Урок "Різноманітність кільчастих червів. Їх роль в екосистемах та значення для людини"

 

 

Розробка уроку біології  у 7 класі на тему:

"Різноманітність кільчастих червів. Їх роль в екосистемах та значення для людини"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План-схема уроку

№ п/п	Етапи уроку	Тривалість	Форми і методи	Мета діяльності
1.	Організаційна частина уроку	1 хв.	Розминка "Впізнай себе".	Мобілізація дітей до праці, створення робочої атмосфери
2.	Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів	4 хв.	Прийом «Факт чи міф», формулювання висновків	Актуалізація знань, здобутих на попередніх уроках, проведення корекції знань
3.	Мотивація навчальної діяльності	3 хв.	Інтерактивний прийом «Зацікав», проблемне  запитання,  бесіда, розповідь учителя.	Підготовка до сприйняття нового матеріалу, активізація процесу навчання, підтримання рівня пізнавальної зацікавленості,  усвідомлення мети уроку
4.	Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.	22 хв.	Розповідь учителя та складання схеми, звіт  творчих груп, повідомлення учнів, розгляд малюнків, формулювання висновків.	Ефективне засвоєння нового матеріалу; формування навиків індивідуальної і групової  роботи; розвиток вмінь роботи з підручником
5.             6.	Осмислення об’єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.     Узагальнення та систематизація знань	5 хв.         7хв.	Колективне складання схеми         Розв’язування  чайнворду, вправа «Впізнай тварину».	Виявлення взаємозалежностей у вивченому матеріалі       Виявлення й корекція помилкових уявлень учнів, розшифровка термінів; діагностика правильності, глибини засвоєння навчального матеріалу
7.	Підсумок уроку	2 хв.	Інтерактивний метод «Прес», підбиття підсумків уроку, аналіз роботи класу та окремих учнів.	Формулювання висновків , аналіз досягнення мети та виконання плану уроку
8.	Домашнє завдання	1 хв.	Інструктаж до завдання, диференціація роботи за рівнем та інтересами, поповнення словника біологічних термінів.	Розвиток уміння працювати з підручником та  індивідуальних   нахилів та здібностей учнів, організація їх творчої  діяльності

 

 

 

 

Тема: "Різноманітність кільчастих червів.  Їх роль в екосистемах та значення для людини."

Мета: Розширити знання учнів про кільчастих червів; розкрити різноманітність цих тварин; ознайомити із поширенням представників типу у різних середовищах; особливу увагу звернути на значення кільчаків в ґрунтоутворенні;  розвивати уміння спостерігати за життєдіяльністю червів у природі,  уміння порівнювати та робити висновки,  розвивати пам’ять, логічне мислення, увагу; виховувати  екологічну культуру, бережливе ставлення до оточуючого середовища та безхребетних тварин довкілля, особливо дощових червів, які мають величезне значення у ґрунтоутворенні.

Основні поняття та терміни: двобічна симетрія, сегментованість, органи чуття, параподії, гірудин, нематоди.

Обладнання: схеми, малюнки, таблиці, додаткова література.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Міжпредметні зв’язки: біологія рослин, медицина, географія.

                                                           

                                                         ХІД УРОКУ

 

І. Організаційний момент.                                                                                                         Розминка "Впізнай себе".

 Любі друзі, у кожного з вас в класі є друг або людина з якою вам приємно спілкуватися. Погляньте на неї. Посміхніться. Нехай тепло ваших посмішок зігріє ваші серця. Пронесіть позитивні емоції крізь весь наш урок і нехай вони допоможуть вам здобути нові знання.  

 

ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

 

 Прийом «Факт чи міф».

 

Твердження

«Факт» чи  «міф»

1. Кільчаки мають радіальну симетрію. 2. Кровоносна система у кільчастих червів незамкнена. 3. Тіло кільчастих поділено на сегменти – кільця. 4. Шкіра кільчаків не має залоз. 5. Дощові черви збагачують грунт перегноєм. 6. У кільчаків є вторинна порожнина тіла – целом. 7. Мають сліпозамкнену травну систему. 8. Кров кільчаків безбарвна. 9. Кільчасті черви дихають шкірою і зябрами. 10. У кільчаків є органи нюху і зору. 11. Усі кільчасті черви -  гермафродити. 12. Личинки деяких кільчастих зовсім не схожі на дорослих. 13. Для кільчаків характерна регенерація. 14. Всі кільчасті черви живуть в грунті.

М М         Ф         М Ф Ф         М М Ф Ф М Ф         Ф М

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Інтерактивний прийом «Зацікав».

     Якось у засновника сучасної систематики Карла Ліннея запитали до якого висновку він хоче дійти на основі свого вивчення дощових червів. Лінней ввічливо ухилився від відповіді на питання: «Життя таке коротке, а черв’як такий довгий!».

    Справді, величина кільчастих червів може сягати... до  7м. Живуть ці гіганти в Південній Африці. А великий австралійський черв’як може мати довжину 2,5-3м.

   Біля берегів Великобританії проживають хижі черви - лінеуси. Під час припливів вони залишають свої сховища і виповзають полювати на дрібних організмів. Ці тварини по праву називаються гігантами серед червів, бо середня їхня довжина 15-17 м, а  окремі особини виростають до 30 метрів. Їх ловлять сітями.                 

    Чи цікаво вам, які   черви є довгожителями: вони живуть до 20 років ?

Про інші цікаві особливості представників типу кільчастих червів у нас сьогодні є можливість дізнатись.

 Повідомлення теми, мети та завдань уроку.                                                                                                                  

Напевно ви вже здогадалися, що урок буде цікавим. Темою сьогоднішнього уроку є «Різноманітність кільчастих червів. Їх роль в екосистемах та значення для людини».

 Проблемне запитання:

- Чи повинні ми вивчати так досконало червів та їхнє значення у природі та житті людини?

Учні висловлюють свої думки щодо застосування на практиці здобутих ними знань на уроці і їх доцільності.

ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

1. Різноманітність кільчастих червів.                                                                                             

 Розповідь учителя та складання схеми  «Класи типу Кільчаки»  (схема 1).

     Схема 1

                                                           Класи типу Кільчаки

 

                   

 

                               поліхети     олігохети        п’явки

                                 (багатощетинкові)  (малощетинкові)

Зверніть увагу на діаграму видової  чисельності  класів типу Кільчасті черви. (див. мал. 1)                                         

Клас Багатощетинкові - 6000 видів

Клас Малощетинкові - 5000 видів

Клас П'явки - 500 видів

                               

                                                                                                  Мал. 1

Робота в групах. (На попередньому уроці учні отримують випереджувальні завдання:  Група 1  - Клас  Багатощетинкові , Група 2 – Клас Малощетинкові , Група 3 –  Клас П’явки ). Творчі групи висвітлюють свою тему.

 Повідомлення учнів - творчі групи звітують і презентують свої дослідження за зразком:  1) середовище існування; 2) особливості будови та процесів життєдіяльності;  3) представники; 4) роль в природі та значення в житті людини.

             1 група –  Клас  Багатощетинкові .

 2 група – Клас Малощетинкові.

 3 група –  Клас П’явки.

 

2. Клас  Багатощетинкові (Звіт першої групи)

       Клас Багатощетинкові - 6000 видів. Мешкають переважно в солоних водоймах, поодинокі зустрічаються в прісних (озеро Байкал, річки Північної Америки і п-ва Таймир), дуже рідко - це паразити. Членисте тіло  складається з  головної лопаті,  сегментованого  тулуба і задньої анальної лопаті. На головній лопаті щупальця, пальпи і дрібні вічка. Важлива особливість - парні бокові вирости (параподії) з пучком щетинок. Серед них є доволі активні хижаки, які легко можуть наздогнати здобич. Часто параподії несуть зяброві вирости. Роздільностатеві, розвиток непрямий.

    Нереїс - це багатощетинковий черв, якого можна знайти на дні Азовського моря. Ця рухлива тварина селиться в нірках, які риє в піску. Живиться нереїс водоростями, а сам є їжею для осетрових риб.

     Багатощетинкові черви - це типово морські тварини. Свою назву дістали через численні щетинки, розташовані на параподіях.  Деякі види нереїд живуть лише в чистих водоймах і не переносять присутності в ній навіть невеличкої кількості сірководню, тому можуть слугувати індикаторами якості води. Черв люмбрінереїс в своїх покривах має речовини, які ефективні в боротьбі з колорадським жуком. Більшість поліхет живляться залишкам рослин. В свою чергу, наприклад, нереїди є кормом для багатьох промислових риб (білуга, севрюга, осетри).  В зв’язку з цим вчені проводять переселення їх  у інші водойми.

    Вперше акліматизацію нереїд з Азовського моря в Каспійське здійснили в 1939-1941 роках під керівництвом академіка Л.А.Зінкевича. Досвід їх переселення закінчився вдало. На новому місці 60000 нереїд швидко прижилися і дають багатий корм для осетрових риб.

       Поліхети-піскожили, які ведуть риючий спосіб життя, живляться рослинними залишками (детритом), заковтуючи і пропускаючи через свій кишечник ґрунт з органічними залишками. Підрахунки показали, що піскожили за добу здатні відновити і переробити 16т т ґрунту на 1га морського узбережжя. Самі ці тварини - чудовий корм для промислових риб. Одна із тропічних нереїд навіть переселилась на сушу та стала жити на плантаціях бананів і какао, де оселилась у вологому ґрунті і живиться гниючим листям, збагачуючи ґрунти поживними речовинами.

      Багатощетинкові фільтрують воду, очищаючи її.

 

Учитель: А чи можна використовувати червів у їжу?

 

 

 

 

Повідомлення учня " Тихоокеанський палоло".

   Масове розмноження і поява палоло пов’язуються з повними фазами Місяця. Ця тварина живе на коралових рифах біля островів Фіджі і Самоа. Вона піднімається на поверхню в жовтні або листопаді в ніч на молодика. Палоло з’являються в таких кількостях, що вода стає майже непрозорою. Місцеве населення острова Фіджі з нетерпінням чекає часу розмноження палоло. Сотні човнів вирушають у цей час у море. Наповнені ікрою палоло вважаються ласощами в сушеному і смаженому вигляді.

 

3.  Клас Малощетинкові  (Звіт другої групи)                                                                              Відомо понад 5000 видів. Мешкають лише в прісних водоймах і ґрунті. Сегментоване тіло, але відсутні пальпи, вусики і параподії, хоча невелика кількість щетинок залишається. Гермафродити, розвиток прямий.

     Малощетинкові черви відіграють велику роль у ґрунтоутворенні, розкладаючи органічні залишки. Вони поліпшують структуру ґрунту, сприяючи проникненню в нього повітря і вологи. Ці черви є чудовим кормом для інших тварин. Водні олігохети очищають воду від шкідливих домішок.                     

     Малощетинкових червів можна використовувати як продукт харчування. В них знаходяться ті ж корисні амінокислоти, як і в яловичині. В сухому вигляді черви на 60% складаються з білків і на 10% з жирів, в них також є кальцій і фосфор. В деяких країнах з дощових червів роблять начинку для пирогів, інші підсмажують їх або вживають у сирому вигляді.

     Унікальні можливості червів використовують в господарстві, наприклад, для переробки сміття. Одна австралійська компанія використовує 500 млн. червів на своїх заводах по переробці відходів. Їх тримають в спеціальних кошиках і годують гноєм - органічними відходами, змішаними з використаним папером. За день ці тварини з’їдають від 50 до 100 % маси свого тіла, перетворюючи ці залишки в цінні органічні добрива.                                                                                                   Розведенням таких червів займаються в спеціальних верміцентрах, а потім використовують для покращення якостей ґрунтів, переробки сміття, відходів тваринництва, а також для очищення стічних, каналізаційних вод.

     У Фінляндії дощових червів використовують і для переробки стічних вод з відходами деревообробної промисловості. Арістотель називав їх кишечником землі. І це дійсно так: пропускаючи через свій кишечник грунт і рослинні  залишки, черви збагачують грунт. (див. мал. 2)

 

                 

                Мал. 2.

     Трубочники на дні водойм утворюють скупчення з тисячі особин,  що нагадує махрову ковдру. Трубочник - це невеличкий черв до 5см у довжину.

Трубочника найчастіше можна зустріти в забруднених водоймах. Там вони складають 60% всіх живих істот, до 100 тисяч на 1 м. Споживаючи органічні залишки, трубочники очищують воду, а самі - чудовий корм для риб, в тому числі для акваріумних.

      Більшу частину життя вони проводять, зануривши передній кінець тіла у мул, яким живляться. Навколо заднього кінця тіла, що стирчить назовні, утворюється коротка трубочка, яка складається з піщинок, склеєних слизом.

 

Повідомлення учня "Кільчасті черви – лікарі та метеорологи".

 Давним-давно у Фінляндії поблизу міста Кексгольма дуже багато людей страждали від невідомої хвороби. Вони сліпли від хатнього диму.

       Але існував засіб, який застосовувався для боротьби з цим захворюванням. Отримували його так.

       Якось заможна жінка, яка зналася на народній медицині, запропонувала назбирати в банку дощових черв’яків, а згодом залишити її на певний час щільно закритою. Потім банку треба було виставити на сонце. Черв’яки починали лускатися і давати жир, який настоювали, очищали, а вже потім закапували очі хворим. Ті, хто спробував цей засіб на собі, стверджували, що він досить ефективний. В Польщі його використовують для лікування ревматизму, а на Кавказі – прикладають до рубаних ран. Таким чином, кільчасті черви не лише покращують родючість грунтів, а можуть бути навіть "лікарями".

       Окрім того, кільчаки ще й "метеорологи". Вони відчувають зміну атмосферного  тиску повітря, дуже чутливо реагують на зміни погоди.                                                                                               - Якщо дощові черв’яки вилазять із грунту – чекайте негоди, дощу.

- Якщо п’явки спокійно повзають на дні водойми чи по стеблах підводних рослин або просто лежать на дні – буде гарна сонячна погода. Якщо спливають нагору і навіть виповзають з  води – вірна ознака того, що буде дощ чи гроза.

 

4. Клас П’явки  (Звіт третьої групи)                                                                                            Відомо понад  500 видів п’явок.  Поширені у прісних водоймах,  морях,  інколи на суходолі  (у вологих тропічних лісах Південно-Східної Азії); мають   постійну  кількість  сегментів (33, рідше  30), тіло витягнуте  і сплюснуте в спинно-черевному напрямку; щетинки і параподії відсутні; мають дві присоски - передню та задню; гермафродити, розвиток прямий. За характером їжі являються живителями, у кровососів кишечник має вирости-кармани.

     П’явки  –  хижаки і кровососи. П’явки-хижаки живляться дрібними безхребетними, поїдають дощових червів і навіть прісноводних молюсків, пуголовків. Більшість п’явок  –  кровососи, нападають на риб, висмоктуючи їх кров, наносять великої шкоди рибному господарству. П’явки присмоктуються також до тіла копитних тварин, які приходять до водойм, щоб напитися води. Звичайно велика кількість п’явок нападає на тварину, яка від надмірної крововтрати може загинути. Ніяким медичним інструментом неможливо зробити кровопускання так безболісно, як це робить п’явка своєю трикутною щелепою.

 

 

 

Повідомлення учня «Герудотерапія - це лікування за допомогою п’явок».

       З часів Гіппократа і до сьогодення медицина користується послугами цієї тварини. Для лікування людей використовують найчастіше медичну п’явку, довжина якої становить 10 см. Існують і гіганти, довжиною 30 см, а в одній із лабораторій за півтора роки виростили п’явку довжиною 44 см. Забарвлення медичної п’явки може бути зеленовато-оливкове, іржаво-червоне або червоно-жовте. Використовують для лікування гіпертонії (підвищеного тиску), інсультів, склерозів, для розсмоктування підшкірних крововиливів і особливо внутрішньо-судинних тромбах, які є надзвичайно небезпечними для життя людини. В деяких країнах використовують і у мікрохірургії. Дуже широко в медичній практиці використовували п’явок у Франції, з цією метою у XIX ст. їх завозили з інших країн. У 1850 р. з Росії у цю країну вивезли 100 млн. п’явок.

Лікування за допомогою п’явок називають герудотерапією. Звідки походить ця назва (учні пояснюють наявністю герудину у слині цих тварин, який запобігає згортанню крові)

 

  Мал. 3.

 

     Відомі випадки, коли п’явки, потрапляють у носову і ротову порожнину людей. При цьому спостерігаються тривалі кровотечі. Особливо небезпечно присмоктування п’явок у глибині глотки. Насмоктавшись крові, п’явки сильно збільшуються у розмірах і можуть викликати ядуху.

        Наземні п’явки, які зустрічаються у Південній Азії, чекають свою жертву на листках рослин і присмоктуються до ніг тварин або людини. Ігор Акімушкін писав, що ці тварини приносять справжні муки, навіть таким велетням, як слони.

     П’явки дуже чутливі до чистоти води і гинуть у разі її забруднення.

V. Осмислення об’єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Колективне складання схеми  «Значення кільчастих червів» . (схема 2)

   

                                                                                                                     Схема 2

                                Значення кільчастих червів

             

 

          ланка в ланцюгу     грунтоутвонення      використовують

   живлення     (малощетинкові)                          у медицині

                                                                                        (п’явки)

 

VІ. Узагальнення та систематизація знань.

                                                                                        

1). Розв’язування  чайнворду:  

 

1 1																					К
																				2	І
																		3				Л
	4																					Ь
									5													Ч
																				6		А
																7						К		К
										8												И

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 – клас, представником якого є нереїс. (Багатощетинкові)

2 – кільчастий черв’як, що живе в нірках в піску і використовується як живець в рибальстві. (піскожил)

3 – багатощетинковий черв’як, частини тіла якого спливають на поверхню Тихого океану і вживається в їжу людьми.  (палоло)

4 – найдовший земляний черв, тіло якого іноді сягає 2 – 2,5 м. (австралійський)

5 – черв’як, поширений на мулистому дні, використовується як їжа для акваріумних риб. (трубочник)

6 – учений, що вперше вказав на значну роль дощових червів у грунтоутвоненні.                               (Ч. Дарвін)

7 – кільчак, що живиться кров’ю хребетних. (п’явка)

8 –  черв’як – найвідоміший представник малощетинкових. (дощовий)

 

2) Вправа «Впізнай тварину».

Визначити, про яких кільчаків йдеться у цих віршах.                                                                          

 

Органічні рештки вони

      переробляють,

Архітекторами родючості

 Їх називають.

     (дощові   черв’яки)

 

 

 

Цей вид прісноводний -

  у книзі Червоній,

Його чисельність  нас 

Турбує, охорони потребує.

 (п’явка медична)

 

Цей черв’як живе в морях,

У нього щетинки по боках.

Хоча плаває він швидко,

Та живиться ним рибка.

           (нереїс)

 

VІІ. Підведення підсумків уроку.

- Інтерактивний метод «Прес»

 Учні висловлюють свою думку стосовно уроку за алгоритмом

 Сьогодні ми вивчили…

 Ми навчилися…

 Нас зацікавило…

 Отже,…

- Оцінювання, виставлення і мотивація оцінок. Оцінення роботи на уроці своїх однокласників.

 

VІІІ. Домашнє завдання.

 1) Опрацювати параграф 19 (початковий і середній рівень), поповнити словник біологічних термінів новими словами.

 2) Назвати  відмінності між багатощетинковими,  малощетинковими червами і п’явками, скласти  діаграму Вена (достатній рівень).

 3) Створити сенкан «Кільчаки», дати  пояснення (високий рівень).

 

 

 

Література:

1. Біологія: 8 : підруч. Для загальноосвіт. навч. закл./ В. В. Серебряков, П. Г. Балан. – К. : Ґенеза,  2008. – 288 с. : іл.

 

2. Похила Л. С., Яцук Г. Ф., Гдаль Б. Б. Використання скарбниці народних знань у процесі вивчення біології.Царство Тварини. Вид.2-ге, доповнене. - Тернопіль: Мандрівець, 2002. – 84с.

 

3. Резніченко В. П. Цікава біологія. – Кам’янець - Подільський: «Аксіома», 2005. – 242 с.

 

4. Стецюк Л. І. Структуровані конспекти з біології. 7 клас.  – Навчально- методичний посібник для вчителів і школярів: - Вінниця, 2004. – 171 с. 

 

5. Такий дивовижний світ тварин! / За ред. Сидорович М. М. - Тернопіль: Мандрівець, 1998. – 136с.