УРОК: "Російська революція 1917 року".
Урок розроблений на основі програми для 10-11 класів "Історія: Україна і світ". (інтегрований курс). Для його матеріалів відібрано різноманітні історичні джерела з запитаннями до них. Крім матеріалів для опрацювання у групах, пропоную робочий аркуш учня, таблицю з основними датами, проблемне запитання, тести. Для організації і проведення уроку потрібно пара ( 2 уроки по 45 хв.). Учитель залежно від готовності учнів та їх кількості може організувати роботу у парах або групах. Також не обов'язково використовувати всі історичні джерела з кожного розділу. Вчитель може вибрати ті фрагменти, які допоможе вирішити проблемні запитання, запропоновані ним.
У програмі даний розділ деталізується: "Падіння монархії в Росії. Тимчасовий уряд: склад і політика. Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів. Володимир Ульянов (Ленін). Жовтневий переворот. Війна між «червоними» й «білими». Розпад Російської імперії. Проголошення державної незалежності Польщі та Фінляндії". Виходячи з цього переліку, і пропонуються розділи для вивчення.
- аркуш_1.docx docx
- дати.docx docx
- запитання.docx docx
- колезі-1.doc doc
- Показати всі файли
Робочий аркуш для учня
Прізвище, ім’я____________________________Клас_____________________
- Впишіть причини лютневої буржуазно-демократичної революції 1917 року? ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
- Наскільки, на вашу думку, в організації буржуазно-демократичної революції взяли участь масони? Відповідь аргументуйте.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3. Запитання.
1.Як сприймав Тимчасовий уряд політику більшовиків? Відповідь обґрунтуйте.
2. Чому, на вашу думку, більшовики підвищили свій авторитет серед різних соціальних груп упродовж квітня – жовтня 1917 року?
3.Розкрийте суть конфлікту між Тимчасовим урядом та Радою солдатських, робітничих депутатів.
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Познайомтеся з інформацією Стікеру 4 і впишіть, назви новостворених держав та ставлення до них більшовицького уряду із запропонованих(можна вибрати декілька) визнання незалежності, підтримка пробільшовицьких сил, створення радянської соціалістичної держави, інтервенція (війна з незалежною державою)
5. Заповніть порівняльну таблицю:
|
|
Червоний терор |
Білий терор |
|
Партії, рухи, які реалізовували політичні проекти
|
|
|
|
Мета терору
|
|
|
|
Способи запровадження
|
|
|
|
Соціальні групи, проти яких проводився терор
|
|
|
|
Території, на яких здійснювався терор
|
|
|
6. Впишіть визначення термінів, які характеризують політику більшовиків:
Диктатура пролетаріату - ______________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Світова пролетарська революція - _______________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Воєнний комунізм - _______________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________
Громадянська війна у Росії - ________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________
Білогвардійці - ______________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________
7. Заповніть таблицю «Російська революція»
|
Дата |
Подія |
Дата |
Подія |
|
Лютий, 1917 р. |
|
|
Суспільно-політична криза, пов’язана з поразкою російських військ на фронті |
|
|
1.Зречення імператора Миколи ІІ з престолу 2.Утворення Тимчасового уряду |
Серпень, 1917 р. |
|
|
квітень, 1917 р. |
|
|
1.Більшовицький переворот 2.ІІ з’їзд Рад |
|
|
Невдалий наступ російських військ |
Січень, 1918 р. |
|
|
|
Сепаратний мир Росії з країнами Четвертного союзу |
1918 - 1921 |
|
Від лютневої революції до більшовицького перевороту
(лютий – жовтень, 1917 року)
Лютий 1917. Лютнева революція. Стихійні страйки та демонстрації. Зречення імператора Миколи ІІ від престолу. Створення робітничих та солдатських рад. Формування загонів робітників та солдат.
Березень 1917. Створення Тимчасового уряду Росії та Петроградської ради робітничих та солдатських депутатів. Перевага у складі уряду конституційних демократів (кадети). Політичні кризи квітня, липня, вересня 1917 року. Полівіння Тимчасового уряду – більшість отримали соціал-революціонери (есери).
Лютий — Жовтень 1917 Демократизація армії. Створення солдатських комітетів та рад, прийняття Декларація прав солдата. Вплив більшовиків в армії привів до анархії та розкладу російської армії.
Липень 1917. Спроби лівих радикалів захопити владу за допомогою масової демонстрації у Петрограді, спровокованої економічними негараздами та поразкою на фронті. Німецький вплив та їх фінансова підтримка більшовиків. Політична криза. Головою Тимчасового уряду стає есер Олександр Керенський.
Серпень 1917. Корніловський заколот. Посилення ідеї централізації влади заради боротьби з наростаючою анархією. Взаємна недовіра між правими військовими під керівництвом генерала Корнілова та соціалістом Керенським призводить до заклику лівих сил захистити від контрреволюційного перевороту. Активізація більшовиків, створення Червоної гвардії.
Вересень — жовтень 1917. Більшовизація рад. Поглиблення кризи та розпад армії призводить до зростання впливу більшовиків (частина партії соціал-демократів), які обіцяють припинення війни, «мир без анексій та контрибуцій», роздачу усієї землі селянам, розділ усього прибутку заводів між робітниками, а у негараздах винуватять Тимчасовий уряд.
Жовтень 1917. Жовтневий переворот. На фоні поглиблення економічної кризи та поразок на фронтах Тимчасовий уряд та партія есерів втрачають авторитет. Тимчасовий уряд не може спертися на ударні та козацькі частини, які знаходяться у правій опозиції до нього. У Петрограді 24-26 жовтня відбувається переворот, під час якого загони Воєнно-революційного комітету Петроради займають ключові точки міста та будинок уряду. Владу беруть більшовизовані ради за підтримки лівих есерів, які утворюють Однорідний соціалістичний уряд.
3 березня 1918. - Брест-Литовська мирна угода — сепаратний мирний договір між Центральними державами та Російською Федеративною Радянською Республікою[1], підписаний представниками Німецької імперії, Австро-Угорської імперії, Османської імперії і Болгарського царства з одного боку та Радянської Росії — з іншого. Угода зафіксувала поразку Росії та вихід її з Першої світової війни.
1917 – 1921 - Громадянська війна у Росії між більшовицькою владою та представниками монархічного, республіканського, анархістського руху ( між червоними та білими). Запровадження білого та червоного терору на всій території Російської держави та незалежних держав.
Листопад, 1918 – проголошення незалежності Польщі.
Травень, 1918 – проголошення незалежності Фінляндії.
1918 – 1921 роки – втручання більшовиків у внутрішню політику незалежних держав. Військова підтримка прорадянських політичних сил.
РОЗПАД РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
ВПЛИВ БІЛЬШОВИКІВ НА СТАНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНИХ ДЕРЖАВ
|
КРАЇНА |
ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ |
ВТРУЧАННЯ БІЛЬШОВИКІВ |
ВТРУЧАННЯ ІНШИХ ДЕРЖАВ |
ВЗАЄМИНИ З РАДЯНСЬКОЮ РОСІЄЮ |
|
ЕСТОНІЯ |
1918, лютий |
листопад,1918 – січень, 1919 окупація |
лютий, 1918р. окупація німецькими військами |
1920 р. визнання незалежності |
|
ЛАТВІЯ |
1918, листопад |
грудень, 1918 – серпень, 1920, підтримка проголошеної Латвійської Соціалістичної Радянської Республіки |
вересень, 1917 – листопад, 1918, окупація німецькими військами 1919 р. – встановлення пронімецького режиму |
серпень, 1920 р. визнання незалежності |
|
ЛИТВА |
1918, лютий |
грудень, 1918 – серпень, 1919 р. |
липень-грудень, 1919 – війна з білогвардійцями, 1920 – війна з Польщею. |
|
|
УКРАЇНА |
1918, січень Українська Народна Республіка – Українська Держава |
грудень, 1917 – проголошення Української Народної Республіки (радянської) грудень, 1917 – червень, 1918 – перша радянсько-українська війна листопад, 1918 – грудень, 1919 – друга радянсько-українська війна Проголошення Української Соціалістичної Радянської Республіки грудень, 1919 – травень, 1920 – радянсько-польська війна |
лютий-листопад, 1918, окупація німецькими військами |
Утвердження прорадянського режиму |
|
БІЛОРУСІЯ |
1918, березень Білоруська Народна Республіка |
лютий, 1919 – проголошення Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки |
1918, окупація німецькими військами |
Утвердження прорадянського режиму |
|
ГРУЗІЯ |
1918, травень Грузинська Демократична Республіка |
лютий, 1921 – більшовики підтримали повстання проголошення Грузинської Радянської Республіки |
червень-грудень, 1918 окупація османськими та німецькими військами грудень, 1918 – липень, 1920 окупація британськими військами |
Утвердження прорадянського режиму |
|
ВІРМЕНІЯ |
1918, травень Демократична Республіка Вірменія |
грудень, 1920 – окупація більшовицькими військами утворення Вірменської Радянської Республіки |
|
Утвердження прорадянського режиму |
|
АЗЕРБАЙДЖАН |
травень, 1918 |
1920 – окупація Червоною армією |
|
Утвердження прорадянського режиму |
|
Середня Азія |
квітень, 1918 Туркестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка |
|
|
|
Проблемні запитання
Більшовицька політика 1917 – 1921 років: пошук політичного компромісу чи утвердження диктатури?
Прихід до влади більшовиків: закономірність чи випадковість розвитку Російської держави?
Поради колезі
Розуміючи, що уроку має 45 хвилин, пропонуємо організувати роботу у групах (за невеликої кількості учнів у класі – парах).
Кожній групі дається один і той же матеріал стікера. Через 10 хв. групової роботи вчитель дає наступний стікер. Під час роботи у групах учні паралельно після обговорення змісту запропонованого стікера виконати завдання з Робочого аркуша для учнів.
На підсумкову презентацію (відповіді на запитання) діяльності груп (пар) пропонувати до 5 хвилин. При цьому залежно від рівня розвитку навичок активного слухання іншим групам можна запропонувати підготувати запитання доповідачу і їх записати у Робочий аркуш учня.
Поставити проблемне запитання. Більшовицька політика 1917 – 1921 років: пошук політичного компромісу чи утвердження диктатури?
Крок 1. Запропонуйте учням переглянути на головній сторінці уроку фоторяд і прочитати підписи. Запитайте їх про те, що на них зображено (або) хай назвуть (чи впишуть у робочий зошит) одне слово-асоціацію до одного обраного кожним учнем фото.
Крок 2. Матеріал стікера 1 можна розглянути у класі фронтально, попередньо роздавши його зміст. Виконайте завдання 1,2 з Робочого аркуша учня.
Крок 3. Для опрацювання стікерів 2,3 об’єднайте учнів у групи (за невеликої кількості учнів у класі – у пари).
(Варіант 2 проведення роботи після ознайомлення з джерелами). Залежно від кількості груп запропонуйте кожній з них дати характеристику одному із джерел.
Крок 3. Діти заповнюють таблиці завдання 3 у Робочому аркуші для учня.
Крок 4. Учні у групі читають матеріали стікера 4 про хронологію розпаду Російської держави упродовж 1917 – 1921 років.
Крок 5. Після ознайомлення з інформацією виконують завдання запитання 4 у Робочому аркуші для учня.
Крок 6. Після знайомства груп з інформацією стікерів 5-6 учні виконують завдання 5,6,7 у Робочому аркуші для учня.
Крок 7. Учні на основі опрацьованого матеріалу роблять висновок, опираючись на проблемне запитання на початку уроку.
Під час підготовки до проведення уроку ви можете, враховуючи рівень можливостей ваших учнів, з Матеріалами до уроків вибрати частину додатків, фото, на які слід акцентувати увагу учнів під час його проведення.
Якщо групи опрацьовують зміст одного і того ж стікера, то можна пропонувати учням для економії часу ознайомитися кожній них з частиною Додатків.
«У ЄВРОПЕЙСЬКИХ РЕВОЛЮЦІЯХ ЗДОБУВАЛИ ПЕРЕВАГУ ПОЛІТИЧНІ СИЛИ, ЯКІ ПОВАЖАЛИ ПРАВО ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ Й ОСОБИСТУ СВОБОДУ ЛЮДИНИ. У РОСІЙСЬКІЙ РЕВОЛЮЦІЇ ЦІ ЗДОБУТКИ СВІТОВОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ОПИНИЛИСЯ НА ДРУГОМУ ПЛАНІ»
С. Кульчицький, історик, http://tyzhden.ua/History/193049
«Якщо екстрактивні інститути створюють величезну нерівність у суспільстві, величезні статки і необмежену владу для правителів, буде багато охочих боротися за перехоплення контролю над державою й інститутами. тоді екстрактивні інститути не лише торують шлях для наступного режиму, що буде більш екстрактивними, а й породжуюють постійну боротьбу й громадянські війни. ці громадянські війни приводять до ще більших людських страждань і також руйнують навіть те, чого досягла слабка централізація держави в цих країнах»…
Д. Аджемоглу, Д. Робінсон чому нації занепадають. – С.319
«Природу бідності багатьох регіонів світу неможливо пояснити, не пояснюючи природи нового абсолютизму ХХ століття – комунізму. Маркс вбачав у ньому систему, здатну привести до процвітання за більш гуманних умов і без нерівності. Ленін і його комуністична партія надихнулись ідеями маркса. однак практика не могла бути більш відмінна від теорії. революція більшовиків 1917 року стала кривавою справою, і в ній не було місця гуманізму. рівність не була членом рівняння взагалі, оскільки перше, що зробив ленін і його оточення, - створив нову еліту більшовицької партії із собою на чолі. На своєму шляху вони вичищали і вбивали не лише некомуністичні елементи, а й інших комуністів, які могли загрожувати їхній владі. російський комунізм був брутальний, репресивний, кривавий, однак не унікальний…»
Д. Аджемоглу, Д. Робінсон чому нації занепадають. – С.339.
Тести з теми « Російська революція 1917 року».
- Буржуазна революція розпочалася у
а) лютому 1917 р.; б) березні 1917 р.;
в) квітні 1917 р.; г) травні 1917 р.
2. Імператор Микола ІІ зрікся престолу у:
а) лютому 1917 р.; б) березні 1917 р.;
в) квітні 1917 р.; г) травні 1917 р.
3. Лідери більшовиків отримували фінансування від:
а) Німеччини та Австро-Угорщини; в) Великобританії та Франції;
в) США г) збирання внесків своїх членів
4. Лідер більшовиків В.Ленін проголосив знамениті 10 тез у:
а) квітні, 1917 р.; б) травні, 1917 р.;
в) червні 1917 р. г) липні 1917 р.
5. Причиною масових демонстрації у столиці Росії та інших містах стало:
а) перемога російського війська під час наступу на фронті у червні 1917 р.
б) поразка російського війська під час наступу на фронті у червні 1917 р.
в) посилення пропагандистської роботи соціалістичних партій серед громадян Росії;
г) підготовка більшовиків до військового перевороту.
6. Хто з військових вступив у змову з Тимчасовим урядом для встановлення військової диктатури?
а) генерал Л. Корнілов б) адмірал О.Колчак
в) генерал М. Юденич г) генерал П.Врангель
7.Позиція Тимчасового уряду щодо участі Росії у Першій світовій війні:
а) виконувати зобов’язання перед Великобританією та Францією;
б) організувати сепаратний мир з країнами Четвертного союзу;
в) організувати переговори між Антантою та країнами Четвертного союзу про завершення війни;
г) жоден з перелічених.
8. Які країни упродовж 1917 -1921 років визнала РСФРР незалежними? (декілька відповідей)
а) Фінляндія б) Білорусь в) Польща
Г) Україна д) Грузія е) Вірменія
є) Азербайджан ж) Литва з) Латвія
и) Естонія
8. Коли за старим стилем відбувся Жовтневий переворот?
а) 26 жовтня 1917 р.; б) 26 жовтня 1918 р.;
в) 26 жовтня 1919 р.; г) 26 жовтня 1916 р.
9. Які документи були більшовиками прийняті на ІІ з’їзді Рад? (декілька відповідей)
а) Декрет про мир; б) Декрет про землю;
в) Декрет про націоналізацію промислових підприємств;
г) Декрет про визнання незалежності національних республік;
є) Декрет про боротьбу з політичними опонентами;
ж) Декрет про проголошення незалежності Російської Федерації.
10. Визначте серед запропонованого характерні риси більшовицького режиму. (декілька рис)
а) червоний терор; б) демократизація влади;
в) воєнний комунізм; г) білий терор;
д) не втручання у національну боротьбу околиць Російської держави;
є) диктатура пролетаріату;
ж) світова пролетарська революція;
|
СТІКЕР 1. ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ В РОСІЇ. ПОЧАТОК.
Демонстрації жінок-робітниць у Петрограді 23 лютого 1917 року (за ст.ст.) з вимогами «Дайте хліба!» Режим доступу: http://incognita.day.kiev.ua/1917-rik-u-nas hij-istoriyi.html
Режим доступу: socialist.memo.ru
Брезень 1917. Солдати вимагають від нової влади не йти на співпрацю зі "старим режимом", а посадити "Миколу Кривавого (царя тобто) у Петропавлівську тюрму"
Зречення імператора Миколи Другого. |
Думка історика «Основними факторами, які зумовили революційну ситуацію, були:
Із січня 1916 року до лютого 1917-го в імперії змінилося три прем’єр-міністри, три міністри оборони та шість міністрів внутрішніх справ. На відміну від царського оточення, суспільство було позбавлене можливості впливати на цей процес. Уособленням деструктивної діяльності монаршого оточення став «розпалювач царських лампад» Григорій Распутін. Зневірившись у можливості усунути Распутіна, політики-консерватори вбили його, однак загалом це мало змінило ситуацію». Запитання
Думка історика «Як і більшість революцій, революція 1917 року в Російській імперії почалася скромно і помірковано. Поштовхом до неї стали масові мирні демонстрації у Петрограді наприкінці лютого – на початку березня 1917 року. Мітинги і демонстрації швидко переросли у політичний страйк, і вже 2 березня Микола ІІ змушений був підписати заяву про зречення від престолу. Того ж дня спеціальний думський комітет проголосив створення нового органу верховної влади – Тимчасового уряду, який покликаний був виконувати свої повноваження аж до початку 1918 року, моменту скликання Всеросійських Установчих зборів. На місцях владу Тимчасового уряду представляли виконавчі комітети. Разом з ними у Петрограді, а згодом – і в інших містах були утворені Ради робітничих, селянських і солдатських депутатів. Спочатку Ради, очолені лідерами соціалістичних партій, не перебували в опозиції до новостворених органів центральної влади. Тимчасовий уряд формувався у порозумінні з Петроградською радою робітничих і солдатських депутатів. Але поступово, з розвитком революційних подій у Радах взяли гору радикальні елементи – більшовики. Вже в квітні 1917 р. їхній лідер Володимир Ленін проголосив лозунг «Вся влада – Радам!», а у липні 1917 р. вони спробували захопити владу у Петрограді. Взаємне відчуження Тимчасового уряду і Рад під кінець літа – восени 1917 р. призвело до збройного протистояння, яке зрештою вилилося у трирічну криваву громадянську війну». Грицак Я. Нарис історії України. – С.111. Запитання
Цікавий погляд… «Провідну роль у подіях Лютневої революції відіграли 50-60 масонських «майстерень» міста (Петрограда), які стали на чолі революційно налаштованих мас, а після взяття влади збиралися проголосити Росію масонською державою. Ще з 1913 року дії масонів Росії та України координував О.Керенський. До початку рішучих дій ними було зроблено все, щоб дискредитувати царський режим, дезорганізувати постачання великих міст, привернути на свій бік генералітет. Опозиційні члени ІV Державної Думи створили «Тимчасовий комітет членів Державної Думи для запровадження порядку в столиці і для зносин з особами та організаціями», де переважали члени масонських лож. Виконком Петроградської Ради робітничих та солдатських депутатів, у якому ключова роль належала меншовикам і есерам, свідомо створював ситуацію двовладдя, аби уникнути злиття монархічних і буржуазних елементів. Більшовики розцінили лютневі події як провокацію влади і у «виборах» до Рад участі майже не брали». Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі – Х.: ВД «ШКОЛА», 2007. - С.261-262. Запитання
Документ 3. «Напередодні нікому в голову не приходило, що жіночий день може стати першим днем революції. Жодна з організацій не закликала в цей день до страйку. Більше того, навіть більшовицька організація, при цьому найбільш бойова: комітет Виборзького району, наскрізь робітничого, утримувався від страйку». Л.Троцький, Історія російської революції
Хроніка революції «23 лютого 1917 року страйкують 90 тисяч робітників та робітниць… 24 лютого 1917 року страйкуючих стає вдвічі більше. З’являються лозунги «Геть самодержавство!», «Геть війну!», «Геть поліцію!» Спроби розгону страйкарів драгунами, козаками. 25 лютого 1917 року страйкують за даними уряду 240 тисяч. Початок збройного розгону демонстрантів. 26 лютого 1917 року. «Під час безпорядків спостерігається нахабне ставлення збіговиськ до військових нарядів, в які натовп, у відповідь на пропозиції розійтися, кидав каміння і шматки льоду. Під час запобіжних залпів військами вверх натовп не тільки на розбігався, але й у відповідь сміявся. Тільки із застосуванням бойових патронів у натовп розбігався і ховався у дворах ближніх будинків, після припинення стрільби знову виходили на вулицю…(З донесення поліції)». 26 лютого (11 березня) військові, розганяючи масові акції протесту, відкривають вогонь. Загинуло близько 40 протестувальників. Увечері того ж дня унтер-офіцер Волинського полку Тимофій Кірпічніков намовляє інших солдатів свого підрозділу відмовитися від участі у придушенні масових протестів. Наступного ранку солдати Волинського полку, вбивши офіцера, пішли від казарми до казарми піднімати на повстання інші полки. Увечері 27 лютого (12 березня) майже все місто опинилося під контролем повсталих солдатів та озброєних протестувальників. Наступного дня революція поширилася на найближчі до Петрограда гарнізони. 1(14) березня імператор погодився на формування нового уряду, проте голова Держдуми заявив, що час для такого рішення вже втрачено і закликав монарха відмовитися від престолу. 2(15) березня під тиском військових Микола ІІ зрікся престолу. Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/february-revolution-explainer/28343599.html Документ Із акта зречення престолу Миколи ІІ 2 березня 1917 р. У ці вирішальні дні в житті Росії ми вирішили, що нашим боргом совісті є полегшення народу нашої тісної єдності, і для згуртованості всіх сил народних для швидшого досягнення перемоги, і, в згоді з Державною думою, визнали ми благом зректися престолу держави Російської та скласти з себе верховну владу. Не бажаючи розлучатися з улюбленим сином нашим, ми передаємо спадок наш нашому братові, нашому великому князеві Михайлу Олександровичу та благословляємо його на вступ на престол держави Російської.
Запитання - Як аргументував своє зречення престолу Микола ІІ? - Вкажіть у тексті документа фрази, що свідчать про спробу зберегти монархію.
Думка політика «У ці дні у посталих не було зброї, пропаганди, харизматичних лідерів. Фактично не діяли політичні організацій – більшість активістів опозиційних партій були своєчасно відправлені на фронт, а найбільш активні арештовані. Керівництво повстанням відставало від подій. Взагалі ніхто – ні революціонери, ні монархія, не оцінила ситуацію реально. Рядові учасники не мали не те що керівництва, але й інформації – газети мочали, у місті панував страйк…» Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/02/25/27845/ |
|
|
СТІКЕР 2 НОВІ ОРГАНИ ВЛАДИ У РОСІЇ У Петрограді було створено Раду робітничих і солдатських депутатів, яка стала представницьким органом влади соціалістичних партій.
Тимчасовий комітет, сформований за посередництва депутатів тодішньої Державної думи. Комітет мав створити Тимчасовий уряд, і сюди увійшли більш помірковані буржуазні партії
Перший Тимчасовий уряд. |
Петроградська Рада робітничих і солдатських депутатів — нелегітимний колегіальний представницький орган влади створений у Петроград у дні Лютневої революції 27 лютого (12 березня) 1917. Він претендував не тільки на найвищу владу у місті Петрограді, а й на всю владу у Російській імперії. Тимчасовий комітет Державної думи (повна назва: Тимчасовий комітет членів Державної Думи для відновлення порядку і для зносин з особами та установами — вища надзвичайна державна установа в дні Лютневої революції 1917 року, утворена 27 лютого (ст. ст.) 1917 року протягом приватної наради членів Державної думи Російської імперії. Тимчасо́вий у́ряд Росі́ї — російський уряд від лютневої (березневої) революції 2 (15) 1917 до більшовицького перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917, складений з членів конституційно-демократичної, соціалістів-революціонерів і соціал-демократичної партій. «Тимчасовий уряд дотримувався принципу правонаступництва влади, зберіг попередню структуру державної влади. Владу на місцях здійснювали губернські та повітові комісари Тимчасового уряду, призначені з числа земських діячів. Прагнення Петроградської ради робітничих і солдатських депутатів контролювати діяльність Тимчасового уряду призвело до встановлення двовладдя».
Декларація Тимчасового уряду про його склад і завдання 3 березня 1917 «У своїй справжньої діяльності кабінет буде керуватися наступними підставами: 1) Повна і негайна амністія по всіх справах політичним і релігійним, в тому числі: терористичним замахам, військовим повстань і аграрним злочинів і т.д. 2) Свобода слова, друку, спілок, зборів і страйків, з поширенням політичних свобод на військовослужбовців у межах, що допускаються військово-технічними умовами. 3) Скасування всіх станових, віросповідних і національних обмежень. 4) Негайна підготовка до скликання на засадах загального, рівного, таємного і прямого голосування Установчих зборів, яке встановить форму правління і конституцію країни. 5) Заміна поліції народною міліцією з виборним начальством, підпорядкованим органам місцевого самоврядування. 6) Вибори до органів місцевого самоврядування на основі загального, прямого, рівного і таємного голосування. 7) не роззброєння і не виведення з Петрограда військових частин, які брали участь у революційному русі. 8) При збереженні суворої військової дисципліни в строю і при несенні військової служби - усунення для солдатів всіх обмежень у користуванні громадськими правами, наданими всім іншим громадянам. Тимчасовий уряд вважає своїм обов'язком додати, що воно аж ніяк не має наміру скористатися військовими обставинами для будь-яких зволікань у здійсненні вищевикладених реформ і заходів. Голова Державної Думи М. Родзянко». Режим доступу: http://ibib.ltd.ua/deklaratsiya-vremennogo-pravitelstva-ego.html
«Уряд неухильно виконував попередні міжнародні угоди. Національна політика Тимчасового уряду визначалася концепцією збереження єдності і неподільності Росії, перетвореної на демократичну республіку. Уряд визнавав за народами Росії право лише на національно-культурну автономію, відкладаючи вирішення національного питання до скликання Всеросійських Установчих зборів». |
|
|
СТІКЕР 3. БІЛЬШОВИКИ В ОПОЗИЦІЇ
Розстріл мирної демонстрації – кінець двовладдя http://ukrmap.su/uk-wh10/1264.html
Зустріч Корнілова на Миколаєвському вокзалі у Москві
Більшовицькі пікети на вулицях Петрограду
Червоногвардійські загін заводу «Вулкан», Петроград, жовтень 1917
Бронеавтомобіль «Фиат Ижорский» Іжорського заводу «Илья Муромец» біля Смольного інституту в Петрограді, жовтень 1917 року
http://tyzhden.ua/History/187196
Штурм Зимового палацу. Кадр з фільму Еренбурга
http://www.krasnoe.tv/node/22966
http://bse.sci-lib.com/article022207.html
|
В наслідок буржуазної революції у Петрограді встановилося двовладдя. Тимчасовий уряд та Рада робочих і солдатських депутатів прагнули упродовж весни 1917 року поширити свій вплив на громадян Росії. Ситуація докорінним чином змінилася тоді, коли у Петроград у квітні 1917 року прибув лідер більшовиків В.І. Ленін. Ліворадикальний рух мав підтримку країн Четвертного союзу, що сприяло активізації більшовицької пропаганди серед населення Росії. Документ 1. З телеграми статс-секретаря (міністра закордонних справ) Німеччини Р.Кюльмана в німецький штаб (осінь 1919 р.) «Нашим головним завданням було посилення та поглиблення націоналістичних і сепаратистських настроїв, а також надання всілякої допомоги революційним елементам… Без нашої постійної підтримки більшовицький рух ніколи не завоював би такої популярності в народі, як тепер». Цит. за: Земан З., Шарлау В. Купець революції. – Нью-Йорк, 1991. – С. 271-272.
Думки військового «Посилаючи Леніна в Росію, наш уряд брав на себе особливу відповідальність. З військової точки зору це підприємство було виправдане, Росію потрібно було повалити». генерал Людендорф, мемуари
Документ 2. «Народний Комісар із закордонних справ (цілком таємно) м. Петроград, 16 листопада 1917 р. Голові Ради Народних Комісарів. Згідно резолюції, прийнятої на нараді народних комісарів, товаришами Леніним, Троцьким, Подвойським, Дибенко і Володарським, ми виробили наступне: 1. В архіві Міністерства Юстиції із справи про «зраду» товаришів Леніна, Зінов'єва, Козловського, Колонтай та інших вилучений наказ німецького імператорського банку за № 7433 від 2-го березня 1917 р. про видачу грошей товаришам Леніну, Зинов'єву, Каменєву, Троцькому, Суменсону, Козловському та іншим за пропаганду миру в Російській імперії». Думки політика «Німецькі військові зробили все для того, щоб скинути Керенського і поставити на його місце «щось інше». Це «інше» тепер у наявності і бажає укласти мир». австрійський міністр закордонних справ цит. зі щоденника, 1918 р.
Думки політика «Я вважаю, що, з нашої точки зору, варто підтримати екстремістів, бо саме це швидше за все призведе до певних результатів. З усією ймовірністю, місяця через три можна розраховувати на те, що дезінтеграція досягне стадії, коли ми зможемо зламати Росію військовою силою». цит. з меморандуму Брокдорфа-Ранцау за виданням Соболев Г. Л. «Русская революция и немецкое золото» http://militera.lib.ru/research/sobolev_gl/04.html
Думки опозиційного російського політика «Як і Ви, я ставлюся скептично до ідеї, що без німців революція не сталася би. Але я не зовсім впевнений в тому, що без отримання дуже великих грошових коштів більшовицька партія придбала би так швидко таку величезну силу. Гроші не все, але зневажати гроші не можна; на них був побудований величезний апарат, величезна преса, яку іншим шляхом не можна було б так легко створити» Лист Абрамовича, меншовика за виданням Фельштинского Ю., «Брестский мир»
Запитання
В.І. Ленін, лідер більшовиків, проголосив «квітневі тези», які визначали стратегічні завдання партії щодо подальших дій у всіх сферах життя Росії. Тези стосувалися «перетворення війни імперіалістичної на війну громадянську» з умовою передачі влади пролетаріату; швидкого переходу від «буржуазного» до «пролетарського» етапу російської революції, як умови переходу до диктатури пролетаріату на засадах демократичного централізму; проголошення гасла «Ніякої підтримки Тимчасовому урядові!», заволодіння радами робітничих депутатів і проголошення гасла «Вся влада — Радам!»
Запитання
«У липні 1917 року у зв’язку з поразкою на фронті червневого наступу російських військ, ініційованих Тимчасовим урядом, проти нього відбулися масові демонстрації. Протести завершилися розстрілом демонстрантів, загинуло понад 700 людей. Уряд видав ордери на арешт провідних більшовиків. В.І. Ленін зумів перебратися у Фінляндію. Наприкінці серпня генерал Корнілов за підтримки та погодження Тимчасового уряду спробував встановити в країні військову диктатуру, здійснивши похід на Петроград. Але зазнав поразки, наштовхнувшись на опір консолідованих сил, організованих більшовиками. Після цього авторитет більшовиків починає зростати. А більшовики поступово збільшували своє представництво у Петроградській Раді. Як результат, на виборах у Раду в серпні більшовики отримали 22 % голосів, а у вересні, після Корніловського заколоту, мали вже більшість. Лев Троцький став головою Ради». Запитання
Хронологія перевороту «16 (29) жовтня більшовиками був створений Військово-революційний комітет Петроградської Ради (ВРК). 21 жовтня (3 листопада) засідання вождів більшовиків, де за пропозицією Леніна було вирішено виступити точно в день відкриття II з'їзду Рад — 25 жовтня (7 листопада), щоб поставити з'їзд перед фактом, що відбувся. 24 жовтня (6 листопада) (у ніч на 25-е) загони матросів, прибулі з Кронштадта за наказом ВРК, займають телефонну станцію, телеграф і Державний банк. 25 жовтня (7 листопада) (у ніч на 26-е) озброєні загони ВРК, зламавши опір охорони, пройшли в Зимовий палац і заарештували членів Тимчасового уряду. Керенський утік до Гатчини за допомогою своїх прибічників». |
|
|
СТІКЕР 4. РОЗПАД РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
Проголошення штату Ідель-Урал, зірване більшовиками
Землі, які втратила Росія внаслідок Берестейської угоди https://uk.wikipedia.org/wiki/Берестейський_мир_(3_березня_1918)
Делегати країн Четвертного союзу у Бресті-Литовському
|
«Розпад Російської імперії — процеси системної дезінтеграції, що відбувалися в економіці, соціальній структурі, громадській і політичній сферах Російської імперії, що призвели до припинення існування Російської імперії 1 вересня 1917 року, з проголошенням Російської республіки, Російська імперія формально перестала існувати». Електронний ресурс. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%B0%D0%B4_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97
Проблема виходу Росії з війни постала перед більшовиками. Упродовж зими 1917-1918 років у Брест-Литовському відбувалися переговори більшовицької делегації з представниками Четвертного союзу. Внаслідок чого 3 березня 1918. була підписана Брест-Литовська мирна угода — сепаратний мирний договір між Центральними державами та Російською Федеративною Радянською Республікою, підписаний представниками Німецької імперії, Австро-Угорської імперії, Османської імперії і Болгарського царства з одного боку та Радянської Росії — з іншого. Угода зафіксувала поразку Росії та вихід її з Першої світової війни. Запитання
Після повалення самодержавства внаслідок Лютневої буржуазно-демократичної революції активізувалися національно-визвольні рухи, частина з яких мала на меті встановити незалежність національної держави. Найуспішнішими національними проектами стали відновлення державності Польщі та Фінляндії. Перша почала шлях до здобуття незалежності внаслідок надання політичних прав зі сторони країн Четвертного союзу у 1916-1917 роках. За Брест-Литовським мирним договором польські землі, що раніше належали Російській імперії, виводилися з-під верховної влади Росії і визнавалася незалежною державою. 11 листопада 1918 року Ю.Пілсудський проголосив незалежність Польщі. Зречення Миколи II від престолу 2 березня 1917 року автоматично розірвало персональну унію з Великим князівством Фінляндським. У липні парламент Фінляндії схвалив соціал-демократичний проект про перебирання верховної влади, але Тимчасовий уряд Росії розпустив парламент. 15 листопада 1917 року було прийняте рішення — парламент Фінляндії проголосив себе вищою державною владою. У грудня парламент проголосив незалежність Фінляндської Республіки."Народ Московії, після повалення царату, неодноразово давав зрозуміти, що надає народу Фінляндії право визначати своє майбутнє на основі свого багатовікового культурного розвитку. Тверда воля фінського народу пронесена через жахи війни та заснована на принципі, згідно із яким жодна нація не повинна бути залежна від іншої без її бажання". Звернення "До влади іноземних держав" «У грудні 1917-го, коли Фінляндія стала незалежною, розпочалися вуличні заворушення між місцевими марксистами та націоналістами. Озброєні червоногвардійці у кінці січня 1918 р. проголосили Фінляндію соціалістичною робітничою республікою з владою рад. Політична еліта Фінляндії, отримуючи матеріальну підтримку зі Швеції, формує незалежний національний уряд у Ваасі. Відставного царського офіцера К.-Ґ.-Е. Маннергейма призначили командувати новосформованими збройними силами, щоб перешкодити поширенню «червоної гангрени» на всю Фінляндію. Громадянська війна тривала 111 днів, до 16 травня 1918 р. Перемогу отримали націоналісти. Незалежність стала реальністю». https://pravyysektor.info/poglyad/derzhavnu-samostiynist-finlyandiya-zdobula-zi-zbroyeyu-v-rukah
Запитання
«Надію свою ми покладаємо на те, що наша революція розв'яже європейську революцію. Якщо повсталі народи Європи не розчавили імперіалізм, ми будемо розчавлені, — це безсумнівно. Або російська революція підніме вихор боротьби на Заході, або капіталісти всіх країн задушать нашу». Л.Троцький, виступ на ІІ Всеросійському з’їзді рад, 26 жовтня 1917 р.
«… Міжнародна революція наблизилася… на таку відстань, що з нею треба рахуватися як з подією днів найближчих». В.І.Ленін, лист Я.Свердлову та Л.Троцькому, 1 жовтня 1918 року «Перемога пролетарської революції в усьому світі забезпечена. Наближається заснування міжнародної Радянської республіки». В.І. Ленін, промова на установчому конгресі Комінтерну, 6 березня 1919 року
Процес набуття автономії, а потім і незалежності іншими національними утвореннями, розтягнувся на період з 1917 по 1917 по 1920 роки. Вони переважно були обмеженими і залежали від воєнно-політичних дій більшовицького режиму та його прямого втручання у внутрішні справи незалежних держав:
Протягом 1920 року уряд Радянської Росії«…був змушений визнати прибалтійські буржуазні держави і скласти з ними мирні договори. 2 лютого такий договір був укладений з Естонією…».
«… визнає беззастережно незалежність, самостійність і суверенність Латвійської Держави і відмовляється добровільно і на вічні часи від всяких суверенних прав котрі належали Росії щодо до латвійського народу і землі …» 11 серпня 1920 року, Договір між Латвією та РСФРР
Басмацтво було спрямоване проти поневолення середньоазіатських республік Радянською Росією, повалення влади Рад і відновлення національної державності в цих регіонах. Воно набуло великої популярності серед широких верств населення. Басмачі вели партизанську війну проти радянських окупаційних військ, знищували колгоспи та видавали листівки і газети, що спростовували радянську пропаганду і закликали до боротьби з окупантами рідної землі. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%81%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE Крім національних урядів, у регіонах Російської держави формувалися упродовж 1917-1918 років регіональні переважно небільшовистські уряди. Вони утворюються у Казахстані, Туркестані, ІдельУралі, Башкортостані, Чувашії, Закавказзі, Криму, Білорусі, Сибіру, Балтії та на Північному Кавказі. Вони ведуть перемовини з самопроголошеною російською владою та мають різний ступінь контролю над ситуацією — від практично повного контролю над територією, як у Закавказзі, і до напівпідпільної діяльності при владі більшовиків. У січні-лютому більшовиками були розбиті Кримська Народна Республіка та Туркестанська автономія, надалі — придушена діяльність низки інших національних урядів.
Запитання.
|
|
|
СТІКЕР 5. БІЛЬШОВИКИ ПРИ ВЛАДІ
Розстріляна демонстрація на підтримку Установчих зборів, січень 1918 року
Напис на плакаті: «Смерть буржуазії та їх прихильникам. Хай живе червоний терор»
Братська могила з жертвами червоного терору у Харкові, 1919р. http://slobozhanskyjogljadach.blogspot.com/2012/09/1919.html
Жертви О.Колчака в Новосибірську, 1919р. |
УТВЕРДЖЕННЯ БІЛЬШОВИЦЬКОЇ ВЛАДИ У ПЕТРОГРАДІ «25 жовтня розпочав роботу 2-й з’їзд рад робітничих і солдатських депутатів. Серед 649 делегатів було 390 більшовиків. Одночасно загони ВРК вночі 26 жовтня заарештували Тимчасовий уряд. На з'їзді було зачитано відозву, написану Леніним, про перехід влади до рук 2-го з’їзду рад.
1.1. Декрет про мир проголошував негайне перемир’я на фронті з Німеччиною; початок переговорів з воюючими сторонами; укладення миру без анексій і контрибуцій. 1.2. Декрет про землю містив такі положення: - націоналізація та конфіскація всіх поміщицьких земель та їх передача радам селянських депутатів для зрівняльного розподілу; - передача селянам реманенту й худоби з поміщицьких садиб; - скасування боргу селян. 1.3. З’їзд обрав вищі органи державної влади: - Всеросійський центральний виконавчий комітет, до якого ввійшли більшовики та ліві есери; головою ВЦВК було обрано Л.Каменєва; - Раду народних комісарів на чолі з Леніним. До уряду ліві есери увійти відмовилися. Меншовики на знак протесту організували страйк залізничників. Основною вимогою при цьому було створення уряду коаліції соціалістичних партій без Леніна. ЦК РСДРП(б) розпочав переговори з профспілкою, що завершилися компромісом. - 10 грудня 1917 р. було сформовано коаліційний уряд, до якого ввійшли п’ять лівих есерів. Саме підтримка лівими есерами більшовиків врятувала їх від утрати влади. Отже, підсумком Жовтневого перевороту і роботи 2-го з’їзду рад став прихід до влади в Росії партій ліворадикального крила соціалістичного табору». http://ukrmap.su/uk-wh10/1264.html Запитання
Документ 1. Декрет про мир. 26 жовтня (8 листопада) 1917 р. (Витяг) Робітничий і селянський уряд… пропонує всім воюючим народам та їхнім урядам негайно розпочати переговори про справедливий і демократичний мир… без анексій і контрибуцій. …Якщо будь-яка нація утримується в кордонах цієї держави насильством, якщо їй, всупереч висловленому з її боку бажанню… не надається право вільним голосуванням, за умов повного виведення військ більш сильної нації, вирішити без найменшого примусу питання про форми державного існування цієї нації, то приєднання її є анексією, тобто захопленням і насильством. …Таємну дипломатію уряд скасовує, висловлюючи зі свого боку твердий намір вести переговори цілком відкрито перед усім народом, приступаючи негайно до повного опублікування таємних договорів, підтверджених або укладених урядом поміщиків і капіталістів з лютого по 25 жовтня 1917 р. … …Тимчасовий робітничий і селянський уряд звертається також, зокрема, до свідомих робітників трьох найпередовіших націй людства і найбільших держав, що беруть участь у цій війні: Англії, Франції та Німеччини. * * * Більшовицький уряд закликає робітників цих країн "всебічною рішучою й самовідданою енергійною діяльністю" допомогти йому "успішно довести до кінця справу миру і рівночасно справу визволення трудящих та експлуатованих мас населення від будь-якого рабства та будь-якої експлуатації".
Запитання - Які основні положення декрету? - З якою метою його було прийнято? - Чому в декреті міститься пряме звернення до населення найбільших країн?
Більшовиків заради захоплення і утримання влади розв'язали в країні:
Такі механізми привели до встановлення тоталітарний режим. Характерними історичними рисами більшовиків як політичної партії були авантюризм, макіавеллізм (безпринципність, норма «мета виправдовує засоби» або так зване «ленінське вчення про компроміси»), необмежена соціальна демагогія та опора на люмпен-пролетаріат. Етичними рисами більшовиків були: кримінальна «мораль» та підпорядкування волі диктатора-«вождя» (спочатку Леніна, потім Сталіна).
Ще до 25 жовтня 1917 року, коли відбувся більшовицький переворот у Петрограді, Тимчасовий уряд провів вибори до Всеросійських установчих зборів. Це виборна представницька установа (Установчі збори), на яку різними політичними силами Російської республіки покладалось завдання остаточного вирішення питання про державний устрій Росії після ліквідації монархії. Установчі збори були формально скликані 5 січня 1918 р. у Петрограді, в умовах, коли влада уже належала більшовицьким Радам, і на першому засіданні розігнані. Після відкриття більшовики покинули залу засідань, давши вказівку охороні випускати всіх охочих, але назад вже нікого не пускати. Збори пропрацювали до самого ранку наступного дня, коли начальник охорони Железняков попросив: «Панове, розходьтеся! Варта втомилася!» («Господа, расходитесь! Караул устал!»). Цього ж дня, вже 6 січня 1918 року, більшовицький уряд оголосив про розпуск представницьких Всеросійських установчих зборів. До розпуску Зборів Росія ще мала альтернативу свого розвитку: або Ради, або нова Конституція, після ж розпуску ця альтернатива була втрачена і країна почала скочуватися до громадянської війни.
Запитання
Однією з проблем, яка постала перед більшовиками, забезпечення себе ресурсами в умовах білого та червоного терору, розрухи, громадянської війни. Для реалізації завдань, пов’язаних з цим, більшовики запровадили політику воєнного комунізму. Внутрішня політика більшовиків у 1918—1921 роках під час громадянської війни. Основною ціллю більшовиків було утримання власної влади в країні та забезпечення Червоної гвардії та Червоної Армії продовольством та іншими необхідними ресурсами. В основу воєнного комунізму була покладена ідея відмови від капіталізму та швидкого революційного переходу до комуністичного ладу шляхом одержавлення власності, згортання товарно-грошових відносин, тотального підпорядкування суспільних, групових, індивідуальних інтересів державним. В економіці — це масова націоналізація. Воєнний комунізм передбачав примусовий державний перерозподіл ресурсів, у тому числі продовольства, державну монополію на хліб та продукти харчування. Практичним утіленням останньої стала продрозкладка за допомогою спеціальних продовольчих загонів. У політичному житті — це перетворення Рад із широких представницьких органів на органи диктатури з обмеженням виборчих прав, масова заміна Рад ревкомами, комбідами, переслідування опозиційних партій, створення привілейованих умов для РКП(б). В ідеології та культурі воєннокомуністичні заходи полягали в пропаганді комунізму, запереченні старих культурних надбань, у формалістичних пошуках нового в літературі й мистецтві. Запитання
«Черво́ний теро́р — заходи насильства, які здійснювалися більшовиками проти широких соціальних груп, включаючи робітників та селян, що були оголошені «класовими ворогами», або звинувачувалися в «контрреволюційній» діяльності. Терор та насильство, включаючи масову конфіскацію (пограбуванння) приватної власності, арешти, розстріли, примусові роботи, відправлення на фронт, організацію голоду тощо». «Червоний терор - знаряддя, застосовуване проти приреченого на загибель класу, що не хоче гинути». Лев Троцький, лідер більшовиків «Для утвердження влади терор необхідний …без страти стосовно визискувачів (тобто поміщиків і капіталістів) навряд чи обійдеться жоден революційний уряд». Володимир Ленін, лідер більшовиків, вересень, 1917 р «Ми не ведемо війни проти окремих осіб. Ми винищуємо буржуазію як клас. Не шукайте на слідстві матеріалів і доказів того, що обвинувачуваний діяв ділом або словом проти радянської влади. Перше питання, яке ми повинні йому поставити, - до якого класу він належить, якого він походження, виховання, освіти або професії. Ці питання й повинні визначити долю обвинувачуваного. У цьому - зміст і сутність червоного терору». М.І. Лацис, радянський партійний і господарський діяч, співробітник органів ВЧК-ОДПУ, журнал «Червоний терор», 1 листопада 1918 р.
«Диктатура означає — візьміть це раз назавжди до уваги, панове кадети, — необмежену владу, що спирається на силу, а не на закон». Ленін В.І. Повне зібрання творів. – т. 41. – С. 376. «Необмежена, позазаконна, в прямому сенсі слова, влада, що спирається на силу — це й є диктатура». Ленін В.І. Повне зібрання творів. – т. 41. – С. 380. «Наукове поняття диктатури означає не що інше, як нічим не обмежену, ніякими законами, ніякими абсолютними правилами не стиснуту владу, що спирається безпосередньо на насиллі». Ленін В.І. Повне зібрання творів. – т. 41. – С. 381. "Харків. Під час перебування більшовиків у Харкові [...] панував такий терор, що багато хто божеволів від усіх пережитих жахів. Особливим звірством відрізнявся комісар Саєнко, на щастя, спійманий добровольцями. Розстрілювали безжально, не виключаючи жінок та дітей. На двох вулицях і в підвалах деяких будинків були вириті коридори, до кінця яких ставили розстрілюваних і, коли вони падали, їх присипали землею. [...] На другий день на тому ж місці розстрілювали наступних, потім знову присипали землею і так до верху. Потім починався наступний ряд цього ж коридору. [...] В одному з таких коридорів лежало до 2 000 розстріляних». Білогвардійські газети про «червоний терор» на Слобожанщині, літо 1919 р. http://slobozhanskyjogljadach.blogspot.com/2012/09/1919.html
Запитання:
|
|
|
СТІКЕР 6. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА
http://ukrmap.su/uk-wh10/251.html
Основні сили Білої армії та інтервентів https://uk.wikipedia.org/wiki/Громадянська_війна_в_Росії
Приблизна ситуація на фронтах у травні 1919 року |
Громадя́нська війна́ в Росі́ї (1917–1921) — громадянська війна на теренах колишньої Російської імперії, що розпочалась із падінням Тимчасового Уряду та захопленням більшовиками Петрограду.
Білий терор — масовий терор, здійснюваний антибільшовистськими силами в часи Громадянської війни в Росії. На відміну від червоного терору, на думку одних істориків, білий терор не був чітко окресленим в офіційних документах чи законодавчих актах і мав неорганізований, спонтанний характер. Інші історики відзначають на санкціонування військовою й політичною владою репресивних дій й актів терору відносно більшовиків і прихильного до них населення».
«Узяті в полон, після одержання відомостей про дії більшовиків, розстрілювалися комендантським загоном. На офіцерах комендантського загону лежав важкий обов'язок розстрілювати більшовиків, але, на жаль, я знав багато випадків, коли під впливом ненависті до більшовиків, офіцери брали на себе обов'язку добровільно розстрілювати взятих у полон. Розстріли були необхідні. За умов, у яких рухалася Добровольча армія вона не могла брати полонених, вести їх не було кому, а якби полонені були відпущені, то на інший день боролися б знову проти загону». Н.Н. Богданов, учасник походу Л. Корнілова
«Робітників заарештовувати забороняю, а наказую розстрілювати або вішати; Наказую всіх арештованих робітників повісити на головній вулиці й не знімати три дні». П.Н. Краснов, білогвардійський генерал
«Омськ просто завмер від жаху. У той час, коли жінки убитих товаришів день і ніч розшукували в сибірських снігах їхні трупи, я продовжував болісне своє сидіння, не відаючи, який жах діється за стінами гауптвахти. Убитих... була нескінченна безліч, у всякому разі, не менше 2500 чоловік. Раков, есер про каральні акції армії адмірала О.В. Колчака в Сибірі, 1918р. Запитання
«Бі́ла а́рмія, Білий рух (також «Біла гвардія», «Біла справа», «Білогвардійці») — військово-політичний рух політично різних сил, сформований під час громадянської війни 1917—1923 років у Росії з метою повалення радянської влади. До нього входили представники як поміркованих соціалістів і республіканців, так і монархістів, об'єднаних проти більшовицької ідеології, які діяли на основі принципу «Великої, єдиної і неподільної Росії». Найвідоміші представники, які організовували військові походи проти більшовицької влади упродовж громадянської війни, Л. Г. Корнілов, М. В. Алексєєв, засновники Добровольчої армії Півдня Росії (1918 р.) А. І. Денікін, головнокомандувач військових сил Півдня Росії (1919 р.) О. В. Колчак, керівник білого руху в Сибіру, Верховний Правитель Росії Є. К. Міллер, головнокомандувач Північного фронту (1919 р.) М. М. Юденич, головнокомандувач Північно-Західної армії (1919 р.) П. М. Врангель, головнокомандувач військ Півдня Росії (1920 р.)
«Каледін на Дону, Дутов на Уралі підняли прапор повстання. <...> Буржуазна Центральна рада Української республіки, що веде боротьбу проти українських Рад, допомагає Каледіним стягувати війська на Дон, заважає Радянській владі спрямувати необхідні військові сили по землі братерського українського народу для придушення каледінського заколоту». Обращение «Ко всему населению», 25 ноября (8 декабря) 1917 г.
«...жодна інша влада окрім Тимчасового Сибірського Уряду не може діяти на території Сибіру або зобов’язуватися від його імені». Декларація Тимчасового Сибірського Уряду про державну самостійність Сибіру, 4 липня 1918 року
«...Головною своєю ціллю ставлю створення боєздатної армії, перемогу над більшовизмом та встановлення законності і правопорядку... » Звернення адмірала Колчака до населення, 20 листопада 1918 року
«...усі сили Радянської республіки мають бути напружені, щоби відбити нашестя Денікина та перемогти його, не зупиняючи переможного наступу Червоної армії на Урал і на Сибір». В. І. Ленін. "Усі на боротьбу з Денікіном!", 9 червня 1919 Запитання
|
|
-
-
Дякую за гарний конспект.
-
Дуже корисний матеріал для вчителя, який викладає у профільному класі
про публікацію авторської розробки
Додати розробку