Урок розвитку комунікативних умінь "Контрольний письмовий твір розповідного характеру про виконання автором улюбленої справи в художньому стилі (підготовча робота).
Формувати мовленнєво-комунікативні вміння складати твори розповідного характеру про виконання автором улюбленої справи в художньому стилі; удосконалювати вміння розуміти логіку викладу, визначати структуру побудови тексту; підвищувати мовну і мовленнєву культуру учнів; розвивати логічне та образне мислення, увагу.
Тема уроку: Контрольний письмовий твір розповідного характеру про виконання автором улюбленої справи в художньому стилі (підготовча робота). Писанка - справжнє рукотворне диво
(Андріана Монаршук, учитель української мови та літератури КЗ ЛОР «Підгірцівська спецшкола-інтернат І-ІІІ ст.»)
Мета уроку: формувати мовленнєво-комунікативні вміння складати твори розповідного характеру про виконання автором улюбленої справи в художньому стилі; удосконалювати вміння розуміти логіку викладу, визначати структуру побудови тексту; підвищувати мовну і мовленнєву культуру семикласників, збагачувати словниковий запас; розвивати логічне та образне мислення, пам'ять , увагу; виховувати повагу та любов до українських звичаїв
Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь (розвиток зв’язного мовлення)
Обладнання: проектор, таблиця «Особливості написання твору розповідного характеру», пам’ятка «Як написати твір розповідного характеру про виконання автором улюбленої справи у художньому стилі»; відеопрезентація про писанку; матеріали для виготовлення крапанки.
Міжпредметні зв’язки: трудове навчання, українська література.
Епіграф до уроку:
Село на нашій Україні-
Неначе писанка село…
Т. Шевченко
Бо це дано нам споконвіку-
Від пращурів жива яса-
Душею, що не любить крику,
Єднати землю й небеса.
В. Крищенко
Хід уроку
І. Організаційний етап.
Звучить пісня про писанку .(Учні можуть підспівувати також)
Писанка
Гарна писанка у мене,
Мабуть, кращої нема,
Мама тільки помагала,
Малювала ж я сама.
Змалювала дрібно квіти,
Вісім хрестиків малих,
І дрібнюсіньку ялинку,
Й поясочок поміж них.
На Великдень писанку розмалюю,
Маму з татом, бабу з дідом поцілую.
Хоч не зразу змалювала-
Зіпсувала п’ять яєць,-
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: «Молодець!»
Я ту писанку для себе,
Для зразочка залишу,
А для мами і для тата
Дві ще кращі напишу.
Катерина Перелісна
ІІ. Установчо-мотиваційний етап.
Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя: Дорогі діти, сьогодні ми маємо підготуватися до написання контрольного твору , що містить розповідь про процес праці. Сьогодні ми будемо спостерігати як фарбується писанка –крапанка. Зовсім не випадково епіграфом уроку стали слова Тараса Григоровича Шевченка: «Село на нашій Україні – неначе писанка село…» Так геніальний поет порівнює красу рідного краю з писанкою, що була з давніх-давен синонімом Батьківщини, сили і незнищенності українського народу. Історія писанки як символу сонця, безсмертя, весняного відродження сягає в далеке минуле й пов’язана з ритуалом весняного відновлення природи. Християни, які перейняли звичай писати писанки, побачили в ньому знак віри у вічне життя. Писанка стала символом радості й воскресіння. Василь Скуратівський пише: «Якби наш народ не створив нічого іншого, крім писанок, то і цього було б досить, аби зайняти почесне місце в пантеоні цивілізованих націй».
Учень читає поезію І.Калинця «Писанки»
Виводить мама дивним писачком
По білому яйці воскові взори.
Мандрує писанка по мисочках
Із цибулиним золотим узваром,
З настоями на травах і корі,
На веснянім і на осіннім зіллі-
І писанка оранжево горить
У філіграннім сплеті ліній.
То вже вона, як дивовижний світ,
То вже дзвенить, як згусток сонця,
Буяють буйно квіти у росі,
Олені бродять в березневім соці.
І стилізовані сплітаються сади
У маєві густих обрамлень,
Мереживом найтоншим мерехтить
Геометричний космацький орнамент.
І я поплив у світ дитячих мрій
На білі колискові оболоні…
Котились писанками ізгори
Ясні сонця у мамині долоні.
ІІІ. Актуалізація та корекція опорних знань
Робота з таблицею «Особливості написання твору розповідного характеру про виконання автором улюбленої справи в художньому стилі».
|
Призначення твору |
Особливості викладу |
Художні засоби |
|
Опис має бути емоційним та образним. |
Епітети, порівняння, метафори, емоційно забарвлені слова |
Бесіда.
- Які характерні особливості має твір розповідного характеру про виконання автором улюбленої справи в художньому стилі?
- Зі скількох структурно-композиційних частин складається твір-розповідь?
ІV. Виконання практичних завдань творчого характеру. Підготовка до написання твору
Слово вчителя: Про писанки збереглося багато легенд. Про що ж вони розповідають? (Учні розказують легенди, які підготували на домашнє завдання)
Легенди
1.«Перші писанки писала мати Божа. Як Ісус був маленький, то любив гратися писанками. Мати Божа писала писанки йому золотою кисткою. Як Христа взяли на муки, Мати Божа писала їх поночі, але писанки виходили дуже гарні, бо Мати Божа, пишучи їх, плакала. Сльози її котилися з очей, і де слізка на писанку капнула, там зробилася цяточка, тому то і досі на писанках митці ставлять цяточки».
2.Ніна Лукасевич «Легенда про писанку»
Ще у сиву давнину,
У карпатському краю
Жив собі презлий чаклун,
Називався він Пекун.
Харчувався він сльозами
І недобрими ділами.
А найбільше дітей любив,
Що не слухали батьків.
Де забули люди Бога-
Пекуну туди дорога.
Там, де чвари та розбрат,
Там Пекун і кум, і сват.
Не любив він сонця світ,
Ненавидів квітів цвіт.
Там, де співи, жарти, сміх,
То- страшний для нього гріх.
Якось він набрів на хатку
І побачив там дівчатко
Дівча писанку писало
І тихенько щось співало.
Пекун писанку схопив
І до яру полетів.
Враз розбив яйце хапливо,
Але тут і сталось диво.
Із крихкої шкаралупи
Пута сплелися міцні.
Пекуна вони зв’язали
І до скелі прикували.
З пір отих Пекун прикутий,
Але слабнуть часом пута,
Коли люди ворогують,
Коли старість не шанують,
Коли чинять іншим зло
Та не дбають про добро.
Злий чаклун тоді міцніє
Та на волю вийти мріє.
Але марна та надія,
Доки сонечко нас гріє
Будуть писанки писати.
Старість будуть шанувати.
- «Була сувора зима. Птиці не встигали вилетіти у вирій, гинули, замерзали. Люди шанували птиць, як Божі створіння, що приносять весну та радість після холодної зими, позабирали всіх птиць, відігріли у себе й тримали в хатах цілу зиму. Стало пригрівати сильно сонце, весна наближалася. Птиці вилетіли з хатів і полетіли у вирій. Відтіля повернулися і всім принесли писанку та весну. З того часу й почали люди писати писанки».
- «Коли жиди розп’яли Христа, то кров з Його ран стікала на камінці під хрестом, і з кожного камінчика поставала крашанка червоного кольору, а від сліз Матері Божої, що стояла біля розп’ятого Христа, що капали на камінчики, з’явилися писанки ».
- «Свята Марія Магдалина була ученицею Ісуса Христа. Після його смерті вона сумна прийшла до місця поховання Учителя. І зустріла його там живим. Так вона дізналася, що Христос переміг смерть – воскрес із мертвих! Потім вона подорожувала і розповідала всім про життя Ісуса Христа і Його вчення, про смерть на хресті і про воскресіння. Прийшла вона і в Рим до імператора Тиберія. Прийнято було до імператора з’являтися з подарунками. У Марії Магдалини нічого не було, окрім простого яйця. Вона простягнула яйце правителю зі словами: «Христос Воскрес!».
Здивувався імператор і сказав: «Як можна воскреснути із мертвих! В це не можна повірити, як і в те, що біле яйце може стати червоним». І тут сталося диво: яйце почервоніло. «Воістину Воскрес!» - вигукнув імператор.
З тих пір на Великдень на свято Світлого Воскресіння, ми розмальовуємо яйця-писанки, прикрашаємо їх, даруємо один одному.
- «Ніс убогий чоловік в кошику продавати яйця. і побачив він, що на розп’яття ведуть Ісуса, а на плечах він несе важкий хрест. Тоді чоловік поставив на дорозі кошик і пішов допомагати Ісусу нести хрест. А коли повернувся, то побачив , що в кошику повно розфарбованих і розписаних яєць».
- Здавна в нашій Україні писанки писали.
Цьому мами та бабусі
Діточок навчали.
І мене навчила мама,
Як усе робити,
Бо не легка то робота-
Писанку створити.
Візьму фарби я яскраві
І маленький писачок,
Розтоплю я віск у ринці
Із білесеньких свічок.
Синій колір – це як небо,
Що над нами проплива.
Жовтий колір – то яскраве сонце,
Що теплом нас огріва.
Намалюю квіти красні
Всім на радість і добро,
І спіральки зелененькі,
Щоб здоров’я в нас було.
Вийшли писанки цікаві-
І барвисті, і яскраві,
Щоб добро було в родині,
Мир і спокій в Україні.(Ніна Лукасевич)
2. Робота з пам’яткою .
Пам’ятка «Як написати твір розповідного характеру про виконання автором улюбленої справи в художньому стилі»
- Дібрати влучний заголовок для твору.
- Скласти план тексту.
- У вступі описати, чому писанки – наше рукотворне диво.
- Описати поетапно увесь процес виготовлення писанки.
- Висловити власне ставлення до такого народного ремесла.
3. Учитель разом з учнями малює писанку
Технологія послідовності роботи
- Приготувати барвники.
- Яйце опустити на декілька хвилин у слабкий розчин.
- Просушити.
- У невеликій мисочці підігріти віск (бджолиний), щоб він був рідкий.
- Голку, вставлену гострим кінцем у корок, занурюють у віск і крапають на яйце.
- Утворити орнамент.
- Занурити яйце у гарячу воду з барвником.
- Обережно зняти віск шматиною.
- Після того, як витерли віск, милуємося тим, що вийшло.
Руханка
Гра «Розфарбуй писанку словом». Учні передають писанку один одному. Кожен учень називає означення до слова «писанка». (Барвиста, чудова, різнокольорова, прекрасна, чарівна, незвичайна, філігранна, гарна, символічна, цікава…)
Слово вчителя: Дивні, чудові, незвичайні… Саме так висловлюються люди, коли бачать весняно-великодні писанки. Разом з вишитими рушниками та сорочками розфарбовані у дивний спосіб великодні яйця є однією з найдавніших галузок дерева ураїнського народного мистецтва. Адже саме у яйці криється його предивна таїна: з нього з’являється нове життя, а з великодньої писанки щоразу відроджується віра у те, що торжество Добра і Справедливості обов’язково прийде у кожну оселю:
Бо це дано нам споконвіку-
Від пращурів жива яса-
Душею , що не любить крику,
Єднати землю й небеса.
А зараз ми складемо план до твору.
Складання складного плану власного висловлювання.
План
- Ураїнська писанка – це справжнє рукотворне диво.
- Підготовча робота як найважливіший елемент успішного процесу.
- Виготовлення писанки не потребує поспіху:
а) вибір і нанесення контурів майбутніх символів;
б) покриття нагрітим воском окремих частин виробу;
в) поетапне занурення яйця в різні барвники – від найсвітлішого до найтемнішого;
г) прогрівання розфарбованого яйця над свічкою та надання йому завершеного вигляду.
4. Мистецька вартість писанок неоціненна.
(додаток «Опорні слова»)
Бесіда за планом.
- Які яйця відбирають для писанки? 2. У чому полягає підготовча робота? 3. Якими інструментами користуються майстри, розмальовуючи писанку? 4. Яку роль у цьому процесі виконує бджолиний віск? 5. Чому так важливо наперед продумати послідовність занурення у той чи інший барвник?6. Чи виготовляли ви самі коли-небудь писанки? 7. Які звичаї у вашій родині пов’язані з приготуванням до Великодня?
V. Підсумки. Рефлексія.
Перегляд презентації «Дивосвіт писанок»
Слово вчителя: Дякую усім за урок. Сподіваюся, що ви напишете гарні твори. А на виховному занятті та на уроках трудового навчання ми розфарбуємо ще багато писанок. Побажаємо один одному добра та любові, миру та злагоди.
Вправа «Незакінчене речення».
Цей урок мені запам’ятався …
VI. Домашнє завдання.
За складеним планом, опорними словами скласти твір на чернетці.
Опорні слова:
Великоднє рукотворне диво, писанка, крапанка, писачок, бджолиний віск, орнамент, тло, різноманітні барви, спеціальні барвники;
Символіка кольорів:
Червоне яйце означає радість, життя, любов. Блакитне уособлює небо, повітря, здоров’я. Зелене означає багатство та врожай.
Щоб описати послідовність дій : спершу, після цього, потім, коли, нарешті, для того щоб.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку