КЗ «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №2» ЗОР
ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ
Тема. Робота з дитячою книжкою. Остап Вишня «Любіть книгу»
Мета: удосконалювати навичку читання; розвивати вміння відповідати на запитання за змістом прочитаного, переказувати текст за малюнком, зіставляти зміст тексту з малюнком, знаходити відмінності; формувати компетентності спілкування державною мовою, соціальну, громадянську компетентності; виховувати уважність, спостережливість, інтерес до читання.
Клас: 3 клас
Література: Остап Вишня «Любіть книгу»
Обладнання: аудіозапис, презентація, текст казки
Хід уроку
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
1. Організація класу
Уже дзвінок нам дав сигнал,
попрацювати час настав.
Тож і ми часу не гаймо,
роботу швидше починаймо.
2. Вправа «Щоб ротик був слухняний» (мовленнєва розминка)
1) Робота над чистомовкою.
Ас-ас-ас — наш чудовий клас.
Сі-сі-сі — друзі ми усі.
Ем-ем-ем — нікого не підведем!
Ім-ім-ім — нам весело усім.
2) Робота над скоромовкою.
Хитру сороку спіймати морока,
а на сорок сорок - сорок морок.
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Повідомлення теми уроку
2. Робота над загадкою
Я потрібна людям всім:
І дорослим, і малим.
Розуму людей учу
А сама завжди мовчу (книга)
3. Робота над висловом.
- Послухайте уважно вислів, і дайте відповідь на питання, про що розповідається в цьому вислові?
Вчіться, діти. Мудра книжка
Скаже вам чогось багато
З того, що колись було
І посіяно й пожато.
Я. Щоголів
- Про що вислів?
- Як ви його розумієте?
- Чи справді книгу можна назвати «розумною»? Чому?
- Що буде, якщо читати багато книг?
4. Робота над приказкою
Книги – ключ до знань.
- Як ви розумієте цю приказку?
- Про що ця приказка?
- Чи справді книга - ключ до знань? Чому?
Остап Вишня (справжнє ім’я — Павло Михайлович Губенко) народився 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва біля містечка Грунь на Полтавщині (тепер Охтирський район Сумської області). Продовж життя написав близько двох із половиною тисяч творів. Започаткував у літературі новий жанр — усмішку (різновид гумористичного оповідання, у якому оповідь про події була короткою, точною, дотепною і доброю).
ФІЗХВИЛИНКА
1.Послухайте уважно казку, дайте відповідь на питання, як звали хлопчика і що йому приснилося?
Не дуже любив книгу Василько. І не дуже чемно з нею поводивсь. От одного вечора ліг спати та й взяв книжку перед сном почитати. А Василько знав: якщо книжку читаєш лежачи, — псується зір і псується книжка. Лежить Василько, читав і задрімав.
А книжка — бух! — на підлогу. Аркуші в книжці й пожмакалися. Добре заснув Василько, так міцно, що й од «бух!» не прокинувся.
І сниться Василькові, що він — книжка (робота з аудіокнижкою https://www.youtube.com/watch?v=u7Wwt_Y-jd8 ).
От бере його, книжку-Василька, Оленка, що теж не дуже поважає книжку, бере, читає й водночас обідає. Борщ із ложки — кап! — та на Василька-книжку. Йому пече, йому неприємно, що на нього борщ капає, та нічого не вдіє Василько, бо він — книжка.
А потім ухопили Василька-книжку Мишко і Вова й давай на ньому різні дурниці писати: «Читав Вова», «Цікава книжка», «Колька — невдаха» — отаке понаписували. Так ніби хтось у грязюку перо вмочив та й бруднить, грязнить Василька-книжку! Далі ще гірше!
Оленка почала Василька-книжку ножицями різати — малюнки вирізати. Болить Василькові, аж «рятуйте!» хоче крикнути...
Тільки-но Оленка ножиці прийняла, як хтось гарячу праску поставив на Василька-книжку. Дим із нього йде! Пече йому!
Уже Василько не книжка, а шмаття... так гірко та боляче зробилося, що він аж прокинувся.
— Ой, що зі мною зробили?
А потім, здогадавшись, що то був тільки сон, зітхнув легше. А зітхнувши, подумав та й гасло про книжку склав: «Бережи книгу — це твій друг!». І ніколи вже не псує Василько книг, та й товаришів соромить, коли хтось із них не береже книжку.
-Чи погоджуєтесь ви з гаслом : “Бережи книгу - це твій друг!” ? Чому?
- Чому навчила вас ця казка?
-Чи хотіли б ви опинитися на місці Василька?
- Я к би ви закінчили казку?
(Робота з презентацією), відтворити послідовність подій за малюнками.
ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
- Що на уроці було найцікавішим?
- Що було неправдоподібним (казковим)?