Урок "Розв'язування прямокутних трикутників"

Розв’язування прямокутних трикутників

Мета уроку:

•      Формувати вміння учнів застосовувати правила знаходження катетів та гіпотенузи прямокутного трикутника, використовуючи вивчений матеріал;
•      Розвивати мислення, увагу, пам’ять; вдосконалювати навички математичного мовлення;
•      Виховувати свідоме ставлення до навчання як до основної праці школяра.

Тип уроку: формування вмінь і навичок.

Хід уроку

І. Організаційний етап

«Добрий день!» - вітаю вас -
Геометрія у нас.

Час за парти всім сідати,
За знаннями вирушати.
Шлях до знань важкий, тернистий -
Працювати всім годиться.
В праці істину здобути

 І успіху бажаю досягнути.

На уроці хочу бачити вашу наполегливість і старанність, а в очах – допитливість. Чекаю від вас гарних відповідей на усі запитання. Бажаю вам успіху.

ІІ. Перевірка домашнього уроку

Для економії часу на уроці про готовність учнів до уроку доповідає черговий учень.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

На дошці зображені прямокутні трикутники. Гра «Хто швидше?»

•       Чому дорівнює невідомий катет?
•       Чому дорівнює гіпотенуза?
•       Чому дорівнює невідомий катет?
•       Чому дорівнюють невідомі кути? (Мал. 4 – 6)

Гра « Так? Чи Ні?»

•    У прямокутному трикутнику квадрат гіпотенузи дорівнює сумі квадратів катетів.
•    Сума гострих кутів прямокутного прямокутника дорівнює 180⁰.
•    Трикутник, у якого є прямий кут, називається гострокутним.
•    Сторона прямокутного трикутника, що лежить проти прямого кута, називається гіпотенузою.
•    Гіпотенуза більша за будь який катет.
•    Відношення протилежного катета до гіпотенузи у прямокутному трикутнику – це тангенс кута.
•    Відношення протилежного катета до гіпотенузи у прямокутному трикутнику – це косинус кута.
•    Відношення прилеглого катета до гіпотенузи у прямокутному трикутнику – це синус кута.

ІV. Повідомлення теми та мети уроку

Відомий французький учений 18 ст. Блез Паскаль, якось зауважив: «Об’єкт математики настільки серйозний, що не слід не пропускати нагоди зробити його трохи цікавим». На уроці ми втілимо його бажання і цей вислів стане епіграфом нашого уроку. Можливо, відшукання невідомих елементів у прямокутному трикутнику комусь видається нудною справою. Спробуємо переконатись у протилежному.

V. Мотивація уроку

Італійський учений Джордано Бруно висловився так: «Трикутник є першою фігурою, яка не може розкластися в інший вигляд більш простої фігури… і тому є першим фундаментом будь-якої речі, яка має границю і форму. Отже, розмова на уроці буде йти про що?»

- Так, про трикутник.

Один мудрець сказав: « Вищий прояв духу – це розум. Вищий прояв розуму – це Геометрія. Клітка геометрії – це трикутник. Він так само невичерпний як і Всесвіт.»

VІ. Формування вмінь та навичок учнів.

Розв’язати прямокутний трикутник означає знайти невідомі сторони і кути прямокутного трикутника через відомі, використовуючи вивчені співвідношення, теорему Піфагора та деякі властивості кутів прямокутного трикутника. Тому часу ми не гаємо, розв’язувати трикутник починаємо.

Відкриваємо підручник і читаємо задачу № 782 (1, 4).

VІІ. Фізхвилинка «Добре»

Добре те, що сонце світить (Руки догори)
Добре те, що вітер віє (Коливання рук)
Добре те, що зима надворі (Потерти долоні)
Добре вчитися у школі (Підстрибнути)

Добре друзів вірних мати (Розвести руки в боки)
Математику вивчати (Уклін).

А ми продовжуємо нашу роботу на уроці і розв’яжемо наступну задачу №784 (3, 4) із підручника О. Істер.

№ 792 (1,2), №794 (1, 2)

Одну задачу розв’язуємо з поясненням на дошці, іншу обчислюємо самостійно.

VІІІ. Самооцінювання учнів

Рефлексія. Притча.

Оцініть свою роботу на уроці, але спочатку послухайте притчу.

Ішов мудрець. Йому назустріч йшло троє людей, які під палючим сонцем везли візок із каменями для будівництва. Мудрець зупинив їх і поставив кожному з них одне й теж запитання : « Що ти робив цілий день?» Перший відповів: « Я цілий день возив прокляті камені»

- А я сумлінно виконував свою роботу – сказав другий.

- Я брав участь у будівництві храму, - посміхнувся третій і його обличчя засяяло посмішкою.

- А як ви оціните свою роботу на уроці?

- Хто працював, як перший – підніміть ліву руку;

- Хто працював як другий – підніміть праву руку;

- Хто працював як третій – підніміть обидві руки.

ІХ. Підсумок уроку

- Що запам’яталось вам найбільше?

- Чи було цікаво на уроці?

- Які труднощі виникали на уроці?

- Про що хотіли б дізнатися на наступному уроці?

Х. Домашнє завдання

№783(1), 785 (1), 793(1)