Урок №8.
РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ ЗА ДОПОМОГОЮ ЛІНІЙНИХ РІВНЯНЬ. РІВНЯННЯ ЯК МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ЗАДАЧІ
Мета: розкрити технологію розв’язування текстових задач на знаходження невідомих доданків за сумою з допомогою рівнянь як математичної моделі.
Тип уроку: систематизація знань, застосування вмінь.
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання
Виконуємо, зібравши зошити й оцінивши письмові роботи учнів.
ІІ. Робота з випереджальним домашнім завданням.
Взагалі, про використання рівнянь для розв’язування задач говорилося раніше.(У 5 класі цьому було присвячено серію завдань, а потім у 6 класі в темі «Рівняння» та в інших темах розв’язування задач за допомогою рівнянь уже обговорювалося.)
Тому в роботі з випереджальним домашнім завданням слід акцентувати учнів на тому, що:
1) цю задачу можна було б розв’язати і за діями, але простіше скласти рівняння (більш зрозумілим буде розв’язання);
2) розв’язання задачі починається з того, що з’ясовують, які числа невідомі, і вибирають, яке з них (зазвичай це найменше з невідомих) позначити буквою (цьому етапу в поясненнях відповідає перше речення: «Нехай ...»);
3) після вибору й позначення невідомого використовують умову задачі (співвідношення між невідомими та відомими величинами), щоб скласти рівняння (цьому етапу в поясненні до розв’язування задачі відповідає текст, що починається зі слів: «Тоді...» і закінчується «...маємо рівняння»);
4) розв’язування рівняння є лише одним з кількох етапів розв’язування задачі (і на цьому також слід акцентувати учнів), причому розв’язанням рівняння не закінчується розв’язання задачі;
5) останньою частиною розв’язання задачі за допомогою рівняння є пояснення (інтерпретація) знайдених у ході розв’язування рівняння чисел (частина тексту, що починається зі слів: «Отже,...»).
Наведені міркування можуть стати результатом, або призведуть до того, що учні, виконавши певні дії з текстом, що дається їм для домашньої роботи, здобудуть такий результат:
. (ІІ) , (ІІІ) , . Отже, у другій цистерні було 30 т бензину, а в першій (т). (IV) Відповідь. 36 т; 30 т. |
І. Невідоме позначаємо буквою. ІІ. Використовуючи умову задачі, складаємо рівняння.
ІІІ. Розв’язуємо задачу.
IV. Пояснення (інтерпретація знайдених коренів відповідно до умови задачі) |
ІІІ. Систематизація знань
Після розбору випереджального домашнього завдання в основному робота з систематизації знань виконана. (План розв’язування задач за допомогою рівнянь, що склали в ході роботи з випереджальним домашнім завданням, учні записують у зошити). Але є ще два моменти, на які треба обов’язково звернути увагу:
2) останній етап у ході розв’язування задач — інтерпретація знайдених коренів рівняння відповідно до умови задачі — є необхідним, бо можливий варіант, коли корінь рівняння, складеного за умовою задачі, не відповідає змісту задачі (див. нижче № 6).
IV. Застосування вмінь
Запишіть рівняння, що відповідає умові задачі:
1) сума двох чисел дорівнює 50, одне число , а друге — у 4 рази менше;
2) сума двох чисел дорівнює 50, одне на 30 менше від іншого;
3) сума двох чисел дорівнює 50, одне становить 40 % від іншого;
4) сума двох чисел дорівнює 50, одне з них становить іншого;
5) сума трьох чисел дорівнює 50, одне з них на 10 більше від другого, а третє в 2 рази більше за друге.
1. Бригада робітників за два тижні виготовила 356 деталей, причому за другий тиждень було виготовлено в 3 рази більше деталей, ніж за перший. Скільки деталей було виготовлено за перший тиждень?
Перед розв’язуванням задачі важливо, щоб учні здійснили порівняння умови даної задачі із задачею, розібраною в попередньому пункті і, здійснивши порівняння, з’ясували, які спільні і відмінні риси мають умови задач, і звідси вийшли на спосіб розв’язування задачі (за планом, складеним під час розбору випереджального домашнього завдання).
Так само, як і перед розв’язуванням задачі № 1, порівняємо умову № 2 з № 1 і з’ясуємо, чим відрізняється умова № 2 від № 1 (кількість невідомих величин більша на одиницю) і чим схожі ці задачі (як і в № 1, відома сума всіх невідомих величин). Після цього за планом розв’язуємо задачу.
5. За три дні турист пройшов 128 км, причому другого дня він подолав відстані, яку пройшов за перший день, а третього — 40 % того, що за перший. Скільки кілометрів проходив турист щодня?
Порівнюючи, звернути увагу на те, що в цій задачі дві невідомі величини виражаються як частина від третьої, і тому на відміну від розв’язування попередніх задач, за буде простіше позначити саме ту невідому величину, через яку виражаються дві інші.
Принципово нова задача. По-перше, формулювання питання (оскільки учні не знайомі зі схемою доведення «від супротивного»), по-друге, тому що в цій задачі учні вперше зустрічаються з випадком, коли корінь рівняння не задовольняє умову задачі. Тому цю задачу треба ретельно обговорити й пояснити учням, що зміст питання «Чи може виконуватись якесь твердження?» в математиці з’ясовується так: «Припустимо, що може, і подивимось, чи буде це відповідати дійсності».
Щоб встигнути розібрати таку велику кількість задач, можна організувати роботу учнів таким чином: оскільки основна мета — формування вмінь формалізувати умову задачі та складати рівняння як математичну модель задачі, то для № 1–5 можна скласти рівняння, а розв’язування рівнянь залишити для домашньої роботи.
V. Підсумки уроку
Один з варіантів — запропонувати учням узагальнити тип задач, що були розв’язані на уроці (знаходження доданків за відомою сумою).
VI. Домашнє завдання
№ 1. Розв’яжіть рівняння до задач № 1–5 (класна робота).
№ 2. У магазин завезли 425 кг картоплі, яку було продано за два дні, причому за перший день було продано в 4 рази більше картоплі, ніж за другий. Скільки картоплі було продано за третій день?
№ 3. Три 7-мі класи посадили разом 56 дерев. 7-Б клас посадив числа дерев, що посадив 7-А клас, а 7-В — 120 % того, що посадив 7-А клас. Скільки дерев посадив кожний клас?
№ 4. Чи можна 59 банок консервів розкласти в три ящики так, щоб у третьому було на 9 банок більше, ніж у першому, а в другому — на 4 банки менше, ніж у третьому?