Урок "Рух крові по судинах"

Жодна тварина, яка має кров не може не мати серця.

Цей сильний потужний двигун не тільки

викидає поживні соки, а й посилає їх швидко і далеко

Вільям Гарвей

Рух крові по судинах

(урок засвоєння нових знань, формування умінь та навичок)

Вчитель  біології

Доброводівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Барановська Тетяна Іванівна

Тема: Рух крові по судинах

Мета: З’ясувати причину руху крові в організмі, сформувати поняття про пульс, кров’яний тиск, нервову та гуморальну регуляцію кровообігу, розвивати навички учнів визначати частоту серцевих скорочень, пояснювати залежність частоти пульсу від стану організму, виховувати зацікавленість до особливостей функціонування власного організму.           

Основні поняття і терміни: артеріальний пульс, артеріальний тиск, гіпотонія, гіпертонія.

Обладнання:  таблиця «Кровоносна система людини», секундомір.

Тип уроку: Засвоєння нових знань, формування умінь та навичок.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань.

1. Вправа «Біологічний диктант. Закінчити речення»

1. Система кровообігу складається з різних за будовою і функціями судин-артерій, вен і _____________________________________.

2. Артерії – це судини, які несуть кров від серця до _____________________.

3. Стінка всіх артерій складається з трьох шарів: внутрішнього, середнього та ___________________________________.

4. Внутрішній шар побудований з особливої сполучної тканини - _____________________________.

5. Середній шар побудований з волокон непосмугованої м’язової тканини та _____________________________.

6. За рахунок скорочення чи розслаблення м’язів може змінюватися просвіт _____________________________.

7. Еластичні волокна надають артеріям _____________________________.

8. Зовнішній шар побудований з нещільної сполучної тканини, в ньому проходять вени, що регулюють ________________________________________.

9. Капіляри – це найдрібніші кровоносні судини, стінки яких утворені лише одним шаром ______________________________________________________.

10. Вени – судини, які несуть кров від __________________________________.

11. У просвіті середніх і деяких великих вен є ____________________________.

12. При скороченні м’язів, розташованих поряд з великими, вони стискаються, що _________________________________________________________________.

2. Вправа «Тест» . Із переліку відділів серця і кровоносних судин (1-10) знайдіть відповіді на запитання (І - ХІІ)

1. Лівий шлуночок.

2. Ліве передсердя.

3. Правий шлуночок.

4. Праве передсердя.

5. Аорта.

6. Легенева артерія.

7. Порожнисті вени.

8. Легенева вена.

9. Капіляри легень.

10. Капіляри тканин.

І. Відділ серця – початок малого кола кровообігу.

ІІ. Відділ серця – закінчення малого кола кровообігу.

ІІІ. Артерія, по якій тече венозна кров.

ІV. Артерія, по якій тече артеріальна кров.

V. Вени з венозною кров’ю.

VІ. Відділ серця – початок великого кола кровообігу.

VІІ. Відділ серця – закінчення великого кола кровообігу.

VІІІ. Судини, у яких венозна кров змінюється на артеріальну.

ІХ. Судини, у яких артеріальна кров змінюється на венозну.

Х. Відділи серця, у яких відбувається розслаблення при виштовхуванні крові з серця.

ХІ. Відділи серця, у яких відбувається скорочення при виштовхуванні крові з серця.

ХІІ Відділ серця з найтовстішою стінкою.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

ІІІ. Постановка проблеми.

 Співставте декілька фактів:

1. Кров у судинах тече дуже швидко, за 0,5 хвилини здійснює повний оберт;
2. Кров тече в судинах навіть знизу вверх (з ніг до серця), долаючи силу тяжіння.

Яка ж причина безперервного руху крові і навіть знизу вверх?

Обговорення. Корекція відповідей.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Рух крові по судинах. Причини руху крові. Швидкість руху крові. Особливості руху крові у різних ділянках кровоносної системи.

(аналіз таблиці, бесіда за запитаннями, доповнення відповідей учнів)

а) Чому в аорті найбільший тиск крові?

б)  Чому у венах малий тиск крові?

в) По яких судинах кров рухається найшвидше? Чому?

г) По яких судинах кров рухається найповільніше? Чому?

Висновок: Різниця тиску в різних ділянках кровоносної системи забезпечує безперервну течію крові по судинах, бо вона постійно тече звідти, де тиск її більший, туди, де він менший.

2. Артеріальний тиск. Гіпотонія. Гіпертонія. Вимірювання тиску (розповідь).
3. Пульс (пояснення вчителя).

Кров викидається з лівого шлуночка під великим тиском. При кожному скороченні шлуночка вона з силою вдаряється об пружні стінки аорти і розтягує їх. Хвиля коливань поширюється по стінках артерій. Ритмічні коливання називаються пульсом, прощупуються у тих місцях тіла, де великі артерії лежать близько до його поверхні. Кожний удар пульсу відповідає одному серцевому скороченню. Пульс залежить від різних причин: від віку, у холодну погоду частота пульсу менша, при підвищеній температурі тіла – більша. Фізична робота, гнів, роздратування, радість збільшують частоту серцевих скорочень і частоту пульсу.

Частота серцевих скорочень людини у різні вікові періоди. (повідомлення учня)

У дітей до 1 року серце скорочується 120-150 разів на хвилину, до 5 років – 100 разів, до 10 років – 90-96 разів.

До 20 років пульс становить 65-75, після 55-60 років пульс частішає до 80-85 разів на хвилину, а після 70 років – до 90-95 разів.

4. Перерозподіл крові в організмі.

Факт 1. У жарку погоду і під час хвилювання шкіра червоніє; у холодну погоду і під час переляку – блідне.

Факт 2. Італійський учений Мосса урівноважив людину на підпертій посередині дошці і попросив виконати наступні дії – розв’язати задачу чи порухати ногами. Дошка переважала або в бік голови, або  в бік ніг.

Дослід1. Ліву руку підніміть вверх і тримайте її так одну хвилину; потім покладіть обидві руки на стіл перед собою і порівняйте їх забарвлення.

Дослід  2. Натисніть декілька разів олівцем на ніготь і спостерігайте зміну забарвлення.

Завдання: На основі фактів і дослідів зробіть висновок від чого залежить постачання органів кров’ю.

Обговорення. Формулювання висновків.

5. Нервова і гуморальна регуляція величини просвіту судин.

     (бесіда) Аналіз і замальовування схеми взаємозв’язку гуморальної і нервової регуляції кровообігу на стор. 100 підручника.

V. Закріплення знань учнів.

Виконання практичної роботи № 3.

Тема. Визначення частоти пульсу при різних станах організму.

Мета. Навчитись знаходити, лічити пульс і визначати його зміни за різних станів організму.

Обладнання: секундомір.

Хід роботи

1. Знайти пульс на зап’ясті і звернути увагу на його ритм (інтервали між ударами). За командою вчителя полічити частоту пульсу (сидячи в три прийоми по 10 секунд).
2. За частотою пульсу визначити тривалість серцевого циклу, ділячи час на кількість ударів пульсу.
3. Полічити пульс (стоячи) за 10 секунд і визначити тривалість серцевого циклу.
4. Присісти 10 раз за 20 секунд і полічити пульс. Визначити тривалість серцевого циклу. Побудувати графік зміни пульсу за різних умов. Зробити висновки. Що таке пульс? На яких ділянках тіла і для чого досліджують пульс? Як за частотою пульсу визначають ритм, частоту і силу скорочень серця? Як впливає м’язова діяльність на частоту скорочень серця?

VI. Підсумки уроку.

VII. Домашнє завдання.

1. Вивчити §  підручника.
2. Творчі завдання:

• Поміркувати, чому у донорів кров беруть з вен, а не з артерій, хоча кисню і поживних речовин в артеріальній крові міститься більше ніж у венозній?
• Чому канатохідці підтримують рівновагу рухами рук?