Практичне застосування науково-практичної діяльності на уроках біології
Розділ 2
Практичне застосування навчально-дослідницької діяльності
2.1. На уроках біології
На уроці біології «Рослина – живий організм» (6 клас) ставимо мету: сформувати поняття учнів про рослину, як живий організм та основі процесів життєдіяльності рослин (ріст, живлення, дихання, фотосинтез, транспорт речовин), при цьому розвиває логічне мислення, предметну і ключові компетентності учня, його екологічні навички, вміння застосовувати знання у повсякденному житті, вміння пояснювати біологічні явища, встановлювати взаємозв’язки, а також виховує загальну культуру, світоглядні орієнтири, творчі здібності, дослідницькі навички і навички життєзбереження.
Запитання до класу:
- Які Царства живої природи ви знаєте? (Царство Тварини, Рослини, Гриби, Бактерії, Віруси)
- Пригадайте, як організми поділяють за кількістю клітин? (одноклітинні, багатоклітинні)
- Які одноклітинні організми відносяться до ЦарстваТварини?
- Які одноклітинні організми відносяться до Царства Рослини?
- Назвіть відмінності у будові клітини рослин і тварин.
- Що вам відомо про одноклітинні гриби?
- Що представляють собою бактерії?
Для мотивації учнів можна запропонувати самим визначити, про яке з Царств живої природи на уроці буде йти мова, тим самим передбачити тему уроку. Для цього зачитати складені такі слова:
«Перлину» кожну з них плекай і не забудь –
То організм живий, глибока в ньому суть…
Її зростивши ти побачиш результат –
І дихать стало легше, відчуєш плодів смак,
А око як радіє, бо бачить лиш красу…
Можна поставити запитання: про яке Царство живих організмів говориться у цих словах? Учні роблять висновок: Царство Рослини. Тоді можемо з учнями перефразтрувати слова:
«Рослину кожну ти плекай і не забудь –
То організм живий, глибока в ньому суть…
А око як радіє, бо бачить лиш красу…
Про що рослина мріє? Спитай, я покажу.
Учні самі роблять висновок про те, що «Перлиною» являються рослини, так як вони є живими організмами, завдяки яким легше дихати і вони джерело поживних речовин та енергії.
Рослина – це живий цілісний організм якому, як і будь-якій іншій живій істоті, притаманне живлення, дихання, обмін речовин, ріст, розвиток і розмноження.
Запитання для класу: що потрібно рослинам для життя? (грунт, поживні речовини, вода, повітря, світло, тепло).
Слово вчителя
Ми живемо серед рослин, вони - наші сусіди, а із сусідами потрібно жити у злагоді. Хочеш, щоб тобі було добре, - роби добро для всіх - для людей, тварин, рослин. А щоб допомагати рослинам, необхідно знати їхню будову та процеси життєдіяльності. А чи замислювалися ви, як живуть рослини? Як вони живляться, дихають, розмножуються? Чи вони рухаються?
Як ми згадали сьогодні, рослини мають клітинну будову, яка відрізняється від будови тварин. В одноклітинних організмі всі процеси відбуваються на рівні клітини, але у багатоклітинних організмів відбувається дещо інакше.
У багатоклітинних рослин існують групи клітин, які здійснюють ті чи інші процеси життєдіяльності: одні з них забезпечують ріст, інші - живлення тощо.
Запитання до учнів:
- Який тип живлення характерний для рослин? (Автотрофний.)
Більшість рослинних організмів за типом живлення є автотрофами, тобто вони здатні утворювати органічні речовини з неорганічних, використовуючи енергію Сонця. Як і будь-який організм, рослина дихає. Іншою не менш важливою ознакою рослинних організмів є те, що вони ведуть прикріплений спосіб життя. До того ж рослини мають необмежений ріст, тобто вони ростуть протягом усього життя.
Дуже важливим на уроці є конспект. Його можна подати у вигляді складання опорних схем. Складання опорних схем можна поєднати з розповіддю вчителя.
Складання опорної схеми:
Загальні ознаки рослин:
Основні процеси життєдіяльності рослин
Пригадайте:
- Який процес є найважливішим у життєдіяльності організмів? (Обмін речовин і перетворення енергії.)
Розповідь учителя
Одним з найважливіших процесів життєдіяльності рослин є обмін речовин і перетворення енергії. Це дуже складні й до цього часу недостатньо вивчені процеси. Добре відома лише послідовність цих процесів. Спочатку - надходження до рослини речовин із довкілля. Далі - їх перетворення в організмі, що забезпечує його життєдіяльність. Нарешті, - виведення з організму кінцевих продуктів життєдіяльності.
- Які неорганічні речовини надходять до організму рослини?
Очікувана відповідь учнів:
До рослинного організму надходять неорганічні речовини - вода, кисень, вуглекислий газ, мінеральні речовини.
Розповідь учителя
Рослина може їх використати тільки в розчиненому або газоподібному стані. У клітинах рослин з неорганічних сполук утворюються органічні -вуглеводи, білки, жири тощо. Саме органічні речовини витрачаються на процеси життєдіяльності забезпечують рослинам ріст, розвиток, розмноження, дихання тощо. При цьому органічні речовини зазнають перетворень, унаслідок яких утворюються вода, вуглекислий газ, деякі інші речовини, що виділяються в довкілля.
- Пригадайте, під час якого процесу відбувається утворення органічних речовин з неорганічних? (Під час фотосинтезу.)
Для цього, як вам уже відомо, рослини використовують енергію Сонця. Саме фотосинтез і забезпечує автотрофне живлення. Розпад складних органічних речовин до простіших відбувається в клітині під час дихання.
Складання опорної схеми
1. Ріст, розвиток та рух
На рослини впродовж життя впливають різні чинники навколишнього середовища (дощ, вітер, добові та сезонні коливання температури, тривалість освітлення, чергування дня і ночі). Рослина певним чином відповідає на такі впливи, бо їй притаманна загальна риса живих організмів – подразливість. Рухи рослин можуть бути пов,язані не лише з ростом і розвитком, а й з періодичними змінами: реакцією на тривалість дня і ночі ( добові ритми), та з чергуванням пір року ( сезонні ритми).
2. Фотосинтез
Унікальний природній процес, завдяки якому рослини перетворюють неорганічні речовини (вуглекислий газ і воду) в органічні (крохмаль, глюкозу), використовуючи енергію Сонця.
Після обговорення учні за допомогою вчителя складають схему фотосинтезу і записують її в зошит.
|
енергія Сонця, хлорофіл
|
3. Дихання
Цей процес протилежний процесу фотосинтезу, коли рослина вбирає кисень і виділяє вуглекислий газ. При цьому органічні речовини розкладаються і вивільняється енергія, яка потрібна рослині в нічний час.
4. Повітряне живлення
Воду для здійснення фотосинтезу рослини отримують з грунту, а вуглекислий газ з повітря. Процес засвоєння рослинами вуглекислого газу має назву повітряне живлення.
5. Транспорт речовин
За допомогою транспортування по рослині розчинених у воді поживних речовин, забезпечується зв'язок між підземними і надземними органами рослини.
Для того, щоб експериментально дослідити властивості рослинного організму, можна запросити учнів до біологічної лабораторії. Ставимо запитання: як можна експериментальним шляхом довести, що рослини виділяють кисень, утворюють крохмаль, випаровують воду?
Біологічна лабораторія.
Демонстрація № 1. Рослини виділяють кисень.
Дві рослини щільно накриємо скляним ковпаком. Одну з них накриємо темною тканиною, іншу залишимо на світлі. Через кілька діб поставимо під скляні ковпаки запалені свічки. Свічка горітиме довше під ковпаком, яким було накрито освітлену рослину. Це пояснюється тим, що на світлі здійснюється фотосинтез і під ковпаком накопичується кисень, що підтримує горіння. У рослині, яка залишилась у темряві, фотосинтез не відбувається і необхідний для горіння газ не виділявся.
Демонстрація № 2 Рослини утворюють крохмаль
Витримаємо певний час кімнатну рослину ( герань, бальзамін) в темряві, щоб вичерпалися запаси крохмалю. Потім накриємо частину листка з обох боків смужкою непроникного для світла паперу. Поставимо рослину на яскраве світло і витримаємо її там упродовж кількох годин. Зріжемо листок, знімемо папір та опустимо в гарячий спирт. Затемнена частина буде безбарвною. Це пояснюється тим, що внаслідок фотосинтезу в освітленій частині листка утворився вуглевод крохмаль.
Демонстрація № 3. Рослини випаровують воду
Візьмемо будь-яку кімнатну рослину. Помістимо гілочку з листками в колбу, яку щільно закриємо ватою. Через деякий час на стінках колби зявляться краплини води, яку випаровували листки.
в
На уроці біології (6 клас) «Плід, його будова, різноманітність плодів» перед учнями ставиться мета: вивчити будову та класифікацію плодів, пояснити біологічне значення плодів, експериментальним шляхом дослідити, які рослини мають певний тип плодів.
При підготовці до цього уроку можна запропонувати учням по можливості принести на урок плоди рослин, дати випереджальні завдання учням підготувати доповіді про різні типи плодів та їх представників.
Вчитель розповідає, що плід – це орган, призначений для захисту насіння, а часто для його поширення. Плід утворюється у результаті змін, що відбуваються в ній під час запліднення. У залежності від консистенції та будови оплодня плоди поділяють на соковиті і сухі.
Доречним буде складання схеми:
Плоди
Соковиті Сухі
мають соковитий оплодень мають сухий оплодень
Соковиті плоди:
- Ягода – виноград, аґрус, картопля
- Кістянка – абрикос, вишня, слива
- Яблуко – яблуко, груша, айва
- Гарбузина – гарбуз, огірок, диня
- Помаранча – мандарин, лимон, апельсин
Сухі плоди:
- Біб – горіх, квасоля, соя
- Стручок – капуста, редька, соя
- Коробочка – бавовник, мак, блекота
- Горіх – дуб, ліщина, бук
- Зернівка – злакові рослини
- Сім,янка – соняшник, кульбаба, ромашка
Лабораторне дослідження плоду
Розгляньте видані вам плоди. Визначте, яким рослинам вони належать. Розділіть їх на соковиті та сухі. Позначка (+) у відповідній колонці буде відповідати типу плоду. Визначте назву кожного типу плоду.
Одержані дані запишіть у таблицю:
Лабораторне дослідження будови плоду
|
Назва рослини |
Соковиті |
Сухі |
|
Гарбуз |
|
|
|
Яблуко |
|
|
|
Помідор Соняшник |
|
|
|
Пшениця |
|
|
У кінці уроку можна провести біологічну ярмарку, на якій учні будуть розповідати про різні типи плодів та їх представників та демонструвати їх для учнів класу.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку