Урок " РМ№5. Письмовий твір-опис предмета в художньому стилі"

                                      Урок№26                                    Дата___________

Тема :РМ№5. Письмовий твір-опис предмета у художньому стилі

Мета: ознайомити учнів з особливостями художнього  опису; удосконалити творчі вміння аналізувати тексти-описи художнього  стилю, розуміти істотну відмінність наукового й  художнього описів предметів; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння п’ятикласників будувати тексти-описи в художньому стилі, викладати матеріал логічно й послідовно, використовуючи мовні засоби відповідно до комунікативного завдання і додержуючись єдності стилю мовлення; виховувати повагу до грамотної мови.

Хід уроку

Організаційний момент

 Ознайомлення  з темою, метою уроку

Основний зміст уроку

Підготовча робота до складання твору-опису.

Формулювання вимог до написання твору

► Доповніть речення відповідно до вимог щодо створення тексту.

1. Зміст твору повинен відповідати ... (темі й основній думці).

2. Не писати... (зайвого).

3. Стежити за порядком ... (викладу думок).

4. Використовувати засоби зв’язку між ... (реченнями).

5. Зробити досконалим ... (мовне оформлення).

Алгоритм

Розгляньте предмет різнобічно (із позицій шести граней куба) за такими вказівками:

1. Опишіть це.

2. Порівняйте це.

3. Установіть асоціації.

4. Проаналізуйте це.

5. Знайдіть застосування цьому.

6. Запропонуйте аргументи «за» і «проти»

Спостереження над мовним матеріалом

Оспіваний у піснях та оповитий легендами, український вінок має багатовікову історію. Вперше про вінок згадується за часів шумерської культури — ХІІ-ІІІ ст. до н.е.

Нащадки шумерів, представники культури шнурової кераміки, залишили наступним поколінням чимало символів, серед яких міфічний знак богині Інанни — Іштар, що означає «ясне небо». Складається він з вінка — кола і вплетеної в нього стрічки, що створює два кінці, а також із шестипроменевої зірки в центрі.

Цікаво, що такий самий знак зображений на саркофазі Ярослава Мудрого в Софії Київській (ХІІ ст.). Дослідники вважають, що український вінок — це спрощений знак Інанни, немов побажання мирного, ясного неба над головою того, хто його носить, оберіг від злих сил та нещасть.

У часи Античності вінок вважали символом щастя і таланту. Ним увінчували переможців, під час проголошення промов його вдягали оратори, ним прикрашали священні предмети. Був вінок і символом скорботи.

Наші предки розуміли, що основна частина тіла людини, якою вона розуміє світ і впливає на нього, — це голова, тож створювали для неї вінки-обереги, які берегли від зурочень та недобрих чар.

     Цікаво, що в різних регіонах України вінок називали по-різному: на Поділлі — коробуля, лубок, на Чернігівщині — теремок, на Гуцульщині — плетінь, косиця, на Переяславщині — гібалка тощо. Існували й загальнослов’янські назви —вінок, вянок, перев’язка, чільце.

Підбираємо трави і квіти для вінка

Друже, а чи відомо Тобі, що вінок має складатись не більш ніж з 12-ти квітів? Зазвичай вінок робили не надто пишним, аби він охайно прилягав до голови.

З давніх-давен вінок був книгою душі молодої дівчини: мовою квітів вона висловлювала свої почуття, виражала душевний стан і «розповідала» про події, що відбулися у її житті.

Квіти-символи, які традиційно вплітають у вінок:

• мак — квітка мрій, символ родючості, краси та молодості;
• цвіт вишні та яблуні — материнська любов та відданість;
• ромашка — символ ніжності, вірності і кохання;
• соняшник — символ відданості й вірності;
• м’ята — оберіг дитини та її здоров’я;
• волошки у віночку — символ людяності;
• ружа, мальва і півонія — символи віри, надії, любові;
• материнка — символ материнської любові;
• калина — краса та дівоча врода;
• лілея — дівочі чари, чистота, цнота;
• дев’ятисил — корінь дев’яти сил, який зміцнює та повертає здоров’я;
• безсмертник — символ здоров’я, загоює виразки і рани;
• хміль — гнучкість і розум;
• польовий дзвіночок — символ вдячності.

Для надання віночку особливої магічної сили, у нього вплітали полин — найголовнішу з трав, буркун зілля— символ вірності та листя дуба — символ хоробрості та сили. Проте найміцнішим оберегом був і лишається барвінок, що символізує безсмертя людської душі, є зіллям кохання та дівочої вроди.

Ходили чутки, що варто лише юнакові та дівчині з’їсти листочок барвінку, як між ними раптово спалахне палке кохання.

А от «нечисте» зілля — вовчі ягоди, папороть, дурман — вплітати у вінок категорично заборонялося. Неприйнятною вважалась під час плетіння вінків і присутність хлопців.

Восени, коли різнотрав’я відцвітало, вінки плели із золотавого листя, а взимку — зі штучних або воскових квітів. Останні плели здебільшого черниці при монастирях і продавали на київських базарах. Штучні вінки було прийнято купувати до шлюбу в якості весільних. Іноді квіти у такому вінку переплітали зеленим барвінком та додавали пташине пір’я.

Що символізують стрічки у вінку?

Надзвичайно цікавими є відбір, поєднання кольорів та розташування стрічок у віночку. Заквітчану голову молодої дівчини могли прикрашати стрічки 12-ти кольорів. Кожен з них служив красуні лікарем і оберегом, захищав волосся від злих очей.

Стрічки підбирали за довжиною волосся дівчини і робили їх ледь довшими за косу, аби сховати її серед барвистих кольорів.

У центрі вінка зав’язували світло-коричневу стрічку. Вона символізувала землю-годувальницю. По обидва боки першої стрічки зав’язували жовті — символ ясного сонечка. Далі — світло-зелені й темно-зелені — краса та молодість. А тоді — блакитні та сині — символи неба і води, що наділяють силою та міцним здоров’ям. Потім йшла жовтогаряча — символ хліба, фіолетова — мудрість, малинова — щирість, рожева — символ благополуччя та достатку.

Якщо віночок прикрашали маки, дівчата оздоблювали його червоною стрічкою — символом магічності та печалі.

Білі стрічки зав’язували на вінок, лише коли вони були вишиті: на одній — сонце, на другій — місяць. Чисту стрічку вплітати у вінок було не прийнято, адже така означала тугу за померлими.

Косу та вінок сироти прикрашали блакитні стрічки. Перехожі обдаровували її хлібом та грошима, бажали щастя і добробуту. На знак вдячності сирота дарувала милосердним добродіям стрічку зі свого вінка.

Фізкультхвилинка

Листочки-парашутики, як стомлені пташки,

Летять і опускаються на трави і стежки.

Листочки-парашутики у лісі не злічить.

То осінь опускається, бо хоче відпочить.

Робота над твором- описом українського вінка

Опишіть вінок в художньому стилі, який перед вами.

Зачитування декілька робіт

Переписування тексту твору до зошита

Підсумок

Домашнє завдання. Запитайте своїх батьків, що їм відомо про український вінок. (усно)