Урок "Розв’язування трикутників. Прикладні задачі ".

Урок № 9

Тема: Розв’язування трикутників. Прикладні задачі.

Мета:

• закріпити, систематизувати і перевірити знання учнів з теми: «Розв’язування трикутників»; вміння та навички знаходження невідомих елементів трикутника за трьома відомими; уміння застосовувати набуті знання до розв’язування трикутників і прикладних задач; поглибити та розширити діапазон знань учнів з теми; 
• формувати навички та уміння  практичного  використання набутих теоретичних знань, навчити робити облік  рівня знань  своїх навчальних досягнень, формувати зацікавленість у результатах спільної роботи; розвивати творчі здібності і логічне мислення учнів при знаходженні ними раціональних шляхів для розв’язування практичних задач;
• виховувати прагнення до знань, інтерес  до математики, її історії, розглянувши історичні відомості про виникнення тригонометрії як науки, про вклад в розвиток тригонометрії різних вчених-математиків;

Тип уроку: застосування знань, умінь та навичок учнів.

Обладнання: картки із завданнями, маршрутні листи, задачі – малюнки, таблиці Брадіса, калькулятори,  вимоги до знань та умінь учнів, комп’ютер, презентації, відео «Розв’язування трикутників», проектор, практичні задачі в малюнках.

 

Дата: 01.10.2014

Клас: 9 –В

Вчитель: Тринчук О.Л.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

Організація уваги учнів. Перевірка готовності классу до заняття.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Перевіряють учні-асистенти вчителя за зразком на перерві і доповідають про стан виконання домашнього завдання учнями кожної групи.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.  Оголошення теми та мети уроку.

План уроку записаний у маршрутному листі, який є в кожного на парті. В маршрутному листі є таблиця, в яку кожен учень вписує своє прізвище та ім’я. Також у таблиці записано скількома балами оцінюється завдання кожного етапу уроку.

Учні самостійно занотовують кількість набраних балів за кожен вид роботи.

В кінці уроку учні підсумовують кількість набраних балів і оголошують свої результати.

Маршрутний лист уроку

Прізвище, ім’я учня
Теоретичний бліц-турнір (правильна відповідь – 1 бал)
Математичний диктант (правильна відповідь – 1 бал)
Спіймай помилку (правильна відповідь – 1 бал)
Усні вправи  (правильна відповідь – 1 бал)
Прикладна задача (повний  розв’язок – 3 бали)
Історичне дослідження (презентація – 2 бали)
Графічний диктант «Так чи ні?» (правильна відповідь-1 бал)
Кросворд (правильна відповідь – 1 бал)
Всього балів:

 

Математика застосовується абсолютно скрізь. Зараз математика застосовується не тільки в астрономії, механіці, фізиці, хімії і техніці, де вона застосовувалася і раніше, але також – у біології, суспільних науках і навіть у мовознавстві. Математики передбачають погоду, обчислюють орбіти штучних супутників, курси кораблів, перекладають наукові тексти з однієї мови на іншу.

Знання стають міцнішими, якщо вони застосовуються у практичній діяльності.

Тому проведемо урок практичного застосування знань, що ви отримали під час вивчення теми «Розв’язування трикутників» і ви дізнаєтеся як можна застосувати знання даної теми в житті.

 В давнину за допомогою тригонометрії люди навчилися вимірювати уявні трикутники на небі, вершинами яких були зірки. Зараз тригонометрію застосовують навіть для вимірювання відстані між космічними кораблями.

 

ІV.  Актуалізація знань, умінь та навичок.

Епіграфом до нашого уроку буде висловлювання Блеза Паскаля:

«Серед рівних розумом – за однакових інших умов – переважає той, хто знає геометрію».

1. Повторення теоретичного матеріалу за допомогою відео «Розв’язування трикутників».
2. Теоретичний бліц-турнір.

Зачитую запитання, учні відразу відповідають. Неправильні відповіді виправляють самі учні (і лише за необхідності – вчитель). За правильні відповіді учні виставляють у маршрутний лист кількість набраних балів.

Перелік запитань

1. В чому полягає «розв’язування трикутників»?
2. Скільки елементів трикутника мають бути відомими, щоб його можна було розв’язувати?
3. Які теореми потрібно знати, щоб розв’язати трикутник?
4. Сформулюйте теорему косинусів.
5. Яку властивість для діагоналей паралелограма можна довести за допомогою теореми косинусів?
6. Сформулювати теорему синусів.
7. Сформулювати наслідок з теореми синусів про діаметр кола, описаного навколо трикутника.
8. Яку властивість бісектриси кута трикутника можна довести за допомогою теореми синусів?
9. Сформулюйте наслідок про медіани трикутника.
10. Сформулюйте наслідок про співвідношення між кутами трикутника і протилежними сторонами.
11. Сформулюйте теорему про суму кутів трикутника.
12. Скільки типів задач ми розглянули на «розв’язування трикутників»?

3. Математичний диктант.

1. Запишіть теорему косинусів для сторони а.
2. Запишіть теорему косинусів для сторони в.
3. Запишіть теорему косинусів для сторони с.
4.       Виразіть з останньої формули соsγ.
5.       Запишіть теорему синусів.
6.       Запишіть формулу для обчислення медіани трикутника, проведеної до сторони а.

7)  Запишіть, чому дорівнює квадрат сторони СМ трикутника СDМ.

8) Запишіть рівності, що випливають з теореми синусів для OLK:

9) Який кут трикутника найбільший, якщо його сторони а=7, в=9, с=5?

10) Відомо, що сторона а трикутника менша за кожну з двох інших сторін. Який кут трикутника найменший?

 (Учні, що сидять за однією партою, міняються зошитами та виконують взаємоперевірку. Правильні відповіді записані заздалегідь на закритій частині дошки.)

4. Метод «Спіймай помилку».

1) ;

2)

3)

4)

5)

6)

 

V. Застосування знань, закріплення вмінь і навичок при розв’язуванні задач.

 

1. Усні вправи.

Розв’язування задач за готовими малюнками, де потрібно знайти невідомі елементи трикутників за готовими малюнками, які проектуються на екрані.

                                     

 

 

 

 

 

 

 

2. Історичні дослідження учнів.

Учні заздалегідь готують історичні повідомлення:

1. Причини зародження тригонометрії.  Перші кроки тригонометрії.
2. Тригонометрія сьогодення.

        Матеріали для рефератів учнів:

1. Причини зародження тригонометрії.

Наприкінці ХV ст. італійський мандрівник Христофор Колумб відкрив узбережжя Америки. Слідом за ним туди зробив кілька подорожей інший італієць – Америго Віспуччі. Португалець Васко да Гама відкрив морський шлях на Індію. Незабаром кораблі Магеллана вперше в історії зробили навколосвітню подорож. Почалася епоха великих географічних відкриттів, завоювань нових територій, освоєння незліченних багатств нових земель.

Не тільки окремі групи купців і мореплавців, але і цілі держави боролися за право експлуатації нових земель. Потрібні були більш потужні і швидкохідні судна, точні географічні карти, досконалі способи орієнтування в відкритому океані.

Створити все це неможливо було без точного математичного розрахунку. Для виконання цих розрахунків елементарної геометрії Евкліда часто не вистачало. Необхідні були нові способи, нові методи в математиці, і, зокрема, в геометрії.

Все це і багато чого іншого привело до необхідності розвивати астрономію – науку про рух небесних тіл, а розвиток астрономії був неможливий без розвитку тригонометрії.

Перші кроки тригонометрії

Слово “тригонометрія” складається із двох грецьких слів: “триганон” – трикутник і “метрайн” – вимірювати. У буквальному значенні “тригонометрія” означає “вимір трикутників”.

Астрономія, а разом з нею і тригонометрія виникли і розвивалися в народів з розвиненою торгівлею і сільським господарством: у вавілонян, греків, індійців, китайців. Зародилася вона багато століть тому. Про це ми можемо не тільки здогадуватись.

В одному з китайських рукописів, що був написаний близько 2637 року       до н.е., є відомості з астрономії, де застосовуються обчислення тригонометричного характеру.

Вавилоняни вже на початку  III тисячоліття до н.е. мали календар з розподілом року на 12 місяців. Отже вони вміли визначати положення сонця і зірок на небосхилі, тобто володіли певними знаннями тригонометричного характеру.

Велике значення для розвитку тригонометрії в період її зародження мали праці грецьких учених.

Протягом тисячі років тригонометрія була підсобною наукою у астрономії.

Складалися нові таблиці, знаходилися нові залежності між тригонометричними функціями, за допомогою яких розв’язувалися складні задачі, але тригонометрія залишалася тільки частиною астрономії, самостійної науки не існувало.

2. Тригонометрія сьогодення. Широко використовується тригонометрія в професії судноводія.

Штурман, судноводій, навігатор в перекладі з латинської – людина, «що може ходити по морю», «їздити по морю». В давнину судноводії приводили кораблі в потрібне місце, користуючись найпримітивнішими засобами. Тому довгий час основними районами плавання залишались прибережні. В плавання, як правило, вирушали влітку, коли небо було безхмарним, вдень світило сонце, а вночі були добре видні зірки. Перша згадка про морські карти відноситься до 490 р. до н.е. Вони були дуже примітивними і скоріше нагадували креслення. Потреба мореплавців у плаваннях далеко від берегів поставили питання про подальше вдосконалення морських карт, морехідних приладів, видвинули на перший план проблему астрономічних спостережень. Тому важливим кроком став винахід інструмента для визначення висоти світил – астролябії (Х ст.).

В ХІІ ст. в Європі з’явився магнітний компас. В XV ст. була винайдена лінійка Герсона- кутомірний прилад, який був більш точним, ніж астролябія.

Застосування цих приладів здійснило революцію в навігації. За допомогою них мореплавці могли орієнтуватися в будь-яких районах Світового океану. Почалася епоха великих географічних відкриттів. Великі морські плавання значно збагатили науку і вплинули на подальший розвиток астрономії, навігації, топографії – основних складових науки про судноводіння.

Навігація вирішує питання визначення напрямів і пройденої відстані в морі; методи обчислення шляху і способи визначення місця судна в морі по береговим і плавучим орієнтирам за допомогою штурманських приладів; питання керування і безаварійної проводки судна при особливих умовах плавання.

Морехідна астрономія вирішує питання визначення місця судна в морі за положенням небесних світил.

Картографія допомагає за допомогою теорії картографічних проекцій, що застосовується в судноводінні, розв’язувати аналітичними і графічними способами специфічні штурманські задачі по проведенню судна з врахуванням дії різних факторів ( вітру, течії і т.д.).

           Всі ці науки побудовані на строгій математичній основі. Але конкретні обставини на морі, інколи дуже складні, не завжди дозволяють штурману отримати необхідну інформацію з потрібною точністю навіть за допомогою сучасних технічних засобів.                                                     Тому судноводіння, побудоване на науково-математичній основі, забезпечує безпеку судна при плаванні в будь-яких умовах.

          Уміння здійснити плавання найзручнішим в даних умовах шляхом, найбільш точно провести судно в порт призначення, з необхідною точністю визначити місце судна в морі практично на будь-яких відстанях – все це залежить від судноводія. І всі ці задачі вирішуються з застосуванням знань з тригонометрії

3. Практична геометрія. Розв’язування прикладних задач в групах:

Учні об’єднуються в групи. Кожна група  одержує картку із задачею прикладного змісту: необхідно виконати розрахунки і зорієнтуватися, визначити положення корабля в морі. Учні за допомогою вивчених теорем з теми «Розв’язування трикутників» знаходять невідомі відстані і розв’язують дані задачі. Всі члени групи розв’язують задачу в зошиті. До дошки виходять по одному представнику від кожної групи і пояснюють розв’язок задачі. Учні інших груп записують розв’язок в зошитах.

 

№1. Знайти відстань від точки А, в якій знаходиться корабель в певний момент часу до маяка на березі, якщо з цієї точки видно  видно маяк під кутом 60° до курсу, а через деякий час корабель буде знаходитись в точці В –  на відстані 50 км від точки А, і з точки В даний маяк видно під кутом 110° до курсу корабля.

№ 2. Знайти відстань від точки А до дерева, яке росте на другому березі річки, якщо з точки А видно це дерево під кутом 40° до лінії берега річки, а з точки В під кутом 50° і відстань між точками А і В дорівнює 20м.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

№ 3. Футбольний м’яч знаходиться в точці А футбольного поля на відстані 23м і 24м від точок В та С відповідно. Футболіст направив м’яч у ворота. Знайдіть кут влучання м’яча у ворота, якщо ширина воріт 7м.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

VІ. Закріплення знань, умінь і навичок.

1. Графічний диктант «Так чи ні?»

Учні креслять трикутник з вершиною вгору, якщо твердження вірне і вершиною вниз, якщо неправильне.

Твердження для диктанту:

1. Теорема синусів справедлива для будь-якого трикутника.
2. 
3. За теоремою косинусів можна знайти невідому сторону трикутника, якщо відомі його сторона і два кути.
4. За трьома сторонами можна розв’язати трикутник.
5. с²=а²+в²-2авcos.
6. У трикутнику проти більшого кута лежить менша сторона.
7. За трьома кутами можна розв’язати трикутник.
8. Медіани трикутника діляться точкою їх перетину у відношенні 1:2, починаючи від вершини.
9. Відношення сторони до синуса протилежного кута дорівнює діаметру кола, описаного навколо цього трикутника.
10. Якщо відомо 2 кути трикутника, то третій кут можна знайти за допомогою теореми про суму кутів трикутника.

 

Ключ до перевірки графічного диктанту проектується на екран:

 

2. Кросворд «Розв’язування трикутників»

 

				4	5
1
			2
											7
								6
				3

 

По горизонталі:

1.Таблиці Брадіса.

2. Теорема, яка дозволяє знайти квадрат будь-якої сторони трикутника.

3. Чим для теореми синусів є рівність

По вертикалі:

4. Трикутник, у якого один із кутів дорівнює 90^о.

5. Теорема, яка використовується при розв’язуванні трикутників,      якщо відомо один кут і дві сторони, або одна сторона і два кути.

6. Яка сторона лежить у трикутнику проти більшого кута?

7. У трикутнику проти меншого кута лежить менша…?

 

 

 

Відповіді:

По горизонталі:

1. Чотиризначні. 2. Косинусів. 3. Наслідком.

По вертикалі:

4. Прямокутний.5. Синусів. 6.Більша. 7. Сторона.

VІІ. Підсумок уроку.

1.          Виставлення і коментування оцінок.

Учні оголошують свої результати.

2.          Метод «Чотири ЩО?»

1.          Що ви дізналися, навчилися на уроці?
2.          Що сподобалося найбільше?
3.          Що було найскладнішим?
4.          Що треба ще вивчити?

VІІІ. Домашнє завдання.

Повторити опорна табл. с.42-46, с.41 № 1,3 – ІІ – ІІІ рів., № 6 – ІV рів.

ІХ. Рефлексія.

      Метод  «Похвали себе».

Учні вказують на позитивні сторони своєї роботи на уроці.