Урок "Риторичні фігури" (11 клас)

Конспект уроку на тему

«РИТОРИЧНІ ФІГУРИ

(запитання, звертання, градація,

антитеза, повтори)»

Підготувала 

Анисенко Наталія Миколаївна,

учитель української мови та літератури,

спеціаліст вищої категорії,старший учитель

ТЕМА: РИТОРИЧНІ ФІГУРИ (запитання,звертання,градація, антитеза, повтори)

МЕТА:   закріпити знання з практичної риторики; розвивати комунікативні вміння, логічне мислення, творчі здібності, навички дослідницької діяльності; виробити вміння використовувати засоби мовного вираження для активізації уваги слухачів; підвищувати стилістичну  культуру мовлення, виховувати толерантність

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ: література,риторика

ТИП УРОКУ:  комбінований.

ОБЛАДНАННЯ: підручник,мультимедійна презентація, учнівські повідомлення,   ілюстративний матеріал, завдання на картках

ПЕРЕБІГ УРОКУ

Слово — це найточніший різець,

здатний доторкнутися до найніжнішої

рисочки людського характеру.

Уміти користуватися ним — велике мистецтво.
Василь Сухомлинський

1. Організаційна частина
2. Актуалізація опорних знань і умінь

Слово вчителя:

•          «Слово — це найточніший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру.Уміти користуватися ним — велике мистецтво»,-сказав  Василь Сухомлинський - відомий український  педагог,  публіцист,  письменник.  Та,на жаль ,не всі пам’ятають про це. Напевно,ви не раз зустрічали людей, які ллють воду, говорять  ні про що годинами. Аристотель, давньогрецький учений-енциклопедист,  філософ  і  логік, умів спілкуватися з такими людьми  й на їхнє питання: «Вибачте, я не втомив Вас своїми розмовами?» відповідав: «Ні, що ви, я ж не слухав».

Мабуть, не дуже хочеться почути такі слова на свою адресу. Уроки риторики в рамках шкільної програми з української мови дають можливість попрактикуватися у виробленні навичок спілкування,аби ,як мінімум,не потрапити в подібну ситуацію.

Пропоную вам бліцопитування,аби згадати вивчене на попередніх уроках практичної риторики.

БЛІЦОПТУВАННЯ

• Що таке риторик?
• Які науки близькі до риторики?                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

• Що таке тропи?
• Які види тропів ви знаєте?
• Яку функцію вони виконують?

3. Повідомлення теми та мети уроку

Слово вчителя:

•          Сьогодні ми продовжуємо говорити про засоби мовного вираження,а саме про риторичні фігури. Розгорніть,будь ласка,зошити,позначте дату й тему уроку «РИТОРИЧНІ ФІГУРИ (запитання, звертання, градація, антитеза,повтори)». Сьогодні на уроці ми поглибимо знання про риторичні фігури, визначимо їхні  функції в текстах різних стилів, повчимося доречно використовувати в мовленні з метою активізації уваги слухачів. Протягом уроку не забувайте про вимоги до мовлення.

ІV. Засвоєння теоретичних понять

Бесіда за питаннями

•          Що таке риторичні фігури?
•          Які риторичні фігури знаєте?         

Слово вчителя:

•          Пропоную послухати відому вам поезію, а от яку саме, визначте  за наступними  ключовими словами: свобода, злото, болото, слава, вольності отче
•          Хто є автором твору?
•          Слухаючи поезію ,зверніть увагу на використані риторичні фігури

Прослуховування поезії  Григорія  Сковороди “De  Libertate”

Що є свобода? Добро в ній якеє?
Кажуть, неначе воно золотеє?

Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,
Проти свободи воно лиш болото.
О, якби в дурні мені не пошитись,
Щоб без свободи не міг я лишитись.
Слава навіки буде з тобою,
Вольності отче, Богдане-герою!

•          Які риторичні фігури використано в поезії Григорія Сковороди?

•          Чи доречне використання саме цих засобів мовного вираження?
•          Яка їхня функція?
•          Який літературний напрям презентує зазначена поезія Григорія Сковороди?
•          Що характерно для бароко?

Слово вчителя:

•          Отож риторичні фігури в добу бароко виконували роль стилістичних прикрас. Недаремно Цицерон , видатний давньоримський оратор, філософ та літератор,називав риторичні фігури квітами красномовства.

Слово вчителя:

•          У сиву давнину із розвитком теорії ораторського мистецтва всі фігури, якими користувалися й оратори, і літератори, називалися риторичними. У сучасних словниках, енциклопедіях до риторичних фігур відносять вузьке коло понять, а саме: риторичне запитання, риторичне звертання, риторичне заперечення, риторичний оклик. Дехто додає до них ще й анафору, епіфору, інші — градацію, антитезу тощо. І справа не в щедрості одного чи іншого  теоретика,а в тому, що немає чіткої межі між названими фігурами, які,до речі,часто називають  поетичними фігурами.
•          Розгорніть,будь ласка, підручники,перегляньте параграф 6-7
•          Якої думки щодо класифікації риторичних фігур дотримується автор підручника Олександр Авраменко?
•          Зважте, будь ласка, на цей нюанс у класифікації риторичних фігур, готуючись до НМТ.

Слово вчителя:

•          На уроках української літератури, аналізуючи художні твори ,ми  часто зверталися до таких понять ,як антитеза, градація, повтори (зокрема тавтологія, рефрен, анафора), тому ви заздалегідь отримали  завдання узагальнити вивчене, максимально візуалізувавши матеріал  про зазначені риторичні фігури. Такі візуалізовані картки стануть вам у нагоді під час підготовки до НМТ з української літератури.
•           До того ж спеціальними дослідженнями доведено, що з прочитаного ми запам’ятовуємо 10-15 відсотків,з того, що чуємо, — 20 відсотків,з побаченого -  25-30 відсотків, а з того, що і бачимо, і чуємо — 40-50 відсотків. Якщо ж  отриману інформацію комусь переповідаємо, то запам’ятовуємо вже 65-70 відсотків, а якщо повторюємо, то рівень запам’ятовування збільшується до 85-90 відсотків. Тож пропоную потім поділитися отриманою інформацією з другою групою.

Презентація візуалізованих карток

І група              картка «Антитеза»

ІІ група            картка «Градація»

ІІІ група           картка «Повтори»

5.             Процесуально-діяльнісний етап

Слово вчителя:

•          А тепер пропоную застосувати на практиці набуті теоретичні знання.

Лінгвістичне дослідження

Групова робота 

ЗАВДАННЯ на картках: визначити найяскравіші засоби мовного вираження в кожному тексті, а також  стильову приналежність текстів.

Слово вчителя: 

•          До речі, авторкою обох текстів є Ліна Костенко - українська письменниця-шістдесятниця, лауреатка Шевченківської премії. Знайомство з її творчістю в нас ще попереду.

І група:  поезія «Комусь – щоб хліба скибка…»

Комусь – щоб хліба скибка.
Комусь – щоб тільки лаври.
Одна душа – як скрипка,
а друга – як літавра.

А тут не все так чітко.
То крила, то вериги.
Від Баха – до чечітки.
Від “чижика” – до Ґріґа.

Від ніжного ноктюрна –
до громових симфоній.
Від буйного обурення –
до сміху саксофонів.

Всі голоси природи,
всі види й різновиди,
від голосу народу –
до писку індивіда.

Все в душу входить вперто.
Ввійшло – навік зосталось.
Оце такі концерти.
Аж серце надірвалось.

ІІ група: виступ письменниці  в Києво-Могилянській     академії  із лекцією  «Гуманітарна аура нації, або дефект головного дзеркала».

Коли ми чуємо: Іспанія, іспанці,- які це у нас викликає асоціації? Ну, звичайно ж, Лопе де Веґа, Кальдерон, Сервантес, Ґойя, музей Прадо, Федеріко Ґарсіа Лорка. Але ж дозвольте, а вогнища інквізиції, а конкістадори, а вигнання євреїв з Іспанії, а диктатура генерала Франко? Це ж теж Іспанія. Але чому образ нації визначається не цим? Або німці. Нація філософів і композиторів, хіба не так? Хто дав світові Бетховена, Ґете, Шіллера, Геґеля, Канта, Ніцше? І хоч Бухенвальд недалеко від дуба Ґете, і дуб той спиляний, і солдати вермахту відкривали на тому пні бляшанки,- все одно, не Гітлер визначає образ нації з його Геббельсом, що хапався за пістолет при слові культура, і не Ельза Кох, а доктор Фауст і Лореляй над Рейном.

Презентація результатів по групах

•          А в яких ще стилях, на вашу думку, можуть уживатися риторичні фігури?
•          Ви не згадали про офіційно-діловий стиль. Чому?
•          Проведімо лінгвістичне спостереження
•          Ознайомтеся з текстом. Визначте,до якого стилю мовлення він належить

Лінгвістичне спостереження

Оголошується набір учнів 9-11-х класів до «Школи майбутнього спортсмена»,яка розпочне свою роботу з 2 вересня 2019 року за адресою: вулиця Героїв Крут,14. Реєстрація триватиме до 31.08.2019 року. За додатковою інформацією звертатися за телефоном 066-112-56-18

•          Визначте жанр тексту
•          Як ви думаєте,чи доречним буде  використання риторичних фігур у такому тексті?

Слово вчителя:  «Усе йде,все минає…»- писав свого часу Шевченко. Життя не стоїть на місці, вносить  корективи,тому й зазнав  змін суворий,на перший погляд, офіційно-діловий стиль.

•          Як вам такий варіант оголошення?

Ваша дитина цікавиться  спортом і думає про те, щоб зробити в цій сфері кар’єру? Хоче бути професійним спортсменом? Тоді їй до нас! «Школа майбутнього спортсмена», яка розпочне свою роботу з 2 вересня 2019 року, запрошує на навчання та тренування учнів 9–11- х  класів. Поспішайте! Реєстрація завершується  31.08.2019 року. Не втратьте шанс стати батьками майбутнього олімпійського чемпіона!

•          Чи змінився зміст оголошення?
•          Який варіант оголошення швидше б привернув вашу увагу?
•          Що  цьому сприяло?

Слово вчителя: 

•          До речі, зараз активно використовуються питання – „гачки”, аби  „зловити” увагу слухачів. Наприклад: “Чи відомі вам усі способи заробляння грошей?”,, „Хочете  схуднути за 24 години?”, «Якби Вам дозволили змінити тільки одну річ у світі, що б це було?», « Ви робите те, у що вірите, або намагаєтеся вірити в те, що робите?», « Що Ви виберете: втратити всі свої минулі спогади, або ніколи не мати нових?»

Пригадайте художні твори, у назвах яких використані риторичні фігури ( Наприклад,  "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" (Панас Мирний), «Чому являєшся мені у сні…» (Іван Франко), «Ви знаєте, як липа шелестить…» (Павло Тичина), «О панно Інно,панно Інно…» (Павло Тичина), «О слово рідне,орле скутий…» (Олександр Олесь)

•          Які мовні засоби виразності використано в наступних назвах: «Моя автобіографія» Остапа Вишні (знайомство з цим твором ще попереду), «Чорна пантера, білий ведмідь» В.Винниченка (раджу почитати)

Відповіді учнів

Слово вчителя: 

•          Тарас Шевченко, може, більше, як хто інший з українських поетів, послуговувався риторичною формою звертання. Уявіть, що лише в поемі «Гайдамаки» вжито 167 риторичних звертань.

Мінідебати

•          А чи відомо вам значення слова дебати?
•          Доберіть синоніми до цього слова
•          Пропоную влаштувати мінідебати, аби попрактикуватися в умінні вести дискусії й використовувати згадані сьогодні риторичні фігури з метою вплинути на опонента, привернути його увагу тощо.

ЗАВДАННЯ:  сформулюйте по два аргументи ЗА і ПРОТИ відповідно до зазначеної теми „Жінці не місце в політиці”. Презентуючи їх, використовуйте риторичні фігури

Відповіді по групах

Хвилинка релаксації

Слово вчителя: 

•          А зараз пропоную влаштувати хвилинку релаксації й послухати  „Похвальне слово (як ви думаєте, кому чи, можливо,ч ому? )…каві”

О, каво! Саме зараз, як ніколи, я відчуваю необхідність подякувати тобі за ті миттєвості натхнення, коли спалахують ,наче блискавки, нові ідеї, за підтримку в безсонні ночі, проведені за виснажливою роботою, за енергію, яку дарувала ти мені, даючи змогу долати життєві перешкоди.

Ти буваєш гірка і солодка, гаряча і тепла, натуральна і розчинна, і навіть без кофеїну – але завжди ти неповторна і непередбачувана. 

Бувають моменти у житті, коли ми не почуваємо себе досить вільно і комфортно, коли доводиться робити те, чого не бажаємо, коли мозок бунтує проти одноманітності та відмовляється працювати, коли руки опускаються під тиском життєвих негараздів, коли просто не знаємо, що робити. У такі хвилини найкращим для мене завжди була розмова з товаришем за філіжанкою твого божественного напою. І вихід із скрутної ситуації приходив сам собою, наче вечірня прохолода після виснажливого спекотного дня. Що є кращим за каву у дощову негоду, коли настрій зіпсований, коли летять шкереберть наполеонівські плани на вихідні, і не залишається нічого іншого, як замислитись над власним життям, власними вчинками, заглибитись у читання книг?

Я п’ю і славлю тебе, каво! Бо розливаєшся ти по тілу енергетичною лавою. І серце починає радісно стукотіти, мозок напружено працювати, відчуття загострюються, світ стає кращим і цікавішим. Життя триває!

•          Ви трохи відпочили,помріяли й ось наступне завдання: ознайомтеся з мінітекстом

Лінгвістичний практикум

Мрія в житті людини має важливе значення. Життя без мрії перетворюється на нудне й одноманітне існування. Можна все життя мати мрію ,але так і не наважитися зробити крок до її реалізації.

Бесіда за прочитаним мінітекстом

•          Яку особливість тексту помітили?
•          У даному випадку повтор - вада чи засіб мовного вираження?
•          Як ми характеризуємо такий вид повтору з точки зору мови?
•          Чи є лексичною помилкою повтори в поезії Ліни Костенко «І як тепер тебе забути?»

Учениця читає напам’ять поезію «І як тепер тебе забути?»

І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
я ще ніколи не пила.
Такої чистої печалі,
Такої спраглої жаги,
Такого зойку у мовчанні,
Такого сяйва навкруги.
Такої зоряної тиші.
Такого безміру в добі!..
Це, може, навіть і не вірші,
А квіти, кинуті тобі.

•          Яку функцію виконують повтори?
•          Які ще засоби мовного вираження використано в поезії?

6. Рефлексія

•          Ви добре попрацювали на уроці. Пропоную узагальнити вивчене,виконавши наступні завдання.

І  ГРУПА   скласти сенкан на тему «Риторичні фігури»

1.Тема (іменник).
2. Опис (два прикметники).
3. Дія (три дієслова).
4. Ставлення (фраза – чотири слова).
5. Перефразування сутності ( одне слово-синонім до теми).

ІІ ГРУПА прийом «Три – Два – Один»

•          Перший  рядок

   Три факти, які були новими, цікавими,  несподіваними на уроці

•          Другий рядок

   Два факти, які здалися нецікавими, некорисними, або вже були відомі

•          Третій рядок

   Один факт, який хотілось би вивчити детальніше

•          Чи знадобляться вам отримані на уроці знання в майбутньому?

7. Підсумок уроку

 Слово вчителя: 

•          Я починала урок з цитати , автором якої є  Василь Сухомлинський. Хочу продовжити її: «Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її. Тож оволодівайте цим взірцем так, щоб з-під ваших рук виходила тільки краса»

8. Домашнє завдання

•     Підготуйте виступ-самопрезентацію „Слово про себе”. Епіграфом до своєї промови візьміть афоризм „Що скажуть про тебе інші, якщо ти сам про себе нічого сказати не можеш”.
•     Напишіть „Похвальне слово” (можна гумористичного характеру) будь-якому іншому продуктові чи страві: воді, молоку, солі, хлібу, салу, борщу тощо.