Урок "РІЗНОМАНІТНІСТЬ ПЛАЗУНІВ"

УРОК

РІЗНОМАНІТНІСТЬ ПЛАЗУНІВ.

Мета: ознайомити учнів з різноманітністю плазунів, розкрити особливості будови та процесів життєдіяльності представників цього класу у зв’язку з умовами життя; визначити їх значення в природі та житті людини,  необхідність охорони; розвивати вміння логічно мислити, порівнювати і робити висновки; виховувати любов та бережливе ставлення до тварин.

 Тип уроку: комбінований урок.

Матеріали та обладнання: малюнки ,картинки плазунів, підручник.

ХІД УРОКУ

1.                      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
2.                      АКТУАЛІЗАЦІЯ А МОТИВАЦІЯ ЗНАНЬ

Повторення знань за такими ознаками:

-форма та відділи тіла;
- органи руху;
- опорно-рухова система;
- живлення, травлення;
- кровоносна система;
- дихання;
- нервова система; 
- органи чуттів;
- запліднення, розмноження, тип розвитку

Дорогі діти! Сьогодні на уроці ми здійснимо цікаву подорож у світ рептилій, познайомимось із найбільш загадковими й дивовижними сторонами їх життя.

Ваше завдання – визначити, за якими ознаками плазунів поділяють на три ряди. Відомості про них записати у таблицю:

3.                      ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Ряд Черепахи (основні ознаки, представники, черепахи, що мешкають в Україні, використання людиною)

Мал. №1

.

       Черепахи мають кістковий панцир, в якому міститься їхнє тіло.(мал. №1).  Туди у разі небезпеки можуть ховатися голова, шия, кінцівки та хвіст. Панцир, який слугує досить надійним захистом від ворогів, складається з верхньої та нижньої частин, укритих роговими щитками. З частинами панцира зростаються певні кістки скелета (грудина, ребра, грудні, поперекові, крижові хребці тощо). Зубів у черепах немає. Їхню функцію виконують рогові чохли, що мають гострі краї та вкривають щелепи подібно дзьобу птахів.
     Відомо 225 видів черепах, які живуть на суходолі, у прісних водоймах і морях. Найчастіше вони трапляються у вологих тропічних лісах, спекотних пустелях, тропічних і субтропічних морях. Переважна більшість видів рослиноїдні, але є і хижаки, які живляться рибою, земноводними або безхребетними тваринами. Усі черепахи розмножуються на суходолі та відкладають від десяти до декількох сотень яєць. Черепахи живуть декілька десятків років, максимально - до 175 років і ростуть упродовж усього життя.
     Найбільші за розмірами та масою - це зелена, або супова (завдовжки до 1 м, маса - до 450 кг), та слонова черепахи (завдовжки до 2 м, маса - до 400 кг). Слонова черепаха поширена на Галапагоських островах, а зелена - у тропічних і субтропічних морях. Цікаво, що у морських видів черепах кінцівки перетворилися на ласти, які зовні нагадують плавці риб. Завдяки ластам вони легко плавають у воді.
     В Україні відомий лише один вид - черепаха болотяна(. мал. №2)

Мал. №2

Вона живе до 30 років і трапляється у стоячих або слабопроточних водоймах, живиться різними тваринами.
       Деякі види черепах (наприклад, зелена, слонова тощо) є об'єктами промислу. Людина споживає їхнє м'ясо, жир, яйця. У деяких країнах черепах розводять на фермах. З їх панцирів виготовляють різноманітні вироби (гребінці, попільнички тощо).

Ряд Крокодили (характерні ознаки, представники, використання людиною, штучне розведення).

Мал. №3

    Представники ряду Крокодили (мал. №3) пристосовані до напіввтваринами: від безхребетних (молюски, рако¬подібні тощо) до птахів і ссавців. Свою здобич вони затягують у воду, зменшуючи її опір. За допомогою своїх гострих зубів, які мають корені, крокодили шматують здобич.
     У зв’язку з напівводним способом життя крокодили мають плавальні перетинки між пальцями задніх ніг та особливу будову легенів, що дає змогу тваринам тривалий час перебувати під водою. А очі та ніздрі виступають над поверхнею голови, дають їм можливість дихати повітрям і спостерігати довкола, перебуваючи у воді. Під час пірнання ніздрі та слухові отвори викриваються клапанами.

       На суходолі крокодили виходять для відпочинку та розмноження. Самки відкладають від 20 до 100 яєць у гніздо в піску, яке може містити органічні рештки. Ці рештки розкладаються і виділяють додаткове тепло, необхідне для розвитку зародків. У багатьох видів самки виявляють турботу про нащадків, охороняючи кладку яєць.
     Поширені крокодили у тропічних і субтропічних регіонах. Відомо 31 вид цих тварин, тривалість їхнього життя може становити 80-100 років. Найбільшим серед крокодилів є Нільський (завдовжки до 8 м), який живе у водоймах тропічної Африки. Гребінчастий крокодил (завдовжки до 6 м) поширений у Південно-Східній Азії, береговій смузі Австралії, на островах Океанії, Нової Гвінеї. Відомі також гавіал (тіло завдовжки до 6,6 м), який живе на півдні Індії та в Бірмі, китайський та міссісіпський алігатор, американські каймани.
     Деякі види (нільський і гребінчастий крокодили) можуть нападати на людину. Зі шкіри крокодила виготовляють різноманітні вироби, людина споживає в їжу їхнє м’ясо та жир. У деяких країнах створені спеціальні ферми для розведення цих тварин. Нині крокодили перебувають на межі знищення й у багатьох країнах їх взято під охорону. Майже всі види крокодилів занесено до Міжнародної Червоної Книги.    

Ряд Лускаті (характерні ознаки, представники, змії України, отруйні змії, використання людиною, перша долікарська допомога при укусах змій).

Мал. №4

 Представники ряду Лускаті (близько 6 тис. видів) поширені майже скрізь на суходолі, деякі - у морях чи прісних водоймах (морські змії, водяний вуж тощо). До них належать ящірки, змії та хамелеони. Їх об'єднує наявність рогових лусок і щитків на поверхні тіла (мал. №4).

Ящірки дуже різноманітні за зовнішнім виглядом і розмірами.

Мал. №5

У більшості з них кінцівки розвинені добре, але в деяких видів кінцівок взагалі немає (веретільниця, жовтопуз тощо). Від змій безногі ящірки відрізняються наявністю барабанної перетинки та рухомими повіками. В Україні поширені прудка, зелена та живородна ящірки.(мал. №5) Найпоширеніша з них зелена ящірка, довжина тіла якої сягає 25 см. Ці види населяють ділянки, що добре прогріваються. Живиться переважно безхребетними тваринами.                                                                      
     Дрібні ящірки - гекони - активні у присмерках чи вночі, тому мають великі очі.

Мал. №6

Вони живляться безхребетними тваринами і, завдяки особливим чіпким роговим лусочкам пальців, здатні лазити по скелях, стінах та  стелях помешкань, стовбурах дерев тощо. На Південному березі Криму мешкає кримський (мал. №6) гекон.
     Найбільші розміри серед ящірок мають варани (сірий та велетенський), поширені в тропіках і пустелях. Велетенський (комодоський) варан сягає до 3,6 м завдовжки, живе на індонезійському острові Комодо (звідки й походить його назва). Маса тіла комодоського варана - до 140 кг. Сірий варан поширений у Північній Африці, Південно-Західній та Середній Азії, завдовжки до 1,6 м. Він здатний пересуватися зі швидкістю до 120 м за хвилину. Варани - хижаки, які живляться дрібними хребетними тваринами, а комодоський варан полює навіть на диких свиней та оленів.

Змії - безногі лускаті плазуни - живляться різними хребетними тваринами, рідше - безхребетними. Рухомо сполучені кістки лівої та правої частин щелеп дають змогу зміям заковтувати велику здобич цілком. Барабанні перетинки у змій відсутні, а прозорі та нерухомі повіки приросли до поверхні ока. Хребет складається з великої кількості хребців (до 450), грудна клітка відсутня, що забезпечує велику гнучкість тіла. В отруйних змій передні зуби верхньої щелепи більшого розміру, вони мають зовнішні борозни або внутрішні канали, по яких стікає отрута. Отруту, якою змії вбивають здобич, виробляють видозмінені слинні залози. Серед отруйних змій найбільша - королівська кобра (до 5,5 м завдовжки), яка живе в лісах Південно-Східної Азії. Цікаво, що здобиччю для неї можуть бути інші змії.
     Особливу небезпеку для здоров'я та життя людини можуть становити американські гримучі змії, мешканці азіатських пустель - гюрза та ефа, морські змії та інші.

    В Україні живуть два види отруйних змій - звичайна та степова гадюки (мал. 8) Звичайна гадюка поширена у лісовій і лісостеповій зонах, а степова гадюка - у степах і на півдні лісостепу. Укуси гадюк дуже болючі і в деяких випадках можуть бути небезпечними для життя.
     Неотруйні змії вбивають здобич за допомогою зубів або обвиваючись навколо неї (удави, пітони). Найбільші серед них анаконда (завдовжки до 11 м), яка живе на берегах водойм Південної Америки, та сітчастий пітон (до 12 м завдовжки), що трапляється у Південній Азії.

    В Україні поширені 8 видів неотруйних змій: водяний і звичайний вужі (мал №7), мідянка, візерунчастий, чотирисмугий, леопардовий, лісовий і жовточеревий полози. Життя вужів пов'язане з водоймами, а полози та мідянка живуть виключно на суходолі. Хоча ці змії й неотруйні, їхній укус може бути болючим для людини.                                                                                                                        

Мал.№7Мал. №8

Хамелеони - це група тропічних лускатих, пристосованих до існування на деревній рослинності. Вони мають цупкі пальці й довгий хвіст, якими охоплюють гілки.

Мал. №9

 Добре відома здатність цих тварин змінювати своє забарвлення внаслідок перерозподілу пігментів шкіри. Здобич (переважно

комах) захоплюють довгим липким язиком, який вони різко викидають з рота і потім втягують назад разом зі здобиччю. Цікаво, що довжина язика може перевищувати довжину тіла самої тварини.  ( мал. №9)

При укусах змій необхідно вчасно надати кваліфіковану медичну допомогу! Ні в якому разі не можна припікати ушкоджене місце, відсмоктувати отруту,  накладати джгут. Потерпілому забезпечити повний спокій у горизонтальному положенні. Отруту може відсмоктати особа, яка не має поранень ротової порожнини. Після цього рану дезинфікують і накладають чисту пов’язку. Потерпілому давати багато пити.

4.                      УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

Повідомлення учнів

5.                      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ