РМ №1 Прислів'я та приказки різних народів, добір українських синонмів і антонімів (усно) Мета: - Навчальна: ознайомити учнів зі світом прислів'їв та приказок; проаналізувати програмні фольклорні твори; визначити їх види та вивчити поняття. - Виховна: виховувати любов до фольклору. - Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне читання. Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь. Обладнання, наочність: дидактичний матеріал. Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається. Народна мудрість
ПЕРЕБІГ УРОКУ І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 1. Забезпечення емоційної готовності до уроку 2. Перевірка домашнього завдання 3. Актуалізація опорних знань. Бесіда - Що ви вже знаєте про прислів'я та приказки? - Хто є автором прислів'їв та приказок? ? - Які ви знаєте прислів'я? - Прислів'я та приказки — це жанр української народної творчості? II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Вступне слово вчителя Прислів'я та приказки- короткі влучні вислови, які образно та лаконічно передають нащадкам висновки з життєвого досвіду багатьох поколінь предків. Вони є узагальненою пам'яттю народу та результатом його спостережень над життям і явищами природи, що дає змогу молодому поколінню формулювати погляди на етику, мораль, історію й політику. Вони рідко тільки констатують якийсь факт, скоріше рекомендують чи застерігають, схвалюють або засуджують,— словом, повчають, бо за ними стоїть авторитет поколінь нашого народу, чия невичерпна талановитість, високе естетичне чуття й гострий розум і тепер продовжують примножувати і збагачувати духовну спадщину, що громадилася віками. Чіткої межі між прислів'ями та приказками не існує, а основна відмінність полягає насамперед у тому, що прислів'я є більш розгорнутими, ніж приказки.
Багато українських прислів'їв виражають любов до Батьківщини, готовність її захищати, осуд зрадників, стверджують необхідність дружби між народами тощо. Виникають прислів'я постійно, але поширюються в народі й передаються від покоління до покоління лише найзмістовніші й найвлучніші з них. Справжні народні прислів'я поєднують у собі глибокий зміст із дуже простою, але образною формою, їх легко запам'ятовувати Можна виявити такі особливості народних прислів'їв: узагальнення народного досвіду; повчальність; стислість і ємність висловленої думки; влучність і поетичність; використання слів у прямому й переносному значеннях; малий обсяг. 2. Теорія літератури.
3. Особливості народних прислів'їв: □ узагальнення народного досвіду; повчальність; □ стислість і ємність висловленої думки; □ влучність і поетичність; □ використання слів у прямому й переносному значеннях; □ малий обсяг. Доповнити незакінчені прислів’я. Згода будує, а... (незгода руйнує) Під лежачий камінь... ( вода не тече) Книга вчить... ( як на світі жить ) Слово не горобець... ( вилетить не спіймаєш ) 6. Теорія літератури Приказка — стійкий вислів, у якому дається образна характеристика певного явища. Зміст її, на відміну від прислів'я, не має звичайно повчального характеру, їй властива синтаксична незавершеність. Досить часто це вкорочене прислів'я, наприклад: «як сніг на голову», «вивести на чисту воду», «лисячий хвіст», «вовчий рот», «собаку з'їв». Тематика прислів'їв □ Прислів'я та приказки про мову. (Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові, удар забувається, а слово пам'ятається, чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.) □ Прислів'я та приказки про добро. (Все добре, що добре кінчається). □ Прислів'я та приказки про працю. (Будеш трудиться — будеш кормиться, маленька праця краща за велике безділля, треба нахилиться, щоб з криниці води напиться). □ Прислів'я та приказки про розум, знання та уміння. (Вік живи — вік учись, кожна пригода — до мудрості дорога, хто знання має, той мур зламає.) □ Прислів'я та приказки про життя. (День довгий, а вік короткий, життя біжить — як музика дзвенить, життя закоротке для щастя, а задовге для терпіння). □ Прислів'я та приказки про тварин. (Бійся не того собаки, що бреше, а того, що ластиться, дарованому коневі в зуби не дивляться, кіт з хати — миші танцюють) □ Прислівя та приказки про взаємини між людьми. {Один у полі не воїн, всі за одного, один за всіх, дружній череді і вовк не страшний) □ Прислів'я та приказки про природу та її явища. (Нема тієї драбини, щоб до неба дістала, місяць — козацьке сонце. Вода в решеті не встоїться)
Практичні завдання Розподіліть прислів'я та приказки за вказаним зразком. Приказка: «Правда очі коле», «У страху великі очі», «Ото велике цабе!», «Дожився до ручки», «Він тертий калач». Прислів'я: «Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить», «Такий тупий ніж, що й киселю не ріже», «Живе, як у батька за пазухою», «У лиху годину узнаєш вірну людину», «Хвали жито в стогу, а пана в гробу». Рубрика «Добери прислів'я та приказки» (Вчитель говорить слова — на позначення предмету) 1. Перо (Гарна птиця пером, а чоловік розумом); 2. Меч (Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи); 3. Хата (Своя хата — своя правда, своя стріха — своя втіха); 4. Голова (Шануй свою голову, бо друга не виросте); 5. Камінь (Хто мусить, той і каменя вкусить); 6. Залізо (Куй залізо, поки гаряче); Встановіть відповідність за тематикою. 1. Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш. (Про мову) 2. Добра пряха на скіпку напряде. (Про працю) 3. Де старий спотикнеться, там нехай молодий добре напнеться. (Про розум) 4. Свій хоч не заплаче, то скривиться, хоть не скривиться, то не висміє. (Про сім'ю) 5. Біда, коли один в бороні, а десять в стороні. (Про дружбу) УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Поясніть зміст прислів'я: «Дім без книги — день без сонця». 1. Напишіть твір-мініатюру «Прислів'я та приказки — окраса української мови». 2. Яке призначення прислів'їв та приказок? 3. Поясніть зміст приказки «Величається, як заєць хвостом». ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Напишіть твір-мініатюру «Яке коріння, таке й насіння».
|
|
Білоруські прислів’я
Вовк лякає, а сам у кущі тікає.
Добре, як сусід близько, а перелаз низько.
Дурний, дурний, а сала хоче.
Женися, щоб дурні не перевелися
Розкажеш про горобця, а перекажуть про журавля.
Сироті завжди вітер в очі. Смачно було, та близько дно.
Італійські
На злодієві шапка горить. Одна ластівка весни не робить.
Турецькі прислів’я
Заблукати — не сором, сором іти хибним шляхом.
Його в Багдаді кішка вкусила, а він у Стамбулі собак лупцює.
Ніж згубити добре ім'я, краще втратити життя
Не чини зла, то й не станеш його жертвою
Одне слово скажи, а двоє послухай.
Погано — це й справді погано, але ж буває ще гірше.
Проси щастя сусідові, а воно прийде до тебе
Грецькі прислів’я
Друге кохання, як підігріта вдруге страва
Кохання спочатку в очах, відтак усміхається на губах, а потім спалахує в серці, щоб ніколи не згаснути.
Ніхто не любить того, кого боїться.
Прихований вогонь буває жаркіший.
Терплячість — ключ до щастя
Чим краще знаєш людину, тим більше любиш її.
Щоб стала з ревнощів сверблячка, була б на цілий край болячка.
Французькі прислів’я
Краще жити без грошей, ніж без друзів.
Краще погано замиритись, ніж добре судитись.
Краще розумний ворог, ніж безголовий друг.
Лихі новини мають крила.
На поганій підвалині добрий дім не збудуєш.
Правда — як олія: завжди наверх випливе.
Терпіння дає уміння
Аби день до вечора.
Аби хліб, а зуби знайдуться.
Або пан, або пропав.
Або дома не бути, або волі здобути.
Апетит з їдою прибуває.
Баба з воза — кобилі легше.
Багатий, як циган на блохи.
Багато дива, мало млива.
Багатому й чорт яйця носить.
Байдуже ракові, в якому його горщику зварять.
Батогом обуха не переб’єш.
Бачить кіт сало, та сили мало.
Без вірного друга — велика туга.
Без нашого Гриця вода не освятиться.
Без труда нема плода.
Береженого Бог береже, а козака шабля.
Битому собаці кия не показуй.
Біда біду тягне.
Біда помучить і мудрості научить.
Бійся не того собаки, що бреше, а того, що лащиться.
Близько лікоть, та не вкусиш.
Борода не робить мудрим чоловіка.
Боятися вовка — в ліс не ходити.
Брат мій, а хліб їж свій.
Брехливу собаку далеко чути.
Буває, що й корова літає.
Було б пшоно, а каша буде.
Було, та за водою пішло.
Велике дерево поволі росте.
В закритий рот муха не влізе.
Видно пана по халявах.
Виміняв шило на швайку.
Виріс, а ума не виніс.
Вискочив, як Пилип з конопель.
Високо літає, та низько сідає.
Вище себе не підскочиш.
Від своєї тіні не втечеш,
Вісті не лежать на місці.
Вкрадеш голку, а потім корову.
В ліс дрова не возять.
В нього руки на всі штуки.
Вовка ноги годують.
Вода і камінь довба.
Ворона й за море літає, та дурна вертається.
Ворона вороні ока не видовбає.
В сім’ї не без виродка.
Всякому овочу свій час.
В тихому болоті чорти водяться.
В умілого й долото рибу ловить.
Вчи лінивого не молотом, а голодом.
В чужих руках завше більший шматок.
Гарні гості, та не в пору.
Гірко заробиш — солодко з’їси.
Говори стовпу, а він стоїть.
Година вранці варта двох увечері.
Голка в стіжок упала — пиши пропала.
Голодній кумі хліб на умі.
Горбатого могила виправить.
Гостра була сокира, та на сук наскочила.
Гостре словечко коле сердечко,
Готовеньке і кішка з’їсть.
Гречана каша сама себе хвалить.
Гуртом і батька добре бити.
Дай дурневі макогона, то він і вікна поб’є.
Далеко куцому до зайця.
Даремно і чиряк не вискоче.
Дарованому коневі в зуби не заглядають.
Два коти в одному мішку не помиряться,
Двоє третього не чекають,
Де багато господинь, там хата неметена.
Де відвага, там і щастя.
Де коротко, там і рветься.
Де посієш, там і вродиться.
Десять разів відміряй, а раз відріж.
Дешева риба — погана юшка.
Дивись на зріст, та питайся розуму.
Диму без вогню не буває,
Діло майстра величає.
Дома й стіни помагають.
Дурням закон не писаний.
Ех, якби та якби та в роті виросли гриби.
Є в глечику молоко, та голова не влізе.
Заклопотався, як квочка коло курчат
Зароблена копійка краща за крадений карбованець.
І нести важко, і викинути шкода
Кожна пташка своїм дзьобиком живе
Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.
Коли почав орати, то у сопілку не грати! Лежачого хліба ніде нема
Маленька праця краща за велике безділля.
Навіщо робити сьогодні те що можливо доробити завтра.
На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить
На охочого робочого діло найдеться
Не бери важкого в руки, а дурного у голову
Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.
Не взявшись за сокиру, хати не зробиш
Не дивись на чоловіка, а на його діло.
Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.
Не одежа красить людину, а добрі діла