Урок "Розмноження та розвиток птахів"

Тема. Розмноження і розвиток птахів.
Цілі: розкрити особливості розмноження птахів; розширити й поглибити знання учнів про його періоди та засвоїти їх біологічне значення; розвивати спостережливість, самостійність у роботі; продовжувати формувати екологічні знання, правила поведінки в природі.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Обладнання: таблиці «Птахи», «Птахи на гніздах».

ХІД УРОКУ

І.Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Сьогодні на уроці ми продовжуємо говорити про птахів. Ми розширимо й поглибимо знання про наших пернатих друзів. А що саме будемо вивчати – підкажуть учні.

А ми шпаківні будували

А ми шпаківні будували...
Як розпускалися садки,
До нас весною завітали
Веселі наші співаки.

І ціле літо, ціле літо
Вони співали нам пісні.
Повиростали їхні діти,
Такі ж співучо-голосні.

Що ми будемо вивчати на уроці?

Оголошення теми уроку, запис у зошитах і на дошці: «Розмноження та розвиток птахів». Наша навчальна діяльність: вивчення особливості розмноження птахів, характеристика періодів розмноження птахів, біологічне значення різних періодів.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

Вступне слово вчителя. Раніше за всіх прилітають граки. Птахи поспішають додому, бо в їхньому житті настає найвідповідальніша пора – пора розмноження. Розмноження птахів в Україні починається навесні й у різних птахів відбувається у різний термін. За літо в лелек лише один виводок, а в горобців може бути три.

Пора розмноження

1. Передгніздовий період.

2. Утворення пар і гніздування.

3. Виведення пташенят і турбота про потомство.

Повертаються з вирію птахи. У птахів починається передгніздовий період.

Спочатку самці мають вибрати гніздову територію, тобто місце де буде гніздо. Багато птахів оселяються на тій самій території, де виводили пташенят минулого року.

• Від чого залежить вибір гніздової території?

Повідомлення учнів

Вибір території залежить від такого:

1) Корму та способу його добування. (Шишкарі гніздяться у хвойних лісах, де є шишки. Водоплавні на берегах річок, озер, боліт, там, де є риба. Птахи-хижаки поїдають гризунів і тому роблять гнізда на відкритій місцевості.)

2) Від розмаху крил пташки. (Маленькі пташки роблять гнізда і кущах, а лелека ніколи не гніздиться на деревах, де є багато гілок, бо вони будуть заважати птахові злітати з гнізда.)

3) Вологості і забарвлення, а також близькості до людей.

Коли територія для гнізда обрана, самці починають співати. У кожного птаха своя пісня, своя мелодія.

 Прослуховування записів голосів птахів.

1. Соловей.

2. Синичка.

3. Пісня дятла (дятел виконує пісню за допомогою дзьоба).

Бесіда

• Чому весняні мелодії птахів названі шлюбними піснями? (вони використовують для приваблювання самок)
• Яке біологічне значення має спів? (позначає початок періоду розмноження)

Існують повір’я про пташиний спів. Ось деякі з них.

1. Граки покрикують і метушаться над гніздами – зміниться погода.

2. Журавлі летять мовчки на негоду.

3. Як закувала зозуля – можна купатися.

4. Не заспівав соловейко – не сій гречку.

Після того, як обрано територію, поведінка птахів змінюється все помітніше. Між самцями виникають суперечки, бійки, сварки. Самці на перебій показують і вихваляються свої яскравим вбранням і співають. Самка вибирає самця, він показує їй гніздо й територію. Утворюються пари.

1. На один сезон – горобині.

2. На багато років – лебеді.

3. Не утворюють пар – тетеруки.

Робота в групах

Назви груп: синички; лебеді; фазани; дятли.

І група. Вказати особливості насиджування птахів.

ІІ група. Описати нагніздних пташенят.

ІІІ група. Описати виводкових пташенят.

ІV група. Розповісти що таке гніздовий паразитизм.

Завдання творчого характеру

Повідомлення груп, обговорення результатів роботи.

Уявіть себе орнітологами. Які записи ви б зробили про турботу про малят могли б з’явитися у вашому учнівському щоденнику.

V. Узагальнення вивченого матеріалу.

Виступ учнів про органи розмноження птахів та запліднення.

1. Органи розмноження птахів. Запліднення. Самці птахів мають парні сім’яники. Сперматозоїди, що в них дозрівають, потрапляють по спеціальних протоках  у клоаку. Майже весь рік сім’яники мають дуже маленький розмір і тільки перед початком періоду розмноження збільшуються в сотні разів. Це ще одне пристосування, що дає птахам змогу «економити» на масі тіла. У самок розвинений лише один  яєчник, що також полегшує тіло.

  Запліднення у птахів внутрішнє. Самець притискує свою клоаку до клоаки самки, у яку і вприскує сперматозоїди. Вони проникають у єдиний яйцепровід самки і у верхньому його кінці запліднюють яйцеклітину. Великі, багаті жовтком яйцеклітини достигають у яєчнику по черзі. Дозріла яйцеклітина потрапляє в яйцепровід.

2. Формування яйця. Формування яйця відбувається під час просування заплідненої яйцеклітини до по яйцепроводу до клоаки. Вона вкривається оболонками, що складаються з речовин, які виділяють залози стінок яйцепроводу. Спочатку жовток покривається білком, а поверх нього формуються дві тонкі, як плівка, підшкаралупові оболонки. У нижній частині яйцепроводу  в яйці утворюється остання оболонка – вапняна шкаралупа. У багатьох птахів вона набуває характерного малюнка, що є важливою видовою ознакою. У такому вигляді яйце через клоаку виходить назовні.

  Яйце птаха переважно овально-округлої форми, з одного боку дещо загострене. Яйцеклітина, вкрита тоненькою оболонкою, має великий запас поживних речовин і води, потрібних для розвитку зародка (жовток). Сам зародок має вигляд диска, розташованого на поверхні жовтка. Яйцеклітина оточена декількома яйцевими оболонка ми, що виконують захисні функції.

Безпосередньо яйцеклітину оточує білкова оболонка. Крім захисної функції, білкова оболонка постачає воду для зародка. У ній є особливі білкові    утвори – канатики (халази), які підтримують яйцеклітину в певному сталому положенні – зародковим диском догори. Таким чином, як яйце не перевертати, зародковий диск завжди буде ближче до джерела тепла, яке виділяють птахи, що насиджують яйця.

Білкова оболонка оточена двома підшкаралупними оболонками у вигляді тоненьких плівочок. Ці оболонки захищають зародок від хвороботворних мікроорганізмів. На тупому полюсі підшкаралупові оболонки розходяться й утворюють повітряну камеру із запасом повітря для зародка.

Шкаралупа захищає яйце від механічних пошкоджень. А пори у ній забезпечують процеси газообміну зародка, що розвивається. Ззовні шкаралупи розташована ще одна тоненька оболонка, яка перешкоджає проникненню хвороботворних мікроорганізмів. У птахів, що відкладають яйця у відкритих гніздах або на ґрунті, забарвлення яєць часто збігається з тлом навколишнього середовища, що робить їх малопомітними.

3. Розвиток пташенят. За ступенем розвитку пташенят, що вилупились з яйця, птахів поділяють на виводкові та нагніздні. Пташенята виводкових птахів вилуплюються повністю вкриті пухом і з відкритими очима. Невдовзі після вилуплення вони можуть залишати гніздо і самостійно живитися у супроводі батьків: після того як вони обсохнуть, вони здатні прямувати за матір’ю, яка вигулює виводок, охороняє, зігріває і навчає пташенят, але не годує( ці пташенята спроможні від самого народження здобувати їжу самотужки, наслідуючи дії батьків). Зазвичай до виводкових птахів належать ті види, що гніздуються на землі або біля води (лебеді, журавлі, гуси, качки, мартини, дрофа, кури).

4. Початок розмноження,  шлюбна поведінка. Період розмноження припадає на той час, коли настають сприятливі погодні умови і є достатня кількість їжі. Граки починають будувати гнізда ранньої весни. Вони годують дитинчат черв’яками і комахами, що мешкають у ґрунті. Тому їх пташенята мають з’явитися на світ поки земля залишається м’якою і вологою і не заросла високою травою. Здобиччю стрижів є численні комахи, які літають у повітрі. Навесні цієї їжі мало, а в літку буде достатньо, тому вони вигодовують пташенят влітку. Шишкар вигодовує своїх пташенят насінням хвойних дерев, і тому розмножується взимку.

Під час линяння, що передує шлюбному періоду, може змінюватись забарвлення оперення птахів: воно стає яскравим  (зазвичай,  у самців). Самці багатьох видів займають так звану гніздову територію, придатну для виведення пташенят.

5. Спорудження гнізда. Перед відкладанням яєць більшість видів птахів влаштовує гнізда. Гніздо є важливим пристосуванням, від якого залежить і розмноження, і виживання потомства гніздових птахів. Воно захищає від негоди та хижаків і яйця, і батьків під час насиджування яєць,а також пташенят, що вилупилися. Чого тільки не використовують птахи при будівництві гнізд! Це і гілки, і глина, і мох, і пір’я, і шерсть, і раковини молюсків, і власна слина. Різноманітні не тільки «будівельний матеріал», але і самі гнізда. Більшість птахів будують свої гнізда на певній відстані від інших, займаючи свою гніздову територію. А деякі види, наприклад берегова ластівка, мартини, граки, влаштовують колонії. Такий тип гніздування надає певні переваги при захисті від ворогів.

Робота з підручником. Учні опрацьовують матеріал підручника.

VІ. Узагальнення та систематизація знань.
Завдання 1.Скласти пам’ятку про правила поведінки в природі.
Завдання 2. Чому птахи несуть багато яєць, а висиджують 5-6?

VІІІ. Домашнє  завдання. Опрацюйте параграф 44 у підручнику.

         Творче завдання. Описати птахів своєї місцевості, які прилетіли з теплих країв.