Урок «Розквіт Галицько – Волинської держави за часів правління Данила Галицького.»

 

Розробка уроку

7 клас

історія України «Розквіт Галицько – Волинської держави за часів правління Данила Галицького.»

 

 

                 Вчитель історії

                        Горщиківської СЗШ

                                Чуєнко Олена Леонідівна

 

 

Тема: Розквіт Галицько – Волинської держави за часів правління Данила Галицького.

Цілі уроку: 

• узагальнювати та систематизувати знання про особливості розвитку Галицько-Волинського князівства в період правління Данила Романовича;
• вчитися висловлювати своє ставлення до особи короля Данила і його ролі в розбудові Української держави;
• складати схему-портрет діяльності князя Данила;
• знати основні постаті, визначати дати даного періоду;
• розрізняти, аналізувати різні джерела інформації та працювати з ними.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу. (Міжпредметні зв’язки )

Обладнання: підручник, зошит, атлас, контурна ката, стінна карта, портрети Романа Мстиславовича, Данила Галицького, роздатковий матеріал.

Основні дати: 1199р.- утворення Галицько-Волинської держави.

                            1201 – 1264рр.- роки життя Данила Романовича.

                            1238р.-Розгром хрестоносців під Дорогочином.

                            1245р.-подорож Данила до Золотої Орди

                            1253р.- прийняв титул «короля Русі»

                            1256р.- перша згадка про Львів.

                            1264р.- смерть Данила Галицького.

Структура уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

План.

1.  Галицько-Волинське князівство по смерті Романа Мстиславича.
2. Галицько – Волинське князівство за князя Данила Галицького:
   1. внутрішня політика князя;
   2. зовнішня політика князя;
   3. коронація Данила Романовича.

V.  Закріплення вивченого матеріалу.

VІ. Підведення підсумків.

VІІ. Домашнє завдання.

 

 

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

 Привітання з учнями. Перевірка присутніх. Емоційне налаштування.

Один із арабських філософів говорив – «Учень, який вчиться без бажання, - це птах без крил».

• Я бажаю вам, щоб на сьогоднішньому уроці кожен з вас був орлом, птахом з найбільшими крилами.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вчитель: тема нашого уроку  «Розквіт Галицько- Волинської держави за часів   Данила Галицького».

Завдання уроку:

• розглянути особливості розвитку Галицько-Волинського князівства в період правління Данила Романовича;
• вчитися висловлювати своє ставлення до особи короля Данила і його ролі в розбудові Української держави;
• складати схему-портрет діяльності князя Данила;
• знати основні постаті, визначати дати даного періоду;
• розрізняти, аналізувати різні джерела інформації та працювати з ними.

Вчитель: запишемо тему та план уроку в зошити.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Епіграф уроку: «Сей король Данило був князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многії, і церкви поставив, і оздобив їх різноманітними прикрасами, і братолюбством він світився був із братом своїм Васильком. Сей Данило був другий по Соломоні…»

Галицько-Волинський літопис.

Учитель. Згадайте, що вам відомо з курсу Всесвітньої історії про царя Соло­мона. Наскільки доречним є порівняння Данила Галицького з царем Соломоном, ми спробуємо відповісти в кінці уроку, даючи відповідь на проблемне завдання.

Проблемне питання:

Якими є роль і місце Данила Галицького в історії України?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Вчитель: У 1199 році завдяки Роману Мстиславовичу було  об’єднано Галичину та Волинь в єдину Галицько-Волинську державу, яка стала поправу правонаступницею Київської Русі. Проте невдовзі князь Роман загинув, залишивши по собі тільки-но створену державу, яку необхідно було зміцнювати, розвивати, піднімати. Але ні його малолітні сини Данило і Василько, ні дружина Ганна не змогли протистояти боярам. На Галицько-Волинській землі настав тривалий період заколотів бояр. Коли  Данило став дорослим, він спромігся припинити колотнечу. Саме за його князювання держава сягнула найбільшого розквіту.

Робота з контурною картою та атласом.

Зараз за допомогою атласу, визначимо:

• які землі входили до держави Данила Галицького?
• з якими державами межує?
• Знайдіть столиці Галицько- Волинської держави в різні часи її існування?

Робота з підручником. Учні самостійно читають §22 ст.130-131.

Запитання до учнів:

1. Яке було становище Русі під владою Золотої Орди?
2. Яке було становище сільського господарства та ремесл?
3. Як Данило проявив себе у складній ситуації?

Вчитель:

    Отже, у такому скрутному становищі Данило проявив свої кращі якості державного діяча і політика. Спочатку він приборкав бояр, а потім виступив проти Ростислава та держав, які надавали йому військову підтримку. Вирішальна битва між противниками відбулася 17 серпня 1245р. під Ярославом, де Данило разом зі своїм братом Васильком здобули блискучу перемогу.

               Зміцнивши свою владу, Данило Романович починає об’єднувати сили руських князів у боротьбі з монголо – татарським пануванням. Поштовхом до організації боротьби стала вимога Батия  віддати йому Галич. Як пише галицький літописець, Данило «зажурився, що не встиг зміцнити свою землю фортецями, і подумав з братом своїм», і поїхав до Батия, говорячи: «Не дам  пів вотчини своєї, але поїду до Батия сам!» перед тим, як поїхати до Орди, Данило залишив Василька правителем Волині, щоб у такий спосіб зберегти самостійність хоча б Волинської землі.  

Ігровий момент.  Сценка «Подорож до Золотої Орди»

Автор: Вклонившись низько землі руській, рушив домовитися з ханом Батиєм про мир.

Данило: - Хай і дорого коштуватиме мені, але мир дасть змогу Русі зібрати сили, відбудувати міста, укріпити нові фортеці.

Автор: Данило увійшов до Батия, поклонився за татарським звичаєм.

Хан Батий: - Випий, князю, нашого пиття, повну чашу татарського кумису!

Автор: Випити кумис із ханських рук - велика честь.

Батий: - Знаю, знаю, що негоже пити кобиляче молоко, бо воно - чорне. Хто вип'є

кумис, той визнає перед світом свою підлеглість.

Автор: Замислився на мить, та знав, що іншого способу немає.

Данило: Досі я не пив, а нині, ти велиш - я вип'ю.

Автор: Випивши, поклонився князь Данило Романович, що був князем Великим, тепер сидить на колінах і холопом себе називає!

Данило: - О, лихіша честь татарська, і все-таки краще данина, ніж загибель!

 

Бесіда за запитаннями:

1. Дайте оцінку вчинку Данила Галицького. Чи можна стверджувати, що він проявив мудрість і розважливість?
2. Чому «честь» татарська була для князя «лихіша від лиха»?

Робота з словником.

Учні записують в словники нові слова уроку – ярлик, король, кумис, баскак, Болохівська земля.

Фіскультхвилинка.
Вправа «Львівський дощ»

Учні повторюють за вчителем рухи, які коментуються:

1. У Львові піднявся сильний вітер – потирання долонями.
2. Почали падати рідкі краплі дощу – клацання пальцами.
3. Дощ посилюється – похлопування по грудині.
4. Починається справжня злива – похлопування по стегнах.
5.Раптом пішов град – тупотіння ногами.
6. Град закінчується, перейшовши у зливу.
7. Злива стихає, іде дощ.
8. Дощ закінчується, падають лише рідкі краплі дощу.
9. Подув вітер, та вийшло сонечко – руки до гори.

Вчитель: для того, щоб розглянути внутрішню, зовнішню політику та коронацію    Данила Галицького пропонує класу розділитися на три групи.

Робота в групах.

Клас ділиться на три групи:

  1-ша група «Внутрішня політика Данила   Романовича»

  2-га група «Зовнішня політика Данила Романовича»

  3-тя група «Коронація князя Данила»

Групи отримують картки з інформацією. Використовуючи метод «Мозкового штурму», опрацьовують інформацію.

 

 

 

1-ша група.

З Галицько – Волинського літопису

Але (якось), коли він (Данило) їздив по полю і діяв лови, то побачив він на горі гарне і лісисте місце, оточене навкруги його полем, і запитав тамтешніх жителів: «Як іменується се місце?». І вони сказали: «Холм йому ім’я є».  І, уподобавши місце те, надумав він, що поставить на ньому невеликий городок. Він дав обітницю Богу і святому Іоанну Златоусту, що спорудить на його честь церкву.

Н. Яковенко. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.

 «...У 1250-х роках... розгорнулися масштабні фортифікаційні роботи, зокрема були перебудовані й укріплені Володимирський та Кременецький замки і ряд інших фортець. Тоді ж Данило провів реорганізацію війська: його важкоозброєна кіннота (оружники) вперше на Русі вдяглися у звичний для Європи рицарський обладунок, що захищав і вершників, і коней, а паралельно виокремилася легкоозброєна кіннота з луками (стрільці)».

Одну він ціль стеріг в своїм житті –
З’єднати землі всіх князівств і вотчин,
Молився він і мріяв стати зодчим
Могутньої воскреслої Русі.
І подолати розбрат і розруху,
Поставити фортеці вздовж доріг,
Щоб заздрий ворог здалеку лиш нюхав
Духмяний запах руських паляниць...

(Й. Кащишин. Сказання про короля Данила)

2-га група.

О. Бойко. Історія України

«Водночас з політикою внутрішнього зміцнення князівства Данило Галицький у зовнішньополітичній сфері намагається реалізувати свої плани щодо створення антиординської коаліції. Князь не тільки примирюється, а й налагоджує союзницькі відносини зі своїми колишніми ворогами - Польщею, Угорщиною та Литвою. Шлюб дочки Данила та Володимиро-Суздальського князя Андрія Ярославича, молодшого брата Олександра Невського, скріпив воєнний союз двох найвпливовіших руських князів».

3-тя група.

О. Субтельний. Україна. Історія

«Данило звернувся до Папи Інокентія ІV з проханням допомогти зібрати слов’ян на хрестовий похід проти монголо-татар. За це Данило погоджувався на перехід своїх володінь під церковну юрисдикцію Рима. Так він уперше поставив питання, що згодом стане важливою й постійною темою галицької історії, а сааме - питання про відносини між західними українцями та римською церквою».

 Д. Дорошенко. Нарис історії України

«Данило не хотів, щоб коло прийняття ним з папських рук королів­ської корони було багато шуму. Тому коронація відбулася тихо й скромно, на самій північно-західній окраїні Данилових володінь в Дорогичині (1253)».

...Народ тиснувся - голці впасти ніде! -
І ахав, як Данило з Васильком
Приятелів, князів, своїх сусідів
Вітали ґречно, як велить закон.
Всім не терпілось бачити в короні
Данила-князя, вже як короля,
Із скіпетром на золотому троні,
Якщо не зблизька, то хоча б здаля...

(Й. Кащишин. Сказання про короля Данила)

 

Бесіда за запитаннями.

До 1-ї групи.

1. Які міста побудував князь Данило?
2. Які відбудовував свою державу?
3. Як Данило провів реорганізацію війська?

До 2-ї групи.

1. На що спирався князь Данило у зовнішній політиці?
2. Чому для нього було так важливо створити анти ординську каоліцію?

До 3-ї групи.

1. Чому, на вашу думку, Данило Галицький вирішив прийняти корону від  Папи Інокентія ІV?
2. З якою метою здійснив коронацію Данила Галицького Папа Інокентій ІV?
3. Яке значення мала коронація Данила Галицького для держави?

V.  Закріплення вивченого матеріалу.

Вправа «Складаємо сенкани»

Робота в парах. Учні складають сенкани за ключовим словом Данило Галицький. Учні отримують картки з набором слів та словосполучень по темі.

Розв’язуємо історичні задачі.

1. Перша літописна згадка про місто Львів (1256) + рік, у якому князь Данило вирушив до Золотої Орди (1245) – рік коронації Данила Романовича (1253) – остання цифра року, у якому помер Данило Галицький (1264)+ перша цифра написаного арабськими цифрами століття, у якому в Романа Мстиславовича народився син Данило (13) = 1245.                                                                               Яка подія відбулася в 1245р.?       (Подорож Данила до Золотої Орди)
2. Рік переможної Ярославської битви (1245)+ кількість років, що тривала в Галицько-Волинському князівстві громадянська війна (40) – дві останні цифри року битви на річці Калці (1223)- остання цифра написана арабськими цифрами століття, у якому жив князь Данило (13) – остання цифра року, якого Данило Галицький повернувся від хана Батия (1246)=1253.                   

          Яка подія відбулася в 1253р.?         (1253р.- прийняв титул «короля Русі»)

VІ. Підведення підсумків.

Рефлексія.

Вчитель. Отже, повернемося до епіграфу та проблемного питання, яке ми поставили на початку уроку.

Проблемне питання:

Якими є роль і місце Данила Галицького в історії України?

Метод «Мікрофон»

Учні висловлюють свою думку, відповідаючи на проблемне питання.

Заключне слово вчителя: Отже, дійсно державу Данила Галицького добре знали у Європі, вона представляла Україну – Русь на міжнародній арені. Данило зійшов на історичну арену як  один з найвидатніших володарів України, талановитий, самовідданий, освічений. Загальні обставини не дали йому довести до кінця справу піднесення України, але, не зважаючи на всі перешкоди, він багато зробив у цьому напрямку. Він зібрав ycі землі, що ними володів його батько Роман Мстиславович, створив могутню державу, з якою рахувалися сусіди, яку визнавав Папа. Своїм коронуванням він затвердив її становище як королівства, як гідної спадкоємниці традицій Київської держави, i уможливив майже на сто років її існування. Данило, не зважаючи на тяжкі умови постійної війни, зумів зламати боярську опозицію i творити державу на нових началах. Галицько-Волинська держава зайняла почесне місце серед європейських держав; її міста викликали здивування, її армія вражала військовою тактикою.

Отже, за своє життя князь Данило посів одне з головних місць в історії України, і навіть сьогодні ми можемо пишатися його діяльністю.

далі вчитель оцінює учнів.

VІІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати параграф §22, ст. 130-136
2.  Випереджальне завдання: підготувати міні-характеристику наступників Данила Галицького .