Урок розвитку мовлення з укр.літ.6 клс

Тема: РМ №1.Письмова творча робота про роль і місце пісні в житті українців.

Мета уроку: виконуючи письмову роботу, перевірити знання учнів про народні соціально-побутові пісні, їх особливості і призначення; вміти грамотно висловлювати власні думки щодо ролі народних пісень в житті українців; розвивати творчі здібності школярів, їх пам’ять, логічне мислення, вміння послідовно викладати свої думки, робити висновки, відповідні обґрунтування; формувати кругозір, світогляд; виховувати любов до народної пісні, повагу до її творців; прищеплювати інтерес до минулого нашого народу, культури рідного краю.

 

Тип уроку: розвиток зв’язного мовлення

Обладнання: підручник, тексти народних пісень, учнівські зошити,

 

Хід уроку

I. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1.Бесіда:

1. Які твори усної народної творчості вам відомі?
2. Дайте визначення пісні. Порівняйте пісню і коломийку як жанри усної народної творчості.
3. Чому пісня була пов’язана з життям народу?
4. Про що свідчить розподіл пісень на різні види? Чи правдиві вони? Власну думку обґрунтуйте.
5. Якими ви уявляєте тих, хто складав і розповсюджував пісенні твори серед народу?

 

2.Асоціативна вправа «Доміно»

 народ-творець  талановитий, розумний, обізнаний, працьовитий…

 

ІІІ. Мотивація  навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

 

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

1.Вступне слово вчителя

                Шановні друзі!

         Я сподіваюсь, що ви зачаровані українською піснею, відчули насолоду від її багатющих мелодій, широти й краси образів, чарівної сили, що викликає в душі найтонші асоціації, почуття, що підносить її до вершин людської гідності, людяності, творчості.

             Слухаючи ту чи іншу пісню, ми пізнаємо життя нашого народу, його історичне минуле.  Українці завжди славилися своїми піснями. Тому я пропоную вам виконати творчу письмову роботу, в якій кожний з вас висловив би свої враження, почуття щодо ролі української пісні в житті нашого народу.

Тож давайте спробуємо це зробити.

•  

2.Ознайомлення із есе та його ознаками

          - Що таке есе, на вашу думку?

Слово «есе» прийшло в російську мову з французького і історично сходить до латинського слова exagium (зважування). Французьке еззаi можна буквально перевести словами досвід, проба, спроба, начерк, нарис.

            Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета.

            В «Тлумачному словнику іншомовних слів» Л.П. Крисина есе визначається як «нарис, який трактує які-небудь проблеми не в систематичному науковому вигляді, а у вільній формі».

«Великий енциклопедичний словник» дає таке визначення: «Есе — це жанр філософської, літературно-критичної, історико-біографічної, публіцистичної прози, що поєднує підкреслено індивідуальну позицію автора з невимушеним, часто парадоксальним викладом, орієнтованим на розмовну мову».

«Коротка літературна енциклопедія» уточнює: «Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції, що трактує приватну тему й представляє спробу передати індивідуальні враження та міркування, так чи інакше з нею пов’язані».

 

                   Деякі ознаки есе:

• наявність конкретної теми або питання. Твір, присвячений аналізу широкого кола проблем, за визначенням не може бути виконано в жанрі есе.
• есе виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета.
• як правило, есе передбачає нове, суб’єктивно забарвлене слово про що-небудь, такий твір може мати філософський, історико-біографічний, публіцистичний, літературно-критичний, науково-популярний або чисто белетристичний характер.
• у змісті есе оцінюються в першу чергу особистість автора — його світогляд, думки і почуття.

Даний жанр став популярним в останні роки. Творцем жанру есе вважається М.Монтень («Досліди», 1580). Сьогодні есе пропонується як завдання досить часто. Воно є одним з основних компонентів пакета документів (при вступі до навчального закладу або працевлаштуванні). Конкурс есе допомагає з різноманіття кращих вибрати найкращих!

 

             Важливо написання есе і для молодого фахівця.

        Те, як кандидат зумів себе подати, як описав свої досягнення і промахи, дозволяє роботодавцю визначити, чи достатньо хороший ця людина для бізнесу, чи достатній його досвід роботи для того, щоб виправдати надії в майбутньому і принести користь компанії (організації, підприємству).

          Мета есе полягає у розвитку таких навичок, як самостійне творче мислення і письмовий виклад власних думок.

            Написання есе надзвичайно корисно, оскільки це дозволяє автору навчитися чітко і грамотно формулювати думки, структурувати інформацію, використовувати основні поняття, виділяти причинно-наслідкові зв’язки, ілюструвати досвід відповідними прикладами, аргументувати свої висновки.

            Найбільш актуальною темою для есе молодого спеціаліста є тема «Я і моя кар’єра». Тематика есе дана для того, щоб комісії (роботодавцю) було легко оцінити особливості вашого мислення, творчі здібності, ентузіазм і потенціал. Найкращий спосіб досягти такого результату — писати прямо і відверто, залишаючись чесним перед самим собою. Якщо ви не чесні, є всі шанси, що ваше твір вважатимуть неприродним.

•  
• 3.Розповідь про структуру і план есе

Структура есе визначається пропонованими до нього вимогами:

1. думки автора есе з проблеми викладаються у формі коротких тез (Т).
2. думка повинна бути підкріплена доказами — тому за тезою слідують аргументи (А).

Аргументи — це факти, явища суспільного життя, події, життєві ситуації і життєвий досвід, наукові докази, посилання на думку вчених та ін. Краще приводити два аргументи на користь кожної тези: один аргумент здається непереконливим, три аргументи можуть «перевантажити» виклад, виконане в жанрі, орієнтованому на стислість і образність.

 

         Таким чином, есе набуває кільцеву структуру (кількість тез і аргументів залежить від теми, обраного плану, логіки розвитку думки):

• вступ
• тезу, аргументи
• тезу, аргументи
• тезу, аргументи
• висновок.

 

При написанні есе важливо також враховувати наступні моменти:

1. Вступ і висновок повинні фокусувати увагу на проблемі (у вступі вона ставиться, в ув’язненні — резюмується думка автора).
2. Необхідно виділення абзаців, червоних рядків, встановлення логічного зв’язку абзаців: так досягається цілісність роботи.
3. Стиль викладу: есе властиві емоційність, експресивність, художність. Фахівці думають, що належний ефект забезпечують короткі, прості, різноманітні по інтонації пропозиції, уміле використання «найсучаснішого» розділового знака — тире. Втім, стиль відбиває особливості особистості, про це теж корисно пам’ятати. Перед тим як приступити до написання есе, зверніть увагу на наступні питання. Відповіді на них дозволять вам більш чітко визначити те, що варто писати в есе:
4. Зачіпаючи в есе свої особисті якості або здібності, запитайте себе:
   • відрізняюся я тим чи іншим якістю від тих, кого я знаю?
   • в чому проявилося це якість?

5. Про діяльність, якою ви займалися (займаєтеся):

• що змусило мене зайнятися цим видом діяльності?
• чому я продовжував (ю) займатися цим?

6. Про кожну подію вашого життя, про який ви згадали:

• чому мені запам’яталося саме це подія?
• змінило воно мене як особистість?
• як я на це відреагував?
• чи було це одкровенням для мене; тим, про що я раніше не підозрював?

7. Про кожну людину, якого ви згадали:

• чому я назвав саме цю людину?
• прагну я стати таким як він?
• якими його якостями я захоплююся?
• чи було сказано їм щось таке, що я буду пам’ятати все життя?
• переглянув я свої погляди?

8. Про кожного з ваших уподобань і те, що вам не подобається:

• чому мені це подобається чи не подобається?
• вплинуло це обставина значною мірою на моє життя?

9. Про кожну вашої невдачі:

• чому я в результаті навчився?
• що корисного я виніс з цієї ситуації?

•  
• 4.Ознайомлення з ознаками есе

Можна виділити деякі загальні ознаки (особливості) жанру, які зазвичай перераховуються в енциклопедіях і словниках:

1. Невеликий обсяг.

Будь-яких жорстких меж, звичайно, не існує. Обсяг есе — від трьох до семи сторінок комп’ютерного тексту. Наприклад, у Гарвардській школі бізнесу часто пишуться есе всього на двох сторінках. В російських університетах допускається есе до десяти сторінок, правда, машинописного тексту.

 

• Конкретна тема і підкреслено суб’єктивна її трактування.

Тема есе завжди конкретна. Есе не може містити багато тем чи ідей (думок). Воно відображає тільки один варіант, одну думку. І розвиває її. Це відповідь на одне питання.

 

• Вільна композиція — важлива особливість есе.

Дослідники зазначають, що есе за своєю природою влаштовано так, що не терпить ніяких формальних рамок. Воно нерідко будується всупереч законам логіки, підпорядковується довільним асоціаціям, керується принципом «Все навпаки».

 

• Невимушеність розповіді.

Автору есе важливо встановити довірчий стиль спілкування з читачем; щоб бути зрозумілим, він уникає навмисно ускладнених, неясних, зайво строгих побудов. Дослідники зазначають, що хороше есе може написати лише той, хто вільно володіє темою, бачить її з різних сторін і готовий пред’явити читачеві не вичерпний, але багатоаспектний погляд на явище, яке стало відправною точкою його роздумів.

 

• Схильність до парадоксів.

Есе покликане здивувати читача (слухача) — це, на думку багатьох дослідників, його обов’язкова якість. Відправною точкою для роздумів, втілених в есе, нерідко є афористичний, яскраве висловлювання або парадоксальне визначення, буквально стикаюся на перший погляд безперечні, але взаємовиключні один одного твердження, характеристики, тези.

 

• Внутрішнє значеннєве єдності

Можливо, це один із парадоксів жанру. Вільне по композиції, орієнтоване на суб’єктивність, есе водночас володіє внутрішнім смисловим єдністю, тобто узгодженістю ключових тез та тверджень, внутрішньою гармонією аргументів і асоціацій, непротиворечивостью тих суджень, в яких виражена особистісна позиція автора.

 

• Орієнтація на розмовну мову

Водночас необхідно уникати вживання в есе сленгу, шаблонних фраз, скорочення слів, надто легковажного тону. Мова, що вживається при написанні есе, повинен сприйматися серйозно.

Отже, при написанні есе важливо визначити (усвідомити) його тему, визначити бажаний обсяг і цілі кожного параграфа.

 

Почніть з головної ідеї або яскравою фрази. Завдання — відразу захопити увагу читача (слухача). Тут часто застосовується порівняльна алегорія, коли несподіваний факт або подію зв’язується з основною темою есе.

•  
• 5.Ознайомлення із правилами написання есе
•  
  • З формальних правил написання есе можна назвати тільки одне — наявність заголовка.
  • Внутрішня структура есе може бути довільною. Оскільки це мала форма письмової роботи, то не потрібно обов’язкове повторення висновків наприкінці, вони можуть бути включені в основний текст або в заголовок.
  • Аргументація може передувати формулюванні проблеми. Формулювання проблеми може збігатися з остаточним висновком.
  • На відміну від реферату, який адресований будь-якому читачеві, тому починається з «Я хочу розповісти о.», А закінчується «Я прийшов до наступних висновків.», есе — це репліка. адресована підготовленому читачеві (слухачеві). Тобто людині, яка в загальних рисах вже представляє, про що піде мова. Це дозволяє автору есе зосередитися на розкритті нового і не захаращувати виклад службовими деталями.
  •  

• Виконання системи завдань перед написанням есе

1. Доберіть власні закінчення до поданих творів з народної мудрості:

· Казка — брехня, а пісня… (правда).

· Кому добре живеться, той і пісні… (співає).

· Він стільки пісень знає, що і…(на воловій шкурі не списав би).

· Усяка пташка свої пісні… (співає).

· Не все то правда, що в… (пісні співають).

 

2. Охарактеризуйте образ співака, якого стосується дане прислів’я:

· Гуде як бугай у болоті (…).

· Хто в ліс, а хто по дрова (…).

· Чорт ладу не шука: аби шум (…).

· Виє, як собака (…).

· Співає, як порося в дощ (…).

 

 

3. Прокоментуйте народну думку про пісню:

· З піснею робота спориться.

· Якої грають, такої й співають.

· Легше тобі на душі стане, як пісня до твого серця загляне.

· Хто співає, той журбу проганяє.

· Стара пісня та на новий лад.

· Співати змолоду учись, на старість не навчишся.

· Краще погана дорога, ніж погана пісня.

· Нових пісень співай, а старих не забувай.

 

V. Написання письмового есе на тему «Роль української народної пісні в житті народу»

•                              Зачитування зразка

            В житті українського народу пісні займають окреме місце. Українські пісні надзвичайно мелодійні, в них поєднується пісенність української мови та чарівність мелодії. Українські народні пісні складалися протягом багатьох століть. Вони розповідають про цілі епохи в історії українського народу. В них йде мова і про мужніх завзятих козаків, які боронили українські землі від загарбників, і про тяжкі випробування, які випадали на долю українського народу; і про велич української нації.

                 Розповідають пісні і про повсякденні явища, про кохання, про нещасливу долю окремих людей. З пісень ми дізнаємося, як жили наші пращури. Пісні мали і символічне значення. Вони співалися при певних обрядах, як невід'ємна їх частина. Так, весною співалися веснянки, зимою — колядки та щедрівки, влітку — жниварські пісні.

              Український народ вкладав у пісню глибоке значення, обов'язково відбивав у ній якусь подію. І тому українські пісні треба знати, бо вони завжди грали велику роль в житті українського народу.

 

VІ. Зачитування самостійно написаних есе на тему «Роль української народної пісні в житті народу»

 

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності

 

VІІІ. Підсумок уроку

1. Складання вірша за опорними словами «пісня», «крилата», «чарівна»

Пісне моя, пісне  мила,

Ти -  моє щастя, ти – мої крила.

Чарівна, бентежна, легкокрила,

Душу мою ти  заполонила.

 

 

ІХ. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання

Підготуватися до написання контрольної роботи