєте, а які засуджуєте?

-- Хто винен у тому, що Федько погано поводив себе?

-- Яка людина могла б вирости з Федька, а яка з Толі?

-- Діти, скажіть, чи міг би Федько змінитися в кращу сторону , якби в нього був справжній друг?

Я пропоную вам зараз прослухати розповідь про те, як я уявляю собі зміну поведінки Федька після зустрічі з другом ( якби він у нього був ).

Зустріч з другом

- Привіт, друже! Я радий зустрічі з тобою.

- Привіт,- відповів Федько, і його очах запалахкотіла іскорка здивування: хтось радий зустрічі з ним та ще й назвав його «друже». Він аж зніяковів. Адже для всіх він був «халамидро», «босяка»… Права рука, в якій була рогатка – символ його могутності, мимоволі потягнулася назад, за спину. Якесь дивне відчуття охопило його. Йому здалося, що він аж підріс.

- Ти не впізнав мене? Я- Дмитро. Ми маленькими гралися з тобою. Потім мої батьки виїхали звідси. А тепер ми знову повернулися сюди. Добре, що ми зустрілися з тобою. Мені потрібна твоя допомога в одній справі.

- У якій саме?- запитав Федько. Його охопило ще більше здивування: комусь потрібна його допомога.

- Та я хочу зробити корабель і подарувати татові на день народження. Але боюсь, що сам не впораюсь. Можливо, допоможеш?

- Я згоден, та не розумію, чим саме зможу допомогти?

- Самому незручно. Удвох легше. А що ти дарував своєму батькові?

- Нічого. У мене немає на подарунки грошей.

- І в мене немає. Тому я й вирішив подарувати корабель. Батьки люблять, коли діти дарують їм те, що зробили своїми руками.

Хлопці побігли до Дмитра додому. У сараї вони знайшли все необхідне для того, щоб зробити невеличкий корабель… Пізно ввечері Федько повернувся додому.

- Де це ти був, волоцюго?,- накинулася на нього мати. - Знову щось накоїв? Але ніхто не прийшов жалітися на Федька. Це був перший спокійний вечір у сім’ї. Наступного дня Федька теж цілий день не було вдома. І знову ніхто не прийшов жалітися. І так було декілька днів. Хлопці вирішили зробити два кораблі, бо і в батька Федька теж скоро мав бути день народження…

Пізно ввечері стомлений батько повертався додому . Та тільки він переступив поріг, до нього підійшов радісний Федько:

-Тату, з днем народження тебе! Це тобі від мене подарунок.

Батько ніби отетерів. Та потім опанував себе, обійняв сина і вперше в житті поцілував його.

Бесіда за змістом:

-Скажіть, чим був здивований Федько?

-Чому саме Федька здивувало поважне ставлення Дмитра до нього ?

-Чому Федько не бешкетував після зустрічі з Дмитром?

-Чи можна назвати Дмитра справжнім другом? (аргументувати)

- А тепер скажіть, чи вважаєте ви винними батьків у тому , що трапилося з Федьком?

(Діти висловлюють свої міркування)

Про все, вами сказане, можна розповісти в листі до батьків Федька.

Зачитую лист до батьків Федька

Шановні батьки Федька!

У тому, що сталося з вашим сином, винні тільки ви. Ви не займалися вихованням Федька, а тільки карали його. А жорстокість, як нам відомо, породжує тільки жорстокість…

Більше мені хочеться звернутися до матері. Так, ваше життя не можна назвати легким. Але це не давало вам права принижувати гідність свого сина, називаючи його поганими словами. Для вас він був просто «босяка», «халамидро», «сибіряка»… А Федько таким не був. Він міг би вирости порядною людиною з добрим серцем. Та це могло статися за певної обставини: якби в нього були люблячі батьки. На жаль, таких батьків він не мав.

Я знаю, що в листах займенник «ви» пишеться з великої літери, але в листі до вас моя рука цього зробити не може.

Я розумію,що мої слова жорстокі, але ви їх заслужили.

Бесіда: