Урок, розробка позакласного заходу "Отруйні речовини: реальність і способи захисту"

Тема уроку.  Отруйні речовини: реальність і способи захисту

Мета уроку

• Знайомство з групами отруйних речовин
• Визначення фізіологічної дії хлору та амоніаку
• Виховання почуття дбайливого ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточуючих

Тип уроку   Урок формування нових знань

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація

1. Цитата

Глухі бавовни хімічних снарядів поєднуються з гуркотом вибухів. Між розривами чутно гудіння набатного дзвону; гонги та металеві тріскачки сповіщають далеко навколо: «Газ, газ, газ!»

 У ці перші хвилини вирішується питання життя та смерті: чи герметична маска? Я пам’ятаю жахливі картини в лазареті: отруєні газом, які ще декілька довгих днів помирають від задухи і блювоти, шматочками відхаркуючи легені, що перегоріли.

      (Еріх Марія Ремарк «На західному фронті без змін»)

2. Повідомлення теми та задач уроку
3. План уроку (методичний прийом «чиста дошка» - розглянувши питання, певний пункт прибирається з дошки)

1.     Історія використання ОРяк хімічної зброї
2.     Основні поняття теми
3.     Класифікація ОР
4.     Фізіологічна дія амоніаку та хлору
5.     Перша медична допомога при отруєнні амоніаком і хлором
6.     Засоби захисту від ОР

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Історична довідка про застосування ОР як хімічної зброї (повідомлення учнів)

Використання отруйних газів спочатку проводилося в мирних цілях – для боротьби з кровососними паразитами. В Єгипті та Китаї для цього окурювали житлові приміщення.

Використання хлору як хімічної зброї під час Першої світової війни.

Учитель. В 1925р. – Женевська конвенція , ухвалено рішення про заборону використання хімічної й бактеріологічної зброї масового ураження.

2. Використання ОР під час виробництва

Учитель

На території України розміщено більше 1,5 тис. хімічно небезпечних об’єктів; їх діяльність пов’язана з виробництвом, використанням, зберіганням і транспортуванням сильнодіючих отруйних речовин, а в зонах їх розміщення проживає понад 22,0 млн. осіб.

Небезпека функціонування цих об’єктів господарської діяльності пов’язана з ймовірністю аварійних викидів (виливів) великої кількості сильнодіючих отруйних речовин за межі об’єктів, оскільки на багатьох із них зберігається 3 – 15 добовий запас хімічних речовин.

Збільшення потенційної небезпеки виникнення, можливі важкі наслідки обумовлюють актуальність захисту населення та ліквідації наслідків хімічних небезпечних ситуацій на території України.

3.  Робота з термінами

На столах учнів є інформація про основні терміни та визначення, що вживаються у випадку надзвичайних ситуацій, пов’язаних із викидом СДОР.

 Установіть правильну відповідність

4. Класифікація ОР

Дія отруйних речовин дуже різноманітна. Вона залежить від природи речовин. Залежно від того, де виготовляються, зберігаються і застосовуються сильнодіючі речовини, отруєння, що вони викликають, можна умовно поділити на побутові, виробничі та отруєння речовинами, що застосовується як зброя.

Доповіді учнів – з використанням саморобних плакатів (постерів, тощо)

За ступенем токсичності

• Надзвичайно токсичні – похідні Арсену, Меркурію, Кадмію, Плюмбуму, Цинку
• Високо токсичні – галогени (фтор, хлор, бром, йод), синильна кислота та її солі, сполуки Фосфору
• Сильно токсичні – мінеральні та органічні кислоти, луги, амонік, сполуки Сульфуру, хлор- і бромпохідні вуглеводнів
• Помірно токсичні
• Мало токсичні
• Практично нетоксичні

Необхідно відмітити, що особу групу хімічно небезпечних речовин складають пестициди – препарати, які призначені для боротьби зі шкідниками сільськогосподарського виробництва, бур’янами, тощо. Більшість із них дуже токсична для людини.

Інша класифікація (для речовин, що використовуються під час виробництва)

• Речовини з переважною дією удушення – хлор, фосген, фосфор(ІІІ) хлорид
• Речовини переважно загальної отруйної дії – чадний газ, синільна кислота, динітрофенол
• Речовини, які мають дію удушення та загальну отруйну дію – сірководень, нітроген оксиди, сульфур(IV) оксид
• Нейротропні отрути – речовини, що діють на генерацію, проведення і передачу нервового імпульсу  - сірковуглець, фосфороорганічні сполуки
• Речовини, що мають удушення та нейротропну дію – амоніак
• Метаболічні отрути – етиленоксид, метилбромід, метилхлорид, диметилсульфат
• Речовини, що порушують обмін речовин – діоксани

5. Шляхи проникнення ОР в організм (висловіть гіпотезу, обговорення з учнями)

•              Органи дихання
•              Шкіряні покриви і слизові оболонки
•              Шлунково-кишковий тракт через воду, їжу, які заражені ОР

6. Властивості ОР, способи захисту – слово хімікам (повідомлення учнів)

На підприємствах, що знаходяться поблизу нас, ймовірно зберігаються значні кількості амоніаку та хлору. Тому розглядаємо саме ці речовини, їхні властивості

Хлор

Газ зеленувато-жовтого кольору із різким задушливим запахом. Важче за повітря. При випаровуванні і сполученні з парами водив повітрі стелиться над землею у вигляді туману зеленувато-білого кольору, може проникати в нижчі і підвальні приміщення будинків і споруд. При виході в атмосферу із несправних ємностей димить.  Пари сильно подразнюють органи дихання, очі та шкіру.

 Ознаки отруєння: різка біль в грудях, сухий кашель, блювання, порушення координації руху, задишка, різь в очах, сльозотеча. Можливий смертельний кінець при вдихання великих концентрацій.

Засоби індивідуального захисту: цивільні протигази усіх типів, а при їх відсутності – ватяна марлева пов’язка або рушник, попередньо змочені водою або 2% розчином питної соди.

Амоніак

Безбарвний газ різким задушливим запахом. Легший за повітря. Добре розчиняється у воді, реагує з кислотами. При виході в атмосферу із несправних ємностей димить. Небезпечний при вдиханні. Пари сильно дратують органи дихання, очі, шкіру.

Ознаки отруєння: прискорене серцебиття, порушення частоти пульсу, нежить, кашель, різь в очах і сльозотеча, важке дихання, а при тяжкому отруєнні – нудота і порушення координації руху, маревний стан. При високих температурах можливий смертельний кінець.

Засоби індивідуального захисту: на об’єктах, що використовують амоніак, - промислові марки КД і М, ізольовані та киснево-ізольовані протигази. При їх відсутності – ватяна марлева пов’язка або рушник, попередньо змочені водою або 5% розчином лимонної кислоти.

7. Дії населення під час аварії на хімічно небезпечних об’єктах – слово представникам служби ДСНС.

Робота з текстом – опрацювати інформацію, взяти учать у дидактичні грі «Так-ні»

Дії населення під час аварії  на хімічно небезпечних об’єктах

 Отримавши інформацію про викид в атмосферу сильнодіючих ОР і про небезпеку хімічного зараження, необхідно надіти засоби індивідуального захисту органів дихання, найпростіші засоби захисту шкіри (плащі, накидки) і покинути район аварії.

 Якщо відсутні засоби індивідуального захисту і вийти з району аварії неможливо, залишайтеся у приміщенні, включіть гучномовець місцевого радіомовлення; чекайте повідомлень відділу управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення. Щільно закрийте вікна і двері, димоходи, вентиляційні віддушини. Вхідні двері завісити шторою, використовуючи ковдру, будь-які щільні тканини. Заклейте щілини в вікнах і стики рам плівкою, скотчем, лейкопластиром від проникнення в приміщення пари сильнодіючих ОР.

Запам’ятайте! Надійна герметизація споруд (житла) виключає проникнення ОР у приміщення.

 Залишаючи споруду (будинок), вимкніть джерела електроенергії, візьміть з собою особисті документи, необхідні речі, надіньте протигаз або ватяно-марлеву пов’язку, накидку або плащ, гумові чоботи.

 Виходьте із зони хімічного зараження сторону, яка перпендикулярна напрямку вітру. Обходьте переходи через тунелі, яри, лощини – в низьких місцях може бути висока концентрація ОР.

 Почувши розпорядження про термінову евакуацію, будьте уважні до вказівок командира формування, керівника робіт з ліквідації НС, управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення і ретельно їх виконуйте.

 При евакуації транспортом уточніть час і місце посадки. Не запізнюйтесь і не приходьте раніше призначеного строку.

Вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг, провітріть його, прийміть душ, умийтесь з милом, ретельно вимийте очі і прополощіть рот, а після зробіть повну санітарну обробку в стаціонарі.

 При підозрі на ураження сильнодіючими ОР виключіть будь-які фізичні навантаження, прийміть велику кількість пиття (чай, молоко), зверніться до медичного працівника або в медичний заклад.

 В першу чергу необхідно захистити органи дихання від подальшої дії отруйних речовин.

 На потерпілого необхідно надіти протигаз або ватяну марлеву пов’язку, попередньо змочивши її при отруєнні хлором водою або 2% розчином питної соди, а при отруєнні амоніаком – водою або 5% розчином лимонної кислоти, і винести (вивести) його із зони ураження. У випадках отруєння сильнодіючими ОР потерпілому забезпечити спокій і тепло.

8. Дидактична гра «Так-ні» (можна використовувати сигнальні картки різного кольору. Наприклад, «так» – зеленого, «ні» - червоного. Можна створити завдання на різних платформах – Wordwall, Kahoot,тощо)

•         Отримавши інформацію про викид в атмосферу сильнодіючих отруйних речовин в першу чергу треба захистити органи дихання від подальшої ОР       Так
•         Покидаючи район аварії, рухатися необхідно паралельно руху хмари ОР, в протилежний бік                                                                                                                                             Ні
•         Краще для виходу із зони ураження вибрати низини, яри, лощини, тунелі

Ні

•         Якщо вийти з району аварії неможливо, треба залишитись у приміщенні, щільно закривши вікна, двері, вентиляційні віддушин                                                         Так
•         Покидаючи житлове приміщення, всі речі треба залишити, нічого з собою не брати                                                                                                                                                           Ні
•         Почувши розпорядження про термінову евакуацію, треба бути уважним до вказівок керівника робіт з ліквідації наслідків НС і ретельно їх виконувати    Так
•         При отруєнні хлором треба використовувати ватяно-марлеву пов’язку, змочену водою або 2% розчином лимонної кислоти                                                                      Ні
•         Вийшовши із зони зараження, треба зняти верхній одяг і одразу випрати його в пральній машині                                                                                                                                            Ні
•         Вийшовши із зони зараження, треба прийняти душ, умитися з милом, ретельно вимити очі та прополоскати рот, а потім зробити повну санітарну обробку в стаціонарі                                                                                                                                                                        Так
•         При підозрі на ураження отруйними речовинами треба приймати велику кількість пиття та включити до лікування фізичні навантаження                                           Ні
•         При ураженні сильнодіючими отруйними речовинами достатньо займатися самолікуванням                                                                                                                               Ні

9. Практична робота «Виготовлення ватяно-марлевої пов’язки» (додаток 1).

IV. Закріплення

1. Робота з карткою «Перша медична допомога при отруєнні небезпечними речовинами»   за дидактичним принципом «два – чотири – всі разом». Необхідно підписати всі малюнки, які є на карточці та обговорити з однокласниками правильність відповідей (додаток 2).
2. Виготовлення листівок «Обережно, ОР!» - групова форма роботи з використанням домашніх заготовок.

V. Підсумок уроку

Відновити план уроку, що був записаний на дошці

Додаток 1

Практична робота «Виготовлення ватяно-марлевої пов’язки»

Мета  Навчитися самостійно виготовляти ватяно-марлеві пов’язки

Обладнання та матеріали  Марля, вата, ножиці

Хід роботи

1. Візьміть шматок марлі завдовжки 100 см завширшки 50 см
2. На середині марлі розмістить шар вати завтовшки 1 – 2 см, довжиною 30 см і шириною 20 см
3. Вільні краї марлі зігніть з обох боків на шар вати
4. Кінці розріжте приблизно на 30 -35 см
5. Накладіть пов’язку так, щоб вона добре закривала рота та носа, нижні кінці зав’яжіть на темені, а верхні – на потилиці.

Додаток 2